-
1 несколько
1) мест. неопр. - кілька и кільки, декілька и декільки, скілька и скільки (-кох, -ком, -кома), скількись и кількись, (зап.) кількоро, скількоро (употр. в им. и вин. пад.); (какие-то -ко) (с)кілька[и]-там; (свыше десяти) кільканадцять (-тьох, -тьом, -ть(о)ма). [Кілька пар хлопців та дівчат (Н.-Лев.). Напиши хоть кілька слів (Рудан.). Разів кілька позіхнув (Рудан.). Занесе з собою на чужий край кілька різних пісень (Р. Край). Сорочок справила кільки (М. Вовч.). Днів через кільки (Грінч.). Спершу їх гурт ще трохи побільшав, але потім кільки чоловіка відрізнилося (Загірня). Коли-б спромога кількох збудити, а ті вже инших (Коцюб.). Я кільком казав, - коли не хотять (Звягельщ.). Є такі липи, що з кількома дуплами (Кониськ.). Коли декілька чоловіка одну роблять роботу, то пісня помагає їм (Рада). (Вона) буде тут за декільки хвилин (Грінч.). Уся ця подія скоїлася в декільки моментів (Крим.). Купа книжок на столі і на декількох стільцях (Крим.). Додано скілька фотографій кобзарів (Р. Край). Вже скільки днів поїть громаду (Тобіл.). На току скільки стогів ще торішнього хліба (Свидн.). У нас артіль збирається: я з братом та ще чоловіка скільки буде (Грінч.). Дав йому скількись шагів грошей (Сторож.). Скількись разів поцілував його (Крим.). Минуло кількись часу (Г. Барв.). Кількоро людей побігло вулицею (Маков.). Народу не дуже багато: панів кількоро та паній двоє (Грінч.). Вийшло скількоро чоловіка копати буряки (Брацлавщ.). Випив скільки-там, чарок та й каже (Куліш). Назустріч Микулі вибігло кільканадцять мужчин (Маковей). Кільканадцять десятин землі мають (Доман.)]. Рассказать в -ких словах - переказати (розказати, розповісти) в кількох (в декількох, в скількох) словах. В -ких шагах от кого, чего - за кілька[и] (за декілька[и], за скількись) кроків (ступенів) від кого, від чого. По -ко - по кілька[и], по скілька[и], по декілька[и], по скількись, (редко) по (с)кількоро. [Старий знехотя кидав йому по кільки слів (Н.-Лев.). (Діти) до вікна по кількоро пнуться (Рудан.)];2) нрч. - трохи, тро[і]шки, дещо, денещо. [Трохи вперта людина (Загірня). Спомігся трішки Трохим (Квітка). Дещо передніше трапилася ще одна пригода (Р. Край)]. -ко обескураженный - трохи (трошки, дещо) збентежений.* * *I числ.кі́лька, -ко́х, де́кілька, -кількох и -кілько́х, скі́лькись; скі́лька, кі́лькоро, диал. скі́лькороII нареч.в \несколько их слова́х — кількома́ слова́ми, в кілько́х (в декілько́х, в скілько́х) слова́х
тро́хи, тро́шки, трі́шки, де́що\несколько ко заме́дленный — тро́хи (тро́шки, де́що) спові́льнений (упові́льнений)
-
2 набираться
набраться1) (стр. з.) набиратися, бути набираним, набраним, понабираним; (вбираться) вбиратися, втягатися, бути вбираним, увібраним, втягуваним, втягненим и т. п.;2) набиратися, набратися, понабиратися, (находить) находити, найти, понаходити, набиватися, набитися, понабиватися, (собираться, скопляться) збиратися, зібратися, назбиратися, (отыскиваться) знаходитися, знайтися, познаходитися. [Вже по всіх усюдах потроху набирається чималенько нашої свідомої інтелігенції (Крим.). На храм було у нас не без людей: то той, то сей, то куми, то побратими, - тай набереться (Кониськ.). Набралося в чобіт води (Сл. Гр.). О, де ви такі розумні й понабирались? (Номис). Вилили з колодязя всю воду до цятини, а вона-ж узнов найде (Борз.). Тоді дешевше все було, малолюдно було, тепер уже миру набилося (Март.)]