Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

увлекать(ся)

  • 1 увлекать

    техн., физ., несов. увлека́ть, сов. увле́чь
    захо́плювати, захопи́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > увлекать

  • 2 увлекать

    техн., физ., несов. увлека́ть, сов. увле́чь
    захо́плювати, захопи́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > увлекать

  • 3 увлекать

    несов.; сов. - увл`ечь
    1) ( тащить) тягти́ и тягну́ти, потягну́ти и потягти́; ( уносить) нести́, понести́; ( уводить) вести́, повести́; ( захватывать) захо́плювати, захопи́ти, несов. порива́ти
    2) ( вовлекать) утя́гувати и утяга́ти, утягну́ти и утягти́ и повтяга́ти, повтя́гувати; ( привлекать к участию) залуча́ти, залучи́ти
    3) (перен.: восхищать, захватывать) захо́плювати, захопи́ти; (влечь, манить) на́дити и прина́джувати, прина́дити, ва́бити [до се́бе], пова́бити [до се́бе], несов. порива́ти
    4) (перен.: кружить кому-л. голову, соблазнять) зва́блювати, зва́бити, спокуша́ти, спокуси́ти

    Русско-украинский словарь > увлекать

  • 4 захватывать

    захватить
    1) (схватывать) захоплювати, захопити, захапувати, захапати, займати, зайняти, (переносно) обгортати, обгорнути, обіймати, обняти, понімати, поняти кого, що; см. Охватывать 2; (доставать) засягати, засяг(ну)ти, запосягати, запосягти. [Вітер захапує пару й односить її (Ком.). Сміливість обгорнула душу (Леонт.). Не вільний я. Кохання обняло (Грінч.). Заняв волів у спашу. Скільки оком засягнеш (Свидн.)]. Вода -тила и унесла - вода поняла й забрала, водою зайняло й занесло. Всех -тила радость - усіх поняла, обняла радість;
    2) (присваивать) захоплювати, захопити, забирати, забрати, загарбувати, гарбати, загарбати, загортати, загорнути, поривати, пі[о]рвати, запоривати, запірвати, зажирати, зажерти, заїсти, до рук прибирати, прибрати що. [Захопив царську скарбівницю (Руданськ.). Що можеш, запоривай, а я не дам (Звиног.). Ховай, невісточко, в свою скриню, що запорвеш (Н.-Лев.). Загарбав мішок грошей (Федьк,). Місто Ямпіль загорнув Міняйло (Руданськ.) Жадоба несита: все-б зажер собі (Грінч.). Заїла мого карбованця. Прибрав до рук касу];
    3) (забирать, уносить с собой) забирати, забрати, зохоплювати, захопити кого, що, (зап.) імати, імити (о мн. поімати, поімити), поняти, займати, зайняти;
    4) (застигать) захоплювати, захопити, схопити, застукати, заскочити, злапати. [Уже зоря; розійдемось, щоб нас усіх не захопив тут день (Грінч.). Застукав, як сотника в горосі (Номис). Листа Виговського злапали і до царя послали (Куліш)]. -тить по горячим следам, на месте преступления кого - с[за]хопити, піймати, запопасти, злапати на гарячому вчинку кого, спостигти, (зап.) імити кого. [Його спостигли, як він утікав (Борзенщ.). Імив злодія в коморі (Стеф.)];
    5) (схватывать) запопадати, запопасти, попасти, допадати(ся), доп'ясти, діпнути чого. [Кашлю діп'яла (Борзенщ.). Запопав у руки];
    6) (останавливать дыхание, дух) перехоплювати, перехопити, спиняти, спинити, спирати, сперти, затамовувати, затамувати кому дух(а). [Семенові затамувало дух у грудях (Коцюб.). Марусі перехопило дух (Грінч.). У Лаговського сперло духа (Крим.). Аж духи сперло Луценкові (Тесл.)]. Дыхание -ло - дух перехопило, дух занявся кому. [Дух занявсь, а сама ні з місця (Квітка)]. От страха дух -ло - з переляку дух перехопило кому. Захваченный - захоплений, захапаний, зайнятий; загарбаний; застуканий; спинений, спертий, затамований. Захватывающий - а) прич. - хто захоплює, що захоплює, забирає и т. д.; б) прил. - захватний, забирущий. [З захватними деталями (Єфр.)]. -щий интерес - захватний, поривний інтерес.
    * * *
    I несов.; сов. - захват`ить
    1) захо́плювати, захопи́ти, -хоплю́, -хо́пиш и мног. позахо́плювати; ( насильственно присваивать) зага́рбувати, зага́рбати, га́рбати, зга́рбати; ( забирать) забира́ти, забра́ти, -беру́, -бере́ш и мног. позабира́ти; ( брать с собой) бра́ти, узя́ти (візьму́, ві́зьмеш), прихо́плювати, прихопи́ти, -хоплю́, -хо́пиш; ( доставать) засяга́ти, засягну́ти и засягти́, -сягну́, -ся́гнеш; ( увлекать за собой) підбира́ти, підібра́ти, -беру́, -бере́ш; ( заполучать) запопада́ти, запопа́сти, -паду́, -паде́ш
    2) (сильно увлекать, возбуждать) захо́плювати, захопи́ти и мног. позахо́плювати; ( заставать) застава́ти, -стаю́, -стає́ш, заста́ти, -ста́ну, -ста́неш и мног. позастава́ти, захо́плювати, захопи́ти и мног. позахо́плювати; (сов.: успеть найти, застать) попа́сти; ( застигать) застига́ти, засти́гнути ( врасплох) засту́кати, сов. заско́чити
    II несов.; сов. - захват`ать
    (замусливать и перен.) заяло́жувати, -жую, -жуєш, заяло́зити, -ло́жу, -ло́зиш

