-
1 понести
1) понести - см. Нести. [Баба понесла молоко на базар. Чорти його туди понесли. Коні понесли воза];2) (забеременеть) понести. [Будь проклята мати, і день, і година, коли понесла, коли породила (Шевч.)];3) потерпіти, прийняти. -сти убытки - потерпіти втрати (збитки); зазнати збитків. -сти труд - прийняти труд. -сти наказание - прийняти кару;4) почати верзти. Он -нёс вздор - він почав верзти нісенітницю. Понесённый -1) понесений;2) прийнятий. -сённые труды - прийняті труди. -сённое наказание - прийнята кара. -сённые им убытки - ті, що він потерпів, втрати (збитки).* * *1) (кого-что) понести́ (кого-що); (наказание, убытки, утрату) зазна́ти (чого), (убытки, утрату) ма́ти (що); ( отбыть) відбу́ти2) (безл.: повеять - о струе холода, ветра) потягну́ти и потягти́, -тя́гне; ( о запахе) понести́; ( подуть) поду́ти, поду́нути3) (перен.: начать говорить что-л. вздорное, неразумное) понести́, поча́ти верзти́, поча́ти плести́4) ( забеременеть) понести́ -
2 возмещать
-ся, возместить, -ся1) (пополнять) надолужувати, -ся, надолужати (що чим), - ся, надолужити, -ся, намагати чим, наганяти що чим, нагнати, заповнювати, -ся, заповнити, -ся, навертати, -ся, навернути, -ся, заміняти, -ся, замінити, -ся. [Паперовими здобутками надолужували справжню силу (Єфр.). Ритм надолужується тут голосом, мелодією (Єфр.). Не зробив? Ну, то що? За один вечір усе нажену (Крим,). Весь світ не годен заповнити мені твоєї страти (Фран.)];2) віддаровувати, -ся, віддарувати що чим; см. Вознаграждать;3) (убытки, расходы) вертати, -ся, вернути, -ся, повертати, -ся, повернути, -ся, покривати, -ся, покрити, -ся (кошти, видатки, втрати), відшкодовувати, -ся, відшкодувати кого (или кому що).* * *несов.; сов. - возмест`ить( убытки) відшкодо́вувати, відшкодува́ти; ( расходы) опла́чувати, оплати́ти, покрива́ти, покри́ти; (возвраща́ть) поверта́ти, поверну́ти и мног. поповерта́ти, верта́ти, верну́ти; ( навёрстывать) надолу́жувати, надолу́жити; ( заменять) заміня́ти и замінювати, заміни́ти и мног. позаміня́ти и позамі́нювати; ( компенсировать) компенсува́ти -
3 вознаграждать
-ся, -градить, -ся1) на(д)городжувати (кого чим), -ся, на(д)городити, -ся, винагороджувати, -ся, винагородити, -ся, дарувати кого, обдарувати; (за прич. убытки) відшкодовувати кого, -ся, відшкодувати, -ся. -граждать чем за что - віддаровувати чим що;2) (навёрстывать, заменять) надолужувати, -ся за що, надолужити, -ся, наганяти, нагнати, навертати, навернути, покривати, -ся, покрити, -ся. [Окрім зовнішнього життя, є внутрішнє - і у визначних людей воно надолужить за перше (Єфр.). За один вечір усе нажену. Хоч і тиждень нічого не робитиму - за два дні все наверну (Крим.)]. Вознаграждённый -1) на(д)городжений, винагороджений; (за убытки) відшкодований;2) (навёрстанный) надолужений, покритий, навернений.* * *несов.; сов. - вознаград`ить(кого) винагоро́джувати, ви́нагородити (кого), віддя́чувати, віддя́чити и віддя́кувати (кому); диал. віддя́чуватися, віддя́читися, несов. віддя́куватися (кому) -
4 вознаграждение
1) (действие): а) на(д)городження, винагородження; (за прич. убытки) відшкодовування, відшкодування; б) (наверстание) надолужування, сов. надолуження, навернення;2) (самая плата, награда) плата, заплата, на(д)города, винагорода, віддяка, заслуга, заслужина, (за прич. убытки) відшкодування. Обусловленное договором добавочн. - ние - вимова, виговір (р. -вору). -ние (натурою или деньгами), даваемое колядникам - коляда, дохід (р. -ходу), недохід. -ние за доставку пойманного на реке - перейма.* * *1) ( действие) ви́нагородження, віддя́чення, (неоконч.) винагоро́джування, віддя́чування -
