-
1 сӧнӱклӱк
тьмяність, бляклість, блідість О, К. -
2 dullness
тьмяність, -ностіEnglish-Ukrainian analytical chemistry dictionary > dullness
-
3 tarnish
1. n1) тьмяність; неяскравість2) тьмяна пляма3) тьмяна поверхня4) потьмарення, наліт2. v1) спричинювати потемніння, робити тьмяним; позбавляти блиску; окисляти2) тьмяніти; втрачати блиск; окислятися3) ганьбити, порочити, плямувати; кидати тінь* * *I n1) тьмяність; матовість; неяскравість; тьмяна пляма; тьмяна, матова поверхня2) наліт, тьмяність3) ганебна пляма, тінь ( на репутації)II v1) викликати тьмяність, позбавляти блиску; окисляти; тьмяніти, утрачати блиск; окислятися2) ганьбити, плямувати, кидати тінь (на репутацію, своє ім'я) -
4 tarnish
I n1) тьмяність; матовість; неяскравість; тьмяна пляма; тьмяна, матова поверхня2) наліт, тьмяність3) ганебна пляма, тінь ( на репутації)II v1) викликати тьмяність, позбавляти блиску; окисляти; тьмяніти, утрачати блиск; окислятися2) ганьбити, плямувати, кидати тінь (на репутацію, своє ім'я) -
5 dimness
n1) тьмяність, неясність2) погана освітленість3) невиразність, туманність; мутність4) безбарвність, сірість; нудота* * *nтьмяність та ін. [див. dim2] -
6 faintness
-
7 неясность
1) (качество, свойство) - а) неясність, (тусклость) тьмяність; ((с)мутность) каламутність, мутність (-ности). [Вечір мрійно обіймав синє небо, все обертаючи на неясність і мріння (Гоголь)]; б) невиразність; нерозбірність; неясність (-ности). [Невиразність політичного становища в Німеччині, неясність у справі позики (Пр. Правда)]; в) неясність, невиразність, незрозумілість (-ости). Срв. Неясный;2) (неясное) неясність, невиразність, незрозумілість, нерозбірність, (чаще) неясне (-ного), невиразне, незрозуміле, нерозбірне (-ного). В этом произведении много -тей - в цьому творі багато неясного (невиразного, сомнительного: непевного).* * *1) (качество, свойство) нея́сність, -ності; невира́зність2) (что-л. неясное) нея́сність; ( неопределённое положение) невира́зність -
8 мрачность
1) похмурість, хмурість, хмарність, тьмяність, темність, темрявість;2) похмур(н)ість, хмур(н)ість, понурість, темність (-ости). Срв. Мрачный.* * *похму́рість, -рості, похму́рність, -ності, хму́рність, хма́рність, хму́рість; пону́рість -
9 пасмурность
хмарність, хмурність, тьмяність, пахмурність, прихмарність; хмурість, похмурість.* * *1) хма́рність, -ності, хму́рність, хму́рість, -рості, похму́рість, похму́рність2) похму́рість, хму́рість, хму́рність, хма́рність -
10 dullness
n1) тупість2) неповороткість; млявість3) сумовитість, похмурість4) тьмяність, неясність5) нудьга; монотонність* * *nтупість та ін. [див. dull1] -
11 sullenness
n1) похмурість; відлюдність; сердитість2) зловісність3) неяскравість, тьмяність4) приглушеність5) упертість -
12 faintness
-
13 мутность
(кала)мутність, тьмяність (-ности).* * *каламу́тність, -ності -
14 dimness
nтьмяність та ін. [див. dim2] -
15 faint
1. nнепритомністьa dead faint — зомління, глибока непритомність
2. adj1) слабкий, ослаблий2) що відчуває слабкість (запаморочення)3) невиразний, неясний; тьмяний; млявий4) боязкий5) млосний, близький до непритомності3. v1) слабнути (від голоду тощо)2) непритомніти, зомліти3) поет. втрачати мужність, занепадати духом4) тьмяніти; бліднути, блякнути (про фарби тощо)* * *I [feint] n II [feint] a1) слабкий, ослаблий; який відчуває слабість, запаморочення2) слабкий, тьмяний; невиразний, нечіткий, неясний3) icт. боязкий4) icт.,; aмep. розслаблюючий, гнітючийIII [feint] v1) слабшати (від утоми, голоду)2) зомлівати, непритомніти ( faint away)3) пoeт. втрачати мужність, занепадати духом4) тьмяніти, бліднути ( про фарби) -
16 dim
1. adj1) тьмяний; неяскравий, неясний; слабкий (про світло); погано освітлений2) невиразний, туманний3) слабий (про зір тощо)4) матовий, мутний5) розм. безбарвний, сірий, нудний2. v1) робити тьмяним; затуманювати; позбавляти яскравості2) тьмяніти, затуманюватися, втрачати яскравість; ставати невиразним3) затінювати* * *I n1) темрява, сутінки2) aв. ближнє світло фарII a1) l. тьмяний; неяскравий, слабкий ( про світло); погано освітлений2) неясний, туманний; який важко розпізнати4) матовий; мутний, нечіткий5) який слабо безбарвний, сірий, нудний, розрізнюється6) тупий, дурнийIII v1) робити тьмяним, затуманювати; позбавляти яскравості; тьмяніти, затуманюватися; втрачати яскравість2) затінювати; послабляти, притупляти ( почуття); послаблятися, притуплятися3) aв. переходити на "ближнє світло " (тж. to dim the lights) -
