-
1 тюк
-
2 тюк
-
3 тюк
Iпака, тюк, -аII межд.цюк, тук -
4 тюк сукна
па́ка сукна́ -
5 тюк табака
па́ка тютюну́ -
6 тюк сукна
па́ка сукна́ -
7 тюк табака
па́ка тютюну́ -
8 пака сукна
тюк сукна́ -
9 пака тютюну
тюк табака́ -
10 багул
техн. тюк -
11 пака
-
12 вскрывать
I. вскрыть1) викривати, викрити, виявляти, виявити (напр. буржуазну натуру меншовизму);2) (конверт) розрізувати, розрізати, розпечатувати, розпечатати; (посылку, тюк) розпаковувати, розпакувати;3) (нарыв) розрізувати, розрізати;4) (труп) розбирати, розібрати, пороти, требушити, потрошити, розчиняти, (сов.) розчинити, секціонувати (гал.);5) (козырь в картах) висвічувати, висвітити (світку). Вскрытый -1) викритий, виявлений;2) розрізаний, розпечатаний, розпакований;3) (о нарыве) розрізаний;4) (о трупе) розпоротий, розчинений, секціонований (гал.);5) (о козыре) висвічений.II. -ся, вскрыть, -ся1) (о реке) пускати, пустити. [На провесні от-от річка Горинь пустить]. Река вскрылась - крига скресла, кригу поламало, крига пішла;2) (о нарыве) пухир прорвало;3) (о ране) рана розкрилася, рану пустило (мед. слов.).* * *несов.; сов. - вскрыть1) ( раскрывать) розкрива́ти, розкри́ти и мног. порозкрива́ти; ( распечатывать) розпеча́тувати, розпечатати и мног. порозпеча́тувати; ( распаковывать) розпако́вувати, розпакува́ти и мног. порозпако́вувати2) (перен.: обнаруживать) розкрива́ти, розкри́ти, виявля́ти, ви́явити; ( разоблачать) викрива́ти, викрити; ( показывать) пока́зувати, показа́ти3) ( анатомировать) розрі́зувати и розріза́ти, розрі́зати, розтина́ти, розтяти и розітну́ти; розчиня́ти, розчини́ти4) карт. розкрива́ти, розкри́ти, висві́чувати, ви́світити -
13 низ
1) (нижняя часть предмета) низ (-зу), долина, (испод) спід (р. споду). [Стіни всі од вишки до низу розмальовані червоними пташками (М. Вовч.). Я подаю нотатки не в тексті, а в долині під текстом (Франко). Підпалили сосну від споду до верха (Чуб. V)]. Низ и верх строения - низ і верх будівлі. Низ горы - низ гори, підгір'я (-р'я), підгірок (-рка). Низ подсвечника - низ (спід) свічника. В самом -зу - на самому споді (низу). [У бричці, десь аж на самому споді цвірчав цвіркун (Яворн.)]. На низ - наспід. Под низ - під спід, наспід. [Підверне всіх собі під спід (Котл.). Сховала в скриню аж наспід (Сл. Гр.)]. Под -зом - насподі, під сподом. Станови тюк -зом - став паку сподом;2) (нижний этаж) діл (р. долу), долішній поверх (-ху). [Ви, матусю, казали-б ліжко перенести в діл, бо вам сутужно лазити на сходи (Л. Укр.). На Москві не звичай, щоб жінка мешкала на долі (Л. Укр.)];3) (фундамент) фундамент (-ту), (каменный ещё) підмурок (-рка), підмурівок (-вка);4) (низина) низ (-зу), низькоділ (-долу), (дол) діл (р. долу), долина. [Над долиною, низом - сонце горою! (П. Тичина). Пішли низами (Сл. Гр.). Скрізь уже висохло, а по низах вода стоїть (Кролевеч.). Я чвалав низькодолом, натрапляючи на кущі (Остр. Скарбів). Неси мене, сивий коню, горами, долами (Грінч. III). Що на горах та все сніги лежать, по долинах води стоять (Гнід.)]. Низ реки - пониззя (низ) ріки (річки); см. Низовье. Было, да на низ сплыло - було, та за водою пішло;5) Ходить, пойти на низ - випорожнятися, випорожнитися, (эвфем.) ходити, піти до вітру (до двору), (о больных) сідати на горщик (горня). Было на низ у кого - випорожнявся хто, (эвфем.) ходив до вітру (до двору) хто; сідав на горщик (горня) хто. Проглоченная монета вышла -зом - проковтнута монета вийшла відходом;6) низові ноти, (бас) бас (-са), низи (-зів). Бери -зом, а я верхом - бери басом (низами), а я горою (верхами), (в обиходе) бери товсто, а я тонко;7) -зы (мн.) - нижчі (неимущие: незаможні) класи (верстви), спід (суспільства); низ (-зу) и низи (-зів); (чернь) низота; (подонки) поденки (потолоч) (суспільства). [Вийшов із самого споду соціяльної піраміди (Рада). Із споду, з народніх мас вийшов Шевченко (Р. Край). Я прийшов із мас, із поля, з низу (Сосюра)].