    Русско-украинский словарь > захватывать

  • 5 увлечь

    сов. от увлекать

    Русско-украинский политехнический словарь > увлечь

  • 6 увлечь

    сов. от увлекать

    Русско-украинский политехнический словарь > увлечь

  • 7 восторг

    надпорив (м. р.), надпорива (ж. р.), захват перед чим-неб., (увлечение) захоплення чим-неб., екстаза, ентузіязм. [Шукав щастя в надпоривах кохання. Аж закам'янів у релігійному надпориві. І довго я стояв перед тобою у захваті німім, мов зачарований (Ворон.). Вона не божевільна, а в екстазі]. Какой восторг! один восторг! - яка розкіш! сама розкіш! який захват! Приводить в восторг - поривати, надпоривати, (увлекать) захоплювати, сов. захопити. [Артистична гра пориває глядачів]. Не помнить себя от восторга - нетямитися від чогось, з чогось. [Говорила компліменти, зовсім не тямлячись від фасону й матерії (того убору) (Л. Укр.). Нетямиться з радощів]. Замирать от восторга перед чем - умлівати над чим. [Все любували, все умлівали над своєю новою хатиною (Гр. Григор.)]. Радостный восторг - палкі радощі, радісний захват (надпорив).
    * * *
    захо́плення, за́хват, -у; ( экстаз) екста́з, -у

    Русско-украинский словарь > восторг

  • 8 восторгать

    поривати, надпоривати, (захватывать, увлекать) захоплювати, сов. захопити, захвачувати, захватити. [Він німо дививсь на неї: її краса його поривала].
    * * *
    захо́плювати

    Русско-украинский словарь > восторгать

  • 9 восхищать

    восхитить захоплювати, захопити. См. Восторгать, Увлекать, Очаровывать.
    * * *
    I несов.; сов. - восхит`ить
    (уносить, поднимать ввысь) зно́сити, знести́, підно́сити, піднести́
    II несов.; сов. - восх`итить
    ( приводить в восхищение) захо́плювати, захопи́ти

