-
1 провздыхать
зітха́ти [ці́лий день] прозітха́ти -
2 вздох
зідхання, (дыхание) віддих. Испускать, испустить последний вздох - конати, сконати, в-останнє на світі зідхнути.* * *1) зітха́ння, по́дих, -у2) фиоиол. ві́ддих, -у, по́дихдо после́днего вздо́ха — до оста́ннього по́диху, до са́мої сме́рті, до скона́ння, до ско́ну
-
3 вздыхание
см. Вздох.* * *зітха́ння -
4 вздыхатель
-ница зідхач, -чка (напр. за старим режимом); (влюблённый) закоханий, -на, (закохана) зідхай-душа; (насмешл.) уздихальник, зідхайло. [Наша панночка має коло себе двох зідхайлів, та й крутить ними, як хоче]. См. Воздыхатель.* * *закоханий, -ого, зако́ха́нець, -нця, зітха́ч, -а; ( поклонник) шанува́льник -
5 вздыхательница
зако́хана, -ої, зітха́чка; шанува́льниця -
6 вздыхать
вздохнуть зідхати, зідхнути, дихнути, передихнути. [Передихнув так важко (Тесл.)]. В. полной грудью - дихнути на повні груди; (передохнуть, перевести дух) одідхнути, одхакнутися, одсапнутися. [Дай одідхнути коням].* * *несов.; сов. - вздохн`утьзітха́ти, зітхну́ти; диал. здиха́ти, здихну́ти -
7 воздыхание
-
8 завздыхать
поча́ти зітха́ти -
9 испускать
испустить пускати, пустити, випускати, випустити, (издавать) видавати, видати що. [Вода, нагріваючись, пускає од себе пару (Основа). Се сказав чернець і з ясним видом випустив останнєє диханнє (Франко)]. -скать, -стить дух или последнее дыхание - пускатися, пуститися духу, спускати, спустити дух(а) (душу), випускати, випустити дух(а), душу, (зап.) зіхати, зіхнути (духа), визіхнути (духа), визівнути духа (Куліш), віддавати, віддати Богові душу, (кончаться) конати, сконати. [І сорому тобі нема, - озвалась мати, - тато от-от духу пуститься, а тобі гульки в голові (Свидн.). Пім (пока) дитина запіла, когут духа спустив (Номис). Як лежала я хвора дуже, то діти все ждали: ось зіхне, ось зіхне мати (Вовч. п.)]. -стить вздох - а) зідхнути; б) (последний) спустити дух(а); см. -скать дух. -скать вопли, стоны, крик - видавати зойки, стогін, крик или просто: зойкати (голосити), стогнати, (криком) кричати. -скать приятный запах - видавати, пускати пахощі или пахтіти (пахнуть). -скать лучи (лучиться) - (ви)пускати проміння, променіти. -скать сильный жар (пышать) - пашіти, жахтіти; см. Пышать. Испущенный - випущений, пущений, виданий. -ться - пускатися, випускатися, бути пущеним.* * *несов.; сов. - испуст`итьвипуска́ти, ви́пустити и мног. повипуска́ти; (несов.: выделять из себя запах) видиха́ти; ( излучать) випромі́нювати, ви́променити\испускать ка́ть арома́т (за́пах) — видиха́ти арома́т (па́хощі, за́пах)
\испускатьть вздох — зітха́ти, зітхну́ти
\испускатьть крик — скри́кувати, скри́кнути, сов. закрича́ти
\испускать кать свет — випромі́нювати сві́тло
\испускатьть стон — стогна́ти, -гну́, -гнеш, застогна́ти
\испускать ти́ть дух (после́дний вздох), ирон. — ви́пустити, спусти́ти (спущу́, спу́стиш) дух; пусти́тися ду́ху; ( кончиться) скона́ти
-
10 невольный
1) (несвободный) невільний, без волі. Гость - -ный человек, - где посадят, тут и сядет - гість - невільник: де посадять, там і сиди (Номис);2) (подневольный) підневільний, поневільний, приневільний, невільний, (вынужденный) силуваний, (принудительный) примусовий. -ный брак - поневільний (силуваний, примушений) шлюб; срв. Насильный. -ная работа - підневільна (приневільна, силувана, примусова) праця, праця з примусу;3) (действующий без намерения; непроизвольный) мимовільний, несамохітні[и]ий, (неумышленный) невмисний, ненавмисний, незумисний. [Свою мимовільну дрож він складав на змучене і ослаблене тіло (Франко). Мимовільна усмішка (Крим.). Несамохітний рух (Корол.). Невмисна хиба (Куліш). Моє становище незумисного підглядача здалося мені не зовсім зручним (Корол.)]. -ный вздох - мимовільне зідхання. -ная досада - мимовільна досада. -ный свидетель - мимовільний свідок.* * *1) неві́льний; ( случайный) мимові́льний\невольныйая ложь — неві́льна брехня́
\невольныйый свиде́тель — мимові́льний свідок
2) (непроизвольный) мимові́льний; ( бессознательный) несвідоми́й, позасвідо́мий\невольныйое движе́ние — мимові́льний (несвідо́мий, позасвідомий) рух
\невольныйый вздох — мимовільне зітха́ння
3) ( вынужденный) ви́мушений, мимові́льний\невольныйая поса́дка самолёта — ви́мушена (мимовільна) поса́дка літака́
-
11 повздыхать
позідхати за ким, за чим.* * *(по ком-чём, о ком-чём) позітха́ти (за ким-чим, по кому-чому)
См. также в других словарях:
Тха — [Тхьа], (Тхьашхо Тхьа Великий адыг. Тхьэ, Тхьэшхуэ) верховный бог в религии адыгов (черкесов), демиург, хозяин Вселенной, творец всего сущего и происходящего. Тхьа (Тхьэшхо) создатель Законов Вселенной, давший человеку возможность их… … Википедия
ТХА — термоэлектрический холодильный агрегат техн. ТХА трихлорацетат Источник: www.referats.net/pages/referats/rkr/page.php?id=45342 ТХА преобразователь термоэлектрический хромель алюмелевый в маркировке, техн … Словарь сокращений и аббревиатур
ТХА — в адыгской мифологии верховное божество. Генетически связан с архаическим божеством солнца. Т. пребывает на небе (вариант на Ошхама хо). Связан с любой сферой жизнедеятельности человека. Т. считался, по видимому, и демиургом: в одной из формул… … Энциклопедия мифологии
Тха тибетское — Тха тибетское … Википедия
Тха (тибетская буква) — … Википедия
Тха веак тыбуон — Тха … Википедия
Тха веак тыбэй — … Википедия
ГРИГОР IV ТХА — Григор IV Тха, армянский католикос Григор IV Тха, армянский католикос[арм. Գրիգռր Դ Տղա, букв. Сын, в смысле «Младший»] (1133? 16 мая 1193, Сис, Киликия), арм. католикос (с 1173). Сын Васила Пахлавуни, брата предыдущих католикосов Григора III… … Православная энциклопедия
Броненосцы береговой обороны типа «Шри Аётха» — Броненосцы береговой обороны типа «Шри Аётха» … Википедия
Мурдханья тха — … Википедия
ха́тха-йо́ га — хатха йо га, и [ёг] … Русское словесное ударение
