трансформаційний

вчт; физ. трансформацио́нный

a; лінгв.

a; лінгв.

вчт, физ.

вчт, физ.

ком. 1. норма; розмір; 2. курс; ціна; 3. ставка; тариф; 4. відсоток; пропорція; частка; коефіцієнт; 5. темп; швидкість; частота; ступінь; частотність; 6. місцевий податок (у Великобританії); 7. сорт; ґатунок; категорія

вимір, розмір, показник, межа, міра та ін. точки відносного підрахунку якої-небудь суми, вартості, витрати тощо

═════════■═════════

absenteeism rate коефіцієнт прогулів; absorption rate ставка поглинання накладних витрат; accession rate темп приросту • відносний приріст чисельності робочої сили; accident rate частота нещасних випадків; accident frequency rate коефіцієнт травматизму; accuracy rate показник точності; actual burden rate фактична ставка накладних витрат; actual operating rate коефіцієнт фактичного використання виробничої потужності; adoption rate темп сприймання; advance booking rate тарифна ставка за попереднє замовлення; adjusted rate стандартизований коефіцієнт • скоригований коефіцієнт; advertising rate рекламний тариф • рекламна ставка; agreed rate домовлений відсоток • домовлена ставка; airfreight rate тарифи повітряного вантажного перевезення • тарифи вантажного авіаперевезення; all-commodity rate тарифи для всіх вантажів; all-in rate ставка, яка включає все; all-plant burden rate загальнофабрична ставка накладних витрат; alternative rates альтернативні тарифні ставки; amortization rate норма амортизації • норма погашення кредиту • відсоток сплати боргу; annual rate річний показник • річний рівень; annual average growth rate середньорічний темп зростання; annual capital-turnover rate річний коефіцієнт оборотності капіталу; annual interest rate річний відсоток; annualized percentage rate (APR) ставка відсотка за річним обрахуванням; annual production rate річна продуктивність; any-quantity rate тариф для будь-якої кількості вантажу; area rate зональний тариф; asset growth rate темпи зростання активів; attrition rate інтенсивність витрачання • коефіцієнт зменшення (чисельності працівників); average rate середня норма • середня ставка • середня тарифна ставка; average post-tax profit rate середня норма прибутку після сплати податку; average tax rate середня податкова ставка; average weighted rate середньозважена ставка; awareness rate ступінь обізнаності • ступінь поінформованості; backhaul rate тариф зворотного пробігу; baggage rate багажний тариф; bank rate облікова ставка банку • банківська ставка • банківський відсоток; base rate основна ставка; basic rate базова ставка • основна ставка; basing rate початковий тариф • вихідний тариф • базовий тариф; benefit reduction rate норма скорочення пільг; berth rate фрахтова ставка; birth rate коефіцієнт народжуваності; blanket rate єдиний тариф • акордна ставка; blanket burden rate єдина ставка накладних витрат • середня ставка накладних витрат; blend rate реальна відсоткова ставка • прибутковість фінансового інструменту; block meter rate ступінчасто-пропорційний тариф; bond rate курс облігацій; bonus rates нормативи нарахування премій; borrowing rate ставка відсотка на позичений капітал; brand rates ставки за багатомарочність; bridge rate проміжний тариф • перехідний тариф; budgeted factory-overhead rate кошторисна ставка розподілу фабричних накладних витрат; bulk rate тариф за розсилання великих партій; bulk cargo rate тариф на вантаж навалом; burden rate норма розподілу накладних витрат • відношення накладних витрат до витрат на оплату праці; buyer's rate курс покупця; buying rate курс покупця; cable rate курс телеграфних переказів; call rate ставка онкольних позик; call loan rate ставка відсотка онкольної позики; capacity rate коефіцієнт потужності • питома вантажомісткість судна; capitalization rate коефіцієнт капіталізації • норма капіталізації • відсоткове відношення доходу до капітальних затрат; carrier rate фрахтова ставка; case rate сума витрат з розрахунку на ящик; cash rate готівковий курс; ceiling rate гранична норма відсотка; central rate центральний курс • центральний валютний курс; check rate чековий курс • курс купівлі чеків; checkoff rate норма відрахувань; cheque rate чековий курс • курс купівлі чеків; class rate класний тариф; clearing rate розрахунковий курс; closing rate курс на момент закриття біржі • заключний курс; combination rate комбінований тариф; combined rate комбінована норма (розподілу накладних витрат); commission rate розмір комісійних • комісійні ставки; commodity rate спеціальний тариф на перевезення масових вантажів; common freight rate загальна фрахтова ставка; composite rate складна ставка; consolidated rate повна погодинна ставка; constant rate постійна інтенсивність • постійний коефіцієнт; consumption rate норма споживання • темпи споживання; container rate контейнерна ставка; contract rate договірний тариф; conventional rate домовлений відсоток; conversion rate курс конверсії • переказний курс • курс переказу; corrected rate виправлена ставка • скоригований коефіцієнт; cost rate ставка витрат • ставка накладних витрат; cost centre burden rate ставка накладних витрат для даного центру обліку; cost-per-thousand rate тариф з розрахунку на тисячу рекламних контактів; coupon rate ставка купона • купонна ставка; cover