Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

убор

  • 1 убор

    1) диал. см. уборка 1)
    2) ( наряд) убі́р, род. п. убо́ру; (одежда, одеяние) убра́ння и убрання́, наря́д, -у, стрій, -ро́ю; ша́ти, род. п. шат, реже ша́та
    3) см. убранство 1)

    Русско-украинский словарь > убор

  • 2 covered

    adj
    1) вкритий; закритий; покритий
    2) захищений, прикритий
    3) у капелюсі, у головному уборі
    * * *
    a
    1) (за) критий, покритий
    2) захищений, укритий

    English-Ukrainian dictionary > covered

  • 3 hatshop

    n
    капелюшна майстерня; магазин головних уборів

    English-Ukrainian dictionary > hatshop

  • 4 hattery

    n
    1) капелюхи, головні убори ( товар)
    2) капелюшна майстерня або фабрика; магазин головних уборів

    English-Ukrainian dictionary > hattery

  • 5 tuft

    1. n
    1) пучок, жмуток
    2) зоол. чубок
    3) бот. розетка
    4) борідка клином
    5) група дерев (кущів)
    6) ряд стібків (на ковдрі)
    7) розм. титулований студент
    2. v
    1) прикрашати чубком
    2) стьобати (ковдру тощо)
    3) рости пучками
    * * *
    I [tvft] n
    1) пучок; a tuft of grass пучок трави; a tuft of feathers пучок пір'я, чубок; a tuft of hair пучок волосся, чубок; зooл. борідка; бoт. розетка
    3) група дерев, кущів; гайок; купа ( дере)
    4) горбик; курган
    5) ряд стібків (на ковдрі, матраці)
    6) cл.; жapг. титулований студент 7 icт. золотий пензлик ( на головному уборі титулованого студент)
    II [tvft] v
    2) стьобати (ковдра, матрац)
    4) миcл. піднімати ( дичин)

    English-Ukrainian dictionary > tuft

  • 6 hatshop

    n
    капелюшна майстерня; магазин головних уборів

    English-Ukrainian dictionary > hatshop

  • 7 hattery

    n
    1) капелюхи, головні убори ( товар)
    2) капелюшна майстерня або фабрика; магазин головних уборів

    English-Ukrainian dictionary > hattery

  • 8 tuft

    I [tvft] n
    1) пучок; a tuft of grass пучок трави; a tuft of feathers пучок пір'я, чубок; a tuft of hair пучок волосся, чубок; зooл. борідка; бoт. розетка
    3) група дерев, кущів; гайок; купа ( дере)
    4) горбик; курган
    5) ряд стібків (на ковдрі, матраці)
    6) cл.; жapг. титулований студент 7 icт. золотий пензлик ( на головному уборі титулованого студент)
    II [tvft] v
    2) стьобати (ковдра, матрац)
    4) миcл. піднімати ( дичин)

    English-Ukrainian dictionary > tuft

  • 9 венец

    1) вінець, (р. -нця), корона;
    2) (на иконах) вінець, сяйво;
    3) вінець, вінок. [Терновий вінок];
    4) (бракосочетание) вінець, вінчання, шлюб. Итти, пойти к венцу, под венец - іти до шлюбу, до вінця, стати на рушнику. Вести под венец - вести до шлюбу, до вінця. Стоять под венцом - стояти на рушнику;
    5) вінець, слава, нагорода. [Вінець безсмертя];
    6) (удачное завершение дела, верх совершенства) вінець. [Вінець творива];
    7) (в деревянном строении: ряд брёвен) вінець; также и в других значениях.
    * * *
    I в`енец
    ві́денець, -нця и віде́нець
    II вен`ец
    1) ( венок) віно́к, -нка́, віне́ць, -нця
    2) ( драгоценный головной убор) віне́ць; ( корона) коро́на
    3) (венчальная корона; венчание) віне́ць; ( бракосочетание) вінча́ння, шлюб, -у

    идти́, пойти́ под \венец с кем — іти́, піти́ під віне́ць (до вінця́, до шлю́бу) з ким; става́ти, ста́ти на рушнику́ (на рушники́) з ким

    4) (перен.: завершение чего-л.) віне́ць

    \венец достиже́ний — віне́ць дося́гнень

    5) (ореол вокруг светил, нимб) віне́ць
    6) ( ряд брёвен в срубе) віне́ць, вінце́
    7) техн. віне́ць

    Русско-украинский словарь > венец

  • 10 картуз

    1) картуз (-за), кашкет (-та), (собствен. козырёк) козир (-ря), козирок (-рка). [Хто ходить у картузі, так у того чорти в пузі (Номис). Зустрічав їх там, збивши на потилицю кашкета (Васильч.). Паробічка в жупанині, на голові козир (Основа). На ньому був козирок з червоною стрічкою навкруги (Н.-Лев.)]. Лихо заломленный -туз - на-бакир збитий кашкет. Надеть на голову -туз - покласти, убрати, надіти кашкета (на голову). Все теперь надели -тузы - всі тепер убралися в кашкети;
    2) (бумажный мешёчек) папіряний мішечок, папіряна торбинка. -туз табаку - пачка тютюну;
    3) артил. - картуша, набійна ладунка, ладунка з порохом.
    * * *
    1) ( головной убор) карту́з, -а, кашке́т; кашке́тка, козиро́к, -рка́
    2) ( бумажный кулёк) міше́чок, -чка, торби́нка; ( для хранения табака) гама́н, -а, гамане́ць, -нця́, капшу́к, -а
    3) воен. карту́з