5 нести
1) нести кого, що. [Молодиця несла на руках двоє своїх дітей (Коцюб.). Чобітки в руках несе (Метл.). Несімо-ж світло аж туди, де зорі (Самійл.). Несем ми дію скрізь, співці гудка й нагана (Сосюра)]. Ноги не -сут, не -сли - ноги не несуть, не несли. [Мене ноги не несли ані до неї, ані від неї (М. Вовч.)];2) (быть в состоянии -ти, подымать) нести, носити, могти нести (на собі) що и скільки чого. Слон -сёт свыше ста пудов - слон може нести на собі понад сто пуд(ів);3) (держать на себе) нести (на собі), держати, тримати (на собі) що здержувати що. [Море несе на собі кораблі (Київ). Ця колона здержує (держить) велику вагу (Київ)]. Лёд не -сёт - лід не держить, лід не держкий;4) (перен.; бремя и т. п.) нести що; (обязанности, убытки и т. п.) відбувати що; зазнавати чого и т. п. [Він легко ніс свій вік (свои годы) (Кінець Неволі). Його плечі не почували тягара, який йому випало нести від колиски до домовини (Кінець Неволі)]. -ти бремя работы (труд) - нести тягар праці, відбувати роботу, приймати труд. [Атмосфера порожнечі, в якій доводиться одбувати свою роботу комісії (Рада)]. -ти возмездие за что - покутувати що, каратися за що. -ти высоко себя (голову) - нести (носити) високо (вгору, гордо) голову, високо нестися; срв. Нестись 4. [Шлях кохання дивовижний, дивний із шляхів: гордо голову там носить, хто її згубив (Крим.)]. -ти заботы о ком, о чём - піклуватися ким, чим и про кого, про що. -ти издержки - платити витрати. -ти наказание за что - приймати (отбывать: відбувати) кару за що, (за грехи, проступок) приймати покуту за що, покутувати що; см. Наказание 2. [Ти ще будеш покутувать гріхи на сім світі (Шевч.). Щоб ти дев'ять літ покутував свою гордість (Рудч.)]. -ти ответственность за что - відповідати, бути відповідальним, нести відповідальність за що, (принимать на себя ответственность) брати на себе відповідальність за що. [Педагогічний склад наших ВИШ'ів несе відповідальність за якість майбутніх кадрів (Пр. Правда)]. -ти последствия - (отвечать) відповідати за наслідки; (платиться) платитися за наслідки, (искупать) покутувати наслідки. -ти службу, служебные обязанности - відбувати (нести) службу, відправляти службу и служби, (устар.) правити (справляти) службу, відбувати (виконувати) службові обов'язки. [Другий місяць одбуває службу (Сл. Ум.). Жінки гарно несуть сторожову службу (Комуніст). Ой пішов він до ляшеньків служби відправляти (Пісня). Ви, козаки, сторожову службу нам правте (Куліш). Вони справляють за жалування державну службу (Корол.)]. Он -сёт тяжёлую службу - він на важкій (тяжкій) службі, він має важку (тяжку) службу. -ти труды и заботы - мати багато праці і клопоту, нести великий (важкий) тягар праці і клопоту. -ти убытки - зазнавати втрат, мати (терпіти, редко поносити) втрати, утрачатися; (при работе) проробляти. [Велику від цього втрату поносить наша культура (Рада). Де заробиш, а де проробиш (Приказка)]. -ти на сердце - мати (редко носити) на серці; терпіти мовчки;5) (увлекать: о ветре, течении и перен.) нести, (мчать) мчати, (гнать) гнати кого, що. [Кленовий листоньку, куди тебе вітер несе? (Метл.). Тихо, тихо Дунай воду несе (Пісня). Вода несе кригу (Сл. Ум.). Осінній вітер мчав жовті хмари (Коцюб.). Сердита ріка, збурена грозою, мчала свої хвилі, до моря (Олм. Примха)]. Куда (тебя) бог -сёт (устар.) - куди (тебе) бог провадить? (Звин., Франко). Куда -сёт тебя нелёгкая? - куди несе тебе лиха