-
1 насущный
1) насущний, (обыдённый) щоденний, (житейский) життьовий, житейський; (необходимый) (до)конче потрібний, найпотрібніший; (настоятельный) (до)конечний, кончий, пекучий; (неотложный) невідкладний. Хлеб -ный - хліб щоденний (насущний), (эллипт.) насущний (-ного), (сщ.) насущник (-ка). [Хліб наш щоденний дай нам сьогодні (Куліш). Як то тяжко той насущний люди добувають! (Шевч.). Він кривавицею добува той насущник (Сим.)]. -ная потребность - насущна (пекуча, (до)конечна, конча) потреба. [Письменство зробилося тепер заступником і речником насущних потреб народа (Рада)]. Забота о -ном - турбота про хліб щоденний (насущний), турбота про щоденні (насущні) потреби. У них и -ного нет - вони й найпотрібнішого (насущного) не мають;2) см. Настоящий 1.* * *насу́щний; насу́шний; ( настоятельный) нага́льний; (крайне необходимый, непременный) коне́чний, доконе́чний, пеку́чий\насущныйая необходи́мость — насу́щна (нага́льна, пекуча, коне́чна, доконе́чна) потре́ба
\насущныйый вопро́с — пеку́че (насущне) пита́ння
\насущныйый хлеб — насу́щний хліб; насу́щник
-
2 попечение
о ком о чём пі[е]клування, дбання за (про) кого, за (про) що, опікування ким, чим, (забота) клопіт (-поту), турбота (и турботи мн.), старання за (про) кого, за (про) що, (уход) догляд (-ду) за ким, за чим. Неослабное -ние - повсякчасне пі[е]клування, дбання, повсякчасна турбота за (про) що. Иметь -ние о ком, о чём - пі[е]клуватися ким, чим и за (про) кого, за (про) що, дбати за (про) кого, за (про) що, опікуватися ким, чим, старання мати за (про) кого, за (про) що; срв. Пещися. Быть, находиться на чьём-л. -нии - на чиїй голові бути, під чиїм опікуванням (під чиєю опікою) бути. Взять кого на своё -ние - взяти кого на своє пі[е]клування, під своє опікування, взяти кого на свої руки (на свою голову, на свій клопіт). Оставлять что-л. на -ние кому-л. - приручати (приручити), уручати (уручити) кому що. Оставьте, отложите -ние об этом - покиньте турботу про (за) це, покиньте турбуватися цим, облиште це. Благодарю вас за ваше -ние обо мне - дякую вам за турботи ваші (за клопіт ваш) про (за) мене. Оставлять, оставить без -ния - занедбувати, занедбати кого, що, без опіки (без догляду) лишати (лишити), кидати (покинути) кого, що. Оставленный без -ния - занедбаний, занехаяний, неприкоханий, непоратований, необмислений. [Як сирітська дитина непоратована (М. Вовч.)].* * *піклува́ння; ( наблюдение) до́гляд, -у; ( опека) опі́кування, опі́ка; ( радение) дбання́ и дба́ння; ( забота) турбо́та -
3 беспокойство
нев[с]покій, несупокій, турбота, турбація, турбування, турбанина, тривога, стурбованість, клопіт, клопоти, клопота, клопітня. [Прохав вибачити за турбування]. Причинять кому -ство - клопотати, заклопочувати кого, заздавати клопоту кому.* * *1) (тревожное состояние, волнение) неспо́кій, -спо́кою и -споко́ю, занепоко́єння, непоко́єння, триво́га, триво́жність, -ності, побива́ння, хвилюва́ння, турбо́та, турбува́ння, стурбо́ваність; невпо́кій, кою2) (заботы, хлопоты) турбо́та, турбува́ння, кло́піт, -поту -
4 докука
см. Докучание.* * *1) ( надоедливая просьба) докуча́ння, надокуча́ння, набрида́ння2) (забота, беспокойство) турбота, кло́піт, -поту; ( скука) доку́ка -
5 забота