. Понемногу -раются охотники (желающие) - потроху набираються (збираються, знаходяться) охочі. Много ли их? - С десяток -рётся - чи багато їх? - Душ з десять (з десяток) набереться (добереться, знайдеться). Несколько рублей, может быть, и -рётся - кілька (декілька) карбованців може й набереться (настягається, найдётся знайдеться, едва-едва витулиться). [Настягалося рублів на кілька грошей (Мирн.). Подивлюсь по грошах: може й витулиться копа з шагом (Лебединщ.)];3) типогр. - складатися, скластися и зложитися, набиратися, набратися; бути складаним, набираним, складеним, зложеним, набраним. Книга скоро -рётся - книжка незабаром буде складена (набрана). Уже -рается десятый лист - уже десятий аркуш складається (набирається);4) набиратися, набратися, (о мног.) понабиратися чого, (кругом) оббиратися, обібратися, наоббиратися чим и чого. [Як насиплеш тілько злота, що всі мої люди наберуться кілько зможуть, то твій палац буде (Рудан.). А я думаю собі: як дасть мені грошей, то пхатиму в пазуху і в рукава, і в пелену наберу, одно слово, так обберуся грішми, що вже більше нікуди (Київщ.)]. -браться репьев, блох - набратися реп'яхів, убратися (обібратися) в реп'яхи, набратися бліх. [Підеш, дак у реп'яхи й уберешся (Г. Барв.). Свиня в реп'яхи обібралася (Сл. Гр.)]. -браться денег взаймы - напозичатися (грошей). [Ніхто вже не дає: у всіх вже напозичалися (Харк.). Напозичався вже так що й у вічі людям дивитися ніяково (Тесл.)]. -браться барства - набратися панства. [Вона довго терлась коло панів і набралась од них трохи панства (Н.-Лев.)]. -браться ловкости, учёности - набратися спритности, учености. - браться вредных правил, взглядов - набратися шкодливих правил, думок. -браться дурных привычек - набратися поганих завичок (звичок). Я впутался в это дело и -брался одних оскорблений - я встряв у цю справу і набрався (наслухався, вульг. наївся) самих образ. -ться сил (силы) - набиратися, набратися сили, убиватися, убитися, убиратися, убратися в силу, (окрепнуть) осильніти, (диал.) нажитися. [Там діти замолоду набираються сили та досвіду (Наш). Український рух шириться, і в силу вбивається письменство (Рада). На восьмий тиждень я устав з ліжка, тоді вже почав жваво у силу вбиратись (М. Вовч.). У нас сю ніч знайшлося теля, тільки ще не осильніло: не може стояти на ногах (Хорольщ.). За такої погоди можна нажитися (Звин.)]. -ться здоровым - набирати(ся), набрати(ся) (нагулювати, нагуляти, закохувати, закохати) здоров'я, оздоровлятися, оздоровитися. [Неначе набирав здоров'я, слухаючи його (Франко). Давав синові нагуляти здоров'я, не будив його рано (Мирн.). Хай здоров'ячка закохує, щоб тоді хазяїнувать подужав (Тесл.). В сій воді він купався, оздоровлявся, оздоровить і тебе (Борз.)]. -ться смелости - набиратися, набратися відваги (смілости), збиратися, зібратися на смілість, насмілюватися, насмілитися, насміти (що зробити). [Перевірившися, що жахавсь по-дурному, набирався нової, ще більшої відваги (Коцюб.). Иноді хочеться поцілувати там чи приголубити, та й соромно чогось, не насмію (Васильч.)]. -ться греха - набиратися, набратися гріха. [Мо вона скоро вмре, дак не хочу гріха набираться (Борз.)]. -браться беды - набратися (зазнати, здобутися, вкусити) біди (лиха, шутл. чихавиці). [Вже-ж і зазнав я лиха з тим позовом! (Кониськ.). На цій широкій та прибитій, слізоньками перелитій дорозі не раз і не двічі здобудеться чумак лиха (Коцюб.). Певна річ, що були-б ми набралися доброї чихавиці (Кониськ.)]. -браться страху - набратися (наїстися) страху. [Судячи по страху, якого наївся за той час у самоті, був певний, що уйшов з десять миль (Франко)]. -браться охоты - підібрати охоти. [Я підібрала охоти їхати до міста (Вінниччина)].* * *несов.; сов. - набраться1) набира́тися, набра́тися, -беру́ся, -бере́шся и мног. понабира́тися\набираться ться сил (си́лы) — набира́тися, набра́тися сил (си́ли); убива́тися, уби́тися (убира́тися, убра́тися) в силу, сов. у поту́гу вбитися
