тренування

См. также в других словарях:

• тренування — я, с. 1) Навчання, вправи для вдосконалення навику, майстерності. || з означ. і чого. Розвиток, удосконалення шляхом систематичного виконання відповідних вправ. Тренування пам яті. 2) спец., рідко. Те саме, що випробування 1) …   Український тлумачний словник

• тренування — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

• навчальний — а, е. 1) Стос. до навчання, пов язаний з ним. || Який займається питаннями освіти, навчання. •• Навча/льний проце/с система організації навчально виховної діяльності, в основі якої – органічна єдність і взаємозв язок викладання і учіння.… …   Український тлумачний словник

• тренаж — у, ч., спец. Те саме, що тренування 1). || Комплекс вправ для тренування з чогось. Балетний тренаж …   Український тлумачний словник

• тренінг — у, ч. 1) Тренування, а також спеціальний тренувальний режим. •• Психологі/чний тре/нінг методика впливу на особистість з метою підвищення ефективності взаємодії людини із суспільством. 2) Спеціальне приміщення для тренування (у 1 знач.) …   Український тлумачний словник

• тренувальний — а, е. Стос. до тренування; пов язаний з тренуванням. Тренувальний біг. || Признач. для тренування. Тренувальний майданчик …   Український тлумачний словник

• амбідекстрія — ї, ж. Однаковий розвиток функцій правої та лівої рук, що є спадковим або виробляється шляхом тренування …   Український тлумачний словник

• апорт — I а, ч. 1) Один із осінньо зимових сортів яблунь. 2) Великий кисло солодкий плід цього дерева. II а, ч. (мн. апо/рти, ів), фін. Плата за акції у вигляді майна, що надходить до акціонерного товариства. III 1) виг. Вигук, яким посилають собаку за… …   Український тлумачний словник

• ауторелаксація — ї, ж. Метод аутогенного тренування, який полягає в послідовному розслабленні скелетних м язів …   Український тлумачний словник

• випроба — и, ж. 1) Дія за знач. випробувати. 2) мн., мисл.Навчання, тренування мисливських псів …   Український тлумачний словник

• гарт — I у, ч. 1) Те саме, що гартування. 2) Стан або властивість, набуті гартуванням. 3) перен. Стійкість, витривалість, набуті в боротьбі з труднощами або в процесі тренування. •• Да/ти га/рту чому понівечити або знищити що небудь. II у, ч. Сплав… …   Український тлумачний словник