Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

трусити

  • 1 трусити

    1) ( трясти) to shake, to jolt
    2) ( провадити обшук) to conduct a search

    Українсько-англійський словник > трусити

  • 2 трусити

    1) трясти́; (слегка, время от времени встряхивать) потря́хивать; ( вытряхивать что из чего-нибудь) труси́ть

    труси́ти са́жу (ко́мин) — чи́стить трубу́ (дымохо́д)

    2) ( осматривать с целью выяснения улик) производи́ть о́быск, обы́скивать

    Українсько-російський словник > трусити

  • 3 трусити

    техн. трясти́

    Українсько-російський політехнічний словник > трусити

  • 4 трусити

    церушыць

    Українсько-білоруський словник > трусити

  • 5 трусити

    silkmek, qaqıtmaq, tepretmek, silkitmek

    Українсько-турецький словник > трусити

  • 6 халтырат-

    трусити, трясти, колотити О, К.

    Урумско-украинский словарь > халтырат-

  • 7 обыскивать

    обыскать трусити, потрусити, струсити, обшукувати, обшукати кого, що, (гал.) трясти. -ать тщательно - трусити, потрусити пильно. Обыскивающий - трусій (- сія). Обысканный - потрушений. -емый - трушений.
    * * *
    несов.; сов. - обыск`ать
    1) обшу́кувати, обшука́ти и пообшу́кувати ( производить обыск у кого) труси́ти, потруси́ти; (несов. обшарить) перетруси́ти
    2) ( отыскивать) диал. знахо́дити, знайти́, відшу́кувати, відшука́ти

    Русско-украинский словарь > обыскивать

  • 8 перетрушувати

    = перетрусити
    1) ( трусити) to shake over, to shake up, to jolt over
    2) ( ворушити) to turn up
    3) ( переглядати у пошуках чогось) to rummage (through, among, in)

    Українсько-англійський словник > перетрушувати

  • 9 витрусити

    1) вы́тряхнуть, вы́трясти
    2) найти́ (при о́быске)
    3)

    ви́трусити са́жу — вы́чистить (печны́е) тру́бы

    Українсько-російський словник > витрусити

  • 10 витрушувати

    = ви́трусити
    1) вытря́хивать, вы́тряхнуть, вытряса́ть, вы́трясти
    2) находи́ть (при о́быске), найти́ (при о́быске)
    3)

    витру́шувати са́жу — чи́стить (печны́е) тру́бы

    Українсько-російський словник > витрушувати

  • 11 jiggle

    1. n
    похитування
    2. v
    1) похитуватися; перевалюватися
    2) погойдувати; трясти, трусити
    * * *
    I n II v
    погойдуватися, перевалюватися; погойдувати; трясти

    English-Ukrainian dictionary > jiggle

  • 12 jog

    1. n
    1) поштовх, штовхан; підштовхування; стусан ліктем

    to give a jog — штовхнути, пхнути

    2) повільна труська їзда; повільна ходьба; повільний рух угору і униз
    3) тех. повільна подача
    4) відтинок кривої; перелом лінії
    5) амер. нерівність, заглиблення; опуклість
    6) легка перешкода; завада
    2. v
    1) штовхати; трясти, підштовхувати ліктем; струшувати, трусити
    2) розворушити
    3) їхати повільно, підстрибуючи; рухатися підскакуючи; бігти підтюпцем; їхати не поспішаючи

    to jog smb.'s memory — нагадати комусь

    * * *
    I n
    1) поштовх, підштовхування, струшування; поштовх ліктем
    2) повільна, труська їзда; механічний рух вгору, вниз; дрібна рись
    3) пробіжка,
    4) тex. повільна подача
    II v
    1) трясти, підштовхувати ліктем
    3) їхати, рухатися підскакуючи; трястися; cпopт. робити розминочну пробіжку; бігти підтюпцем
    4) рухатися повільно, з трудом, тягтися, плентатися (тж. jog along, jog on)
    III n
    1) нерівність, опуклість, заглиблення
    IV v; амер.

    English-Ukrainian dictionary > jog

  • 13 search

    1. n
    1) пошуки, шукання; розшук

    the search for (after) truth — пошуки істини

    2) військ. пошук; пошук екіпажу (літака), що зробив вимушену посадку
    3) обшук
    4) амер. розслідування; огляд, дослідження
    5) пронизливий вітер (холод)
    6) межі пошуків (дослідження)
    2. v
    1) шукати, розшукувати
    2) обшукувати, обшарювати
    3) трусити, проводити обшук
    4) уважно розглядати (вивчати, спостерігати)

    to search the air — військ. стежити за повітрям (за небом)