\набираться ться сме́лости — набира́тися, набра́тися сміли́вості (смілості), добира́ти, добра́ти сміли́вості (смі́лості)
\набираться ться ума (разума) — набира́тися, набра́тися ро́зуму
2) тип. склада́тися, скластися (складеться), набира́тися, набра́тися3) (напиваться пьяным) набиратися, набратися и мног. понабира́тися, сов. насмокта́тися, -смокчу́ся, -смокчешся, нажлу́ктитися, -кчуся, -ктишся -
3 нивка
нивка, ланок (-нка), пільце, польце, полечко, (зап.) пілько; срв. Нива. [Ой ми нивку виорем, виорем! (Метл.). Присіяв і гречки ланок (Манж.). Засіяв чоловік просом польце (Основа 1862). Не плач, не плач, перепілко, вже не підемо в твоє пілько (Голов.)].* * *уменьш.-ласк.ни́вка, ни́вонька, лано́к, -нка́, лано́чок, -чка -
4 правда
правда (ум. правдонька, правдочка, правдиця). [Все згине, тільки правда зостанеться (Номис). Скільки в решеті дірочок, стільки у їх правдочок (Г. Барв.). Тілько в дівоньках правдиці, кілько в коновках водиці (Чуб.)]. Совершенная. чистая -да - щира (щирісінька), нестеменна правда. Не полная -да - щербата правда, несповна правда. Он не всегда говорит -ду - він не завсіди каже правду (каже по правді). -да ли это? - чи цьому правда? чи воно справедливо? [Не знаю, чи воно справедливо, кажуть, що чума сильна йде (Чигир.)]. -да ли, что он умер? - чи правда, що він умер? Не -да ли? - а правда-ж? еге-ж правда? еге-ж так? Не -да ли, что он очень умён? - а правда-ж, він дуже розумний? -да, что… - правда, що…, справедливо, що… [Так тихо, так ясно, - думає собі Гордій, - справедливо, що святий вечір (Васильч.)]. По -де сказать или говоря -ду - сказати правду, (як) направду сказати, правду (направду, по правді) кажучи, (собственно) суще, (искренно говоря) по щирості кажучи. [Сказати правду, я ще не помітив, щоб він своїм страстям корився (Куліш)]. В -ду, на -ду (в самом деле) - справді, справжки, насправжки, насправжнє, як насправжнє, дійсно. Сказать кому всю -ду матку - сказати ущипливу правдоньку, (образно) вичитати отченаша, (євангелію) кому, бризнути в живі очі кому (Франко. Пр.). Правда (впрочем, положим, хотя) - що правда, правда. Со всяким, -да, это может случиться - що правда, з усяким це може статися, трапитися. Правда? - справді? Йо? Нужно -ду сказать - ніде правди діти. Занимать место -ды - правдувати. [Що тепер неправда стала правдувати (ЗОЮР. II)]. Жить, поступать по -де, -дою, согласно велениям - ды - правдувати, ходити правим робом, ходити по правді, жити (робити) по правді, праведно. [Хто бреше, тому легше, а хто правдує, той бідує (Франко. Пр.). Ой не по правді, мій миленький, зо мною живеш (Метл.)]. Блюститель -ды - правдодержець (-жця). [Гей царю, гей ти земний правдодержець! (Крим.)]. Ваша -да - ваша правда, маєте рацію, маєте слушність. [Ваша правда, - сказав Комашко (Н.-Лев.)].* * *1) сущ. в знач. сказ. пра́вда2) (в знач. нареч. и вводн. сл.: в самом деле) спра́вді, пра́вда, ді́йсно; (в знач. нареч.) напра́вду, наспра́вжки3) (в знач. уступительного союза: хотя) щопра́вда -
5 сколько
1) нареч. скі́лькине сто́лько..., ко — не сті́льки..., скі́льки
ко ни хоч — скі́льки
\сколько ко бы ни хоч би — скі́льки
ко лет, \сколько ко зим! — скі́льки літ, скі́льки зим!