клопіт (-поту), (реже ж. р.) клопота (-ти), (ум.) клопоточка; (старание) дбання, клопотання, (попечение) пі[е]клування про кого, про що, за кого, за що, (беспокойство) турбота, турбування, (диал.) турба (Шевч.), (печалование) побивання, журба про (за) кого, про (за) що и за ким, за чим. [День і ніч клопочуся про своє тіло, а про душу клопіт хіба раз на тиждень буває, як у неділю до церкви підеш (Грінч.). Троє дітей покинула, а четверте в сповиточку та на мою клопоточку (Чуб.). Дбання про добробут дітей (Наш). Сім'я велика, клопотання багато: за всіх думати треба. Зсушило мене турбування про діти. Душа моя втомилась побиванням (Куліш). Ой, є в мене, мати, три журби у хаті: одна журба - дитина малая (Пісня)]. Причинять, причинить -ты кому - клопотати, заклопотати кого (чиюсь голову). Он причиняет мне много -бот - він завдає мені багато клопоту; мені дуже клопітно з ним. Иметь много -бот - мати клопоту (турбот) багато. Взять на себя -ту о чём - взяти (перейняти) на себе клопіт про що. Поручаю вам -ты по воспитанию моего сына - доручаю вам піклуватися про виховання мого сина. Не имеющий -бот - безклопітний; безтурботний. [То чоловік безклопітний; йому нема про кого дбати]. Отсутствие -бот - безклопіття. - [Несподівана розкіш, безклопіття і спокій заколихали її, як малу дитину (Н.-Лев.)]. Не знать -бот - не мати клопоту, і гадки не мати. [Як була я молодою - і гадки не мала: по садочку походжала, квітчалась, пишалась (Шевч.)]. Окружать, окружить -тами кого - піклуватися, попіклуватися, дбати, подбати про кого, за кого; повивати, повити піклуванням кого (Грінч.). Окружённый -тами - повитий піклуванням. Оставленный без -бот - занедбаний, необмислений, неприкоханий, непорятований. [Став тихий та плохий, як сирітська дитина непорятована (М. Вовч.)]. Это уж моя -та - це вже мій клопіт, в тім уже моя голова (Франко). Не твоя -та - не твій клопіт, не твоя голова в тім (Франко).* * *1) (беспокойство о чём-л.) турбо́та; (попечение о ком-л.) клопота́ння; ( хлопоты) кло́піт, -поту, кло́поти, -тів; (печаль, кручина) журбабез \забота т, без \забота ты — без турбо́т, без кло́поту; ( беззаботно) безтурбо́тно
\забота ты ма́ло кому́ — ба́йду́же кому́
2) (внимание к потребностям, нуждам кого-л.) піклува́ння, дба́ння и дбання́окружённый \заботатой (\заботатами) — ото́чений піклува́нням
проявля́ть \забота ту о ком-чём — піклуватися про ко́го-що (за ко́го-що, ким-чим)
-
6 прочитывать
прочитать и прочесть1) прочитувати, прочитати, перечитувати, перечитати, (во множ.) попрочитувати, поперечитувати що; (проходить чтением) начитувати, начитати, читати, вичитати що. [На тобі книжку, щоб ти прочитав (Рудч.), Перечитайте та розпишіться, що читали (Кониськ.). Він уже багато книжок попрочитував (Грінч.). Нечипір десь книжок багато начитав (Боров.). Що мені Марко скаже, як побачить на ній (на книжці) півнячі сліди? Скаже: півень більше начитав ніж ти (Коцюб.). Вичитавши усього Квітку, вони кілька день почували себе не на землі, а на небі (Яворн.)]. Я ещё не -тал этой книги - я ще не прочитав цієї книги. Я -чёл об этом в газете - я прочитав про це (вичитав це) в газеті. Я не -чту, что здесь написано (не могу, не в состоянии прочесть) - я не вчитаю, що тут написано. [Роман сан дивується, що він, бувши таким бідовим хлопцем, не вчитає букваря (Васильч.)]. На лице легко -честь что-л. (напр. волнение, смущение, беспокойство) - на лиці, на обличчі вичитується щось (напр. хвилювання, збентеження, турбота). [Не промовлять нічого устонька рожеві, та й без мови вичитуються на дівочому личеньку усі дівочі мислоньки й думоньки (М. Вовч.)];2) -честь (разобрать, восстановить чтение чего-л. напр. старинного памятника и т. п.) - відчитати що. [«Слово» дійшло до нас у дуже несправній редакції досить пізнього списка, зробленого десь певне на півночі, в свій час зле відчитаного (Єфр.)];3) (известное время, напр. весь вечер, всю ночь) прочитати (який час, напр. цілий вечір, цілу ніч);4) (громко, вслух) вичитувати, вичитати, читати, прочитати (голосно, вголос), виголосити що; (пересказывая наизусть или повторяя за кем- л.) проказувати, проказати що. [Ми говоримо, а той списує. Усе списав і вичитав нам (Кониськ.)]