-
1 тур
I(этап игры, круг танца) тур, -уII воен., ист., гидротехн.тур, -а -
2 ретур
техн.ре́тур, -ру -
3 ретур
техн.ре́тур, -ру -
4 ретур
техн. ре́тур -
5 абитуриент
абітуріє́нт -
6 абитуриентка
абітуріє́нтка -
7 абитуриентский
абітуріє́нтський -
8 глухарь
-рка1) (о человеке) глушко, ж. глушка, глуш[х]ман, -ка, глуха тетеря (р. -рі), глушканя;2) зоол. - глухий тетерук, готур, глушець, (самка) глуха тетеря, готка, глушиця, (птенец) готя, глушеня (р. -яти).* * *1) орн. глуха́р, -я; диал. глуше́ць, -шця́, го́тур и готу́р2) ( глухой человек) глушко́, [глуха] тете́ря, глуха́р, глушма́н, -а3) техн. глуха́р -
9 жук
зоол. жук (ум. жучок, жучечок, р. -чка, ув. жучище, жучина). Самка -ка - жучиха. Ж. молодой - жученя (мн. жученята). Ж. бронзовый - оленка, вонючка. Ж. майский - хрущ. Ж. шпанская муха - майка, майчик. Ж. навозный - гнойовик, гуджулай, -йка, гадзуля. Ж. носорог - носоріжок (р. -жка), волик, (самка) корівка, коровиця. Ж. олень - рогаль, рогач, тур, оленець (р. -нця), розсохач, щипун. Ж. клещатый - щипавка. Ж. хлебный - хлібоїд, житник, гречух, гречкосій, кузька, хрущик, красулька, красунок (р. -нка), наливайко. Ж. долгоносик - носай, носаль. Ж. скрипун - музичка. Ж. божья коровка - сонечко. Ж. светящийся (светляк) - світляк, блищак.* * *жук, -а -
10 закругление
1) (действ.) за(о)круглювання, оконч. за(о)круглення;2) (закругл. линия, поверхность) закруг (-гу). [На закругах шляху потрібні збільшені сигнали і написи (Тур.)].* * *1) закру́глення, заокру́глення, (неоконч. д.) закру́глювання, заокру́глювання2) (округлая часть чего-л.) заокруглення, закру́глення; ( изгиб) за́крут, -у -
11 измерительный
виміровий, вимірювальний; мірний, міряльний. [Вимірові пристрої (Тур.). Міряльний струмент (Бонд. вироб.)]. -льный прибор - виміровий прилад.* * *вимі́рювальний -
12 изоляционный
ізоляційний, ізолятивний, ізолянтний. [Держальця лямп робляться з ізолятивного матеріялу (Тур.)]. -ная лента - ізоляційна стрічка.* * *ізоляці́йний\изоляционныйая ле́нта — эл. ізоляці́йна стрі́чка; ізоля́ція
-
13 истязание
катування, мордування, тортурування кого, (мучения) муки, тортури (-тур). Подвергать, подвергнуть -нию, -ниям кого - брати, взяти на муки, на тортури, на катування кого, завдавати, завдати муки кому. [То нащо було брати дитину на таке катування? (М. Лев.). Хто тебе не зважувався брати на муки? (Крим.)]. Подвергнутый -нию (-ниям) - катований, скатований, мордований, змордований, браний, взятий на муки (на тортури). Место -ний (застенок) - катівня.* * * -
14 казнь
1) (наказание) кара, покарання. [Десять кар єгипетських];2) (смертная) страта, смертна кара, кара смертю, кара на горло (горлом, на горлі). Запретить под страхом смертной -зни - заборонити під карою смерти. Подвергнуть смертной -зни - віддати на страту кого. Подвергнуться, смертной -зни - бути покараним на горло. Подлежит смертной -зни - повинен смертної кари. [За се повинен він смертної кари (Стор.)]. Предавать смертной -зни - см. Казнить смертью. Присудить к смертной -зни - засудити на смерть, на горло осудити. Освободить от смертной -зни - горлом дарувати, життям дарувати, помилувати, визволити від горла кого. [Щоби ні січено, ні рубано, але щоб Теклу горлом даровано (Гол.)]. Присуждённый к смертной -зни - на страту призначений. Публичная казнь - прилюдна кара (страта);3) (пытка) катування; (мучение вообще) кара, мука, тортури (-тур), мордування.* * *1) ( смертная) стра́та, сме́ртна ка́ра, ка́ра на смерть (на го́рло)3) (перен.: мучение, страдание) ка́ра, му́ка, му́ки, род. п. мук -