сто́лько..., \сколько ко — и сті́льки..., скі́льки й
2) мест. скі́льки, -ко́х; ( в восклицательном и вопросительном предложении) яки́й, ко́трий\сколько ко раз! — скі́льки разі́в (раз)!; яки́й (ко́трий) раз!
\сколько ких лет он у́мер? — у яко́му ві́ці (яки́х літ, у яки́х літа́х) він поме́р (уме́р)?
-
6 смерть
быть (лежа́ть) при́ \смертьти — бу́ти (лежа́ти) при́ смерті
внеза́пная \смертьть — на́гла (рапто́ва) смерть
до́ \смертьти — ( очень) до сме́рті
казни́ть \смерть тью кого́ — см. казнить 1)
как \смертьть [бле́дный] — як смерть [бліди́й]
как \смертьть побледне́ть — як смерть зблі́днути (поблі́днути)
пасть \смерть тью хра́брых — рит. заги́нути (полягти́) сме́ртю хоро́брих
смотре́ть (гляде́ть) \смертьти в глаза́ — диви́тися сме́рті в о́чі (у вічі)
[то́лько] за \смерть тью посыла́ть кого́ — шутл. [ті́льки] по сме́рть (за сме́ртю) посила́ти кого́
\смертьть на носу́ смерть за — плечи́ма
2) в знач. сказ. смерть; (горе, беда) го́ре, біда́про́сто \смерть ть, \смертьть да — и
то́лько смерть та й — го́ді; ли́хо (го́ре, біда́) та й го́ді
3) (в знач. нареч.: очень) до сме́рті\смертьть как хо́чется — до сме́рті хо́четься
-
7 стоить
1) ( иметь цену) ко́штувати, -тую, -туєш; (обходиться в какую-л. сумму) обійти́ся, -йду́ся, -йдешся, диал. вихо́дити, -дитьско́лько э́то сто́ит? — скі́льки це ко́штує?
