-
1 уганяти
= угнати2) ( викрадати) to steal; ( про автомобіль) to hijack -
2 уганяти
I = увігна́ти, угна`ти, угони`ти( во что) вгоня́ть, вогна́ть; ( заставлять кого-либо войти куда-нибудь) загоня́ть, загна́ть; ( втыкать) вса́живать, всади́ть, ( только об остром) вонза́ть, вонзи́тьII несоверш.1) бе́гать2) ( вверх) поднима́ться, подыма́тьсяIII соверш.уганя́ти ко́ло робо́ти — усе́рдствовать в рабо́те
( изнурить) загоня́ть; угоня́ть -
3 уганяти
uhańatyдієсл.uganiać, porywać, kraść -
4 угнати
= уганяти -
5 увігнати
см. уганяти I -
6 угнати
Iнайдёт; нале́зетII см. уганяти I III( во что) вогна́ть; ( заставлять кого-либо войти куда-нибудь) загна́ть; ( втыкать) всади́ть, ( только об остром) вонзи́ть -
7 угонити
см. уганяти I
См. также в других словарях:
уганяти — I див. вганяти I. II (вганя/ти), я/ю, я/єш, недок. і рідко угна/ти (вгна/ти), ужену/, ужене/ш, док., розм. 1) за ким – чим.Бігти, гнатися. || за чим, перен. Прагнути, домагатися чого небудь. 2) за ким. Бігати, упадаючи … Український тлумачний словник
уганяти — 1 дієслово недоконаного виду примушувати зайти уганяти 2 дієслово недоконаного виду гнатися уганяти 3 дієслово недоконаного виду виснажити … Орфографічний словник української мови
вганяти — I (уганя/ти), я/ю, я/єш і рідко вго/нити (уго/нити), ню, ниш, недок., ввігна/ти (увігна/ти) і рідше вгна/ти (угна/ти), вжену/, вжене/ш, док., перех. 1) Примушувати зайти, вбігти, потрапити в що небудь; заганяти. •• Ввігна/ти в гріб (гроб) кого… … Український тлумачний словник
угнати — I див. уганяти II. II див. уганяти III. III див. вганяти I … Український тлумачний словник
забивати — I = забити (б ючи по якомусь предмету, уганяти що н.), у[в]бивати, у[в]бити, заганяти, загнати, у[в]ганяти, у[в]вігнати; загороджувати, загородити, засаджувати, засадити (різко, із силою) II ▶ див. завалювати, заглушати 1), набити I … Словник синонімів української мови