    Русско-украинский словарь > восхищать

  • 10 завладевать

    завладеть кем, чем опановувати, опанувати кого, що, запосідати, запосісти, посісти кого, що, захоплювати, захопити кого, що, заволодівати, заволодіти, завладати ким, чим, підгортати, підгорнути під себе кого, що, заполоняти, заполонити кого, що; см. Овладевать, овладеть. [Завзятість всіх опанувала (Котл.). Багатирі силкувалися підгортати під себе землю, скуповуючи її в убожчих хазяїнів (Грінч.). Горе заполоняє всю душу, до останку (Л. Укр.)]. -ть крепостью, городом - здобувати, здобути фортецю, місто. -ть землёю, имуществом чьим - посідати, посісти чиюсь землю, майно (добро, добра); заволодіти чиєюсь землею, майном (добрами). -вать, -деть первоначально никому не принадлежащими землями - займати, зайняти займанщину (займань).
    * * *
    несов.; сов. - завлад`еть
    1) ( кем-чем) заволодіва́ти, заволоді́ти (ким-чим); (брать силой; увлекать) захо́плювати, захопи́ти, -хоплю́, -хо́пиш (кого-що); ( захватывать) посіда́ти, посі́сти, -ся́ду, -ся́деш (що); ( овладевать) опано́вувати, -но́вую, -но́вуєш, опанува́ти (кого-що, ким-чим)
    2) ( подчинять своєму влиянию) заволодіва́ти, заволоді́ти (ким-чим), заполо́нювати, заполони́ти (кого-що); сов. заору́дувати, -дую, -дуєш (ким-чим)

    Русско-украинский словарь > завладевать

  • 11 заинтересовывать

    -ся, -совать, -ся зацікавлювати, -ся, зацікавити, -ся, заінтересовувати, - ся, заінтересувати, -ся чим, (увлекать, -ся) захоплювати, -ся, захопити, -ся. Заинтересованный - зацікавлений чим, (в чём) у чому, (увлечённый) захоплений чим. Он -сован чем - його цікавить (інтересує) що. -ное в деле лицо - зацікавлена в справі особа.
    * * *
    несов.; сов. - заинтересов`ать
    заціка́влювати, заціка́вити, заінтересо́вуватиш, заінтересува́ти

