-
21 мастер глуп - нож туп
nset phr. à méchant ouvrier point de bon outilDictionnaire russe-français universel > мастер глуп - нож туп
-
22 он туп как веник
pronavunc. Er ist ein verrücktes Huhn -
23 тупэ-туп, -т
тупэтупсущ.дерн, которым обкладывают жилище на зиму -
24 спина
туп -
25 тупик
* * *I (ту́пик) II (тупи́к) -
26 тупиковый
* * *тупиковая станция ж.-д.
— тупіковая станцыя -
27 туплан логалташ
взгреть по спине; дать взбучку, поколотитьТоям налын, (Емитын) туп воктенже мурыкташ кӱлеш! К. Смирнов. Взять палку да взгреть Емита по спине!
Идиоматическое выражение. Основное слово:
туп -
28 тупеть
тупі́ти; ( становиться более тупым) тупі́шати; ( приходить в состояние отупения) тумані́ти -
29 тупой
туп||ойприл1. (об остром предмете) ἀμβλύς, στομωμένος:, \тупой нож τό στομω-μένο μαχαίρι· \тупойая пила τό στομωμένο πριόνι·2. (о человеке) χοντροκέφαλος·3. (глуповатый, бессмысленный) χαζός, ἀνόητος:\тупой взгляд τό ἡλίθιο βλέμμα· \тупойая улыбка τό ἡλίθιο χαμόγελο·4. (о чувствах, переживаниях):\тупой страх ὁ ζωώδης φόβος· \тупойо́е отчаяние ἡ ἔσχατη ἀπελπισία· \тупойо́е упрямство τό ἀνόητο πείσμα· ◊ \тупой угол ἡ ἀμβλεία γωνία· \тупойые носы (об обуви) ἡ πλατειά μύτη. -
30 в упор сказать
-
31 вытянуться в струнку
-
32 пушечное мясо
-
33 тупичок
-
34 вачым виктараш
расправить плечи; обрести возможность проявить себя, применять свои способности, развернуть деятельностьКалыкна виктарен кумда вачым, пашаш пиже элна кумдыкеш. А. Бик. Народ наш расправил плечи, взялся за дело по всей стране.
Идиоматическое выражение. Основное слово:
виктараш -
35 тупой
(туп, -а, -о)1. кунд; тупая пила арраи кунд2. паҳн; тупой носок нули паҳн3. перен. суст, заиф; тупой слух гӯши вазнин4. перен. кундзеҳн, бефаросат; тупой человек одами бефаросат; тупой ум зехни кунд5. перен. аблаҳнамо, бемаънӣ, бемаъно, беақлона; тупое выражение лица башараи аблаҳнамо; тупой взгляд нигоҳи бемаънӣ; тупое упрямство якравии беаклона6. оҷиз(она), нотавон, дасткӯтоҳ; тупая покорность итоати оҷизона7. (о боли) сим-сим, суст, андак-андак <> тупой угол мат. кунҷи кунд -
36 порог
1. м прям., перен.тупһа2. мһикәлтә3. мчего; перен.преддверие, границаалдында4. м спец.наименьшая степень проявления чего-л.сикна пороге — бына-бына була, бик тиҙҙән етә
-
37 тупке
тупкеГ.подр. сл. – подражание глухому звуку удара, топота и т. д.; туп-тупТагышты мӹндӹрнӹ, кӹлмӹ рок вӹлнӹ, корны мычкы эртӹшӹ эдемӹн ял юкшы тупке шакта. В. Сузы. Где-то далеко, на мёрзлой земле, слышны глухие шаги проходящего по дороге человека: туп-туп.
Дӓ пехота, чиэн каскым, тупке веле кыргыжеш. К. Медяков. И пехота в касках бежит с глухим топотом.
-
38 найти
глаг. сов. (ант. потерять)туп, шыраса туп; найти потерянную вещь çухатнǎ япалана шыраса туп; найти решение задачи задача шутламалли мел туп -
39 мяч
-
40 прямо
См. также в других словарях:
ТУП — телеуправляемый прибор Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с. ТУП тракторный универсальный прицеп Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.:… … Словарь сокращений и аббревиатур
туп — нареч, кол во синонимов: 1 • тупой (118) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
туп — ту/п, ту/пу ту/пу, виг. 1) Звуконаслідування, що означає звук від ходіння, бігу. || у знач. ім. Тупання. 2) розм. Уживається як присудок за знач. тупати, тупнути … Український тлумачний словник
туп — вигук незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
тупіти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
туп. — туп. тупик Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с … Словарь сокращений и аббревиатур
туп — I. Резина һ. б. ш. сыгылма материаллардан ясалып, каты әйбергә бәргәндә сикерә торган, гадәттә эче куыш шар (элек мал ябагасыннан әвәләп ясалган һәм эче куыш булмаган). II. ТУП – 1. Озын көпшәле артиллерия коралы, пушка 2. сөйл. Артиллерия (2) 3 … Татар теленең аңлатмалы сүзлеге
туп-туп — вигук незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
тупісінький — [туп’і/с ін кией] м. (на) кому/ к ім, мн. к і … Орфоепічний словник української мови
тупісінький — прикметник … Орфографічний словник української мови
тупісінько — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови