-
1 увінчаний
crowned; toppedувінчаний шпилем — topped with a steeple увінчаний лавровим вінком laureate, laurelled
-
2 вінчаний
1) церк. ве́нчанный2) ве́нчанный, уве́нчанный -
3 звінчаний
обве́нчанный, пове́нчанный -
4 невінчаний
церк.необвенчанный, невенчанный -
5 обвінчаний
обве́нчанный -
6 повінчаний
пове́нчанный, обве́нчанный -
7 розвінчаний
разве́нчанный -
8 увінчаний
уве́нчанный; венча́нный -
9 увінчаний
uwinczanyjприкм. -
10 венчанный
I. вінчаний, шлюбний. [Шлюбна жінка].II. 1) коронований, царевінчаний;2) прикрашений, покритий (повитий) зверху.* * *тж. венч`анный1) ві́нчаний, уві́нчаний; закві́тчаний2) ві́нчаний -
11 обвенчанный
церк.пові́нчаний, обві́нчаний, зві́нчаний; диал. пошлю́блений -
12 перевенчанный
церк.обві́нчаний, пові́нчаний, переві́нчаний -
13 Обвенчивать
обвенчать вінчати, (сов.) звінчати, перевінчати, (о многих) повінчати, поперевінчувати. Срв. Венчать. Обвенчанный - звінчаний, перевінчаний, повінчаний. -
14 crowned
adj1) коронований2) увінчаний3) закінчений, завершений* * *[kraund]a1) коронованийcrowned head — коронована особа, монарх
2) увінчаний3) закінчений, завершений4) покритий коронкою ( про зуб) -
15 laureate
1. n1) лауреат2) (звич. L.) придворний поет (тж Poet L.)2. adj1) увінчаний лавровим вінком2) видатний (про поета)3) лавровий* * *I [`lxːriit] n1) лауреат2) ( Laureate) придворний поет; поет-лауреат ( почесне звання)II [`lxːriit] a1) увінчаний лавровим вінком; видатний ( про поета)2) лавровийIII [`lxːrieit] v1) увінчувати лаврами; нагороджувати званням лауреата2) надавати, присвоювати звання придворного поета -
16 laurelled
adj1) увінчаний лавровим вінком2) знаменитий3) лавровий4) зарослий лавровими деревами* * *a1) увінчаний лавровим вінком; знаменитий2) лавровий; покритий, зарослий лавровими деревами -
17 mitred
adj1) який носить митру; увінчаний митрою2) який має право носити митру3) що має форму митри* * *a1) який носить митру, увінчаний митрою -
18 tiara
n1) діадема2) тіара (трійчаста корона папи римського)3) перен. папство, папське звання* * *n2) тіара (потрійна корона римського папи; тж. triple tiara); crowned with the tiara увінчаний тіарою; папство, папське звання -
19 turbaned
adj1) який носить тюрбан (чалму)2) увінчаний зображенням чалмй (про мусульманську гробницю)* * *a1) той, що носить тюрбан, чалму -
20 unwed
adj1) невінчаний, невінчана2) неодружений, нежонатий, холостий; незаміжня* * *[ˌen'wed]aневінчаний; невінчанаunwed mother — незамужня мати, мати-одиначка
См. также в других словарях:
вінчаний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
звінчаний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
невінчаний — прикметник … Орфографічний словник української мови
обвінчаний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
повінчаний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
розвінчаний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
увінчаний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
вінчаний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вінчати 1), 2), 4), 5). || у знач. прикм … Український тлумачний словник
звінчаний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до звінчати. || зві/нчано, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
невінчаний — а, е. Не з єднаний шлюбом за церковним обрядом. || у знач. ім. неві/нчані, них, мн. Ті, що не взяли шлюб за церковним обрядом. || Який одружився без церковного обряду … Український тлумачний словник
обвінчаний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обвінчати … Український тлумачний словник