    Русско-украинский словарь > заинтересовывать

  • 12 занимать

    занять у кого
    I. 1) позичати, позичити, зазичати, зазичити у кого чого, що, зазичатися, зазичитися у кого чим, брати, узяти в позику в кого чого, (образно) зарятуватися, зарадитися в кого чим. [Школа й на папір частенько не має шага і в хазяйки зазичається (Свидн.). Се я у чоловіка зарятувався та й оплатив податі (Сл. Гр.)]. -ть место - забирати, забрати місце, (о лице) займати, зайняти місце. -мать место (должность) - мати (обіймати) посаду. -ть очередь - займати (застоювати), зайняти (застояти) чергу. -мать высокое положение - бути на великій посаді, мати (обіймати) велику посаду, мати великий уряд. Занятый мыслями о чём - заглиблений (поринулий) у думки про що, замислений про що, перейнятий (обійнятий) думками про що.
    2) см. Заимствовать. Занятый - позичений, зажичений. [Їж, кумо, хліб, хоч позичений (Номис)]. Занятое (долг) - позичене, позичка, позика, винувате, винне. [Вертай позику! Що винне - віддати повинно (Номис.). Це мене за винувате цінують (описывают)].
    II. Занимать, занять -
    1) (должность, пост) обіймати, обняти, обсідати, обсісти посаду, уряд, (иметь) посідати, держати посаду, уряд. -ть (место надлежащее, известное пространство, дом, комнату) - займати, зайняти що, опосідати, опосісти що (дім, кімнату). [Він зайняв місце серед найвидатніших людей того часу. Дворище займало десятин десять поля (Мирн.). Зайняли постать і почали копати рів (Коц.). Світлицю мені дано, та я ще її не опосів (Крим.)]. -нять под поселение (колонизировать) - осісти що. -ть под жильё (заселять) - замешкувати, замешкати. [Ніхто не замешка опустілого обійстя (Свидн.)]. -ть много места - брати, сов. взяти, засягти, займати, за(й)няти багато місця. [За-для нашої кімнати ця канапа дуже велика - багато місця забере. Перелічування праць його заняло-б дуже багато місця (Єфр.)]. -ть место, положив что-либо - закладати, закласти місце. -ть место, сидя на нём - засідати, засісти, заповісти, (лёжа) залягати, залягти місце. [Засідайте швидше місця, а то потім стояти доведеться, як усі поприходять (Київ). Не залягай місця повз край - там я ляжу. Велика худібонька все подвір'я заляже.(Чуб.)]. -майте, -мите свои места - сідайте, сядьте на свої місця, засідайте, засядьте свої місця. -ть место чего (заменить) - заступати, заступити що.[ Мрію братерського єднання в боротьбі з спільним ворогом заступила запекла взаємна ворожнеча (Стебн.)]. -ть позицию - постать, позицію брати, узяти; (о войске) займати, зайняти позицію, стояти, стати на позиції. [Постать ворожу до святкування взяла найвища влада (Р. Край)]. -нять церковный приход - стати на парафію. -мать очередь - застоювати чергу. -ть землю правом первого занятия - займати, зайняти займанщину;
    2) -ть несколько дней, лет - брати, узяти (забрати) кілька день, років. [Відбування того свята візьме не один день (О. Пчілка). Ця робота забрала в мене два місяці (Крим.)];
    3) -ть чем-либо посуду, мешок, помещение и т. п. - запорожнювати и запорожняти, запорожнити посуд, мішок, помешкання и т. д. (посуду ещё) запосудити, (о мн.) позапорожнювати и -жняти що. [Усі мішки позапорожнювано,- нема куди висипати (Харківщ.). Діжку запосудила капустою (Черкащ.)];
    4) -ть город, крепость, возвышенность и т. п. - займати, зайняти, здобувати, здобути, осягати, осягти, поняти, (овладеть) опановувати, опанувати місто, фортецю, шпиль. [Військо осягло фортецю. Поки-б ви тут судили його, а тим часом вороги все місто поняли-б (Грінч.)];
    5) -мать скот - займати (переймати) товар;
    6) -ть кого - цікавити, зацікавлювати, зацікавити кого, притягати, притягти чию увагу; см. Интересовать. [Це питання здавна зацікавлювало розуми людські]. Этот вопрос -мает всю Европу, все умы - ця справа цікавить усю Европу, усіх. -ть кого чем - бавити, забавляти, забавити кого чим. [Іди, Степане, бав тим часом гості (Л. Укр.). Дівчину забавляє нянька, показуючи, як сорока варила дітям кашу (Коцюб.)];
    7) -ть дух - дух перехоплювати, перехопити; срвн. Захватывать. От быстрой езды дух -мает - від швидкої їзди дух перехоплює. Не -мать стать чего - подостатком чого. Занимаемый - (о должности) держаний, обійманий. Занятый, прич. - (о должности) обнятий, (о крепости) здобутий, (о месте) зайнятий, (о комнате) замешканий, зайнятий.
    * * *
    I несов.; сов. - зан`ять
    1) ( брать взаймы) позича́ти, пози́чити; диал. зазича́ти, зази́чити
    2) ( давать взаймы) диал. позича́ти, пози́чити; диал. зазича́ти, зази́чити
    II несов.; сов. - зан`ять
    1) займа́ти, зайня́ти, -йму́, -ймеш и мног. позайма́ти; (должность, место) посіда́ти, посі́сти, -ся́ду, -ся́деш; ( захватывать) захо́плювати, захопи́ти, -хоплю́, -хо́пиш и мног. позахо́плювати; ( отнимать время) забира́ти, забра́ти, -беру́, -бере́ш
    2) (чем - поручать, давать какое-л. дело) дава́ти (даю́, дає́ш), да́ти (дам, даси́) (що), займа́ти, зайня́ти (чим)
    3) (увлекать, интересовать) ціка́вити, заціка́вити, займа́ти, зайня́ти; ( кого чем) заціка́влювати, заціка́вити; ( захватывать) захо́плювати, захопи́ти; ( заполнять) запо́внювати, запо́внити; ( заполонять) заполоня́ти и заполо́нювати, заполони́ти
    4) ( не давать скучать) займа́ти, зайня́ти; ( развлекать) розважа́ти, розва́жити и мног. порозважа́ти; ( забавлять) забавля́ти, заба́вити

