-
121 увлекаться
-
122 восторг
надпорив (м. р.), надпорива (ж. р.), захват перед чим-неб., (увлечение) захоплення чим-неб., екстаза, ентузіязм. [Шукав щастя в надпоривах кохання. Аж закам'янів у релігійному надпориві. І довго я стояв перед тобою у захваті німім, мов зачарований (Ворон.). Вона не божевільна, а в екстазі]. Какой восторг! один восторг! - яка розкіш! сама розкіш! який захват! Приводить в восторг - поривати, надпоривати, (увлекать) захоплювати, сов. захопити. [Артистична гра пориває глядачів]. Не помнить себя от восторга - нетямитися від чогось, з чогось. [Говорила компліменти, зовсім не тямлячись від фасону й матерії (того убору) (Л. Укр.). Нетямиться з радощів]. Замирать от восторга перед чем - умлівати над чим. [Все любували, все умлівали над своєю новою хатиною (Гр. Григор.)]. Радостный восторг - палкі радощі, радісний захват (надпорив).* * *захо́плення, за́хват, -у; ( экстаз) екста́з, -у -
123 восторгать
поривати, надпоривати, (захватывать, увлекать) захоплювати, сов. захопити, захвачувати, захватити. [Він німо дививсь на неї: її краса його поривала].* * *захо́плювати -
124 восхищать
восхитить захоплювати, захопити. См. Восторгать, Увлекать, Очаровывать.* * *I несов.; сов. - восхит`ить(уносить, поднимать ввысь) зно́сити, знести́, підно́сити, піднести́II несов.; сов. - восх`итить( приводить в восхищение) захо́плювати, захопи́ти -
125 завладевать
завладеть кем, чем опановувати, опанувати кого, що, запосідати, запосісти, посісти кого, що, захоплювати, захопити кого, що, заволодівати, заволодіти, завладати ким, чим, підгортати, підгорнути під себе кого, що, заполоняти, заполонити кого, що; см. Овладевать, овладеть. [Завзятість всіх опанувала (Котл.). Багатирі силкувалися підгортати під себе землю, скуповуючи її в убожчих хазяїнів (Грінч.). Горе заполоняє всю душу, до останку (Л. Укр.)]. -ть крепостью, городом - здобувати, здобути фортецю, місто. -ть землёю, имуществом чьим - посідати, посісти чиюсь землю, майно (добро, добра); заволодіти чиєюсь землею, майном (добрами). -вать, -деть первоначально никому не принадлежащими землями - займати, зайняти займанщину (займань).* * *несов.; сов. - завлад`еть1) ( кем-чем) заволодіва́ти, заволоді́ти (ким-чим); (брать силой; увлекать) захо́плювати, захопи́ти, -хоплю́, -хо́пиш (кого-що); ( захватывать) посіда́ти, посі́сти, -ся́ду, -ся́деш (що); ( овладевать) опано́вувати, -но́вую, -но́вуєш, опанува́ти (кого-що, ким-чим)2) ( подчинять своєму влиянию) заволодіва́ти, заволоді́ти (ким-чим), заполо́нювати, заполони́ти (кого-що); сов. заору́дувати, -дую, -дуєш (ким-чим) -
126 заинтересовывать
-ся, -совать, -ся зацікавлювати, -ся, зацікавити, -ся, заінтересовувати, - ся, заінтересувати, -ся чим, (увлекать, -ся) захоплювати, -ся, захопити, -ся. Заинтересованный - зацікавлений чим, (в чём) у чому, (увлечённый) захоплений чим. Он -сован чем - його цікавить (інтересує) що. -ное в деле лицо - зацікавлена в справі особа.* * *несов.; сов. - заинтересов`атьзаціка́влювати, заціка́вити, заінтересо́вуватиш, заінтересува́ти -
127 занимать
занять у когоI. 1) позичати, позичити, зазичати, зазичити у кого чого, що, зазичатися, зазичитися у кого чим, брати, узяти в позику в кого чого, (образно) зарятуватися, зарадитися в кого чим. [Школа й на папір частенько не має шага і в хазяйки зазичається (Свидн.). Се я у чоловіка зарятувався та й оплатив податі (Сл. Гр.)]