-
1 туже
сравн. ст.1) прил. тугі́ший; цупкі́ший; круті́ший; тугі́ший; ва́жчий2) нареч. тугі́ше, тугі́ш; цупкі́ше; круті́ше; тугі́ше, тугі́ш; ва́жче3) в знач. сказ. суту́жніше, скрутні́ше, тугі́ше, тугі́ш -
2 упруже
1) прил. пружні́ший, пружи́стіший, пружкі́ший; тугі́ший2) нареч. пружні́ше, пружи́стіше, пружкі́ше; тугі́ше -
3 застёжка
застібка, застіжка, (диал. застьоба), защіпка, (гал.) спона, спінка. [Застебни чумарку. - А як-же я застебну, як тут і застьоби немає (Яворн.). Може й ти поможеш здіймати зброю з Гектора? Я знаю, що защіпки його тугії (Куліш)].* * *за́стібка, за́стіжка -
4 настраивать
настроить1) (строение) - см. Надстраивать;2) (строений) набудовувати, набудувати, наставити, (каменных, кирпичных) намуровувати, намурувати, (во множестве, о мног. или во мн. местах) понабудовувати, понамуровувати чого. [Будував, будував, - ото й набудував (Брацл.). Понабудовував комір повен двір (Сл. Ум.). Понабудовували і понамуровували собі пани замочків (Куліш)];3) (проказ) нароблювати, наробити, накоювати, накоїти (фіґлів, вредных: збитків, шкоди; пакостей: капостів), наброювати, наброїти; срв. Напроказить;4) (музык. инструмент) настроювати, строїти, настроїти (в лад, до ладу), наладжувати, ладити, наладити, налагоджувати, налагодити, наладновувати, наладнувати, вилагоджувати, вилагодити, направляти, направити, (о мног.) понастроювати и т. п. що. [Як дудку настроїш, так вона грає (Чуб. I). Настроїв ліру (Рудан.). Ой ти, Давиде, свої гусла стрій! (Колядка). Ти теж (зозуле) строїла струни моєї душі (Коцюб.). Налагоджує свою скрипку (Васильч.). Вилагодить скрипку (Федьк.). Взяла гітару, направила її, натягуючи струни (Н.-Лев.)]. -ть радио-антенну - настроювати, настроїти радіо-антену;5) (перен.) - а) кого, что как, на какой лад - настроювати, настроїти, наладжувати, наладити, направляти, направити кого, що як, на який лад (тон). [Се вже приятелі Виговського простих козаків так наладили (Куліш)]. -ить кого на враждебный лад - настроїти кого вороже; б) кого на что - (подговаривать) намовляти, намовити кого на що и (чаще) що (з)робити, підмовляти, підмовити, підбивати, підбити кого на що, до чого, що (з)робити, (направлять) направляти, направити кого на що, (насоветывать) нараювати, нараяти, (преимущ. на что- л. плохое) наструнчувати, наструнчити, настренчувати, настренчити кого на що, що (з)робити, (подстрекать) під'юджувати, під'юдити, підтроюджувати, підтроюдити, (наущать) наущати, наустити кого що (з)робити, призводити, призвести кого на що и що (з)робити, (науськивать) нацьковувати, нацькувати, підцьковувати, підцькувати кого що (з)робити. [То він намовив (підмовив, направив) її на це (Київщ.). Нараяли люд на святе діло (Стор.). То вони наструнчують та підшпиговують, то бо їх користь (Мирний). Все Васюту настренчує, щоб із тебе на вулиці знущався (Грінч.). Не хто й наустив Варку, як не Дмитрик (Кониськ.). То його панич підтроюдив (Харківщ.)]. -ить кого на тяжбу с кем - намовити (нараяти, настру[е]нчити, підбити) кого - позиватися з ким; в) кого против кого, чего - настроювати, настроїти, ставити, поставити кого проти кого, проти чого, (исподтишка) настру[е]нчувати, настру[е]нчити кого проти кого, (возбуждать) підбурювати, підбурити кого проти кого, проти чого. [Не наструнчуй других проти його (Мирний). Настренчила всіх дітей проти мене (Грінч.)]. Настроенный -1) см. Надстроенный;2) набудований, наставлений, намурований, понабудовуваний, понамуровуваний;3) нароблений, накоєний, наброєний;4) настроєний, наладжений, налагоджений, наладнований, вилагоджений, направлений, понастроюваний и т. п. [Струни тугі, наладжені (Коцюб.)];5) - а) настроєний, наладжений, направлений. [Було тут багато молоди, настроєної романтично (В. Петров). Поетично направлена душа (Н.-Лев.)]; б) намовлений, підмовлений, підбитий, направлений, нараяний, наструнчений, настренчений, під'юджений, підтроюджений, наущений, нацькований, підцькований; в) настроєний, настру[е]нчений, підбурений. -ться -1) см. Надстраиваться;2) набудовуватися, набудуватися, понабудовуватися; бути набудовуваним, набудованим, повабудовуваним и т. п.;3) (перен.) настроюватися, настроїтися, настру[е]нчуватися, настру[е]нчитися; бути настроюваним, настроєним, настру[е]нчуваним, настру[е]нченим и т. п.; (собираться) налагоджуватися, налагодитися, налаштовуватися, налаштуватися, збиратися, зібратися, (забрать себе в голову) навратитися, наповратитися. [Знаходити шлях до иншого серця, що й само настроюється в унісон до співця свого інтимного світа (Рада). Значні групи українського пролетаріяту, селянства та війська настроєні по-більшовицькому (Н. Рада). Коли думки наструнчилися так, то їх не легко збити з тієї стежки (Мирний). Уява у Василька настренчувалася вже заздалегідь (Корол.). Вже він навратився продати свою теличку, - нічим його не переконаєш (Звин.). Коли наповратилися вкрасти, то вкрадуть (Звин.)]