    Русско-украинский словарь > занимать

  • 13 кружить

    (что, чем) крутити що, чим. [Вир його скажений крутить (Грінч.). Обвязав каменючку мотузком і крутив нею в повітрі (Харківщ.). Вітер крутить снігом (М. Грінч.)]. - жить вокруг кого, чего - кружляти, колувати навколо кого, чого; (о птице) кружляти, круженяти. [Кружляє скрізь там галич над ланами (Л. Укр.). Коршак літає, літає, - чого він так круженяє? (Радомиськ. п.)]; (о воде в водовороте и перен.) вирувати, нуртувати. [Отам, де вода вирує, там яма (М. Грінч.). Літає павутиння, кружляє і вирує у повітрі (Л. Укр.)]. -жить кого в танце - крутити кого в танку (танцюючи). Ветер -жит пыль, песок - вітер вихорить, вітер крутить порох, пісок; (снег) вітер вихорить, хурделить; вітер крутить снігом. -жить в пути - см. Колесить. -жить голову кому - крутити, морочити голову кому, (пренебр.: путать) дурити кому голову. [Що ти мою голову дуриш?! (Звин.)].
    * * *
    1) (вращать, вертеть) крути́ти, кружи́ти, кружля́ти

    \кружить го́лову — ( вызывать головокружение) па́морочити (кружи́ти) го́лову; (перен.: увлекать) крути́ти (заверта́ти, запа́морочувати, баламу́тити) го́лову

    2) см. кружиться 2)
    3) (двигаться, меняя направление) крутити; кружи́ти; (извиваться - о дороге, следе) крути́тися; (блуждать, плутать) колува́ти, колеси́ти, колесува́ти
    4) ( мести - о метели) крути́ти, хурде́лити, кушпе́лити

    Русско-украинский словарь > кружить

  • 14 мчать

    1) мчати (мчу, мчиш), гнати (жену, женеш), (увлекать) поривати кого, що. [Осінній вітер мчав жовті хмари (Коцюб.). Вітер обривав листя та гнав його чорною річкою (Коцюб.)]. Лошади мчат карету - коні мчать (женуть) карету;
    2) см. Мчаться.
    * * *
    1) мча́ти; ( гнать) гна́ти (жену́, жене́ш)