э́то бу́дет \стоитьть — це бу́де ко́штувати, це обі́йдеться в
э́то сто́ило ему́ жи́зни — це ко́штувало йому́ життя́
2) (обладать стоимостью, значимостью; быть достойным) бу́ти ва́ртим; ( заслуживать) заслуго́вувати, -го́вую, -го́вуєшэ́та вещь не сто́ит свое́й цены́ — ця річ не ва́рта своє́ї ціни́
э́то чего́-нибудь сто́ит — ( имеет значение) це що-не́будь зна́чить
оди́н друго́го сто́ит — оди́н о́дного варт (ва́ртий)
оди́н сто́ит трёх — оди́н ва́ртий трьох
сто́ит внима́ния — заслуго́вує на ува́гу (ува́ги), ва́ртий ува́ги
3) (безл.: имеет смысл, следует) варт, ва́рто; ( нужно) тре́бане сто́ит — и говори́ть см. говорить
сто́ит напо́мнить — ва́рто (варт) нагада́ти
э́ту кни́гу сто́ит проче́сть — цю кни́гу (кни́жку) ва́рто (варт, тре́ба) прочита́ти
не сто́ит благода́рности — см. благодарность 2)
ему́ ничего́ не сто́ит сде́лать что — йому́ не ва́жко зроби́ти що
сто́ит [то́лько, лишь] как — ті́льки..., як, як ті́льки... (ско́ро ті́льки..., неха́й (хай) ті́льки..., ті́льки-но..., до́сить ті́льки...), як; чего́
сто́ит — чого́ варт (ва́ртий)
-
8 condominium
[ˌkɒndə'mɪnɪəm]n1) буди́нок з кілько́х кварти́р2) кондомі́ніум, буди́нок - вла́сність кілько́х ме́шканців окре́мих кварти́р -
9 serial
['sɪ(ə)rɪəl] 1. adj1) сері́йний2) послідо́вний3) що вихо́дить окре́мими ви́пусками2. n1) рома́н у кілько́х части́нах2) фільм у кілько́х се́ріях; серіа́л -
10 travel
1. n1) подорож, мандрівка2) pl (далекі) мандри; поїздки3) опис мандрівок4) рух; просування5) амер. вуличний рух6) військ. переміщення цілі7) військ. рух (снаряда по каналу ствола)8) тех. подача; хід; довжина ходуtravel restrictions — дипл. обмеження у пересуванні
2. v1) мандрувати, подорожувати, їздити2) рухатися, пересуватися3) їздити комівояжером4) перемішатися, поширюватися5) перебирати (у пам'яті)6) переходити від одного предмета до іншого (про погляд)7) розм. їхати з великою швидкістю8) пастися, поступово просуваючись уперед (про тварин)* * *I n1) подорожsea travel, travel by boat — морські подорожі
travel writing /books/ — книги про подорожі
travel was slow and dangerous in olden days — в старий час подорож здійснювалася поволі, була пов'язана з небезпекою
2) pl поїздки; ( дальні) мандриis he still on his travels — є він все ще подорожуєє, він ще не повернувся зі своєї поїздкиє; опис подорожей
3) рух; просуванняthe travel of satellites around the Earth — рух супутників навколо Землі; розповсюдження ( хвиль)
travel and nose are the most necessary qualifications of a dog — у собаки найважливіше - швидкість бігу, чуття
4) рух, просування5) aмep. вуличний рух6) вiйcьк. переміщення мети; pyx7) cпeц. подача; хід; довжина ходу; фiз. пройдений шляхII v1) подорожуватиto travel a great deal /widely/ — багато подорожувати, об'їхати багато країн
to travel light — подорожувати без нічого /з невеликим багажом/; to travel for ones health подорожувати з метою покращення здоров'я
2) їздити; їхатиto travel on business — їздити у справах; їхати ( по дорозі)
oertain roads can be travel led only on horseback — по деяких дорогах можна їздити тілько верхи; проїздити, покривати відстань
that day we travellea 800 km — того дня ми проїхали відстань в 800 км.