година (х(в)ороба, враг, вража мати, нечиста сила, нечистий)?;6) (о поре, о времени: приносить) нести, приносити (з собою). [Нехай я щастя не найшов того, - його весна несе струнка (М. Рильськ.). Осінь і зима несуть Німеччині політичні бурі (Пр. Правда). Що то нам новий рік несе? (Київ)];7) (вздор, дичь, околёсную, чепуху, чушь) верзти (плести) нісенітницю (нісенітниці, дурниці, ка-зна-що), нісенітниці (теревені) правити, провадити (плескати) не знати[ь] що; см. Вздор, Околёсная 2, Чепуха. -ти небылицы - верзти (провадити) небилиці. -ти своё - провадити (правити, грубо: торочити, товкти) своєї, своє правити;8) (о птицах: яйца) нести (яйця), нестися. [Кури несуть яйця (Сл. Ум.)];9) (о лошадях) нести, носити. Лошади -сут - коні носять;10) (о метели) мести, бити, курити, куйовдити, хурделити; срв. Мести 2. [Завірюха б'є (Грінч. II)];11) безл. - а) нести. По реке - сёт лёд - рікою (річкою) несе лід (кригу). Пар -сёт из бани - пара шугає (вихоплюється, вибивається) з лазні; б) (о неприятном запахе) тхнути ким, чим від кого, від чого, (отдавать) відгонити, (редко) віяти чим від кого, від чого, (быть слышным) чути чим від кого; (тянуть) нести -чим. [Од старого німця дуже тхнуло табакою (Н.-Лев.). Від наймички тхнуло пекарнею й потом (Черкас.). Тхне свіжою фарбою (Васильч.). Од тебе часником одгонить (Звин.). Від них на сто кроків віє нестерпний дух нечисти (Франко). Від тебе тютюном чути (Свидн.). Инколи їдко несло гаром з обідніх огнищ (Олм. Примха)]; в) (о токе воздуха) тягти, протягати. Из-под пола -сёт - з-під помосту (підлоги) тягне (віє, дует: дме). -сёт тепло(м) из печи - тягне (віє) теплом з печи (комнатной: з груби); г) (слабить) проносити, прочищати, промикати. Несенный - несений; відбуваний; зазнаваний; прийманий; покутуваний; виконуваний; гнаний, гонений; що його несе (ніс) и т. п. -тись и тися -1) (стр. з.) нестися, бути несеним, відбуватися и т. п.;2) нестися, (мчаться) мчати(ся), гнати(ся); (бежать) бігти; (лететь) летіти, линути; (плыть) плисти, пливти, плинути; (об эхе) котитися, розлягатися, йти; срв. Мчаться. [Мов вихор неслася чвірка (Франко). З кузні нісся пекельний стукіт (Коцюб.). «Івасю! Івасю!» - гукав Грицько, несучись полем до бурти (Мирний). До сонця несемося (М. Хвильов.). Коні мчать, аж іскрять ногами (Боров.). Звістка мчала збудженими вулицями (Країна Сліпих). Мчать життям, як розлогими степами, наші буйногриві місяці (А. Любч.). Вчвал жене по втоптаній дорозі чвірка (Франко). Чого летиш, як скажений? (Волинь). Далеко линув думок легкий рій (Л. Укр.). Линув до нас за ґрати весняний вітер (Васильч.). «Івана Купайла!» лине по повітрю (Крим.). Хропе, аж луна по хаті котиться (Борз.). Аж по хаті луна йде (Пісня)]. Всадник -тся на коне - верхівець (вершник) мчить на коні. Корабль -тся по ветру - корабель лине за вітром. Лёд -тся по реке - лід (крига) жене (плине) рікою (річкою). Молва (слух) -тся - поголос (поголоска, чутка) лине. -тся молва, что… - чутка йде, що… Облака - тся - хмари мчать (несуться, летять, линуть). Куда ты так -шься? - куди ти так женешся (біжиш, летиш, несешся)?;3) (о птицах: нести яйца) нестися. [Кому ведеться, то й півень несеться (Приказка)];4) (много о себе думать) (високо) нестися (літати). [Високо літає; та низько сідає (Номис)].* * *1) нести́; ( мчать) мча́тивы́соко (го́рдо) \нести сти́ го́лову — перен. ви́со́ко (го́рдо) нести́ го́лову
конь \нести сёт его́ стрело́й — кінь несе́ (мчить) його стріло́ю
куда́ тебя́ \нести сёт [нелёгкая]? — куди́ тебе́ несе́ [лиха́ годи́на]?
2) (безл.: передаваться по воздуху) тягти́ (тя́гне), нести́; ( дуть) ду́ти (дме и ду́є); ( о неприятном запахе) відго́нити, тхну́тииз-под по́лу \нести сёт — з-під підло́ги тя́гне (дме, ду́є)
\нести сло́ га́рью — несло́ горі́лим (га́ром)
3) (перен.: выполнять поручения, обязанности) вико́нувати, -ную, -нуєш, нести́; (о службе, повинностях) відбува́ти\нести сти́ ответстве́нность — відповіда́ти, нести́ відповіда́льність
4) ( что - терпеть ущерб) зазнава́ти, -знаю́, -знає́ш (чого); ( отбывать) відбува́ти, нести́ (що)\нести сти убы́тки — зазнава́ти зби́тків (втрат), ма́ти зби́тки (втра́ти)
\нести сти́ изде́ржки — плати́ти (нести́) ви́трати
\нести сти́ наказа́ние — зазнава́ти ка́ри, відбува́ти (нести́) ка́ру
5) (перен.: говорить что-л. пустое) плести́ (плету́, плете́ш), торо́чити, верзти́, прен. верзя́кати\нести сти́ чепуху́ — верзти́ (плести́) нісені́тницю (нісені́тниці), верзти́ дурни́ці, тереве́ні пра́вити
6) (безл.: слабить) проно́сити, -но́сить7) ( класть яйца - о птицах) нести́ -
6 потеря
1) (утрата, убыток) втрата, страта, затрата, трата, згуба, загуба, загубля, шкода. [Вона мені про мою втрату нагадала (Г. Барв.). Втрата пам'яток письменства (Єфр.). Не велика згуба (Рудан.)]. -ря веса - втрата на вазі. -ря зрения, памяти, крови - втрата (згуба) зору, пам'яти, крови. [Згину я від згуби крови (Л. Укр.)]. -ря друга, сына - втрата приятеля, сина. Нести -ри - втрачати кого, що; мати втрати. Мы понесли в сражении большие -ри людьми - ми втратили в бою багато людей. Войско вернулось без -терь - військо вернулося ціло (Куліш), вернулося без втрат. -ря времени - марнування (гаяння, переводня) часу или угайка, угайство. До -ри сознания - до нестями. -ри (убытки) - збитки (-тків), страти. Нести, терпеть огромные -ри (убытки) на чём - мати величезні збитки, зазнати величезних збитків, шкодувати без ліку на чому (Куліш). Сожалеть о -ре кого, чего - жалкувати за ким, за чим;2) (потер. вещь) згуба, загуба, загубля. [Піти до нього й віддати йому згубу (Франко)].* * *втра́та; згу́ба, стра́та; ( убыток) зби́ток, -ткудо поте́ри созна́ния — до нестя́ми
-
7 исчислять
исчислить (сосчитывать) лічити, з[ви]лічувати, злічити, вилічити, рахувати, зрахувати, (о мн.) полічити, порахувати що; см. Сосчитывать; (вычислять, учитывать) обчислювати и обчисляти, обчислити, вичислювати и вичисляти, вичислити, вилічувати, вилічити, ви[об]раховувати, вирахувати, обрахувати; срвн. Вычислять, Высчитывать; мат. числити, обчислювати, обчислити. [Вийди, серце, злічим зорі (Метл.). Ти хочеш ліком вилічити безліч (Куліш)];2) (перечислять: доводы, обстоятельства и т. п.) перелічувати, перелічити, вилічувати, вилічити, перераховувати, перерахувати, вираховувати, вирахувати, (о мн.) поперелічувати, повилічувати, попере[пови]раховувати що (докази, обставини); см. Перечислять 1. -лив все доводы, он отказал - перелічивши всі докази (доводи), він відмовив. -лять чьи-л. заслуги, труды - перелічувати чиї заслуги, праці. Исчисленный -1) злічений, зрахований, полічений, порахований; обчислений, вичислений, вилічений, вирахований;2) перелічений, перерахований, вилічений, вирахований. -ться, стр. з. - лічитися, рахуватися, обчислюватися, вичислюватися и т. д.; перелічуватися, перераховуватися и т. д.; бути зліченим, поліченим, порахованим и т. д. Жертвы, убытки - ляются тысячами - жертви, втрати лічать(ся), рахують(ся) тисячами. В всеобщую перепись все жители -ляются - під час загального перепису рахують усіх людей. Широта места -ляется по высоте солнца - широчину місця обчислюють (вичислюють) за висотою сонця.* * *несов.; сов. - исчисл`ить1) обчи́слювати и обчисля́ти, обчи́слити; ( высчитывать) вирахо́вувати, -хо́вую, -хо́вуєш, ви́рахувати, -рахую, -рахуєш и мног. повирахо́вувати, вичи́слювати, ви́числити, вилі́чувати, ви́лічити; ( считать) лічи́ти, полічи́ти и злічи́ти, рахува́ти (раху́ю, раху́єш), порахува́ти2) ( перечислять) перелі́чувати, перелічи́ти, перерахо́вувати, перерахува́ти -
8 компенсировать
-ся компенсувати, -ся, покривати, -ся, вирівнювати, -ся. -вать (убытки) - компенсувати (втрати) кому, відшкодовувати, сов. відшкодувати кого, кому що. Компенсированный - компенсований.* * *компенсува́ти -
9 потерпеть