    Русско-украинский словарь > картуз

  • 11 кичка

    1) (московський) кораблик на голові; см. Кика;
    2) ніс (р. носа), перед (корабельний, човновий). Сарынь на -чку! - всі хлопці на перед!
    * * *
    2) ( нос речного судна) диал. ніс, род. п. но́са

    Русско-украинский словарь > кичка

  • 12 кокошник

    -ничек
    1) кораблик, -бличок (-чка), кибалка, -лочка, (рус.) кокошник, -ничок (- чка). [Сховала під кибалку мичку, щоб не світилася коса (Котл.)];
    2) -ники, бот. Orchis latifolia L. - зозулинець (-нця) широколистий, любка.
    * * *
    1) ( головной убор) кора́блик; киба́лка, коко́шник
    2) архит. коко́шник

    Русско-украинский словарь > кокошник

  • 13 колпак

    1) ковпак, (капюшон) каптур (-ра), каптурка. Дурацкий -пак - блазенський ковпак (каптур). Фригийский -пак - фригійська шапка, -кий ковпак;
    2) (ламповый) абажур (-ра), дашок (-шка);
    3) (переносно: глупец) телепень (-пня), (разиня) роззява, (увалень) тюхтій (- тія), бевзь (-зя), (балбес) бельбас;
    4) (свод печи) комин (-на); (над гончарной печью) клубук;
    5) (техн.) шапчук (-ка), каптур (-ра). Калильный -пак - жаровий шапчук. -пак ступицы (в колесе) - шапчук на колодицю (в колесі).
    * * *
    1) ковпа́к, -а; ( головной убор) очі́пок, -пка

    шутовско́й (дура́цкий) \колпак — блазе́нський ковпа́к

    2) (перен.: о человеке) тюхті́й, -тія́, те́лепень, -пня, бевзь, -зя, бе́взень, -зня; ( разиня) роззя́ва

    Русско-украинский словарь > колпак

  • 14 комедиантский

    1) комедіянський. [В їх фігурах, в їх уборі було щось комедіянське, німецьке (Н.-Лев.)];
    2) (переносно) кумедіянський, штукарський.
    * * *
    комедіа́нтський, кумедіа́нтський

    Русско-украинский словарь > комедиантский

  • 15 конфедератка

    конфедератка. [Тобі на головку дам конфедератку (Франко)].
    * * *
    I ист. II
    ( головной убор) конфедера́тка

    Русско-украинский словарь > конфедератка

  • 16 наколка

    1) (действие) - а) наколювання, виколювання, оконч. наколення, виколення; татуювання, оконч. нататуювання; б) нашпилювання, настромлювання, наштрикування, оконч. нашпиле[і]ння, настромлення, наштрикнення; в) пришпилювання, оконч. пришпиле[і ]ння; г) наколювання, сколювання, пробивання, оконч. наколення, сколення, пробиття (-ття); ґ) наколювання, нарізування, оконч. наколення, нарізання; д) наколювання, нарубування, оконч. наколення, нарубання; наскипування, оконч. наскипання; набивання, налупування, оконч. набиття (-ття), налупання. Срв. Накалывать;
    2) (женский головной убор) начіпок (- пка), нашпилька, зашпилька, (рус.) наколка;
    3) (для накалыванья узора) наколка;
    4) (копиров. игла) наколювачка.
    * * *
    1) ( действие) нако́лювання; нашпи́лювання, наштри́кування; вико́лювання
    2) ( украшение на причёске) нако́лка и на́колка
    3) карт. нако́лка

    Русско-украинский словарь > наколка

  • 17 наряд

    1) (действие) - см. Наряжание и Наряжение;
    2) (приказ о посылке людей на работу) загад (-ду), наказ (-зу), наряд и (рус.) наряд, виряд (-ду), нарядження, відрядження. [Цими днями Союзхліб дасть перші наряди Наркомзему на відвантаження насіння (Пр. Правда). Київські підприємства приймають екскурсійні групи за нашими нарядами (Пр. Правда). Коні розіслані в наряд (Івч.)]. По -ду - з наказу, за нарядом, за на[від]рядженням;
    3) (отряд) наряд (-ду). -ряд гарнизонный - залоговий наряд. -ряд полицейский - наряд (загін) поліції. - ряд рабочих - наряд робітників. -ряд суточный - наряд добовий;
    4) (роспись, список) реєстр (-ру), спис (-су), список (-ску). -ряд приданому - реєстр (спис) посагу (віна);
    5) (одеяние) убрання, убір (р. убору), (редко) прибір (-бору), (зап.) стрій (р. строю), (роскошный) шати (р. шат). [Знов фіялочка на себе синє вбрання надіва (Крим.). І пишно так горить нове твоє убрання, немов ти під вінець весільний одяглась (Філян.). Витрусила до дна кешені свого чоловіка на убори (Н.-Лев.). Жінота закрашала святними строями сіре тло голого села (Коцюб.)]. В полном -де - в усьому (в повному) уборі (строї);
    6) (у птиц) убрання;
    7) (избы) опорядження; (украшение) оздоблення, оздоба;
    8) (инструментов) справилля (-лля); срв. Набор 3.
    * * *
    I
    ( одежда) убрання́ и убра́ння, убір, род. п. убо́ру, наря́д, -у; диал. стрі́й, род. п. стро́ю; (богатый, роскошный) ша́ти, род. п. шат
    II
    (распоряжение, предписание; отряд) наря́д, -у

