-
1 тупой
kör,küt; kalın kafalı* * *1) kör; kütтупо́й нож — kör bıçak
тупа́я иго́лка — (burnu) küt iğne
2) kütту́фли с тупы́ми носа́ми — küt burunlu iskarpin
тупо́й нос ло́дки — kayığın küt burnu
3) kalın kafalıтупо́й челове́к — kalın kafalı kişi
он туп, как бревно́ — разг. meşe odunudur
••тупо́й у́гол — мат. geniş açı
См. также в других словарях:
ТУП — телеуправляемый прибор Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с. ТУП тракторный универсальный прицеп Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.:… … Словарь сокращений и аббревиатур
туп-туп — вигук незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
туп — нареч, кол во синонимов: 1 • тупой (118) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
туп — ту/п, ту/пу ту/пу, виг. 1) Звуконаслідування, що означає звук від ходіння, бігу. || у знач. ім. Тупання. 2) розм. Уживається як присудок за знач. тупати, тупнути … Український тлумачний словник
тупісінький — [туп’і/с ін кией] м. (на) кому/ к ім, мн. к і … Орфоепічний словник української мови
туп — вигук незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
тупісінький — прикметник … Орфографічний словник української мови
тупісінько — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
тупіти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
тупішати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
тупіший — прикметник, вищий ступінь … Орфографічний словник української мови