15 контур
контур (-ра), (очертание) обрис (-су), обвід (-воду). [Із темряви вирізувалися розпливчасті контури страховищ, чорних, волохатих (Васильч.). В рожевому тумані з'являлись і щезали неясні обриси хат (Коцюб.). Обвід повного кругловатого лиця (Н.- Лев.)]. Первоначальный -тур - перший обрис.* * *ко́нтур, о́крес, -у, о́брис, -у, о́бвід, -воду -
16 ли
и ль союз чи (ставится впереди вопроса); (при усиленном вопросе, сомнении) чи-ж, чи то, чи то-ж, а чи; (в вопрос. предл. после отриц. ещё) хіба (разве). [Турботно дожидали, чи не одужає Маруся (Грінч.). Чи винна-ж (да виновата ли) голубка, що голуба любить? Чи винен той голуб, що сокіл убив? (Шенч.). Адже вода позаливала всі закапелки, - чи то-ж виберуть її звідти? (Грінч.)]. Дома ли он? - чи він (у)дома? чи (в)дома він? Скоро ли он приедет? - чи скоро він приїде? Правду ли вы говорите? - чи ви правду кажете? Будет ли этому конец, или не будет? - чи буде цьому край, чи не буде? Не лучше ли без детей? - чи не краще без дітей? (с оттенком сомнения) без дітей чи не краще? Доживём ли до того? - чи доживемо до того? (с сомнением) може до того чи й доживемо. Не всё ли равно? - чи-ж не однаково? Хіба не однаково? Я ль не молодец? - чи-ж я не козак? Так ли? - а чи так воно? Ой ли?! - ов! овва! [«Перевелися тепер рицарі в Січі.» - «Овва!» - гукнув тут на всю світлицю Кирило Тур (Куліш)]. Что ли; ну ли - чи що. [Що він там чортів сліпить, чи що? (Номис)]. Да ну ли, иди уже! - та ну-бо йди вже, чи що! Ли - ли - чи - чи, чи - а чи, чи - чи то, чи то - чи, чи то - чи то. [Чи жать, чи не жать, а сіяти треба (Шевч.). На що він моргає, - чи на мої воли, а чи на корови, чи на моє біле личко, чи на чорні брови (Гнід.). Будьмо скрізь українцями - чи то в своїй хаті, чи в чужій, чи то в своєму краї, чи на чужині (Коцюб.). Чи то летять над містом літні хмарини, чи то змагається з нічними сутінками блідий світанок листопаду, а чи сонце спадає в імлу затишної долини (М. Зеров)]. Тот ли, другой ли - чи той, чи (хто, хтось) инший. Близко ли, далеко ли - чи близько, чи далеко. Так ли, не так ли, - мне безразлично - чи так, чи не так, - мені байдуже.* * *I част., союз; тж. льчи (преим. ставится в начале предложения); (при усиленном вопросе, сомнении) чи ж, чи то ж, а чиII(мера длины и веса в Китае и др.) лі (нескл., с.) -
17 машинист
машиніст (-та), (народн.) машинистий (-того), машинник, (механик) механик. [Машиніст зупинив поїзд (Київщ.). Машинисті, мастильники і лимарі (Тур. Охор. роб.). Ото єсть машини - бігають, то ті машинники, що на їх (Манж.)].* * *машині́ст -
18 машинный