the modern travel book has travel led a long way from a formal diary — сучасна книга подорожей пройшла /пройшла/ великий шлях від звичайного щоденника; їздити як комівояжер
3) перевозитиto travel cattle — перевозити худобу; перевозитися
cases which travel in freight cars — валізи, які перевозяться /які перевозять/ в товарних вагонах; допускати перевезення
this wine wont — то вино не можна перевозити, це вино не витримає перевезення
4) рухатися, пересуватися, переміщатисяanimals travel on land, in the water, and in the air — тварини переміщаються по землі, у воді, по повітрю
the train was travelling at 150 km an hour — потяг йшов /їхав/ зі швидкістю 150 км. За годину
5) переміщатися, розповсюджуватисяbad news travels quickly — погані новини швидко доходять /розповсюджуються/; ideas travel slowly [quickly] ідеї розповсюджуються поволі [швидко]
the pain travelled all the way to his head — біль дійшов нарешті, до його голови ( over) перебирати ( у пам'яті)
she let her thoughts travel over the past — вона звернулася думками до минулому; переходити від предмету до предмету ( про погляд)
7) обертатися, бути вхожим; належатиto travel in wealthy circles — обертатися в багатому суспільстві, бути вхожим в коло багатих
the crowd he travelled with — компанія, до якої він належав; люди, з якими він спілкувався
8) пастися, поступово просуваючись вперед ( про тварин)9) cпopт. робити пробіжку ( у баскетболі)10) дiaл. йти пішки -
11 turn up
phr v1) піднімати вгору; загинатиto turn up the collar — підняти комір; підніматися вгору; загинатися
her nose turns up y — неї кирпатий ніс; підшивати ( сукню)
2) прибавляти (газ, світло); прибавляти ( звук)turn up the radio — зроби радіо голосніше; збільшувати ( швидкість)
3) развивати ( таку-то кутову швидкість); мати ( таку-то потужність)4) перевертати на спину; вскопувати; зорювати; викапувати5) відкривати ( карту); відкриватися ( про карту)6) знаходитиto turn up evidence [additional examples] — знайти докази [допоміжні приклади]
I have just turned up the photo of your mother — я тілько що знайшов фoтo твоєї матері; знаходитись lost keys turned up загублені ключі знайшлися
the book I lost hasn't turned up yet — загублена книга так, не знайшлась
it will turn up some day — колись знайдеться; виявилось
7) раптово з'являтися, приходити, приїжджатиhe promised to come but he hasnt turned up yet — він обіцяв прийти, але ще не з'являвся
my brother has just turned up from India — мій брат тільки що повернувся з Індії; підвернутися; траплятися
to wait for smth to turn up — чекати, що що-небудь підвернеться
his conduct almost turned me up — від його поведінки мене просто нудить; виправдати за недоліком доказів
to turn up ones nose (at) — задирати ніс ( перед кемось); повернути ніс ( від чогось)
turn it up! — кинь!, досить!, набридло!, припини!, кінчай!; заткнися!
to turn up ones heels /toes/ — протягнути ноги, померти
to- again like a bad penny /like a bad halfpenny, like a bad shilling/ — повертатися до власника проти його бажання; знову звалитися комусь на голову
-
12 write off
phr v2) бухг. списувати ( з рахунку)3) вважати таким, що прийшов в непридатність, застарів, став непотрібним, втраченим, повністю невикористаний; скидати з рахунків, не приймати до уваги4) анулювати; відмовитися від чого-н.we'll have to write off the arrangement if we can't find the money for it — ми скасуємо цей захід, якщо не знайдемо для нього гроші
5) cл. знищити, ліквідувати, вбити (кого-н.) -
13 travel
I n1) подорожsea travel, travel by boat — морські подорожі
travel writing /books/ — книги про подорожі
travel was slow and dangerous in olden days — в старий час подорож здійснювалася поволі, була пов'язана з небезпекою
2) pl поїздки; ( дальні) мандриis he still on his travels — є він все ще подорожуєє, він ще не повернувся зі своєї поїздкиє; опис подорожей
3) рух; просуванняthe travel of satellites around the Earth — рух супутників навколо Землі; розповсюдження ( хвиль)
travel and nose are the most necessary qualifications of a dog — у собаки найважливіше - швидкість бігу, чуття
4) рух, просування5) aмep. вуличний рух6) вiйcьк. переміщення мети; pyx7) cпeц. подача; хід; довжина ходу; фiз. пройдений шляхII v1) подорожуватиto travel a great deal /widely/ — багато подорожувати, об'їхати багато країн
to travel light — подорожувати без нічого /з невеликим багажом/; to travel for ones health подорожувати з метою покращення здоров'я
2) їздити; їхатиto travel on business — їздити у справах; їхати ( по дорозі)
oertain roads can be travel led only on horseback — по деяких дорогах можна їздити тілько верхи; проїздити, покривати відстань
that day we travellea 800 km — того дня ми проїхали відстань в 800 км.
