Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

удобный+случай

  • 1 случай

    1) ви́падок, -дку; ( происшествие) поді́я; ( приключение) приго́да

    в большинстве́ чаев — см. большинство

    во вся́ком \случай чае — см. всякий

    в кра́йнем \случай чае — см. крайний 1)

    в не́которых \случай чаях — у де́яких ви́падках

    в проти́вном \случай чае — см. противный I 2)

    в \случай чае (на \случай й), е́сли — на ви́падок, коли́; у то́му разі, коли́ (як); якщо́

    в \случай чае необходи́мости — якщо́ (коли́) бу́де (є) потре́ба, у ра́зі потре́би

    в ху́дшем \случай чае — у найгі́ршому (у гі́ршому) ра́зі

    в э́том \случай чае — у цьо́му ви́падку (ра́зі)

    на \случай й — а) на ви́падок; б) випадко́во

    купи́ть по \случай чаю — купи́ти випадко́во (ви́падком)

    на вся́кий \случай й — см. всякий

    на пе́рвый \случай й — на пе́рший раз (ви́падок)

    несча́стный \случай й — нещасний (нещасли́вий) ви́падок

    ни в ко́ем \случай чае — см. кой 2)

    от \случай чая к \случай чаю — час від (од) ча́су, від ча́су до ча́су

    по \случай чаю чего́ — з наго́ди чого́ ( по поводу чего); з о́гляду на що ( в силу чего); через що (из-за чего)

    по \случай чаю боле́зни — через хворо́бу

    стра́нный \случай й — чудни́й (ди́вний) ви́падок, чудна́ (ди́вна) поді́я

    2) (удобный, подходящий момент) наго́да

    при \случай чае — при наго́ді, принагі́дно

    при [пе́рвом] удо́бном \случай чае — при [пе́ршій] наго́ді

    предста́вился \случай й — тра́пилася (ви́пала) наго́да

    3) (милость, фавор) ми́лість, -лості, ла́ска; фаво́р, -у

    Русско-украинский словарь > случай

  • 2 представляться

    представиться
    1) (куда: о ком) приставлятися, поставлятися, виставлятися, бути приставленим, поставленим, виставленим. Свидетели -вляются на суд - свідки поставляються перед суд;
    2) (кому: рекомендоваться) рекомендуватися, зарекомендуватися, представлятися, представитися кому;
    3) (к чему) виставлятися, виставитися (напр. на нагороду, на вищий ранг (к чину)). Сотрудники -вляются к награде - співробітники виставляються на нагороду;
    4) (подаваться) подаватися, бути поданим. [Законопроєкти подаються на затвердження до Раднаркому]. -ется вашему вниманию вопрос о… - подається до вашої уваги справа про… Ежемесячно -ются отчёты секретарю - що- місяця подаються звіти секретареві;
    5) (изображаться) малюватися, бути змальованим. [В оповіданні малюється робітниче життя]; (о деле, вопросе и т. п.) (стр. з.) ставитися, виставлятися, бути по[ви]ставленим, (средн. з.) виглядати, мати вигляд. Дело -ется (на суде) так - справа ставиться (на (в) суді) так. -ться в виде чего - мати вигляд чого, виглядати як що. Дело -ется (мне) в следующем виде - справа виглядає (для мене) ось як;
    6) (репрезентоваться) заступатися, бути заступленим, репрезентуватися через кого. Государства -вляются на конференции послами - держави репрезентуються на конференції через послів;
    7) (казаться) видаватися, видатися, видавати, видати чим, за що. [Оддалеки все видається меншим (Ком.). Школа видавалась їй иноді сосновою домовиною (Коцюб.). У кожного історика вона (історія) видається зовсім иншою (Л. Укр.)];
    8) (показываться) показуватися, показатися, ставати, стати перед ким. Нам -вился великолепный вид - нам показався (перед нами став) розкішний крайовид;
    9) -ться кем, чем - удавати, удати з себе кого, що; см. Прикидываться;
    10) (в театре) виставлятися, бути виставленим;
    11) (в воображении видеться, мерещиться) уявлятися, уявитися, (перед глазами) увижатися, привиджуватися, привидітися кому чим, яким, бачитися, убачатися, убачитися. [Ввижається або й сниться йому, ніби він… (Крим.). Невиразною постаттю уявляється кождий «Новий Рік» (Р. Край)];
    12) (о случае) траплятися, трапитися, випадати, випасти. -вился случай - трапилася (випала) нагода, оказія. Как только -вится удобный случай - скоро нагодиться (набіжить) добра оказія, за першої-ліпшої нагоди.
    * * *
    несов.; сов. - предст`авиться
    1) (рекомендоваться) рекомендува́тися несов., відрекомендо́вуватися, відрекомендува́тися, представля́тися, предста́витися; осві́дчуватися, осві́дчитися; ( объявлять о себе) оповіща́тися, оповісти́тися
    2) ( представать в воображении) уявля́тися, уяви́тися; ( казаться) здава́тися, зда́тися, видава́тися, ви́датися; ( возникать) постава́ти, поста́ти, повстава́ти, повста́ти; ( чудиться) ввижа́тися и диал. уви́джуватися (несов.), приви́джуватися и привиджа́тися, приви́дітися; убача́тися, уба́читися; ( слышаться) причува́тися, причу́тися
    3) (являться, случаться) трапля́тися, тра́питися
    4) ( кем-чем - притворяться) удава́ти [з се́бе], уда́ти [з се́бе] (кого-що); прикида́тися, прики́нутися (ким-чим)
    5) страд. (несов.) подава́тися; представля́тися; пока́зуватися; наво́дитися; приставля́тися; рекомендува́тися; представля́тися; представля́тися; зобража́тися, зобра́жуватися; виво́дитися, пока́зуватися; змальо́вуватися, зобража́тися, зобра́жуватися; гра́тися; виставля́тися, ста́витися; виклика́тися, завдава́тися