    Русско-украинский словарь > мчать

  • 15 нести

    1) нести кого, що. [Молодиця несла на руках двоє своїх дітей (Коцюб.). Чобітки в руках несе (Метл.). Несімо-ж світло аж туди, де зорі (Самійл.). Несем ми дію скрізь, співці гудка й нагана (Сосюра)]. Ноги не -сут, не -сли - ноги не несуть, не несли. [Мене ноги не несли ані до неї, ані від неї (М. Вовч.)];
    2) (быть в состоянии -ти, подымать) нести, носити, могти нести (на собі) що и скільки чого. Слон -сёт свыше ста пудов - слон може нести на собі понад сто пуд(ів);
    3) (держать на себе) нести (на собі), держати, тримати (на собі) що здержувати що. [Море несе на собі кораблі (Київ). Ця колона здержує (держить) велику вагу (Київ)]. Лёд не -сёт - лід не держить, лід не держкий;
    4) (перен.; бремя и т. п.) нести що; (обязанности, убытки и т. п.) відбувати що; зазнавати чого и т. п. [Він легко ніс свій вік (свои годы) (Кінець Неволі). Його плечі не почували тягара, який йому випало нести від колиски до домовини (Кінець Неволі)]. -ти бремя работы (труд) - нести тягар праці, відбувати роботу, приймати труд. [Атмосфера порожнечі, в якій доводиться одбувати свою роботу комісії (Рада)]. -ти возмездие за что - покутувати що, каратися за що. -ти высоко себя (голову) - нести (носити) високо (вгору, гордо) голову, високо нестися; срв. Нестись 4. [Шлях кохання дивовижний, дивний із шляхів: гордо голову там носить, хто її згубив (Крим.)]. -ти заботы о ком, о чём - піклуватися ким, чим и про кого, про що. -ти издержки - платити витрати. -ти наказание за что - приймати (отбывать: відбувати) кару за що, (за грехи, проступок) приймати покуту за що, покутувати що; см. Наказание 2. [Ти ще будеш покутувать гріхи на сім світі (Шевч.). Щоб ти дев'ять літ покутував свою гордість (Рудч.)]. -ти ответственность за что - відповідати, бути відповідальним, нести відповідальність за що, (принимать на себя ответственность) брати на себе відповідальність за що. [Педагогічний склад наших ВИШ'ів несе відповідальність за якість майбутніх кадрів (Пр. Правда)]. -ти последствия - (отвечать) відповідати за наслідки; (платиться) платитися за наслідки, (искупать) покутувати наслідки. -ти службу, служебные обязанности - відбувати (нести) службу, відправляти службу и служби, (устар.) правити (справляти) службу, відбувати (виконувати) службові обов'язки. [Другий місяць одбуває службу (Сл. Ум.). Жінки гарно несуть сторожову службу (Комуніст). Ой пішов він до ляшеньків служби відправляти (Пісня). Ви, козаки, сторожову службу нам правте (Куліш). Вони справляють за жалування державну службу (Корол.)]. Он -сёт тяжёлую службу - він на важкій (тяжкій) службі, він має важку (тяжку) службу. -ти труды и заботы - мати багато праці і клопоту, нести великий (важкий) тягар праці і клопоту. -ти убытки - зазнавати втрат, мати (терпіти, редко поносити) втрати, утрачатися; (при работе) проробляти. [Велику від цього втрату поносить наша культура (Рада). Де заробиш, а де проробиш (Приказка)]. -ти на сердце - мати (редко носити) на серці; терпіти мовчки;
    5) (увлекать: о ветре, течении и перен.) нести, (мчать) мчати, (гнать) гнати кого, що. [Кленовий листоньку, куди тебе вітер несе? (Метл.). Тихо, тихо Дунай воду несе (Пісня). Вода несе кригу (Сл. Ум.). Осінній вітер мчав жовті хмари (Коцюб.). Сердита ріка, збурена грозою, мчала свої хвилі, до моря (Олм. Примха)]. Куда (тебя) бог -сёт (устар.) - куди (тебе) бог провадить? (Звин., Франко). Куда -сёт тебя нелёгкая? - куди несе тебе лиха година (х(в)ороба, враг, вража мати, нечиста сила, нечистий)?;
    6) (о поре, о времени: приносить) нести, приносити (з собою). [Нехай я щастя не найшов того, - його весна несе струнка (М. Рильськ.). Осінь і зима несуть Німеччині політичні бурі (Пр. Правда). Що то нам новий рік несе? (Київ)];
    7) (вздор, дичь, околёсную, чепуху, чушь) верзти (плести) нісенітницю (нісенітниці, дурниці, ка-зна-що), нісенітниці (теревені) правити, провадити (плескати) не знати[ь] що; см. Вздор, Околёсная 2, Чепуха. -ти небылицы - верзти (провадити) небилиці. -ти своё - провадити (правити, грубо: торочити, товкти) своєї, своє правити;
    8) (о птицах: яйца) нести (яйця), нестися. [Кури несуть яйця (Сл. Ум.)];
    9) (о лошадях) нести, носити. Лошади -сут - коні носять;
    10) (о метели) мести, бити, курити, куйовдити, хурделити; срв. Мести 2. [Завірюха б'є (Грінч. II)];
    11) безл. - а) нести. По реке - сёт лёд - рікою (річкою) несе лід (кригу). Пар -сёт из бани - пара шугає (вихоплюється, вибивається) з лазні; б) (о неприятном запахе) тхнути ким, чим від кого, від чого, (отдавать) відгонити, (редко) віяти чим від кого, від чого, (быть слышным) чути чим від кого; (тянуть) нести -чим. [Од старого німця дуже тхнуло табакою (Н.-Лев.). Від наймички тхнуло пекарнею й потом (Черкас.). Тхне свіжою фарбою (Васильч.). Од тебе часником одгонить (Звин.). Від них на сто кроків віє нестерпний дух нечисти (Франко). Від тебе тютюном чути (Свидн.). Инколи їдко несло гаром з обідніх огнищ (Олм. Примха)]; в) (о токе воздуха) тягти, протягати. Из-под пола -сёт - з-під помосту (підлоги) тягне (віє, дует: дме). -сёт тепло(м) из печи - тягне (віє) теплом з печи (комнатной: з груби); г) (слабить) проносити, прочищати, промикати. Несенный - несений; відбуваний; зазнаваний; прийманий; покутуваний; виконуваний; гнаний, гонений; що його несе (ніс) и т. п. -тись и тися -
    1) (стр. з.) нестися, бути несеним, відбуватися и т. п.;
    2) нестися, (мчаться) мчати(ся), гнати(ся); (бежать) бігти; (лететь) летіти, линути; (плыть) плисти, пливти, плинути; (об эхе) котитися, розлягатися, йти; срв. Мчаться. [Мов вихор неслася чвірка (Франко). З кузні нісся пекельний стукіт (Коцюб.). «Івасю! Івасю!» - гукав Грицько, несучись полем до бурти (Мирний). До сонця несемося (М. Хвильов.). Коні мчать, аж іскрять ногами (Боров.). Звістка мчала збудженими вулицями (Країна Сліпих). Мчать життям, як розлогими степами, наші буйногриві місяці (А. Любч.). Вчвал жене по втоптаній дорозі чвірка (Франко). Чого летиш, як скажений? (Волинь). Далеко линув думок легкий рій (Л. Укр.). Линув до нас за ґрати весняний вітер (Васильч.). «Івана Купайла!» лине по повітрю (Крим.). Хропе, аж луна по хаті котиться (Борз.). Аж по хаті луна йде (Пісня)]. Всадник -тся на коне - верхівець (вершник) мчить на коні. Корабль -тся по ветру - корабель лине за вітром. Лёд -тся по реке - лід (крига) жене (плине) рікою (річкою). Молва (слух) -тся - поголос (поголоска, чутка) лине. -тся молва, что… - чутка йде, що… Облака - тся - хмари мчать (несуться, летять, линуть). Куда ты так -шься? - куди ти так женешся (біжиш, летиш, несешся)?;
    3) (о птицах: нести яйца) нестися. [Кому ведеться, то й півень несеться (Приказка)];
    4) (много о себе думать) (високо) нестися (літати). [Високо літає; та низько сідає (Номис)].
    * * *
    1) нести́; ( мчать) мча́ти

