-
1 туземец
тубі́лець, -льця -
2 туземка
тубі́лка -
3 туземность
тубі́льність, -ності -
4 туземный
тубі́льний -
5 მკვიდრი
тубілець -
6 indfødt
тубілець -
7 tubylczy
тубільний -
8 native
1. n1) уродженець2) корінний мешканець; тубілець3) місцева тварина (рослина)4) австрал. місцевий уродженець (про білих, що народилися в Австралії)5) іст. народжений рабом6) розм. батьківщина2. adj1) ріднийnative land — батьківщина, вітчизна
2) тубільний, місцевий3) чистий, самородний (про золото тощо)4) природний, природжений5) властивий, притаманний6) біол. аборигенний7) геол. материнський* * *I [`neitiv] n1) уродженець3) часто тубілець; абориген; aвcтpaл. місцевий уродженець (про білих, народжених в Австралії); ( Native) дiaл. тубілець ( офіційне найменування негрів)4) місцева рослина або тварина5) людина, яка народилася під певною зіркою ( в астрології)7) icт. народжений рабомII ['neitiv] a1) ріднийnative land — батьківщина; народжений ( у якому-небудь місці); приналежний по праву народження
2) тубільний3) місцевий4) чистий, самородний ( про метали); необроблений, неочищений5) природний; дикий6) природжений, уроджений, природний7) (to) властивий8) бioл. аборигенний9) гeoл. материнський -
9 aboriginal
1. n1) абориген, корінний (місцевий) житель, тубілець2) споконвічне слово2. adj1) споконвічний; первісний2) корінний, тубільний, місцевий (про флору, фауну)* * *I n1) абориген, корінний житель; тубілецьII aспоконвічний, корінний, тубільний -
10 native
I [`neitiv] n1) уродженець3) часто тубілець; абориген; aвcтpaл. місцевий уродженець (про білих, народжених в Австралії); ( Native) дiaл. тубілець ( офіційне найменування негрів)4) місцева рослина або тварина5) людина, яка народилася під певною зіркою ( в астрології)7) icт. народжений рабомII ['neitiv] a1) ріднийnative land — батьківщина; народжений ( у якому-небудь місці); приналежний по праву народження
2) тубільний3) місцевий4) чистий, самородний ( про метали); необроблений, неочищений5) природний; дикий6) природжений, уроджений, природний7) (to) властивий8) бioл. аборигенний9) гeoл. материнський -
11 enchorial
adjвластивий певній країні; тубільний, місцевий* * *a2) властивий даній країні, тубільний, місцевий -
12 ethnic
1. nязичник; ідолопоклонник2. adj1) етнічний2) язичеський, ідолопоклонницький* * *I [`eanik] n1) представник ( якої-небудь) етнічної групи; представник національної групи, національної меншини (особл. який дотримується звичаїв своєї групи е розмовляє своєю мовою); тубілець2) peл. язичникII [`eanik] a1) етнічний; національний; тубільний2) peл. язичеський -
13 indigene
-
14 indigenous
adj1) тубільний, місцевий2) природний; природжений* * *a1) тубільний, місцевий, корінний2) (to) природний, уроджений -
15 tracker
n1) мисливець, який вистежує диких звірів2) філерblack tracker — тубілець, найнятий урядом для вистежування злочинців (у Австралії)
3) військ. радіолокаційна станція стеження за ціллю4) мор. буксир* * *I n1) cл. track1 ІІ + -er2) мисливець, що висліджує диких звірів3) філерblack tracker — тубілець, найнятий урядом висліджувати злочинців ( у Австралії)
4) війск. станція радіолокації стеженняII n; мор.1) лямочник2) буксир -
16 aboriginal
I n1) абориген, корінний житель; тубілецьII aспоконвічний, корінний, тубільний -
17 ethnic
I [`eanik] n1) представник ( якої-небудь) етнічної групи; представник національної групи, національної меншини (особл. який дотримується звичаїв своєї групи е розмовляє своєю мовою); тубілець2) peл. язичникII [`eanik] a1) етнічний; національний; тубільний2) peл. язичеський -
18 абориген
абориген, тубілець (р. -льця).* * *абориге́н, тубі́лець, -льця -
19 автохтоны
автохто́ни, -нів, абориге́ни, -нів, тубі́льці, -цівавтохто́н — ед. автохто́н, абориге́н, тубі́лець, -лья
-
20 коренной
1) см. Корневой 1;2) перен. (основной) корінний, докорінний, осно[і]вний, (исконный) первісний, споконвічний. [Одне з корінних завдань (Касян.). Треба докорінних способів шукати, як з коренем вирвати лихо (Єфр.)]. -ная причина - корінна (основна) причина. -ное различие - основна відмінність (різниця). -ным образом - в корені, ґрунтовно. -ное (радикальное) средство - докорінний (радикальний) спосіб (-собу). -ной закон - осно[і]вний закон. -ной зуб - кутній зуб, кутняк (-ка). -ная лошадь - см. Коренник 1. -ной парус (на речных судах) - середнє (велике) вітрило. -ная рыба - крутосолінка. -ной уксус - перегінний оцет, міцний (перегнаний, перепущений) оцет (р. оцту). -ной житель - тубілець (-льця), осадник, тутешній з діда-прадіда, краянин. -ное население - тубільці (-ців), корінна людність (-ности). [У Київі стрівалися між собою аж три національності - корінна місцева українська, польська й російська (Єфр.)]. -ной киевлянин - природний (прирожденний, родимий) киянин. -ной дворянин - дворянин давнього роду (з діда- прадіда), родовий (предковічний) дворянин. -ной сват - молодої батько, батько нареченої. - ное слово, грам. - корінне слово. -ной слог, грам. - кореневий склад. -ной язык - рідна мова. -ное месторождение, -ные породы, геол. - первісне родовище, первісні породи (материк). -ной вал, подшипник, техн. - головний вал (-ла), головна вальниця;3) сущ. - см. Коренник 1.* * *1) прил. корінни́й; ( радикальный) докорі́ннийкоренны́м о́бразом — докорі́нно; ( в корне) у ко́рені
2) см. коренник 1)
См. также в других словарях:
туб — тысяча условных банок в пищевой промышленности ТУБ Тверьуниверсалбанк г. Тверь, фин. Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с. ТУБ Торжокуниверсалбанк … Словарь сокращений и аббревиатур
туб — (нов. мед.). Сокращение, употр. в новых сложных словах в знач. туберкулезный, напр. тубдиспансер, тубинститут. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
туб… — (неол. мед.). Сокращение, употр. в новых сложных словах в знач. туберкулезный, напр. тубдиспансер, тубинститут. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
Туб... — туб... Начальная часть сложных слов, вносящая значения сл.: туберкулёз, туберкулёзный (тубдиспансер, тубсанаторий и т.п.). Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
ТУБ — Неаполит. мера вместимости = 2,5 четверика. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910 … Словарь иностранных слов русского языка
туб. — туб. туберкулёзный Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с … Словарь сокращений и аббревиатур
тубілець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
тубілецький — прикметник … Орфографічний словник української мови
тубілка — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
тубільний — прикметник … Орфографічний словник української мови
тубільський — прикметник … Орфографічний словник української мови