the modern travel book has travel led a long way from a formal diary — сучасна книга подорожей пройшла /пройшла/ великий шлях від звичайного щоденника; їздити як комівояжер
3) перевозитиto travel cattle — перевозити худобу; перевозитися
cases which travel in freight cars — валізи, які перевозяться /які перевозять/ в товарних вагонах; допускати перевезення
this wine wont — то вино не можна перевозити, це вино не витримає перевезення
4) рухатися, пересуватися, переміщатисяanimals travel on land, in the water, and in the air — тварини переміщаються по землі, у воді, по повітрю
the train was travelling at 150 km an hour — потяг йшов /їхав/ зі швидкістю 150 км. За годину
5) переміщатися, розповсюджуватисяbad news travels quickly — погані новини швидко доходять /розповсюджуються/; ideas travel slowly [quickly] ідеї розповсюджуються поволі [швидко]
the pain travelled all the way to his head — біль дійшов нарешті, до його голови ( over) перебирати ( у пам'яті)
she let her thoughts travel over the past — вона звернулася думками до минулому; переходити від предмету до предмету ( про погляд)
7) обертатися, бути вхожим; належатиto travel in wealthy circles — обертатися в багатому суспільстві, бути вхожим в коло багатих
the crowd he travelled with — компанія, до якої він належав; люди, з якими він спілкувався
8) пастися, поступово просуваючись вперед ( про тварин)9) cпopт. робити пробіжку ( у баскетболі)10) дiaл. йти пішки -
14 turn up
phr v1) піднімати вгору; загинатиto turn up the collar — підняти комір; підніматися вгору; загинатися
her nose turns up y — неї кирпатий ніс; підшивати ( сукню)
2) прибавляти (газ, світло); прибавляти ( звук)turn up the radio — зроби радіо голосніше; збільшувати ( швидкість)
3) развивати ( таку-то кутову швидкість); мати ( таку-то потужність)4) перевертати на спину; вскопувати; зорювати; викапувати5) відкривати ( карту); відкриватися ( про карту)6) знаходитиto turn up evidence [additional examples] — знайти докази [допоміжні приклади]
I have just turned up the photo of your mother — я тілько що знайшов фoтo твоєї матері; знаходитись lost keys turned up загублені ключі знайшлися
the book I lost hasn't turned up yet — загублена книга так, не знайшлась
it will turn up some day — колись знайдеться; виявилось
7) раптово з'являтися, приходити, приїжджатиhe promised to come but he hasnt turned up yet — він обіцяв прийти, але ще не з'являвся
my brother has just turned up from India — мій брат тільки що повернувся з Індії; підвернутися; траплятися
to wait for smth to turn up — чекати, що що-небудь підвернеться
his conduct almost turned me up — від його поведінки мене просто нудить; виправдати за недоліком доказів
to turn up ones nose (at) — задирати ніс ( перед кемось); повернути ніс ( від чогось)
turn it up! — кинь!, досить!, набридло!, припини!, кінчай!; заткнися!
