-
1 obtuse
adj1) тупий; тупокутний2) глухий, тупий3) приглушений, заглушений (про звук)4) дурний, нетямущий5) тупокінцевий* * *a1) тупий; тупокутний2) тупий, глухий (біль, слух); приглушений, заглушений ( про звук)3) тупий, дурний, обмежений4) тупокінцевий (про листя, пелюсток) -
2 can-buoy
n; мор. -
3 can-buoy
n; мор. -
4 obtuse
a1) тупий; тупокутний2) тупий, глухий (біль, слух); приглушений, заглушений ( про звук)3) тупий, дурний, обмежений4) тупокінцевий (про листя, пелюсток)
См. также в других словарях:
тупокінцевий — прикметник … Орфографічний словник української мови
хрест — 1. Знак, орнаментальний мотив, що в сиву давнину з явився у зв язку з солярним культом. Розташований в колі являвся космогонічним символом чотирьох пір року, чотирьох начал Всесвіту (додатково див. Атлантиди хрест , Венери круг , гаммадіон).… … Архітектура і монументальне мистецтво