rate тариф за розміщення реклами на обкладинці; credit rate ставка за кредитом; crude rate загальний коефіцієнт; cumulative rate сумарний коефіцієнт; curb rate курс позабіржового ринку • курс чорного ринку; currency rate курс валюти • валютний курс; current rate поточна ставка • поточний курс • курс дня; customer rate сума витрат з розрахунку на клієнта; customs rate ставка митного тарифу; cut rate тариф зі знижкою • знижка; daily rate одноденна ставка; daily wage rate поденна ставка заробітної плати; death rate коефіцієнт смертності; deferred rate відстрочена ставка; demand rate обсяг потреби • курс покупців • обсяг попиту; departmental overhead rate норма накладних витрат цеху • цехова ставка накладних витрат; deposit rate ставка відсотка за вкладом • ставка за депозитом; depreciation rate норма амортизації • норма зношення; development rates темпи розвитку; differential rate диференційний тариф; discharging rates ставка на розвантажувальні роботи; discount rate ставка дисконту • дисконтний відсоток • коефіцієнт дисконтування • ставка дисконтування • облікова ставка; discountable rate тариф, з якого надається знижка; dispatch rate ставка на відправлення; dividend rate розмір дивіденду • норма дивідендів; divorce rate відсоток розлучень; dollar rate курс долара • доларовий курс; double exchange rate подвійний валютний курс; downtime rate коефіцієнт перестою; drawing rate курс продавців; driving rate пропускна спроможність за одиницю часу; dual rate подвійна ставка; dual prime rate подвійна базова ставка; duty rate митна ставка; earned rate погодинна заробітна плата • погодинна зарплата • фактичний тариф; earning rate норма виручки; economic rate економічний темп; economic expansion rate темп економічного зростання; effective rate реальна відсоткова ставка • фактична ставка; effective annual rate фактична ставка, яка виплачується щорічно; effective exchange rate ефективний валютний курс; effective interest rate фактична ставка відсотка • прибуток на момент сплати; effective tax rate ефективна податкова ставка; employment rate рівень зайнятості; equilibrium exchange rate рівноважний валютний курс; equilibrium growth rate темп рівноважного зростання; equitable rate справедливий розмір премії; error rate відсоток помилок • частота повторення помилок; estimated rate орієнтовна оцінка; evaluated wage rate тариф заробітної плати • тарифна ставка, визначена за оцінкою робіт; exchange rate; existing rates чинні ставки; exorbitant rate надмірна ставка; exorbitant interest rate надмірна ставка відсотка; expansion rate темп росту; expenditure rate швидкість витрачання • швидкість витрат; export rate експортний тариф • тариф для експортних вантажів; failure rate частота відмов • частота пошкоджень • частота невдач; fair rate пільговий курс • задовільна ставка; fallback rate відступна (мінімальна) ставка; favourable rate сприятлива ставка; final rate остаточний показник; fixed rate встановлена ставка • фіксована ставка • тверда ставка • твердий курс; fixed exchange rate встановлений курс валюти • фіксований курс валюти; fixed interest rate встановлена ставка відсотка • фіксована ставка відсотка; fixed royalty rate твердий розмір авторського гонорару • твердий розмір ліцензійної винагороди • твердий розмір платні винахідникові; flat rate однакова ставка • єдина ставка • єдиний курс; flexible exchange rate гнучкий курс валюти; floating rate плаваючий курс; floating exchange rate плаваючий валютний курс; floating interest rate плаваюча відсоткова ставка; fluctuating rate курс, що коливається; foreign exchange rate; forward rate курс за строковою угодою; free exchange rate валютний курс, що не контролюється • валютний курс, що не встановлюється урядом • вільний (ринковий) валютний курс; freight rate вантажний тариф • фрахтова ставка; future rate майбутня ставка • майбутній курс; general rate загальний коефіцієнт • загальна ставка; going rate поточний курс • звичайна ставка • поточний рівень цін • поточна ставка; going market rate поточний ринковий курс • поточний ринковий валютний курс; going wage rate чинна ставка зарплати • чинна ставка заробітної плати; goods rate вантажний тариф; gross rate максимальний тариф • валовий тариф; group rate груповий тариф • групова ставка; growth rate темп зростання • темп приросту; guaranteed rate гарантована ставка; guaranteed hourly rate гарантована ставка погодинної заробітної плати; guaranteed wage rate гарантована ставка заробітної плати • гарантована ставка зарплати; handling rate норма обробки вантажу; high rate висока ставка • високий тариф; higher rate підвищений курс; hiring rate темп набору робочої сили; hotel rate вартість одного дня перебування в готелі; hourly rate погодинна ставка; hourly wage rate погодинна ставка заробітної плати; hurdle rate мінімальна ставка прибутку; illiteracy rate відсоток неграмотного населення; import rate імпортний тариф • тариф для імпортних вантажів; incapacity rate показник непрацездатності; income tax rate ставка прибуткового податку; increment rate відсоток приросту; inflation rate темп інфляції; insurance rate страхова ставка • ставка страхової премії; interbank rate міжбанківська ставка відсотка; interest rate відсоткова ставка • процентна ставка; interruption