    Русско-украинский словарь > представляться

  • 3 пропускать

    и Пропущать пропустить
    1) кого, что куда - пропускати, пропустити, пускати, пустити кого, що куди, через що, (через что) перепускати, перепустити кого через що (напр., через кордон), (давать дорогу) пропускати, пропустити кого, пропускати, пропустити дорогу кому, пускати, пустити дорогу кому. [Нас пропустили в хату (Сл. Ум.). Патрулі нікого не пропускали (не пускали) в місто (М. Грінч.). «Ось до вас прийшли», каже йому молодиця, пускаючи мене у двері (М. Вовч.). Хтів був їх (книги) виписати з Парижу, а цензура не пускає (Крим.). Нас перепустили через кордон. Ой вороги, вороги, пропустіте дороги (Чуб.)]. -тите-ка меня - пропустіть-но мене, пустіть-но мене. -тите! - пропустіть! пустіть дорогу! перепустіть дорогу! Здесь не -кают - тут (сюдою) не пускають (не пропускають). Часовой -тил в ворота - вартовий пустив у браму. Нас -тили через заставу - нас перепустили (пропустили) через заставу. Цензура не -кает - цензура не пускає. -кать, -тить куда воду, пар, воздух - пускати, пустити куди воду, пару, повітря. -кать, -тить поезда через что - перепускати, перепустити поїзди через що. [За добу через Київ перепущено сто поїздів (М. Гр.)]. -кать, -тить кого проехать, пройти мимо кого, чего, мимо себя - пускати, пустити кого проїхати, пройти повз кого, повз себе, дати поминути кого, себе. [Пустив усіх проїхати повз його, а тоді поїхав слідом за ними (М. Грінч.)];
    2) кого, что (миновать) - минати, минути, о(б)минати, о(б)минути (обминувати) кого, що, проминати, проминути, поминати, поминути кого, що. [Як горілку п'ють, то мене минають, а як б'ють, то від мене починають (Номис). Поминете дві хати, а третя наша (3вин.). Показуючи драми за-для народнього театру, я зовсім обминув оперу (Грінч.). Проминаємо першу причину (Грінч.). Ввесь мак обламав, тільки одну да маківку да й обминував (Чуб.)]. Меня -тили в списке - мене проминули в реєстрі (в списку);
    3) кого, что (проворонить) - пропускати, пропустити, перепускати, перепустити, упускати, упустити, проґавлювати, проґавити кого, що. [Хлопець напружує слухи, боячись пропустити який зрадливий звук (Коцюб.). Щастя, братіку, хвилиночка одна: наче хмарка по-над нами промина; не впусти! (Крим.)]. Не -ти почтальона - не пропусти (не проґав) листоношу. -тить очередь, поезд - пропустити, перепустити чергу, поїзд;
    4) что (опускать при чтении, письме, разговоре, шитье и т. п.) - минати, минути, проминати, проминути, поминати, поминути, пропускати, пропустити що; (срв. Опускать). [Та читайте, од слова до слова, не минайте ані титла, ніже тії коми (Шевч.). Сього не читай - минай (Сл. Гр.). Ти не все розказала, дещо поминула (Звин.). Переписувач проминув два рядки (М. Грінч.). Проминула квіточку нашити, - ось завернусь та нашию (Черніг.)];