    быть в \нарядде — воен. бу́ти в наря́ді

    Русско-украинский словарь > наряд

  • 18 низание

    1) (действие) низання, нанизування, (длительное) низанина, (продевание, зап.) силяння;
    2) (низанный убор) низання, низка (намиста).
    * * *
    низа́ння, нани́зування

    Русско-украинский словарь > низание

  • 19 повязка

    1) см. Повязывание;
    2) пов'язка, пов'язь (-зи). -зка на глазах (переносно) - полуда. Срывать, снимать -зку с чьих-либо глаз - скидати кому полуду з очей, роздирати завісу з-перед очей;
    3) (головной убор) завиття, завій (-вою), (замужней женщины) намітка. [Якась жінка у завиттю прийшла];
    4) хир. - завій (-вою), бандаж. [Зірву завої - хай джерелом кров поллється (Л. Укр.)]. Накладывать, наложить -зку на что - завивати, завити, бандажувати, забандажувати що чим, що в що. См. Бинтовать, Забинтовывать.
    * * *
    пов'я́зка; диал. по́в'язь, -зі, заві́й, -во́ю

    упа́ла с глаз \повязка — перен. спа́ла (зійшла́, спливла́) з оче́й полу́да

    Русско-украинский словарь > повязка

  • 20 поснимать

    -ся здійняти, -ся, поздіймати, -ся, познимати, -ся; срв. Снимать.
    * * *
    1) позніма́ти, поздійма́ти; (одежду, головной убор) поскида́ти; (сливки, накипь, хлеб с поля) позбира́ти; ( отстранять) поусува́ти

    Русско-украинский словарь > поснимать

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • убор — См. украшение... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. убор платье, украшение; кубанка, малахай, убранство, платок, ток, наряд, тиара, кичка, корона, одежда, капор, куколь,… …   Словарь синонимов

  • УБОР — УБОР, убора, муж. 1. только ед. То же, что уборка в 1 знач. (спец., обл.). 2. То, во что одеваются, что надевают на себя, наряд (книжн.). «Чела убор венчальный измять венцом мне было жаль.» А.Григорьев. Драгоценный убор. || только ед., перен.… …   Толковый словарь Ушакова

  • УБОР — УБОР, а, муж. (устар.). То же, что убранство (во 2 знач.). Свадебный у. Осенний у. леса (перен.). • Головной убор общее название предметов одежды для головы (фуражка, шапка, шляпа, кепка, платок). Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю.… …   Толковый словарь Ожегова

  • УБОР — и пр. см. убирать. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 …   Толковый словарь Даля

  • ғубор — [غبار] а 1. гард, чанг; хокаи чизе; чангу гарди ба ҳаво печида: гард ( у ғубор) и роҳ, чангу ғубори ҳаво; ғубори гул гарди шукуфаи растаниҳо; рӯи чизеро ғубор гирифтан дар рӯи чизе пайдо шудани пардаи тунуки чанг 2. гази (дуди) ғализи баъзе чизҳо …   Фарҳанги тафсирии забони тоҷикӣ

  • Убор — м. устар. 1. То, во что одеваются, что надевают на себя; наряд. 2. Убранство, одеяние. отт. перен. Снег, листва и т.п., покрывающие что либо. 3. Общее название предметов, которые надеваются на голову или которыми покрывают голову; головной убор… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • УБОР — Одевать/ одеть под убор что. Новг. Заправлять блузку, кофту под пояс юбки. НОС 11, 83. Ни убору ни прибору. Сиб. О беспорядке где л. СРНГ 31, 119. Убору нет. Новг. О большом количестве чего л. НОС 11, 83 …   Большой словарь русских поговорок

  • Убор головной* — термин, включающий как способы собственно прически, так и способы убранства и покрытия головы. И те, и другие в высшей степени разнообразны в зависимости от расы, места, эпохи, религии, степени культуры и умственного развития. Тем не менее как… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Убор головной — термин, включающий как способы собственно прически, так и способы убранства и покрытия головы. И те, и другие в высшей степени разнообразны в зависимости от расы, места, эпохи, религии, степени культуры и умственного развития. Тем не менее как… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • убор — убор, уборы, убора, уборов, убору, уборам, убор, уборы, убором, уборами, уборе, уборах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …   Формы слов

  • убор — уб ор, а …   Русский орфографический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»