убаюкивать

несов.; сов. - уба`юкать

качивать, качнуть (колыбель, качели, деревья, суднами т. п.) колих[с]ати (-лишу, -шеш), колихнути, гойдати, гойднути, хитати, хитнути, хилитати, хилитнути, (сильно) вихати, вихнути, хибати, хибнути, схибнути, (однокр.) стенути, (что-л. вертикально стоящее ещё) хиляти, хильнути що. [Прийшлося тещі зятнії діти колихати (Номис). Вичуняла та в запічку дитину колише (Шевч.). Теща дитя колисала (Гол.). Гойдала дитину в колисці (Коцюб.). Ой тихо, тихо Дунай воду хитає (Грінч. III). І над ними буйний вітер траву хилитає (Рудан.). Вітер віє-повіває, кораблі хитає (Рудан.). Не годиться вихати порожню колиску (Звин.). Не хибни горщик, щоб не схлюпнуть (Хорол. п.). Котрась мене схибнула за плече (Г. Барв.). Вітер дуба хиляє (Грінч. III)]. Ветер -чает что - вітер хитає (гойдає, хилитає, хиляє, коливає, колише) що и чим; срвн. Колебать 1. [Вітер гойдав дивину і волошки (Коцюб.). Ой у полі билина, вітер нею хитає (Чуб.). Дивлюся на височенну сосну, - вітер нею гойдає (Г. Барв.)]. -чать, -нуть головой - хитати, (с)хитнути, мотати, мотнути головою; (сильно или продолжительно) вихитувати головою. [Корови головами вихитують (Харківщ.)]. -чать, -нуть головой - (в знак согласия) кивати, кивнути, хитати, хитнути головою; (выражая несогласие, отрицание) крутити (-чу, -тиш), крутнути, мотати, мотнути, тріпати, тріпнути головою. [Ні, ні - казав Сухобрус, тріпаючи головою (Н.-Лев.)]. -нуть станом - хитнутися на стану. [Вийшов один з гурту, хитнувся на стану, протер вуса (Свидн.)]. -чать насосом - помпувати, (зап.) димати.

* * *

несов.; сов. - качнуть

1) (в гамаке, на качелях; о ветре) гойда́ти, гойдну́ти, виха́ти, вихну́ти; ( колыхать) колиха́ти, колихну́ти, ма́яти, майну́ти, колиса́ти, колисну́ти; ( колебать) коливати, коливну́ти; ( шатать) хита́ти, хитну́ти, хилита́ти, хилитну́ти, несов. диал. хиля́ти

2) (убаюкивать, укачивать) колиса́ти, колиснути, колиха́ти, колихну́ти, гойда́ти, гойдну́ти

3) ( жидкость насосом) кача́ти, качну́ти, несов. помпува́ти, диал. ди́мати

взлелеивать, взлелеять (холить) кохати, скохати, викохувати, викохати (о мн. повикохувати), плекати, виплекати, (вскормить) годувати, згодувати, (нежить, ласкать), пестити, випестити, пестувати, випестувати, голубити, зголубити, милувати; (убаюкивать) леліяти (зап. леліти), злеліяти. [Викохала свою дівочу красу (Н.-Лев.). Соціялізм, - така наука, яку викохали розумні й до робітників прихильні люди (Єфр.). Пести мене, моя нене, як малу дитину (Куліш). Я був син-одинець; мене дуже пестували (Крим.). Було тобі знати: вороним конем їздити, хлопця собі зголубити (Гол. I). Я вам кажу, ми згодували буйство, руїну краю (Куліш). Мати сина леліяла, потіхи ся надіяла (Гол. I). Мала собі сина єдиного, змалку леліла, у найми не пускала (Метл.)]. -ять надежду, мечту, мысль и т. п. - пестити, голубити, плекати, кохати, леліяти, живити (надію, мрію, думку и т. п.), (поэт.) гріти в серці надію, мрію. [Пестив він мрію про щастя (Коцюб.). Голублячи такі думки в серці (Мирний). Люблю я власну мрію, що там у серденьку на дні відмалечку лелію (Франко). Андрій плекав таємну надію, що все минеться (Коцюб.)]. Взлелеять мечтою, в мечтах - вимріяти що. Лелеянный, лелеемый - пещений, плеканий, голублений, коханий, (убаюкиваемый) леліяний. [Рій згадок викликав у пам'яті колись пещені надії (Коцюб.). Облишив він свої голублені заміри (М. Грінч.). Ой косо, косо кохана! Сім літ я тебе кохала (Метл.). Співець без надії - леліяний смутком, іду одинокий (Пачов.)]. Взлелеянный - викоханий, випещений, виплеканий, зголублений, злеліяний. [Викохана ідея (Н.-Лев.). Виплекане звірятко (Коцюб.)]. -ный в мечтах - вимріяний. [В голові пробіг давно вимріяний образ: тиха ніч, шепотіння сосон (Корол.)]. -ться - кохатися, викохуватися, викохатися, пеститися, випеститися, плекатися, виплекатися, голубитися, (убаюкиваться) леліятися; бути викоханим, випещеним, виплеканим, злеліяним. [Кохалась у батенька, як утя на воді (Слов'яносербщ.). Я виросла, викохалась у білих палатах (Шевч.)].

* * *

см. убаюкивать

несов.; сов. - укач`ать

1) ( убаюкивать) заколи́сувати, заколиса́ти и позаколи́сувати, заколи́хувати, заколиха́ти и позаколи́хувати, уколи́сувати, уколиса́ти

2) ( утомлять качкой) захи́тувати, захита́ти, зака́чувати, закача́ти; ( приводить в дремотное состояние) заколи́сувати, заколиса́ти, заколи́хувати, заколиха́ти, уколи́сувати, уколиса́ти