    5) досліджувати, вивчати
    6) зондувати Ірану)
    7) проникати, просякати
    8) оглядати речі на митниці
    9) військ. розвідувати, вести пошук
    10) випробовувати, піддавати випробуванню
    * * *
    I n
    1) пошук(и); вiйcьк. пошук; вiйcьк. пошук цілі
    4) cл. розслідування; дослідження; огляд
    6) інформ. (інформаційний) пошук
    II v
    1) шукати; відшукувати, розшукувати; знайти, відшукати ( search out)
    2) обмацувати; обшукувати, робити обшук; оглядати, здійснювати огляд ( митний)
    3) уважно розглядати; спостерігати
    4) досліджувати, вивчати, зондувати; розслідувати
    5) пронизувати, проникати
    6) вiйcьк. розвідувати; вести пошук
    7) вiйcьк. вести вогонь з розсіюванням у глибину

    English-Ukrainian dictionary > search

  • 14 shog

    1. n розм.
    штовхання, струшування
    2. v
    1) струшувати; трясти, трусити; хитати, гойдати, колихати
    2) трястися (в екіпажі)
    3) виходити, іти геть (тж shog off)

    English-Ukrainian dictionary > shog

  • 15 церушыць

    мрячити
    накрапати
    сипати
    трусити
    трусячись

    Білорусько-український словник > церушыць

  • 16 вытрусить

    ви́трусити, ви́трясти и мног. повитру́шувати

    Русско-украинский словарь > вытрусить

  • 17 вытрясать

    -ся, вытрясти, -ся витрушувати, -ся, витрусити, -ся.
    * * *
    несов.; сов. - в`ытрясти
    витру́шувати, ви́трусити и мног. повитру́шувати, витряса́ти, ви́трясти

    Русско-украинский словарь > вытрясать

  • 18 вытряхивать

    -ся, вытряхать, -ся, вытряхнуть, -ся см. Вытрясать, -ся.
    * * *
    несов.; сов. - в`ытряхнуть
    витру́шувати, ви́трусити и мног. повитру́шувати

    Русско-украинский словарь > вытряхивать

  • 19 карман

    I. Кармакан, Кармачок (снаряд для ловли рыбы подо льдом) кармак (-ка).
    II. 1) ке[и]шеня, (редко) карман (-мана), ум. кешенька, карманець (-нця), карманок (- нка). [Визирав кінчик гаманця з кешені в її пальтечку (О. Пчілка). Ті каптани та не ті кармани (Номис)]. Бить по -ману - бити по гаманцю. Бить по -манам кого - кешені трусити кому. Боковой -ман - бокова кешеня. [Весело схопився доктор, витягаючи з бокової кешені якусь писульку (Крим.)]. Часовой -ман - кешенька (на годинник). Держи -ман шире! - підставляй поли! наставляй кешеню! взавтра, з мішком! дам, дам - коли б лиш здоров зносив! дідька лисого! -ман дыряв - кешеня гроші сіє. Дружба дружбой, а в -ман не лезь - дружок, дружок, та не твій пиріжок (Херсонщ.). -ман жидок (тонок, пуст) - в кешені гуде, в кешені вітер гуде (свище). Иметь кого в -мане - мати (тримати) кого в жмені. За словом в -ман не лезет - за словом до батька не бігає; по слово до кешені не ходить. Набить -ман (на чём) - напхати кешеню, нагріти руки (коло чого, на чому). Не по -ману нам - не з нашою кешенею; не з нашими грошиками (достатками); не по наших грошах; купило притупило (Лохв. п.). Невзначай рука в чужой -ман попала - до своєї торби ліз, а з дядькової витяг; гуманський дурень з чужого воза брав, а на свій ховав (Приказки). Обработал -маны публике - почистив добрим людям кешені. Полный -ман (чего) - повна (повнісінька) кешеня чого. -ман трещит - на гроші утратно, на кешеню важко. Тугой, толстый -ман - повна калитка. Ударить по -ману - витрусити кешеню. По чужим -манам не ищи - людям у руки не заглядай. Из чужого -мана платить легко - за чужу калитку хап, а за свою лап. Широкий -ман - попівська кешеня;
    2) (не пришитый, привязной, особ. у дам) карман (-мана), карманей (-нея), калитка, ладунка;
    3) техн. - ківш (р. ковша);
    4) (автомоб., каретный) кошик (-ка).
    * * *
    1) кише́ня
    2) техн. карма́н