    вы́соко (го́рдо) \нести сти́ го́лову — перен. ви́со́ко (го́рдо) нести́ го́лову

    конь \нести сёт его́ стрело́й — кінь несе́ (мчить) його стріло́ю

    куда́ тебя́ \нести сёт [нелёгкая]? — куди́ тебе́ несе́ [лиха́ годи́на]?

    2) (безл.: передаваться по воздуху) тягти́ (тя́гне), нести́; ( дуть) ду́ти (дме и ду́є); ( о неприятном запахе) відго́нити, тхну́ти

    из-под по́лу \нести сёт — з-під підло́ги тя́гне (дме, ду́є)

    \нести сло́ га́рью — несло́ горі́лим (га́ром)

    3) (перен.: выполнять поручения, обязанности) вико́нувати, -ную, -нуєш, нести́; (о службе, повинностях) відбува́ти

    \нести сти́ ответстве́нность — відповіда́ти, нести́ відповіда́льність

    4) ( что - терпеть ущерб) зазнава́ти, -знаю́, -знає́ш (чого); ( отбывать) відбува́ти, нести́ (що)

    \нести сти убы́тки — зазнава́ти зби́тків (втрат), ма́ти зби́тки (втра́ти)

    \нести сти́ изде́ржки — плати́ти (нести́) ви́трати

    \нести сти́ наказа́ние — зазнава́ти ка́ри, відбува́ти (нести́) ка́ру

    5) (перен.: говорить что-л. пустое) плести́ (плету́, плете́ш), торо́чити, верзти́, прен. верзя́кати

    \нести сти́ чепуху́ — верзти́ (плести́) нісені́тницю (нісені́тниці), верзти́ дурни́ці, тереве́ні пра́вити