    5) что (упускать: время, пору, срок, случай и т. д.) - пропускати, пропустити, перепускати, перепустити, упускати, упустити, проминати, проминути що (час, пору, термін (строк), нагоду); (срв. Упускать). -тить время - упустити, пропустити, перепустити час. -кать, -тить время мешкая и т. п. - згаяти, угаяти, прогаяти, провакувати час, [Не дооремо сьогодні, бо пів-дня згаяли, поки плуг поладнали (Харк.). А вгаєш півгодини, він і ти з ним і всі погинуть (Куліш). А бери лиш ціна та будемо молотити, а то й день так провакуємо (Грінч. II.)]. -тить не использовав - пустити марно що, пустити, не використавши що. [Цю нагоду мусимо використати, не сміємо її пустити марно (Єфр.)]. -стить удобный случай - проминути, упустити добру нагоду, слушний випадок. -кать лекции, заседания и т. п. - проминати, оминати, пропускати, перепускати, сов. проминути, обминути, пропустити, перепустити лекції, засідання і т. ин. [Обрікся одпостувати один тиждень теперечки та не оминати жадної служби божої (Крим.)]. -кать, -стить мимо ушей - слухати через верх, прослухувати, прослухати, пускати повз (проз) вуха (уші). [Як батько сказав: «не важся за його йти», - то я слухала його через верх (Г. Барв.). Боїться, щоб ні жодного словечка не прослухати, що йому буде Левко розказувати (Квітка)]. -кать, -стить мимо глаз что - пускати, пустити повз очі що. -кать нити основы сквозь ниченки - заводити основу у ритки, у шохти (Вас.);
    6) что через (в) что (процеживать) - перепускати, перепустити що через (на) що, проціджувати, процідити що через що. [Перепустити воду на фільтровий папір (М. Грінч.). Від того твори його тільки виграють, як продукти великого художнього таланту, через широке людське серце перепущені (Єфр.)]. -стить бульон через сито - перепустити бульйон через (на) сито;
    7) что (сквозь себя: свет, лучи, воду) - пропускати, пропустити, перепускати, перепустити що (світло (світ), проміння, воду). [Вода і скло добре пропускають крізь себе світ (Ком.)]. Бумага -кает чернила - папір пропускає чорнило;
    8) (хмельное в горло) хилити, вихиляти, вихилити, цідити, вицідити, (быстро) хильнути, сникнути; срв. Выпивать 2. [Перехилив чарку й цідив горілку поволі (Коцюб.). Ще по одній вихилили (Звин.). Що-дня кварту вихиляє (Звин.). Скикнемо по чарці (Харк.)]. -тить по одной, по рюмочке - вихилити по одній, по чарочці;
    9) -стить (слух, молву) - пустити чутку, чутки, (о молве, позорящей кого) пустити поговір, (не)славу про (за) кого, на кого. Пропущенный -
    1) пропущений, пущений куди, (через что) перепущений куди, через що;
    2) проминутий, обминутий, поминутий;
    3) (провороненный) пропущений, упущений, перепущений, проґавлений;
    4) (опущенный) проминутий, поминутий, пропущений;
    5) (упущенный) пропущений, перепущений, упущений, проминутий; згаяний, угаяний, прогаяний, провакований (час). -ный мимо ушей - прослуханий, пущений повз (проз) вуха;
    6) перепущений через (на) що;
    7) пропущений, перепущений (світ (світло), промінь);
    8) вихилений.
    * * *
    несов.; сов. - пропуст`ить
    1) пропуска́ти, пропусти́ти, попропуска́ти; (через что-л.; упускать; позволять проходить) перепуска́ти, перепусти́ти; (оставлять без внимания, исключать, опускать в разговоре) мина́ти, мину́ти, помина́ти, помину́ти, промина́ти, промину́ти; ( упускать) упуска́ти, упусти́ти
    2) ( пить спиртное) хили́ти, ви́хилити и перехили́ти, перепуска́ти, перепусти́ти