* * *1) низ, -у; ( нижняя часть) спід, род. п. спо́дув са́мом \низ зу́ — ( на дне) на са́мому спо́ді
2)\низ зы́ — (мн.: массы населения) низи́, -зі́в
3)\низ зы́ — (мн.: низкие ноты) муз. низи́
-
14 обвязывать
обвязать обвязувати, обвязати, ув'язувати, ув'язати, зав'язувати, зав'язати, пообвязувати, поув'язувати, позав'язувати що чим. -зать тюк - ув'язати пакунок. -зать голову, руку платком - зав'язати (звязати) голову хусткою, зав'язати руку хусткою. [Звяжи мені головоньку, най не болить дуже]. Обвязать деревья соломой (на зиму) - повкутувати дерева соломою. Обвязанный - обвязаний, ув'язаний, зав'язаний. С -ной головой - з зав'язаною головою.* * *несов.; сов. - обвяз`атьобв'я́зувати, обв'яза́ти, и пообв'я́зувати -
15 откупоривать
откупорить (бутылку) відтикати, відіткнути, відкорковувати, відкоркувати; (бочку, вынимая дно) відбивати, відбити, розденати, розіднити; (тюк) розпаковувати, розпакувати, розшивати, розшити що. Откупоренный - відіткнутий, відкоркований; відбитий; розпакований, розшитий.* * *несов.; сов. - отк`упорить( оттыкать пробку) відкорко́вувати, відкоркува́ти; ( оттыкать) відтика́ти, відіткну́ти и повідтика́ти -
16 перевязывать
перевязать1) (связать поперёк, скрепить) перев'язувати, перев'язати, обвязувати, обвязати, звязувати, звязати, (о мног.) поперев'язувати, позвязувати, пов'язати кого, що чим. [Поперев'язувала старостів рушниками]. -зать рожь в снопы - пов'язати жито в снопи. -зать рану - обвязати, зав'язати, перев'язати рану (позав'язувати рани). -зать волосы лентой - з[по,пере]вязати стрічкою волосся. -зать тюк накрест - звязати пакунок навхрест. -зать бечёвкой - перемотузити;2) (связать наново) перев'язувати, перев'язати, (о мног.) поперев'язувати. [Твої снопи треба перев'язувати, бо який візьмеш, то й розсиплеться];3) (чулки, сети наново) переплітати, переплести, (о мног.) попереплітати (панчохи, сіті). Перевязанный - перев'язаний, обвязаний, звязаний; поперев'язуваний, пов'язаний; переплетений, перемотужений.* * *несов.; сов. - перев`язать1) перев'я́зувати, перев'яза́ти и поперев'я́зувати; ( раны) диал. перевива́ти, переви́ти и поперевива́ти2) ( вязать заново - чулки) перев'я́зувати, перев'яза́ти и поперев'я́зувати, перепліта́ти, переплести́ и поперепліта́ти -
17 перехватывать
перехватить1) что - перехоплювати, перехопити, переймати, пере(й)няти. [Хоче дати другого персня Руфінові, Теофіль перехоплює (Л. Укр.). Перехопив м'яча. Замірилась зірвати з нього шапку, але він переняв її руку (Л. Укр.). Листи мої перехоплюють. Може хто перейняв листа?]