ужасает

horrifies

terrifies

gener. Je suis terrifié à l'idée que...

общ. Меня ужасает мысль, что...

думка, гадка, мисль и (реже) мисля (-лі), дума, дум (-му), погадка, (фамил.) погаданка, (помысл) помисл, умисел (-слу), ум.-ласк. думонька, гадонька, мислонька, думочка. [А думка край світа на хмарі гуля (Шевч.). Напрямки філософської думки (Основа 1915). Що хатка, то й инша гадка (Номис). Між ученими людьми пронеслася тоді гадка (Куліш). Мислі до суду не позивають (Номис). Серця не давлять понурії думи (Грінч.). В моїх чуттях, у помислах і мові (Франко). Стали умисли козацьку голову розбивати (Ант.- Драг.). І думу в мене, думу, як на морі шуму (М. Вовч.). Виорала дівчинонька мислоньками поле (Чуб. V). Усе їй той козаченько з мислоньків не сходить (Л. Укр.). Голос як сурмонька, але-ж чортова думонька (Номис). Думки-гадоньки не мають (Шевч.)]. -ль благодарная, высокая, низкая, благородная - вдячна, висока, низька (ниця), шляхетна думка (дума). [Творець високих дум (Самійл.) Гніздо думок високих (Франко)]. -ль светлая, остроумная блестящая - світла (ясна), бистра (дотепна), блискуча думка. -ль грустная, печальная, тяжёлая - смутна, сумна, важка думка. -ль предвзятая, задняя, преступная - упередня, потаєнна, злочинна думка. Делать что с предвзятою -лью - робити що з упередньою думкою (з упередженням). Говорить с задней -лью - говорити (казати) з потаєнною думкою (знарошна), (намекать, перен.) говорити (казати) на здогад буряків, щоб дали капусти. Иметь заднюю -ль на кого - закидати на кого, мати на кого потаєнну думку. -ль мрачная, чёрная - понура, чорна дум(к)а. -ль пылкая (горячая) - палка думка (гадка). [В- останнє згадати палкії гадки (Л. Укр.)]. -ль сокровенная, заветная - таємна, заповітна дум(к)а. Руководящая, главная -ль сочинения - провідна, головна думка (ідея) твору. Без -лей - без думок, бездумно. [Бездумно дивлячись (Л. Укр., Крим.)]. В -лях - на думці, у думці; срв. Мысленно. [Мовив собі на думці (Кониськ.). Виправдував він себе в думці (Васильч.)]. Иметь в -лях - мати на думці, покладати в думках, в голові класти, в голову собі класти. [Не мав на думці (Коцюб.). І в голову собі не клала (Сторож.)]. И в -лях не было, и в -лях не имел - і думки (гадки) не було, і на думці не було, і думки не мав, і думкою не вів, і в голові (в головах) не покладав про що, за що. [За вдачу її він тоді й не думав і гадки не мав (Н.-Лев.). Він і в голові собі по покладав (Н.-Лев.). Ти собі і в головах не покладай! (Квітка). Полягали спати, навіть думкою не ведучи про ніж (Франко)]. Мне это не по -ли (не по нраву) - це мені не до мислі (не до мислоньки, не до вподоби). [Як-же її любити, коли не до мислі? (Метл.). І не до любови, і не до розмови, і не до мислоньки моєї (Чуб. V)]. По -ли автора - на думку (на гадку) авторову, як гадає автор. При одной -ли об этом - на саму думку (згадку) про це. Материне серце обіллялося жалем на саму думку, що дитина мерзла-б (Коцюб.)]. С такими -лями - у таких думках, з такими думками. Вертится -ль - роїться (крутиться) думка (гадка). Взвешивать в -лях - розважати в думках (в мислях). Высказывать -ль (мнение) - висловлювати думку (гадку). Не допускать и -ли - і в думці не мати, і в голові не покладати, і в головах не покладати, і думки не припускати. Навести на -ль кого - на думку навернути кого. Наводить на -ль (намекать) - давати на розум, казати на здогад. Обратить все свои -ли на что - звернути (обернути) усі свої думки на що. Одна -ль опережает (обгоняет) другую - дум(к)а дум(к)у поганяє (пошибає, пошиває), (поэт.) за думою дума роєм вилітає (Шевч.). Обуревают меня -ли - беруть мене гадки (думки), облягають гадки (думки) голову, обсідають мене думи (думки), (поэт.) мислоньки заносять (Метл.). Осенила -ль - зринула (в голові) (осияла) думка, (фамил.) стрельнула, (шибнула) думка. [Якась надзвичайна думка стрельнула йому до голови (Грінч.)]. Ошрешиться от -ли - зректися думки, покинути думку. Потерять -ль - спустити з думки. Избавиться от -ли - позбутися думки. Притти на -ль - спасти (впасти, прийти) на думку, навернутися на думку. [На думку мені спало (Звин.). Досі мені й на думку ні разу не впало про заміжжя (Кониськ.)]. Приходить к -ли (к заключению) - приходити до думки (до висновку). Постичь -ль чью - збагнути думку чию. Подать, дать -ль - подати думку, на розум послати кому (Квітка). Вот так дельная -ль! - от так розумна (путяща) думка! Пугать (разгонять) -ли - полохати думки. [Немов яке страхіття полохає думки (Вороний)]. Меня пугает -ль, мне страшно при -ли - мене лякає думка, мені страшно (лячно) на саму думку. Собираться с -ми - збирати (докупи) думки, змірковуватися, (перен.) розуму збирати. [Хочуть говорити, не зміркуються (М. Вовч.)]. У него явилась -ль - з'явилася в його думка (Грінч.). От -лей ум за разум заходит - за думками, за гадками аж голова туманіє (Грінч.). Можно потерять рассудок (сойти с ума) от одной -ли - можна втратити розум (збожеволіти) з однієї гадки (на саму гадку). Я относительно этого одних с вами -лей - я про це (книжн. що-до цього) таких самих думок, як і (що й) ви, у мене однакові з вами думки про це (що-до цього). Я сказал это без всякой дурной -ли - я це сказав без усякої лихої думки (без усякого лихого наміру). Образ -лей - напрям думок, спосіб думання (мислення) (Франко). Хорошей -лью не грешно воспользоваться - з доброї думки не гріх і скористуватися. Книга эта богата -лями - ця книжка багата на думки. Эта -ль запала мне на сердце - ця думка припала мені до мислі (до душі, до серця). Одна -ль об этой опасности ужасает меня - сама гадка про цю небезпеку жахає мене. Узнавать образ -лей - вивідувати напрям думок, (перен.) ума вивідувати. Он хорошо выражает (свои) -ли - він добре висловлює (вимовляє) свої думки, у його хист до вислову думок (висловляти думки). Пьяного речи - трезвого -ли - що в п'яного на язиці, те в тверезого на умі. -лям тесно, словам просторно - мало слів, багато змісту; думок багато, аж слів не стає.