    Русско-украинский словарь > пропускать

  • 4 изыскивать

    изыскать (искать) вишукувати, вишукати що и чого, (доходить) доходити, дійти чого, (исследовать) досліджувати, дослідити, дізнавати, дізнати що. -кать средства (деньги) на что - вишукати, здобути засоби (кошти) и засобів (коштів) на що. -кать социальные законы - дослідити, дізнати соціяльні закони. -вать, -кать средства (способы) - добирати, ді[о]брати способу до чого. [Добрати способу, як без коней їздити (Кан. п.). Він усе клопотався, щоб тим людям краще жити було, і всякого способу до того добирав (Грінч.)]. -кать удобный случай - вишукати слушну (добру) нагоду. Изысканный, прич. - вишуканий, досліджений; прил. см. Изысканный. -ться -
    1) вишукуватися; досліджуватися; бути вишуканим, дослідженим;
    2) знаходитися, знайтися; см. Найтись.
    * * *
    несов.; сов. - изыск`ать
    1) вишу́кувати и шука́ти, ви́шукати и мног. повишу́кувати; ( нахбдить) знахо́дити, знайти́, -йду́, -йдеш
    2) ( исследовать) дослі́джувати, досліди́ти, -сліджу́, -слі́диш; ( производить геологические изыскания) розві́дувати, розві́дати

    Русско-украинский словарь > изыскивать

  • 5 Опускать

    и Опущать опустить
    1) (ниже) спускати, спустити, знижати, знизити, осаджувати, осадити. [Треба камінь у млині осадити];
    2) спускати, спустити. [Рушниками, що придбала, спусти мене в яму]. -тить невод в прорубь под лёд - затопити невід; (окно в вагоне) відсунути, спустити вікно; (крышку сундука) зачинити скриню; (шлюзный ставень) заставити (и спустити) заставку, заставити воду; (свет в лампе) прикрутити лямпу, світло. -тить глаза - спустити очі, погляд. -кать, -тить голову - спускати, спустити, хнюпити, похнюпити голову, хнюпитися, похнюпитися. Угрюмо -тить голову - понурити голову, понуритися. -тить руки - спустити руки. Он и руки опустил - йому й руки впали. -тить крылья - спустити крила. -тить хвост - попустити хвіст. -тить руку в воду - спустити (встромити) руку в воду. -тить концы пояса, ленты - попускати, попустити (кінці в пояса, стрічки). -тить платье - спустити сукню нижче. Высоко поднял, да низко опустил (о хвастунах) - високо літав, та низько сів. Поднял руку да не опустил - замірився, та не вдарив;
    3) (из рук, из глаз) пускати, пустити з рук, з очей. -тить удобный случай - проминути добру оказію, (добру) нагоду, упустити слушний випадок;
    4) (ослаблять) попускати, попустити. [Попусти трохи струни]. -кать парус, занавес - спускати вітрило, завісу;
    5) -кать, -тить что-либо в книге, в разговоре - випускати, випустити, поминати, поминути, проминати, проминути. Опущенный - спущений, знижений, попущений. -ный взгляд - похнюплений (понурений) погляд. -ная голова - похнюплена (понурена) голова. С - ной головой - похнюпий, никлий, похнюпа (общ. р.), понура (общ. р.).