. Вы сегодня хорошо -ны - ви сьогодні в гарному (доброму) настрої (в доброму гуморі), ви сьогодні гарно настроєні. [О! ви настроєні сьогодні гарно (Куліш)]. Всё общество явно было -но против этой авантюры - усе суспільство (громадянство) явно ((в)очевидячки) було настроєне (стояло) проти цієї аванту[ю]ри;4) (вдоволь, сов.) - а) (строя здания) набудуватися, наставитися, понабудувати (досхочу), (каменные, кирпичные) намуруватися, попомурувати (досхочу), (о мног.) понабудовуватися, понамуровуватися; б) (настраивая музык. инстр.) настроїтися, наладитися, налагодитися, наладнуватися, нанаправлятися, попостроїти (досхочу) и т. п., (о мног.) понастроюватися и т. п.; в) (строя в ряды) нашикуватися и т. п. Срв. Строить.* * *I несов.; сов. - настр`оить1) (строить в каком-л. количестве) набудо́вувати, -довую, -довуєш, набудува́ти, -дую, -дуєш и мног. понабудо́вувати; (из камня, кирпича) намуро́вувати, -ровую, -ровуєш, намурува́ти, -рую, -руєш и мног. понамуро́вувати2) ( надстраивать) надбудо́вувати, надбудува́ти и мног. понадбудо́вувати3) (озорничать, проказничать) витворя́ти и витво́рюґвати, -рюю, -рюєш, навитворя́ти, сов. напроку́дити, -джу, -дишII несов.; сов. - настр`оить1) муз., радио и пр. стро́їти и настро́ювати, -роюю, -роюєш, настроїти и мног. понастро́ювати, ла́дити, -джу, -диш, на́ладити, ла́днати, наладна́ти, наладно́вувати, -но́вую, -но́вуєш, нала́днувати, -ную, -нуеш, нала́годжувати, нала́годити, -джу, -диш; направля́ти, напра́вити, -влю, -виш и мног. понаправля́ти, настру́нчувати, настру́нчити2) ( приводить в нужное для работы состояние) нала́годжувати, нала́годити, настро́ювати, настро́їти3) перен. настро́ювати, настро́їти и мног. понастро́ювати; (возбуждать против кого-чего-л.) підбу́рювати, -рюю, -рюєш, підбурити; ( подговаривать) підмовля́ти, підмо́вити, -влю, -виш, намовля́ти, намо́вити, настре́нчувати, настре́нчити, настру́нчувати, настру́нчити -
5 натуго
нрч. дуже туго, дуже цупко. Тугим -го - туго-претуго, цупко-прецупко, як[що]- найтугіше, як[що]-найцупкіше, тугісінько, цупкісінько.* * *нареч.ду́же ту́го -
6 несговорчивость
незговірливість, незговірність незмовність; незгідливість; непіддатливість, несхильчивість; упертість, затятість, тугість; крутість (-ости); срв. Несговорчивый.* * *незгові́рливість, -вості, незгі́дливість; упе́ртість, -тості -
7 отсасывать
отсосать1) (кончить сосать) відіссати, скінчити ссати. [Щенята вже відіссали: великі стали];2) відсисати, відіссати що, надсисати, надіссати що. [Груди нагрубли дуже, треба надіссати. Дійки в корови тугі: припускаємо теля, щоб відіссало, а тоді вже доїмо]. -сать часть чего - відіссати, відсмоктати що и чого. [Дитинча відсмоктало цукру]. Отсосанный - відіссаний, надіссаний, відсмоктаний.* * *несов.; сов. - отсос`атьвідсмо́ктувати, відсмокта́ти, відсиса́ти, відісса́ти -
8 тугой
1) туги́й; (плотный, упругий) тужа́вий; (крепкий, неподатливый) цупки́й\тугой лук — туги́й лук
2) ( крутой - о человеке) крути́й; (медленно соображающий, неподатливый) туги́й\тугой (туг) на у́хо кто — приглухува́тий (при́глухий, глухува́тий) хто; глухе́нький хто, туги́й на ву́хо хто
3) ( тяжёлый) важки́й -
9 Потуже
нар. тугшенько, тугше, тугіш(е), стуга.
См. также в других словарях:
ТУГ — (турецк. tug). Шест с золоченым шариком и привязанным к нему бунчуком (лошадиным хвостом), служащий вместо знамени турок. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. ТУГ турецк., tug. В Турции шест с золоченым… … Словарь иностранных слов русского языка
туг — нареч, кол во синонимов: 1 • тугой (39) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
Туг — Село Туг/Тох азерб. Tuğ/(арм. Տող) Страна Нагорно Карабахская Республика … Википедия
туг — (неподатливый на, что л., мало склонный к чему л.) на что (устар. к чему). Я всю жизнь бывал туг на решение (Достоевский). Туг к чужим просьбам … Словарь управления
Туг на ухо — ТУГОЙ, ая, ое; туг, туга, туго; туже. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
Туг мешок, да в мешке-то ежок. — Туг мешок, да в мешке то ежок. См. ТОРОВАТОСТЬ СКУПОСТЬ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Туг мешок, да скуповат мужичок. — Туг мешок, да скуповат мужичок. См. ТОРОВАТОСТЬ СКУПОСТЬ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
тугісінький — прикметник … Орфографічний словник української мови
тугісінько — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
тугішати — дієслово недоконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
тугіший — прикметник, вищий ступінь … Орфографічний словник української мови