    6) (безл.: слабить) проно́сити, -но́сить

    Русско-украинский словарь > нести

  • 16 поглощать

    поглотить поглинати, поглинути, пожирати, пожерти, зажирати, зажерти (срв. Глотать); (вбирать в себя) вбирати, увібрати и убрати, втягати и втягувати, втягти що, срв. Вбирать. [І мені трудно погодитися з думкою, що того всього нема вже, що все те поглинула земля (Коцюб.). Щоб тебе сира земля пожерла (Номис). Оцей млин таку силу дров зажирає (Звин.)]. Время всё -щает - час усе поглинає. Мел -щает влагу - крейда вбирає вогкість. Песок -щает воду - пісок втягує в себе воду. -щать внимание - захоплювати, захопити увагу, забирати, забрати (всю) увагу. [Праця захопила всю його увагу]. Поглощённый - поглинутий и поглинений, пожертий; увібраний, втягнений. -ный чем - захоплений чим. [Був я ввесь захоплений своєю працею]. -ться - поглинатися, пожиратися, бути поглинутим, пожертим; вбиратися, втягатися, бути увібраним, втягненим. Всё -щается вечностью - усе пожирає вічність.
    * * *
    несов.; сов. - поглот`ить
    поглина́ти, погли́нути и поглину́ти; ( пожирать) пожира́ти, поже́рти; (вбирать, впитывать) вбирати, увібра́ти и убра́ти; (отнимать время, энергию) забира́ти, забра́ти; ( увлекать) захо́плювати, захопи́ти

    Русско-украинский словарь > поглощать

  • 17 увлечь

    Русско-украинский словарь > увлечь

См. также в других словарях:

  • увлекать — См. соблазнять... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. увлекать тянуть, уносить, нести, мчать; покорять, завлекать, привораживать; интересовать, заинтересовывать, привлекать… …   Словарь синонимов

  • УВЛЕКАТЬ — УВЛЕКАТЬ, увлечь кого, что, уволакивать, уволочь или уволокти, утащить, унести таском, волоком; уводить силою. Вода подняла и уволокла складенный по берегам лес. Где ты уволок кафтанишка? стащил, украл. Киргизы набежали, уволокли в степь двух баб …   Толковый словарь Даля

  • увлекать —     УВЛЕКАТЬ/УВЛЕЧЬ     УВЛЕКАТЬ/УВЛЕЧЬ, завлекать/завлечь, трад. поэт. привораживать/приворожить, разг. присушивать/присушить, разг., сов. зазнобить, разг. сниж., сов. захороводить, разг. сниж. кадрить/закадрить     УВЛЕКАТЬСЯ/УВЛЕЧЬСЯ,… …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • Увлекать(ся) — иноск. уговаривать, убѣждать; безотчетно слѣдовать чему, уносясь чувствами, воображеніемъ, не въ мѣру горячиться. Ср. «Увлекательное пѣнье, краснорѣчіе» …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • УВЛЕКАТЬ — УВЛЕКАТЬ, увлекаю, увлекаешь. несовер. к увлечь. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • увлекать — УВЛЕЧЬ, еку, ечёшь, екут; ёк, екла; еки; ёкший; ечённый ( ён, ена); ёкши; сов. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • увлекать — глаг., нсв., употр. сравн. часто Морфология: я увлекаю, ты увлекаешь, он/она/оно увлекает, мы увлекаем, вы увлекаете, они увлекают, увлекай, увлекайте, увлекал, увлекала, увлекало, увлекали, увлекающий, увлекаемый, увлекавший, увлекая; св. увлечь …   Толковый словарь Дмитриева

  • Увлекать — I несов. перех. 1. Направлять, уводить куда либо, взяв, захватив, подхватив с собою. 2. Уносить с собою силой собственного движения. отт. перен. Побуждать следовать за собою, вовлекать во что либо. отт. перен. Переносить куда либо в мыслях. II… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • увлекать — увлек ать, аю, ает …   Русский орфографический словарь

  • увлекать — (I), увлека/ю(сь), ка/ешь(ся), ка/ют(ся) …   Орфографический словарь русского языка

  • увлекать — Syn: тянуть, уносить, нести, мчать; покорять, завлекать, привораживать; интересовать, заинтересовывать, привлекать внимание, интриговать, возбуждать интерес …   Тезаурус русской деловой лексики

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»