-
1 тямущість
ж див. тямовитість -
2 тямущість
-ості; = тяму́чість, -остіпоня́тливость; сообрази́тельность; смышлёность, сме́тливость; смека́листость, башкови́тость; делови́тость -
3 тямущість
здагадка -
4 проникливість
жpenetration, sagacity, clear-sightedness, insight, perspicacity, acumen; ( кмітливість) shrewdness, intelligence; ( тямущість) understanding; ( хитрість) astuteness; ( уміння бачити) discernment; ( ясновидіння) clairvoyanceгостра проникливість — poignant ( penetrating) insight
володіти винятковою проникливістю — to see ( far) into ( through) a millstone
-
5 тямучість
-ості; см. тямущістьпоня́тливость; сообрази́тельность; смышлёность, сме́тливость; смека́листость, башкови́тость; делови́тость -
6 т'амильлик
тямущість К. -
7 aptitude
n1) придатність; доречність; відповідність2) схильність* * *n1) придатність; доречність; відповідність2) схильність ( до чого-небудь)3) здібність; кмітливість; тямущість; обдарованість -
8 sagacity
n1) проникливість; прозорливість; далекоглядність; розсудливість2) кмітливість; практична мудрість3) тямущість (у тварин)4) тонкий нюх* * *n1) далекоглядність; розсудливість2) кмітливість, тямущість ( тварини) -
9 docility
n1) слухняність, покірність2) тямущість; кмітливість; здібність до навчання* * *n1) слухняність, покірність2) тямущість, здібність до навчання; кмітливість -
10 gumption
n розм.1) кмітливість, тямущість; винахідливість2) сміливість, ініціатива3) жив. вміння готувати фарби4) жив. розчинник для фарб* * *n1) тямущість, спритність, кмітливість; сміливість, ініціатива2) мистецтво змішувати фарби; розчинник для фарб -
11 perceptivity
n1) сприйнятливість2) тямущість* * *nсприйнятливість; тямущість -
12 comprehension
n1) розуміння2) тямущість3) включення, охоплення* * *n1) розуміння; осягання, збагнення; тямущість2) включення, охоплення -
13 dexterity
n1) меткість, моторність, спритність; умілість, вправність2) тямущість, кмітливість; здібності; обдарованість3) звичка користуватися правою рукою* * *n1) моторність, спритність, уміння; вправність рук2) кмітливість; здібності -
14 brightness
n1) яскравість; блиск2) здібність, кмітливість, тямущість3) прозорість4) ясність5) веселість, жвавість* * *яскравість та ін. [див. bright2] -
15 aptitude
n1) придатність; доречність; відповідність2) схильність ( до чого-небудь)3) здібність; кмітливість; тямущість; обдарованість -
16 docility
n1) слухняність, покірність2) тямущість, здібність до навчання; кмітливість -
17 intelligence
n1) розум, інтелект; розумові здібності2) кмітливість, тямучість3) вісті, відомості; інформація, повідомлення4) військ. розвідувальні дані; розвідкаintelligence branch — військ. розвідувальна служба
I. division — амер., військ. розвідувальне управління; відділ розвідки
intelligence officer — військ. начальник розвідки; начальник розвідувального відділу штабу
I. Service — Інтелідженс Сервіс (у Великій Британії)
5) стосунки, зв'язки* * *n1) розум, інтелект; розумові здібності; кмітливість, тямущість ( тварин)2) відомості, інформація, повідомлення; вiйcьк. розвідувальні дані3) розвідкаintelligence branch — вiйcьк. служба розвідки
-
18 gumption
n1) тямущість, спритність, кмітливість; сміливість, ініціатива2) мистецтво змішувати фарби; розчинник для фарб -
19 sagacity
-
20 тяма
ж1) (тямущість, кмітливість) apprehension; cleverness, intelligence2) ( свідомість) consciousnessдійти до тями — to recover consciousness, to come to one's senses
- 1
- 2
См. также в других словарях:
тямущість — щості, ж. Властивість за знач. тямущий … Український тлумачний словник
тямущість — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
додільність — ності, ж., діал. Тямущість, розумність … Український тлумачний словник
спритний — а, е. 1) Швидкий, вправний у роботі, діях (про людину); меткий, моторний. || Який жваво рухається (перев. про тварин); рухливий. || Для якого характерні швидкі, вправні рухи (про руки, ноги і т. ін.). || У якому виявляється швидкість, вправність… … Український тлумачний словник
тяма — и, ж., розм. Здатність осмислювати що не будь; кмітливість, тямущість; розум. || рідко. Свідомість. •• Без тя/ми а) нічого не усвідомлюючи, з потьмареною свідомістю; б) без пам яті; в непритомному стані. Дійти до тями … Український тлумачний словник
тямити — млю, миш; мн. тя/млять; недок., перех. і неперех., розм. 1) Усвідомлювати, розуміти що небудь; виявляти кмітливість, тямущість у чомусь. || у чому, на чому, що. Розумітися на чому небудь, мати знання в якійсь справі. || Уміти що небудь робити. || … Український тлумачний словник
кмітливий — а, е. 1) Здатний добре й швидко міркувати, розмірковувати; тямущий. || Який виражає тямущість. Кмітливий погляд. || Розумний. 2) рідко. Те саме, що спостережливий … Український тлумачний словник