Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

туп-туп

  • 1 тупеть

    Русско-украинский словарь > тупеть

  • 2 морг

    междом.
    I. морг, кліп, луп (очима). [Кив, морг на його (Номис). Ніженьками туп, туп, очицями луп, луп (Пісня)].
    II. Морг (мера земли) - морґ (-ґа). [Мав він кілька морґів земельки (Стор.)]. Делить на -ги - морґувати, (зап.) кавальцювати на морґи (землю). II.. Морг (здание для выставки трупов) - морґ (-ґа).
    * * *
    I
    ( покойницкая) морг, -у; трупа́рня
    II
    ( мера земли) морг, -а
    III межд.

    Русско-украинский словарь > морг

  • 3 отупеть

    о[с]тупіти, (о мног.) потупіти. [Чоловік з нудьги зовсім запепав здоров'ям, ступів якось (М. Вовч.)]. Отупелый - с[о]тупілий.
    * * *
    отупі́ти

    Русско-украинский словарь > отупеть

  • 4 приступ

    I. 1) приступ, напад, штурм. [Враг мене візьми, коли-б я засурмив вам хоч на один приступ (Куліш). Гримнули гармати, відбито напад (Грінч.). Одинацять штурмів козаки відбили (Млака)]. Идти на -туп - іти на приступ, на штурм. Брать, взять -пом - (з)добувати, (з)добути (штурмом), штурмувати, виштурмувати. [Сірома хотіла вже замку добувати, та гармат побоялася (Куліш). Штурмом штурмували (Куліш)]. Сигнал на -туп - гасло до наступу, до штурму;
    2) (доступ) приступ, доступ. [Мав приступ до двору (Неч.- Лев.). Така пані стала, що ані приступу до неї. Усе таке дороге стало - ані приступу];
    3) (к делу, к работе) захід (-ходу), заходжування коло чого, (роз)починання чого. [Не робота страшна, а захід (Приказка)];
    4) (болезни, гнева и т. д.) напад, приступ, пароксизм; см. Припадок. [Сьогодні пропасниця мене двома нападами трусила];
    5) (грам.) приступ. [Початкові голосівки: а, о, у, дістали поперед себе в південно-руському наріччю придиховий приступ (Шах.)];
    6) (при тканье) надавлювання, натискання, виступ (на поножі, на підніжок).
    II. Приступок східець (-дня); примістка. См. Подножка. [Тисові сінці, яворові східці (Пісня). Примости примістку, щоб на піч вилазити (М. Грінч.)].
    * * *
    I пр`иступ
    1) при́ступ, -у; ( доступ) до́ступ, -у
    2) (атака, штурм) при́ступ
    3) (момент обострения, усиления чего-л.) на́пад, -у, при́ступ
    II прист`уп
    диал. см. приступок

    Русско-украинский словарь > приступ

  • 5 конский

    кінський, конячий. -кий волос - волосінь (-ни), волосня. Сделанный из -кого волоса - волосяний. Сделанный из -кой кожи - шкаповий. [Чобітки шкапові (Шевч.)]. -кий завод - см. Конный (1) завод. -кий навоз - кінський (конячий) гній (р. гною), коняк (-ка) (и мн. коняки). -кая сбруя - (кінська) збруя. -кий топот - кінський тупіт (-поту). -кий барышник - см. Барышник. -кая грива, бот. - см. Посконник. -кий гриб, бот. Agaricus cinereus - поганка, поганий гриб (-ба). -кий каштан, бот. Aesculus Hippocastanum - кінський каштан. -кий ладан, бот. - см. Копетень. -кий хвост, бот. - см. Конехвост.
    * * *
    кі́нський, коня́чий

    Русско-украинский словарь > конский

  • 6 обух

    топора) обух. [Бий не гострієм, а обухом]. Обух молотка - обушок (-шка), бойок (р. бойка). Обух ножа бритвы - тупій (-ія). Срв. Тупеё. Плетью обуха не перешибёшь - головою муру не проб'єш.
    * * *
    тж. об`ух
    обу́х

    Русско-украинский словарь > обух

  • 7 отупение

    отупелость о[с]тупіння. [Неначе в якомусь отупінню (Л. Укр.)].
    * * *
    отупі́ння

    Русско-украинский словарь > отупение

  • 8 топ

    I фольк., диал. см. топот II межд.
    туп; гуп
    III мор.

    Русско-украинский словарь > топ

  • 9 тупик

    I туп`ик
    1) глухи́й кут (-а); ( об улице) глуха́ (сліпа́) ву́лиця
    2) ж.-д. тупи́к, -а
    3) (перен.: безвыходное положение) безви́хідь, -ході, глухи́й кут

    ста́вить в \тупик — заганя́ти в безви́хідь (в глухи́й кут)

    стать в \тупик — зайти́ в безви́хідь

    II т`упик
    орн.
    топіре́ць, -рця́

    Русско-украинский словарь > тупик

  • 10 тупить

    I туп`ить
    тупи́ти
    II т`упить
    поту́плювати, потупля́ти; ( опускать) опуска́ти

    Русско-украинский словарь > тупить

  • 11 тупиться

    I туп`иться
    тупи́тися
    II т`упиться
    поту́плюватися, потупля́тися; ( опускать голову) хню́питися, похню́плюватися, пону́рюватися

    Русско-украинский словарь > тупиться

  • 12 Натупеть

    1) натупіти, натупитися, за[при]тупіти, за[при]тупитися;
    2) (перен.) отупіти, ступіти.

    Русско-украинский словарь > Натупеть

  • 13 Натупо

    нрч. тупо; дуже тупо. Тупы и -по - тупо-претупо, як[що]-найтупіше, тупісінько.

    Русско-украинский словарь > Натупо

  • 14 Притупение

    сост.)
    1) притупіння;
    2) о[с]тупіння.

    Русско-украинский словарь > Притупение

См. также в других словарях:

  • ТУП — телеуправляемый прибор Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с. ТУП тракторный универсальный прицеп Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.:… …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • туп-туп — вигук незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

  • туп — нареч, кол во синонимов: 1 • тупой (118) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • туп — ту/п, ту/пу ту/пу, виг. 1) Звуконаслідування, що означає звук від ходіння, бігу. || у знач. ім. Тупання. 2) розм. Уживається як присудок за знач. тупати, тупнути …   Український тлумачний словник

  • тупісінький — [туп’і/с ін кией] м. (на) кому/ к ім, мн. к і …   Орфоепічний словник української мови

  • туп — вигук незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

  • тупісінький — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • тупісінько — прислівник незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

  • тупіти — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • тупішати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • тупіший — прикметник, вищий ступінь …   Орфографічний словник української мови

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»