    Русско-украинский словарь > Опускать

  • 6 благоприятный

    1) (благоприятствующий, способствующий) сприятливий, добрий на що, гарний на що, погожий, погідний. [Гарна на хліб весна. Сприятливі (погожі) життєві умови]. Благоприятная погода - погідна, погожа година, поліття. [Не поліття, а лихоліття];
    2) (о ветре: попутный) погожий, ходовий;
    3) (о поре, времени: удобный, подходящий) добрий, догідний, слушний. [Догідна хвилина. Добра година. Слушний час]. Благоприятный случай - (добра) нагода, добра оказія;
    4) приязний, прихильний, ласкавий, милостивий до кого;
    5) (одобрительный) прихильний, похвальний. [Прихильна рецензія];
    6) (желательный, удачный, приятный) добрий, щасливий, щасний. [Добрі вісті]. Благоприятный исход - щасливий кінець.
    * * *
    1) ( способствующий) сприятливий; ( удобный) слу́шний
    2) ( одобрительный) схва́льний; ( благосклонный) прихи́льний
    3) ( удачный) щасли́вий, до́брий

    Русско-украинский словарь > благоприятный

См. также в других словарях:

  • удобный случай — возможность, случай Словарь русских синонимов. удобный случай сущ., кол во синонимов: 6 • возможность (29) • …   Словарь синонимов

  • случай — Быль, приключение, происшествие, дело, история, обстоятельство, событие, встреча, инцидент, прецедент, казус, карамболь, оказия, пассаж, факт, эпизод, авантюра, похождение, драма, сцена, трагедия. Неожиданный случай случайность; неприятный случай …   Словарь синонимов

  • СЛУЧАЙ — (случай прост., устар.), случая, муж. 1. Происшествие, приключение (преим. неожиданное, непредвиденное), то, что случилось. «Прошло несколько времени без всякого замечательного случая.» Пушкин. «Нечаянный случай разрешил мои недоумения.» Пушкин.… …   Толковый словарь Ушакова

  • удобный момент — сущ., кол во синонимов: 3 • подходящий момент (8) • случай (52) • удобный случай (6 …   Словарь синонимов

  • случай — (не) иметь случая • обладание (не) пропускать случая • использование (не) упускать случая • использование (не) упустить случая • использование воспользоваться случаем • непрямой объект, использование встречаются случаи • существование / создание …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

  • удобный — прил., употр. часто Морфология: удобен, удобна, удобно, удобны; удобнее; нар. удобно 1. Удобными называют одежду, приспособления, устройства, помещения и т. п., которыми легко пользоваться, в которых приятно находиться и т. п. Удобный стол, диван …   Толковый словарь Дмитриева

  • удобный — ая, ое; бен, бна 1) Такой, которым хорошо или приятно пользоваться. Удобная обувь. Удобное кресло. Удобная поза. Мы живем, точно в сне неразгаданном, на одной из удобных планет... Много есть, чего вовсе не надо нам, а того, что нам хочется, нет …   Популярный словарь русского языка

  • удобный — ждать удобного случая • модальность, ожидание представился удобный случай • существование / создание, субъект, начало …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

  • СЛУЧАЙ — муж. (со лучать) быть или быль, приключение, происшествие, притча, дело, что сталось, случилось, сбылось; обстоятельство, встреча; все нежданное, не предвиденное, внезапное, нечаянное. У нас был неслыханный случай: мужик в ведре утонул; стала… …   Толковый словарь Даля

  • УДОБНЫЙ — УДОБНЫЙ, ая, ое; бен, бна. 1. Такой, к рым хорошо, приятно пользоваться, вполне подходящий. У. дом. Мне здесь удобно (в знач. сказ.) работать. Удобно (нареч.) усесться. 2. Благоприятный, такой, к рый нужен. У. случай. 3. Уместный, приличный.… …   Толковый словарь Ожегова

  • случай — я; м. 1. То, что случилось, произошло; непредвиденное событие, происшествие; наличие какого л. факта, явления. Узнать о каком л. случае. Вспомнить забавный с. Странный с. Нелепый с. Типичный с. Особый с. Несчастный с. Случаи заболевания вирусным… …   Энциклопедический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»