1) (относ. к машинам) машинний, машиновий; (о частях машины, машинки ещё) до машини, до машинки. [Топільник з машинового відділу (Тур. Охор. роб.). В машиновій праці з багатьма робітниками один робить тільки одну працю (Екон. Наука)]. -ный зал - машинарня. -ное колесо - колесо до машини. -ное масло - см. Масло 3. -ный мастер - см. Механик;2) (изготовл. при помощи машин) машиновий. -ная работа - машинова робота, машиновий вироб (-бу). -ное производство - машинове виробництво, машинова продукція. [Коли розвинулась машинова продукція (Доман.)]. Изделия -ного производства - машинові вироби. -ная индустрия - машинова індустрія, машинництво. [Розвиток машинництва (Екон. Наука)].* * *маши́нний -
19 молодечество
молодецтво, юнацтво. [А добрий юнак, о, добрий! Один хіба Кирило Тур йому в юнацтві рівня (Куліш). Покиньте се дурне юнацтво, панове виборне боярство (Котл.)].* * *молоде́цтво -
20 молотилка
молотарка, молотарня, (диал.) молотня. [Погоничами біля кінних молотарок можуть бути діти (Тур.)].* * *с.-х.молота́рка
- 1
- 2
См. также в других словарях:
тур — тур, а … Русский орфографический словарь
Тур — (кириллицей) может означать: имя, фамилию, псевдоним; название животных; географические и др. названия. Содержание 1 Имена, фамилии и псевдонимы 2 Названия животных … Википедия
тур — сущ., м., употр. сравн. часто Морфология: (нет) чего? тура, чему? туру, (вижу) что? тур, чем? туром, о чём? о туре; мн. что? туры, (нет) чего? туров, чему? турам, (вижу) что? туры, чем? турами, о чём? о турах 1. Туром называется отдельный этап… … Толковый словарь Дмитриева
ТУР — (фр. tour). 1) круг, круговое движение; в картах круг, очередь кругом; в танцах, тур вальса и др. означает: протанцевать один раз вокруг комнаты. 2) то же, что габион. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910 … Словарь иностранных слов русского языка
тур — См … Словарь синонимов
Тур-Ях — Характеристика Длина 10 км Бассейн Карское море Водоток Устье Энтль Тур Ях · Местоположение 20 км по правому берегу Расположен … Википедия
Тур — Евгения (1815 1892) псевдоним писательницы Евгении Васильевны Салиас де Турнемир. Р. в Москве, в семье помещика Сухово Кобылина; получила блестящее по тому времени образование. Брат Т. был писателем (А. В. Сухово Кобылин), а также и сын (Е. А.… … Литературная энциклопедия
ТУР — муж., франц., воен. хворостяная корзина, набиваемая землей, для защиты от пуль. | в картах: круг, одна очередь кругом. | Полу парик, накладка на лысину. Тура жен., франц. башня, в шахматной игре. II. ТУР муж., ·стар. дикий бык, ныне зубр,… … Толковый словарь Даля
ТУР — муж., франц., воен. хворостяная корзина, набиваемая землей, для защиты от пуль. | в картах: круг, одна очередь кругом. | Полу парик, накладка на лысину. Тура жен., франц. башня, в шахматной игре. II. ТУР муж., ·стар. дикий бык, ныне зубр,… … Толковый словарь Даля
Тур — город, адм. ц. деп. Эндр и Луара, гл. город истор. обл. Турен, Франция. Древнее поселение галльск. племени туроны. В рим. время Caesarodunum Turonum цезарев город в краю ту ронов (кельт, dun укрепление, укрепленный город ); от этого названия уже… … Географическая энциклопедия
тур — 1. ТУР, а; м. [франц. tour] 1. Отдельный этап в развёртывании, осуществлении чего л. по отношению к другим подобным этапам. Первый т. работы конференции. Очередной т. переговоров. Второй т. президентских выборов. Результаты третьего тура… … Энциклопедический словарь