. -вать, -честь молитву (молитвы), заповеди и т. п. - проказувати, проказати, вичитувати, вичитати молитву (молитви), заповіді, і т. ин., вимолити (молитви). [Батюшка своїм звичайним голосом проказував молитви, дячок поважно й швидко вичитував книжок (Васильч.). - А вичитай молитву Господню! - Гриць вичитав добре (Яворн.). Проказала ще заповіді (Грінч.). Почала з «Вірую» проказувати знову все - аж до краю. Вимолила всі, які знала (Грінч.)]. -честь реферат, доклад - прочитати, виголосити реферат, доповідь. -честь невнятно - проха(ра)маркати, переха(ра)маркати, (с трудом, по складам) прослебезувати, вислебезувати що. [Піп та дяк так сяк перехарамаркали службу (Гр.). Було молюся уранці і ввечері, то з молитвами і письмо прохамаркую (Стор.)]. -честь кому наставление за что-л. - прочитати, вичитати молитву (отченаша) кому за що; срв. Отчитывать 2. Прочитанный и прочтённый - прочитаний, перечитаний; відчитаний; вичитаний, проказаний.* * *несов.; сов. - прочит`ать1) прочи́тувати, прочита́ти и попрочи́тувати2) (несов.: читать в течение определённого времени) чита́ти [ці́лий день], прочита́ти
См. также в других словарях:
турбота — и, ж. 1) Неспокійні думки, міркування про забезпечення, здійснення чого небудь, про задоволення якихось потреб і т. ін. || Активні дії, справа, завдання, робота і т. ін., пов язані з неспокоєм, клопотом. || Морока, клопіт. 2) Увага до чиїхось… … Український тлумачний словник
турбота — [турбо/та] тие, д. і м. т і … Орфоепічний словник української мови
турбота — 1) (неспокійні думки про забезпечення, здійснення чогось, про удоволення якихось потреб тощо), клопіт, клопітня, клопотнеча Пор. неспокій 2) (дбання про чиїсь потреби), піклування, опіка, опікунство, опікування, увага, побивання; у[в]болівання… … Словник синонімів української мови
турбота — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
захід — турбота, клопіт; робити собі захід: турбуватися [IX] захід (286) піклування [MО,V] … Толковый украинский словарь
еґоїзм — (турбота лише про себе, про власні інтереси), себелюбство, себелюбність, самолюбство, самохвальба, марнослав я, честолюбство … Словник синонімів української мови
грижа — Грижа: Грижа: Гризь, грижа: гризота, журба [4;IV,XII] гризота, журба, турбота [8;12;X] гризота, турбота, журба [1;13] гризота [VII] журба, гризота [9;VI] журба, гризота, турбота [48;XI] журба, жаль [16] журба, клопіт [5;7] журба, турбота [14;23]… … Толковый украинский словарь
фрасунок — Фрасунок: смуток, турбота, неспокій [51,52] турбота, клопіт [32] турботи, клопіт [13] турбота, печаль, клопіт [37] … Толковый украинский словарь
Косаковский, Леонид Григорьевич — Леонид Григорьевич Косаковский (укр. Леонід Григорович Косаківський; 21 января 1950(19500121), Черновцы, Могилёв Подольский район, Винницкая область) первый всенародно избранный градоначальник Киева. Представитель Президента… … Википедия
Косаковский, Леонид — Леонид Григорьевич Косаковский первый всенародно избранный мэр Киева. Представитель Президента Украины в городе Киеве в 1993 1994 годах, председатель Киевсовета (1994 1997), в 1995 1996 гг. одновременно глава Киевской государственной… … Википедия
Косаковский Л. — Леонид Григорьевич Косаковский первый всенародно избранный мэр Киева. Представитель Президента Украины в городе Киеве в 1993 1994 годах, председатель Киевсовета (1994 1997), в 1995 1996 гг. одновременно глава Киевской государственной… … Википедия