* * *

\

- smb's dismay

- be dismayed

1. v.t.

2. v.i.

1. мучить, измучить, замучить; беспокоить; терзать, истерзать; заставлять (заставить) страдать; доставлять (доставить) физические или нравственные страдания

Сравни с:

орландараш

2. наказывать, наказать; подвергать (подвергнуть) наказанию, экзекуции

Сравни с:

наказатлаш

3. пугать, напугать, испугать; вызывать (вызвать) внезапный испуг

Сравни с:

лӱдыкташ

4. будоражить, взбудоражить; тревожить, встревожить; всполошить, переполошить; трясти, тряхнуть; тормошить, растормошить

Сравни с:

тарваташ, кожгаташ

5. ужасать, ужаснуть; поражать, поразить; удивлять, удивить, изумлять, изумить

Сравни с:

аптыраташ, ӧрткыкташ, ӧрыктараш

– чуриктарен колташ

– чуриктарен пытараш

-ем

1. мучить, измучить, замучить; беспокоить; терзать, истерзать; заставлять (заставить) страдать; доставлять (доставить) физические или нравственные страдания. Икмыняр жап гыч весе (пӱй) чуриктараш тӱҥале. «Мар. Эл». Через некоторое время начал мучить другой зуб. Макар колен огыл гын, Чачин ачажым чуриктарат: олным, моло роскотым мӧҥгӧ йодаш тӱҥалыт. С. Чавайн. Если Макар не умер, замучают отца Чачи: потребуют обратно выкуп за невесту, прочие расходы. Ср. орландараш.

2. наказывать, наказать; подвергать (подвергнуть) наказанию, экзекуции. (Тияк:) Кугу кугыжа титакан еҥ-влакым чаманыде чуриктараш к ӱшта. А. Волков. (Дьяк:) Великий царь велит безжалостно наказывать виновных. Первый вич еҥым чуриктарымеке, вес тӱшкалан черет шуо. В. Петухов. После того как подвергли экзекуции первые пять человек, подошла очередь следующей группе. Ср. наказатлаш.

3. пугать, напугать, испугать; вызывать (вызвать) внезапный испуг. Тӱнӧ йӱштӧ дене пӧрт пырдыж пудештме йӱ к чылам чуриктарыш. В. Любимов. Треск стены дома из-за мороза на улице всех напугал. Таргылтыш конден, еҥым чуриктарат. Ӱпымарий. Наслав злого духа, пугают человека. Ср. лӱдыкташ.

4. будоражить, взбудоражить; тревожить, встревожить; всполошить, переполошить; трясти, тряхнуть; тормошить, растормошить. Левентей кугызам чуриктараш кӱлеш. Тудын деч моло Сакарым ок шинче. С. Чавайн. Надо деда Левентея растормошить. Кроме него никто о Сакаре не знает. Икече Ыштыраш Лопым ик увер чуриктарыш. В. Микишкин. Несколько дней назад деревню Ыштыраш Лоп одна новость взбудоражила. Ср. тарваташ, кожгаташ.

5. ужасать, ужаснуть; поражать, поразить; удивлять, удивить, изумлять, изумить. Бензинат шерге, билет акат чуриктара. «Мар. Эл». И бензин дорогой, и цена билета ужасает. Тунемше-влак туныктышым чӱчкыдынак чылт вучыдымын чуриктарен кертыт. В. Юксерн. Ученики частенько могут совершенно неожиданно поразить учителя. Ср. аптыраташ, ӧрткыкташ, ӧрыктараш.

// Чуриктарен колташ напугать, ужаснуть, поразить. Ты мут Илюшым име дене шуралтыме гай чуриктарен колтыш. Абукаев-Эмгак. Это слово, словно укол иглой, напугало Илюша. Чуриктарен пытараш замучить, измучить; извести, истерзать; доставить физические или нравственные страдания. (Муканай:) Эвай верч чуриктарен пытареныт, ынде йӧршешак илаш ок лий. С. Чавайн. (Муканай:) Из-за Эвая измучили, жить теперь совсем невозможно.