. -ть место - забирати, забрати місце, (о лице) займати, зайняти місце. -мать место (должность) - мати (обіймати) посаду. -ть очередь - займати (застоювати), зайняти (застояти) чергу. -мать высокое положение - бути на великій посаді, мати (обіймати) велику посаду, мати великий уряд. Занятый мыслями о чём - заглиблений (поринулий) у думки про що, замислений про що, перейнятий (обійнятий) думками про що.2) см. Заимствовать. Занятый - позичений, зажичений. [Їж, кумо, хліб, хоч позичений (Номис)]. Занятое (долг) - позичене, позичка, позика, винувате, винне. [Вертай позику! Що винне - віддати повинно (Номис.). Це мене за винувате цінують (описывают)].II. Занимать, занять -1) (должность, пост) обіймати, обняти, обсідати, обсісти посаду, уряд, (иметь) посідати, держати посаду, уряд. -ть (место надлежащее, известное пространство, дом, комнату) - займати, зайняти що, опосідати, опосісти що (дім, кімнату). [Він зайняв місце серед найвидатніших людей того часу. Дворище займало десятин десять поля (Мирн.). Зайняли постать і почали копати рів (Коц.). Світлицю мені дано, та я ще її не опосів (Крим.)]. -нять под поселение (колонизировать) - осісти що. -ть под жильё (заселять) - замешкувати, замешкати. [Ніхто не замешка опустілого обійстя (Свидн.)]. -ть много места - брати, сов. взяти, засягти, займати, за(й)няти багато місця. [За-для нашої кімнати ця канапа дуже велика - багато місця забере. Перелічування праць його заняло-б дуже багато місця (Єфр.)]. -ть место, положив что-либо - закладати, закласти місце. -ть место, сидя на нём - засідати, засісти, заповісти, (лёжа) залягати, залягти місце. [Засідайте швидше місця, а то потім стояти доведеться, як усі поприходять (Київ). Не залягай місця повз край - там я ляжу. Велика худібонька все подвір'я заляже.(Чуб.)]. -майте, -мите свои места - сідайте, сядьте на свої місця, засідайте, засядьте свої місця. -ть место чего (заменить) - заступати, заступити що.[ Мрію братерського єднання в боротьбі з спільним ворогом заступила запекла взаємна ворожнеча (Стебн.)]. -ть позицию - постать, позицію брати, узяти; (о войске) займати, зайняти позицію, стояти, стати на позиції. [Постать ворожу до святкування взяла найвища влада (Р. Край)]. -нять церковный приход - стати на парафію. -мать очередь - застоювати чергу. -ть землю правом первого занятия - займати, зайняти займанщину;2) -ть несколько дней, лет - брати, узяти (забрати) кілька день, років. [Відбування того свята візьме не один день (О. Пчілка). Ця робота забрала в мене два місяці (Крим.)];3) -ть чем-либо посуду, мешок, помещение и т. п. - запорожнювати и запорожняти, запорожнити посуд, мішок, помешкання и т. д. (посуду ещё) запосудити, (о мн.) позапорожнювати и -жняти що. [Усі мішки позапорожнювано,- нема куди висипати (Харківщ.). Діжку запосудила капустою (Черкащ.)];4) -ть город, крепость, возвышенность и т. п. - займати, зайняти, здобувати, здобути, осягати, осягти, поняти, (овладеть) опановувати, опанувати місто, фортецю, шпиль. [Військо осягло фортецю. Поки-б ви тут судили його, а тим часом вороги все місто поняли-б (Грінч.)];5) -мать скот - займати (переймати) товар;6) -ть кого - цікавити, зацікавлювати, зацікавити кого, притягати, притягти чию увагу; см. Интересовать. [Це питання здавна зацікавлювало розуми людські]. Этот вопрос -мает всю Европу, все умы - ця справа цікавить усю Европу, усіх. -ть кого чем - бавити, забавляти, забавити кого чим. [Іди, Степане, бав тим часом гості (Л. Укр.). Дівчину забавляє нянька, показуючи, як сорока варила дітям кашу (Коцюб.)];7) -ть дух - дух перехоплювати, перехопити; срвн. Захватывать. От быстрой езды дух -мает - від швидкої їзди дух перехоплює. Не -мать стать чего - подостатком чого. Занимаемый - (о должности) держаний, обійманий. Занятый, прич. - (о должности) обнятий, (о крепости) здобутий, (о месте) зайнятий, (о комнате) замешканий, зайнятий.* * *I несов.; сов. - зан`ять1) ( брать взаймы) позича́ти, пози́чити; диал. зазича́ти, зази́чити2) ( давать взаймы) диал. позича́ти, пози́чити; диал. зазича́ти, зази́читиII несов.; сов. - зан`ять1) займа́ти, зайня́ти, -йму́, -ймеш и мног. позайма́ти; (должность, место) посіда́ти, посі́сти, -ся́ду, -ся́деш; ( захватывать) захо́плювати, захопи́ти, -хоплю́, -хо́пиш и мног. позахо́плювати; ( отнимать время) забира́ти, забра́ти, -беру́, -бере́ш2) (чем - поручать, давать какое-л. дело) дава́ти (даю́, дає́ш), да́ти (дам, даси́) (що), займа́ти, зайня́ти (чим)3) (увлекать, интересовать) ціка́вити, заціка́вити, займа́ти, зайня́ти; ( кого чем) заціка́влювати, заціка́вити; ( захватывать) захо́плювати, захопи́ти; ( заполнять) запо́внювати, запо́внити; ( заполонять) заполоня́ти и заполо́нювати, заполони́ти4) ( не давать скучать) займа́ти, зайня́ти; ( развлекать) розважа́ти, розва́жити и мног. порозважа́ти; ( забавлять) забавля́ти, заба́вити -