. -вать дыхание, голос - перехоплювати, перехопити, перебивати, перебити, перещепнути дух, голос кому. [Дух йому перехопить, і не вимовить він нічого (Грінч.). Дух перебивало, не здужала говорити. Стиски (спазмы) перещепнули голос];2) что, чем (перевязывать поперёк, кругом) - перев'язувати, перев'язати що, чим, (охватывать) обхоплювати, обхопити що, чим. -тить тюк верёвкой - перев'язати (обвязати) пакунок мотузкою;3) (сузить в одном месте) звужувати, звузити. [Глечик (кувшин) вгорі звужено];4) (о деньгах, пище) перехоплювати, перехопити. [Де-б мені перехопити карбованців зо два? Перехопив борщу, водиці]. -тить (лишку: о хмельном) - перебрати, перехавкнути. [З людьми випив, і може й перехавкнув у шинку (Кониськ.)];5) -тить полено, верёвку (пересечь) - перехопити на двоє (перетяти) поліно, мотузку;6) -тить след, охотн. - перестріти, перейняти кого;7) см. Перенимать;3) -хватывать, перехватать кого, что (похватать) - перехоплювати, перехапати, похапати, вихапати. [Перехапали усіх злодіїв. Шуляк курей усіх трохи не вихапав (Звин.)]. Перехваченный - перехоплений, перейнятий. Гонец -хвачен неприятелем - гонця перехопив (перейняв) ворог.* * *несов.; сов. - перехват`ить1) перехо́плювати, перехопи́ти; диал. перейми́ти; ( перенимать) перейма́ти, перейня́ти; (несов.: дыхание, голос) перетя́ти, перетну́ти; (голос диал.) перещі́пувати, перещіпну́ти2) (стягивать, перевязывать) перехо́плювати, перехопи́ти; ( подпоясывать) підпері́зувати, підпереза́ти и попідпері́зувати3) ( наскоро съедать) перехо́плювати, перехопи́ти; ( перекусывать) переку́шувати, перекуси́ти; ( перерезать) перері́зувати и переріза́ти, перері́зати и поперері́зувати и попереріза́ти, перетина́ти, перетя́ти и перетну́ти и поперетина́ти; несов. перечикри́жити; ( брать в долг) перехо́плювати, перехопи́типерехвати́ть взаймы́ — пози́чити
4) ( проявлять неумеренность) перебира́ти мі́ру (мі́рку, через край), перебра́ти мі́ру (мі́рку, через край); перебо́рщувати, переборщи́ти -
18 Битюк
1) возовик, возовий кінь тамбовської або воронізької породи, бітюк;2) (о человеке) моцак, бецман, здоровило.
См. также в других словарях:
тюк — 1, а … Русский орфографический словарь
тюк — тюк/ … Морфемно-орфографический словарь
Тюк! — Тип мультфильма объемный Режиссёр Юлиан Калишер Студия ТО «Экран» Страна … Википедия
ТЮК — муж. тючок, тючишка, тючища, связка, вязанка, кипа; увязанный, закупоренный сверток товара. Тюк холста или хлопка. Тюк чаю, цыбик, место. | Тюк, архан. у рыболовов, веревка в 50 ·саж. | см. тюкать. | Тючок травы, архан. кучка, скошенная в один… … Толковый словарь Даля
ТЮК — (гол.). Связка, кипа. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. ТЮК Связка, кипа. Объяснение 25000 иностранных слов, вошедших в употребление в русский язык, с означением их корней. Михельсон А.Д., 1865 … Словарь иностранных слов русского языка
тюк — См … Словарь синонимов
ТЮК — 1. ТЮК1, тюка, мн. тюки, тюков, муж. (голланд. tujk). Большой, хорошо увязанный сверток товара, большая связка вещей. Тюки с вещами. 2. ТЮК2, в знач. сказуемого (прост.). То же, что тук2. || Тюкнул. «Окно тюк на крюк.» Лесков. Толковый словарь… … Толковый словарь Ушакова
ТЮК — 1. ТЮК1, тюка, мн. тюки, тюков, муж. (голланд. tujk). Большой, хорошо увязанный сверток товара, большая связка вещей. Тюки с вещами. 2. ТЮК2, в знач. сказуемого (прост.). То же, что тук2. || Тюкнул. «Окно тюк на крюк.» Лесков. Толковый словарь… … Толковый словарь Ушакова
ТЮК — ТЮК, а, муж. Большой мягкий перевязанный свёрток, большая связка чего н., обычно в упаковке. Упаковать постели в тюки. Т. хлопка. | уменьш. тючок, чка, муж. | прил. тюковой, ая, ое (спец.). Тюковое сено (в тюках). Толковый словарь Ожегова. С.И.… … Толковый словарь Ожегова
тюк — 1 іменник чоловічого роду згорток тюк 2 вигук удар незмінювана словникова одиниця розм … Орфографічний словник української мови
тюк — тюк, а; мн. тюки, ов … Русское словесное ударение