    Русско-украинский словарь > карман

  • 20 луна

    1) (светило) місяць (-ця), ласк, місяченько, (метаф.) козацьке сонце, бурлацьке сонце, білолиций; срв. Месяц. [Ой, місяцю-місяченьку, і ти, зоре ясна, ой, світіть там на подвір'ї, де дівчина красна (Чуб. V). І ти, білолиций, по синьому небу вийдеш погулять (Шевч.)]. Серп -ны (полумесяц) - місяць-перекрій (-рою), місяць-перекруг, місяць-ріжок, ріжкатий місяць, серп місяця. [Ти місяцю-перекрою, зайди за комору, нехай же я з своїм милим трохи поговорю (Пісня). Ой, місяцю-ріжку, світи нам доріжку! Ой, місяцю ріжкатий, світи нам до хати (Вес. пісня)]. Фаза (четверть) -ны - кватира (квадра) місяцева. [Кватир місяцевих чотири: перша, друга, трутя (або гнила, гнилуша) та четверта (темна). Не можна трусити сажі з комина на першій кватирі (Звин.). На четвертій квадрі буває дощ, саме вже перед молодиком, - то кажуть, щоб молодик обмивавсь (Звин.)]. Фазисные названия -ны: в первой четверти т. е. новолуние - молодик, новак, новик, (во второй) підповня, повня, місяць у повні, повний місяць, (в третьей и отчасти четвёртой) щербатий місяць, (видимый поутру) старик. -на ущерблённая, на ущербе - місяць щербатий, місяць на скрузі (на сході), місяць-недобір (-бора). [Як підстригати коси на молодику, то швидко ростимуть (М. Грінч.). Світить молодик срібнорогий (Куліш). Зійшов місяць ще й новик (Чуб. V). Сіють на підповні (М. Грінч.). Повновида, як повний місяць (Н.-Лев.). Йому на скрузі голова болить (Канівщ.). Ой, місяцю-недобору, зайди за комору (Чуб. V)]. Делать что-л. при -не - робити щось до місяця, при місяці, за місяцем. [Жалую було світла, до місяця пряду (М. Грінч.). Так поспішалися, що й при місяці хліб убирали (Луб.)]. Затмение -ны - місяцева міна (затьмарення, затьма). Ничто не ново под -ною - нема нічого нового під місяцем і сонцем, усе старе на нашій бабусі-землі;
    2) см. Лунация;
    3) супутник (планети). [У Марса два супутники].
    * * *
    1) мі́сяць, -ця; ласк. поэз. місяче́нько
    2) (спутник какой-л. планеты) супу́тник, мі́сяць

    Русско-украинский словарь > луна

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • трусити — стряхивать, рассыпать, ронять (1): Коли Игорь соколомъ полетѣ, тогда Влуръ влъкомъ потече, труся собою студеную росу. 41. Княже мои, господине! Яко же море не наполнится многи реки приемля, тако и домъ твои не наполнится множеством богатьства… …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

  • трусити — трушу/, тру/сиш, недок. 1) перех. Поштовхами, ривками коливати, розхитувати з боку на бік або згори вниз; трясти. || Примушувати падати плоди коливанням, розхитуванням дерев, кущів. || Вхопивши когось за плече, рукав і т. ін., штовхати, смикати,… …   Український тлумачний словник

  • трусити — I (стріпуючи, видаляти пилюку, сніг тощо, спорожняти щось), витрушувати, витрусити, витрясати, витрясти; обтрушувати, обтрусити, обтрясати, обтрясти, обтріпувати, обтріпати (з якоїсь поверхні) II ▶ див. обшукувати 1), сипати I, трясти 1), трясти… …   Словник синонімів української мови

  • трусити — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • ревізувати — трусити, обшукувати [XII] …   Толковый украинский словарь

  • тырмосити — трусити (людину) (Так мя гад тырмосив, же мі аж говова кляпава) …   Лемківський Словничок

  • трясти — трусити (яблука) …   Лемківський Словничок

  • трясти — 1) (швидко і рвучко штовхати, хитати вгору й униз, з боку на бік), трусити, струшувати, тіпати, потрясати, торсати, термосити, термосувати 2) (під час їзди нерівною, вибоїстою дорогою тощо), трусити, підкидати, підкинути 3) (швидко рухати, робити …   Словник синонімів української мови

  • потрусити — ушу/, у/сиш, док. 1) перех. і неперех. Трусити (у 1 3 знач.) якийсь час; труснути кілька разів. || перех. Трусячи, випорожнити щось, звільнити від чого небудь. || перех., перен., розм. Силою змусити кого небудь віддати щось; забрати в когось… …   Український тлумачний словник

  • трусить — 1) Индоевропейское – trems (дрожать, семенить ногами). Общеславянское – tres , tros (трясение, землетрясение, трепет). В русском языке с данным значением глагол известен с XVI в. Значение «поддающийся страху» вместо «трясущийся от страха»… …   Этимологический словарь русского языка Семенова

  • бити — б ю, б єш; наказ. сп. бий; недок. 1) неперех., з прийм. в (у), об, по і без прийм. Стукати, ударяти по чому небудь, об щось. || Хлюпатися, плескати. Бити в долоні. 2) перех., кого. Завдавати ударів кому небудь. || кого, по кому – чому, перен.… …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»