128 кружить
(что, чем) крутити що, чим. [Вир його скажений крутить (Грінч.). Обвязав каменючку мотузком і крутив нею в повітрі (Харківщ.). Вітер крутить снігом (М. Грінч.)]. - жить вокруг кого, чего - кружляти, колувати навколо кого, чого; (о птице) кружляти, круженяти. [Кружляє скрізь там галич над ланами (Л. Укр.). Коршак літає, літає, - чого він так круженяє? (Радомиськ. п.)]; (о воде в водовороте и перен.) вирувати, нуртувати. [Отам, де вода вирує, там яма (М. Грінч.). Літає павутиння, кружляє і вирує у повітрі (Л. Укр.)]. -жить кого в танце - крутити кого в танку (танцюючи). Ветер -жит пыль, песок - вітер вихорить, вітер крутить порох, пісок; (снег) вітер вихорить, хурделить; вітер крутить снігом. -жить в пути - см. Колесить. -жить голову кому - крутити, морочити голову кому, (пренебр.: путать) дурити кому голову. [Що ти мою голову дуриш?! (Звин.)].* * *1) (вращать, вертеть) крути́ти, кружи́ти, кружля́ти\кружить го́лову — ( вызывать головокружение) па́морочити (кружи́ти) го́лову; (перен.: увлекать) крути́ти (заверта́ти, запа́морочувати, баламу́тити) го́лову
2) см. кружиться 2)3) (двигаться, меняя направление) крутити; кружи́ти; (извиваться - о дороге, следе) крути́тися; (блуждать, плутать) колува́ти, колеси́ти, колесува́ти4) ( мести - о метели) крути́ти, хурде́лити, кушпе́лити
См. также в других словарях:
увлекать — См. соблазнять... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. увлекать тянуть, уносить, нести, мчать; покорять, завлекать, привораживать; интересовать, заинтересовывать, привлекать… … Словарь синонимов
УВЛЕКАТЬ — УВЛЕКАТЬ, увлечь кого, что, уволакивать, уволочь или уволокти, утащить, унести таском, волоком; уводить силою. Вода подняла и уволокла складенный по берегам лес. Где ты уволок кафтанишка? стащил, украл. Киргизы набежали, уволокли в степь двух баб … Толковый словарь Даля
увлекать — УВЛЕКАТЬ/УВЛЕЧЬ УВЛЕКАТЬ/УВЛЕЧЬ, завлекать/завлечь, трад. поэт. привораживать/приворожить, разг. присушивать/присушить, разг., сов. зазнобить, разг. сниж., сов. захороводить, разг. сниж. кадрить/закадрить УВЛЕКАТЬСЯ/УВЛЕЧЬСЯ,… … Словарь-тезаурус синонимов русской речи
Увлекать(ся) — иноск. уговаривать, убѣждать; безотчетно слѣдовать чему, уносясь чувствами, воображеніемъ, не въ мѣру горячиться. Ср. «Увлекательное пѣнье, краснорѣчіе» … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
УВЛЕКАТЬ — УВЛЕКАТЬ, увлекаю, увлекаешь. несовер. к увлечь. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
увлекать — УВЛЕЧЬ, еку, ечёшь, екут; ёк, екла; еки; ёкший; ечённый ( ён, ена); ёкши; сов. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
увлекать — глаг., нсв., употр. сравн. часто Морфология: я увлекаю, ты увлекаешь, он/она/оно увлекает, мы увлекаем, вы увлекаете, они увлекают, увлекай, увлекайте, увлекал, увлекала, увлекало, увлекали, увлекающий, увлекаемый, увлекавший, увлекая; св. увлечь … Толковый словарь Дмитриева
Увлекать — I несов. перех. 1. Направлять, уводить куда либо, взяв, захватив, подхватив с собою. 2. Уносить с собою силой собственного движения. отт. перен. Побуждать следовать за собою, вовлекать во что либо. отт. перен. Переносить куда либо в мыслях. II… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
увлекать — увлек ать, аю, ает … Русский орфографический словарь
увлекать — (I), увлека/ю(сь), ка/ешь(ся), ка/ют(ся) … Орфографический словарь русского языка
увлекать — Syn: тянуть, уносить, нести, мчать; покорять, завлекать, привораживать; интересовать, заинтересовывать, привлекать внимание, интриговать, возбуждать интерес … Тезаурус русской деловой лексики