17 pale
1. n1) кіл, паля2) огорожа, частокіл3) межа, кордон4) (P.) іст. смуга осілостіthe English P. in Ireland — частина Ірландії під англійською юрисдикцією
5) блідість2. adj1) блідий2) слабкий, тьмяний (про колір, світло)3. v1) бліднути, блякнути2) тьмяніти, меркнути3) примушувати збліднути4) обгороджувати; обносити частоколом5) перен. обмежувати (тж pale in, pale up)* * *I [peil] n1) кіл, паля, стойка3) гepaльд. вертикальна смуга на щитіII [peil] vогороджувати; обносити частоколом, огорожею, штахетами; обмежувати (pale in, pale up)III [peil] a1) блідий2) слабкий, тьмяний (про колір, світло)IV [peil] vpale blue — світло-блакитний; слабкий, безсилий
1) бліднути2) тьмяніти (про колір, світло); бліднути, померкнути, примеркнути -
18 soil
1. n1) земля; ґрунт2) країна; край; земляon one's native soil — у себе на батьківщині, на рідній землі
3) область; провінція4) земельна ділянка; смужка землі5) пляма, грязь6) екскременти; нечистоти; покидьки7) гній; компост8) мисл. болото (струмок), де ховається загнана тваринаsoil covering — ґрунтовий покрив; лісова підстилка
soil denudation — оголення ґрунту, денудація фунту
soil drifting — вітрова ерозія, дефляція
soil slip — геол. зсув, оповзень
soil texture — механічна будова (текстура) фунту
2. v2) ганьбити, порочити; опоганювати, оскверняти; безчестити3) тьмяніти4) валятися в грязі; борсатися у воді (про тварину)6) с.г. угноювати, удобрювати7) с.г. годувати травою* * *I [soil] n1) ґрунтunbroken /virgin/ soil — цілина
2) земля, країнаII [sxil] n1) бруд, пляма2) екскременти, нечистоти; покидьки; гній; компост3) миcл. болото або струмок, де ховається загнана тваринаIII [sxil] v1) l. бруднити, мазати; покривати плямами; бруднитися, мазатися2) ганьбити, паплюжити, безчестити3) тьмяніти4) валятися в грязюці, хлюпатися у воді ( про тварин)5) миcл. рятуватися від переслідування в болоті або у воді ( про тварин)6) c-г. угноювати, удобрювати; давати худобі зелений корм -
19 faint
I [feint] n II [feint] a1) слабкий, ослаблий; який відчуває слабість, запаморочення2) слабкий, тьмяний; невиразний, нечіткий, неясний3) icт. боязкий4) icт.,; aмep. розслаблюючий, гнітючийIII [feint] v1) слабшати (від утоми, голоду)2) зомлівати, непритомніти ( faint away)3) пoeт. втрачати мужність, занепадати духом4) тьмяніти, бліднути ( про фарби) -
20 мрачный
1) (тёмный, сумрачный) похмурий, хмурий, хмарний, тьмяний, темний, темрявий, чорний. -ная погода - хмарна (тьмяна, смутна) погода. -ное небо - хмарне (тьмяне, темряве, похмуре, понуре, смутне) небо. [У Москві, кажуть, і сонце холодне, і небо понуре (Морд.)]. -ный день, -ное утро - похмурий (хмурий, хмарний, тьмяний, темний, темрявий, смутний) день, ранок. [Прийшов ранок похмурий, сірий, з косим холодним дощем (Грінч.)]. -ная ночь - темна ніч. -ные цвета - темні (тьмяні) кольори. -ный лес - темний (темрявий, похмурий) ліс (гай). -ный уголок - темний (темрявий) закуток;2) (о людях и предметах: угрюмый, невесёлый) похмурий, хмурий, (редко охмурий), похмурний, хмурний, понурий, (образно) хмарний, охмарений, темний, чорний; срв. Угрюмый. [Марко вернувся у свою хату похмурий та замислений (Грінч.). Будинки були похмурі, всі в тінях (Коцюб.). Сили темряви й неволі, сили похмурого деспотизму були дужчі за нашу молоду новорождену волю (Грінч.). Яснішає душа смутна й понура (Самійл.). Чого-ж ти, мила, такая і вдень, і вночі хмурная? (Чуб. V). Чому не їси? чого така хмарна? кажи! (Кониськ.). Молодиці повновиді і трохи охмурі (М. Вовч.). Такий він суворий, такий охмарений та страшний (Кониськ.). Темний, пригнічений ходить (Грінч.). Такі будуть ходити чорні та невеселі (Стеф.)]