1) что (претерпеть, испытать) - зазнати чого. -петь поражение, крушение - зазнати поразки, розбиття. -петь убыток, убытки - зазнати страти, шкоди, збитків на чому, через що; (проиграть) прокинути, проробити, програти на чому. -петь неудачу в чём - не пощастити кому з чим. -петь неудачу (насм.) - піймати (вхопити) облизня, ухопити шилом патоки, облизати макогона, ухопити як собака обметиці. -петь от чего - постраждати через що, зазнати лиха, шкоди через що, від чого. [Постраждати через війну, через град и від граду. Хліб зазнав шкоди від граду]. Я не -плю (допущу) таких беспорядков - я не попущу такого безладу (безладдя), (бунту) заколоту, розрухів;2) (некот. время) потерпіти (якийсь час). [Поживемо ще, потерпимо ще на цім світі (Кв.)];3) (подождать) почекати, заждати, потривати. -пи до осени, отдам непременно - почекай (потривай) до осени, віддам конче. Потерпевший - що зазнав чого, що постраждав через що, від чого, скривджений; юрид. с[по]кривджений, (зап.) пошкодований, ушкоджений. -шая сторона - с[по]кривджена сторона.* * *1) потерпі́ти; диал. уте́рпіти2) ( что - испытать) зазна́ти (чого) -
10 протори
См. также в других словарях:
Убытки — (damages) Компенсация в денежной форме за утрату или повреждение, нарушение контракта, гражданское правонарушение или нарушение прав. Слово damages обозначает компенсацию ущерба в отличие от слова damage , обозначающего фактическую утрату или… … Словарь бизнес-терминов
Убытки — расходы, которые лицо, чье право нарушено, произвело или должно будет произвести для восстановления нарушенного права, утрата или повреждение его имущества (реальный ущерб), а также неполученные доходы, которые это лицо получило бы при обычных… … Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации
убытки — Превышение расходов над доходами [Терминологический словарь по строительству на 12 языках (ВНИИИС Госстроя СССР)] убытки Выраженные в денежной форме потери, уменьшение материальных и денежных ресурсов в результате превышения расходов над доходами … Справочник технического переводчика
УБЫТКИ — в гражданском праве выраженный в денежной форме ущерб, причиненный одному лицу противоправными действиями другого. К убыткам относятся расходы, произведенные лицом, права которого нарушены, утрата или повреждение его имущества, а также доходы,… … Большой Энциклопедический словарь
Убытки — Потери от хозяйственной деятельности, выраженные в денежной форме, превышение расходов предприятия, предпринимателя над доходами, влекущее уменьшение материальных и денежных ресурсов. Терминологический словарь банковских и финансовых терминов.… … Финансовый словарь
УБЫТКИ — потери от хозяйственной деятельности, выраженные в денежной форме; превышение расходов предприятия, предпринимателя над доходами, влекущее уменьшение материальных и денежных ресурсов, Райзберг Б.А., Лозовский Л.Ш., Стародубцева Е.Б.. Современный… … Экономический словарь
Убытки — (losses, damages) выраженные в денежной форме потери, уменьшение материальных и денежных ресурсов в результате превышения расходов над доходами. В гражданском праве У. — это выраженный в денежной форме ущерб, который причинен одному лицу… … Экономико-математический словарь
Убытки — (лат. damnum; англ. damages, losses, loss) в гражданском праве выраженные в денежной форме имущественные потери, возникшие у лица, и находящиеся в причинной связи с неправомерным действием или бездействием др. лица. Согласно ст. 15 ГК РФ* У.… … Энциклопедия права
УБЫТКИ — в гражданском праве расходы в денежной форме, которые лицо, чье право нарушено, произвело или должно будет произвести для восстановления нарушенного права, утрата или повреждение его имущества (реальный ущерб), а тж. неполученные доходы, которые… … Юридическая энциклопедия
УБЫТКИ — экон. (от англ. damages, losses) результат неблагоприятной конъюнктуры или хозяйственной операции, приведшей к уменьшению капитала. У. могут иметь место в случае превышения в отчетном периоде затрат организации на производство и сбыт продукции… … Универсальный дополнительный практический толковый словарь И. Мостицкого
убытки — возместить убытки • существование / создание, прерывание, решение, компенсация причинить убытки • существование / создание, начало терпеть убытки • обладание убытки составили • субъект, оценка, соответствие … Глагольной сочетаемости непредметных имён