to turn up ones heels /toes/ — протягнути ноги, померти
to- again like a bad penny /like a bad halfpenny, like a bad shilling/ — повертатися до власника проти його бажання; знову звалитися комусь на голову
-
15 write off
phr v2) бухг. списувати ( з рахунку)3) вважати таким, що прийшов в непридатність, застарів, став непотрібним, втраченим, повністю невикористаний; скидати з рахунків, не приймати до уваги4) анулювати; відмовитися від чого-н.we'll have to write off the arrangement if we can't find the money for it — ми скасуємо цей захід, якщо не знайдемо для нього гроші
5) cл. знищити, ліквідувати, вбити (кого-н.) -
16 бахвал
хвалько, самохвалько. -валка - самохвалка, самохваля.* * *хвалько́, хвасту́н, -а, самохва́лько -
17 бельковый
білько́вий -
18 где
де, (зап.) где. Где бы - де-б. Где бы ни - хоч де. Где бы то - де-б то. Где бы то ни было - аби-де; (вульг.) будлі-де. Где в другом месте - де-инде. Кое-где - де-де, де-не-де, десь-не- десь, подекуди, декуди. Где же - де-ж, де то. Где-нибудь - де-будь, де-небудь, десь, аби-де, будлі-де. Где попало - аби-де, (шутл.) на трапку. Где-то - десь, де десь, десь-инде, де-то. Где угодно - де хоч, де хотя, (где бы ни) хоч де. Вон где - он-он-о. Вот где - ось-де, от-де, он-де, осьдечки, осьденьки, аж-ось, аж-от, аж отде, аж-огось, аж-осьдечки, аж-осьденьки. Да где уж - та ба! Где уж тебе - куди тобі! Ну, где таки! - де вже! де то вже таки! Где уж! где там! - де там! деж пак! де в біса! де в ката! Где ни - десь, деся. [Деся взялася із моря синя хвиля].* * *девот где — от (ось) де, усилит. аж от (ось) де; о́сьде, осьдечки
где бы — де б; (вместо того, чтобы) чого́ б
где бы ни... — де б не..., хоч де
где бы то ни было — бу́дь-де, аби́де; ( в другом месте) деі́нде
где-где — (кое-где, изредка) уст. де де, де-не-де́; диал. десь-не-де́сь
где уж!, где там! — ( совсем нет) де вже!, де там!, та де тобі́!, куди́ тобі; де ж пак!, де в бі́са!, де в ка́та!
где уж (где там) кому́-чему́ — (для выражения отрицания, сомнения) де вже (де там) кому́-чому́
где-где не..., где уж не..., где [уж] то́лько не... — (всюду, везде) де не..., де вже не..., де [вже] ті́льки не
где ни на есть — бу́дь-де, аби́де, де завго́дно, десь, де-не́будь
-
19 Емельян
Омеля́; Оме́лько -
20 жёстко
твердо, мулько, шерстко, цупко. [Голому й на сіні мулько]. Мягко стелет, да жёстко спать - м'яко стеле, та твердо спати.* * *1) (предик.: твёрдо) тве́рдо, му́лько2) (нареч.: сурово) жо́рстко3) (нареч.: без отклонений) тве́рдо, жо́рстко
См. также в других словарях:
Ілько — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
Ілько — Ілля … Словник лемківскої говірки
тілько-тілько — прислівник незмінювана словникова одиниця діал … Орфографічний словник української мови
ско́лько — сколько, скольких, скольким, по скольку и по сколько, сколькими, о скольких … Русское словесное ударение
стілько — займ., присл., діал. Стільки. •• Не сті/лько ..., скі/лько ... те саме, що Не сті/льки ..., скі/льки ... (див. сті/льки) … Український тлумачний словник
ско́лько — до сколька (разг. устар.), по скольку, мн. сколькие (устар.), скольких, числ. местоименное и сколько, нареч. 1. числ. местоименное и нареч. вопросительное. Какое количество?, как много? Сколько тебе лет? В скольких томах роман? По скольку рублей… … Малый академический словарь
сто́лько — по стольку, мн. столькие (устар.), стольких, числ. местоименное и столько, нареч. 1. числ. местоименное и нареч. определит. Такое количество кого , чего л., указанное, названное количество. А он слышал, как я спрашивала рубль серебром, нагнулся… … Малый академический словарь
декілько — де/кілько/х, числ. кільк., розм. Те саме, що декілька … Український тлумачний словник
декілько — числівник кількісний розм … Орфографічний словник української мови
кілько — числівник кількісний діал … Орфографічний словник української мови
скілько — числівник кількісний діал … Орфографічний словник української мови