. -ное лицо - похмуре (хмуре, понуре) обличчя (лице). [Обличчя збіліле, хмуре (М. Вовч.). Скрізь мовчання, сірий одяг, хід повільний і худі, понурі лиця (Франко)]. - ный взгляд - похмурий (понурий) погляд. [Він поглядів понурих не любив (Л. Укр.)]. -ный голос - понурий голос. [Відповів якось так злісно, гризко, таким понурим голосом, що аж самому стало погано (Франко)]. -ный вид - похмурий (понурий) вигляд. [Хоть тіни білі і вікна ясні, та вигляд навкруги сумний, понурий (Франко)]. -ная комната - похмура (понура) кімната (хатина). [У понурій, кімнаті з трьома невеличкими вікнами (М. Левиц.). Самотний умирав він у своїй похмурій маленькій хатині (Грінч.)]. -ная зала - похмура (хмурна) заля. [Хмурна заля. У їй за столами сидить суддів ряд (Грінч.)]. -ный край - похмурий (понурий) край. [Прощай, похмурий, непривітний краю! (Вороний). Чого ти йшла від нас у край понурий? (Л. Укр.)]. -ная тюрьма - похмура (понура) в'язниця. -ные стены - похмурі (понурі) мури. [Просто віконець другі такі-ж самі товсті й понурі мури (Грінч.)]. -ная тишина - похмура (понура, тьмяна) тиша. [Панувала тьмяна тиша, наче всі дожидалися чогось страшного (Леонт.)]. -ные времена - похмурі (понурі) часи. [Понурі часи Татарщини (Куліш)]. -ные думы, мысли - чорні (понурі) думи, думки. [Дума по думі минали в Петровій голові, все чорні, непривітні думи (Грінч.). Понурі думки (Куліш)]. -ные демоны - похмурі (темні) демони. -ное отчаяние - чорна (понура) безнадійність (безнадія). [Безнадійність тяжка, понура обгорне його наче хмара осіння (Л. Укр.)]. -ная тоска - чорна журба. [В чорній журбі малодушно хилиться ниць голова (Черняв.)].* * *похму́рий, похму́рний, хмурни́й, хма́рний, хму́рий; ( понурый) пону́рий
- 1
- 2
См. также в других словарях:
тьмяність — ності, ж. Властивість за знач. тьмяний … Український тлумачний словник
тьмяність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
каламуть — і, ж. 1) Каламутна рідина. || Суміш із різних нерозчинених у цій рідині частинок. 2) перев. з означ., перен. Туман, імла, тьмяність. || Затьмареність. 3) перен., розм. Неспокій, тривога. || Про безладдя, лихоліття … Український тлумачний словник
каламуть — 1) (каламутна рідина), муть, каламуття 2) перен. туман, імла, тьмяність … Словник синонімів української мови
пригасати — а/ю, а/єш, недок., прига/снути, ну, неш, док. 1) Втрачаючи яскравість, повільно згасати (про вогонь, світло і т. ін.). || Переставати випромінювати світло, ставати невидимим (про небесні світила). || Наближатися до кінця (про день, вечір і т.… … Український тлумачний словник
згасати — і рідко ізгаса/ти, а/ю, а/єш, недок., зга/снути і рідко ізга/снути, ну, неш; мин. ч. згас і зга/снув, нула, нуло, рідко ізга/с, ла, ло і ізга/снув, нула, нуло; док. 1) Повільно переставати горіти або світити, світитися; погасати (про світло,… … Український тлумачний словник
меркнути — і ме/ркти, кне, недок. 1) Поступово втрачати яскравість, блиск; згасати, темнішати. || безос. Темніти. || Тьмяніти (про очі, погляд). 2) перен. Втрачати силу; послаблюватися. || Втрачати значення, важливість … Український тлумачний словник
мерхнути — і ме/рхти, хне, недок. 1) Поступово втрачати яскравість; блякнути (у 2 знач.), тьмяніти, згасати. || Поступово втрачати блиск (про очі). 2) перен. Втрачати значення, важливість; слабшати … Український тлумачний словник
погасати — I а/є, недок., пога/снути, не; мин. ч. пога/с, ла, ло і пога/снув, нула, нуло; док. 1) Переставати горіти або світити, світитися (про світло, вогонь і т. ін.); згасати. || безос. || Ставати невидимим (про небесні світила, промені і т. ін.). ||… … Український тлумачний словник
примеркати — а/є, недок., приме/ркнути і приме/ркти, кне; мин. ч. приме/рк, ла, ло; док. 1) Втрачати яскравість; тьмяніти. || Пригасати. || у сполуч. зі сл. очі, погляд. Втрачати блиск, жвавість. || Втрачати чіткі обриси, барви; затьмарюватися. || перен.… … Український тлумачний словник
хмуритися — рюся, ришся, недок. 1) Насуплювати брови, морщити чоло, обличчя, виражаючи зажуреність, невдоволення, задуму і т. ін. || Ставати похмурим (про брови, чоло, обличчя). || на кого. Виявляти невдоволення ким небудь, сердитися на когось. 2) тільки 3… … Український тлумачний словник