rate частота переривання обслуговування; inventory carrying charge rate вартість збереження запасів • ставка оплати за збереження запасів; investment rate темп зростання капіталовкладень • норма інвестування; job rate виробнича норма; jobless rate відсоток безробітних; jockeying rate частота переходу з однієї черги в іншу; joint rate комбінований тариф; key rates основні ставки; labour rate ставка заробітної плати; labour turnover rate коефіцієнт обороту робочої сили; lending rate ставка позичкового відсотка; line rate тариф за рядок • рядковий тариф; literacy rate відсоток грамотного населення; loan rate відсоткова ставка позики; local rate місцева ставка; Lombard rate ломбардна ставка; low rate низька ставка; lower rate знижена норма; machine-hour rate норма витрат на машино-час; machine-hour burden rate ставка накладних витрат на машино-час; manufacturing labour rates ставки заробітної плати робітників на виробництві; marginal rate гранична ставка; marginal tax rate гранична ставка податку • гранична податкова ставка; marine rate ставка морського страхування вантажу; marine transport rate морський тариф; market rate ринкова ставка • ринковий курс; material consumption rate норма витрат матеріалу; material cost burden rate ставка накладних витрат, що відносяться на матеріали; maturing rate термін оплати • наступний термін платежу • коефіцієнт терміну платежу; maximum rate максимальна ставка; maximum tax rate максимальна ставка податку; mean annual rate середній річний показник • середньорічний показник; memory rate швидкість запам'ятовування; mileage rate плата за перевезення, що обраховуються в милях; minimum rate мінімальна ставка; moderate rate помірна ставка; monetary exchange rate грошовий курс; money market rate ставка відсотка на грошовому ринку; monthly rate місячна норма • місячна ставка; mortality rate коефіцієнт смертності; mortgage rate відсоткова ставка за заставною; multiple rate множинний курс; multiple exchange rates множинні валютні курси; national rate національна ставка; negative interest rates негативні відсоткові ставки; net rate чистий тариф; network rate мережний тариф; new-product failure rate рівень невдач нових товарів • показник відмови функціонування • показник браку; nominal interest rate номінальна ставка відсотка; nominal wage rate номінальна ставка заробітної плати; non-discountable rate тариф, з якого не надається знижок; normal spoilage rate нормативний відсоток браку; obsolescence rate ступінь старіння • швидкість старіння; offered rate пропонований курс • пропонована ставка; official rate офіційна ставка • офіційний курс; official exchange rate офіційний обмінний курс; one-time rate разовий тариф • одноразовий тариф • тариф за разове користування; open rate змінний тариф; opening rate курс при відкритті біржі; open-market rates ставки відсотка відкритого ринку; operating rate коефіцієнт використання виробничої потужності • показник діяльності; output rate норма виробітку • продуктивність; overhead rate ставка накладних витрат; overnight rate ставка відсотка одноденного вкладу • добова ставка; overtime rate розмір винагороди за понаднормову роботу; page rate тариф за шпальту • ставка за шпальту; parallel rate ринковий курс валют; par exchange rate валютний паритет; parity rate паритетний курс; par price rate курс цінного папера; participation rate норма участі; passenger rate пасажирський тариф; pay rates ставки заробітної плати; pegged rate штучно підтримуваний валютний курс; penalty rate штрафна (підвищена) ставка • розмір штрафу; penetration rate ступінь впровадження • ступінь проникнення; per diem rate добова ставка • поденна ставка; performance rate норма виробітку • рівень продуктивності • рівень виробітку; piece rate ставка відрядної заробітної плати; population growth rate темп зростання населення; port rates портові ставки; postal rate поштовий тариф; poverty rate рівень бідності; preemptive rate тариф за негарантований час; preferential rate пільгова ставка • пільговий тариф; premium rate розмір премії • норма преміальної виплати; prevailing rate чинна ставка • загально-поширена ставка; prime rate базова ставка • ставка для першокласних грошових зобов'язань; prime cost burden rate ставка витрат, які належать до прямих виробничих витрат; priority rate пріоритетна ставка; private market rates ставки приватного ринку; probability rate показник ймовірності; product failure rate відсоток товарних невдач • показник відмови функціонування товару • показник товарного браку; production rate продуктивність • виробництво • норма виробітку; profit rate норма прибутку; profitability rate норма рентабельності • норма прибутковості; profit growth rate темпи зростання прибутку; proportional rate пропорційний тариф; provisional rate умовний показник • попередній показник; published rate опублікований тариф; purchase rate частота покупок; radio rate тариф на радіорекламу; rail rates ставки залізничних тарифів; railway rate залізничний тариф; reaction rate швидкість реакції; real interest rate реальна ставка відсотка; recall rate норма вилучення; redemption rate відсоток сплати • норма сплати; reduced rate знижений тариф • знижений курс • пільгова ставка; regional rate місцевий тариф • місцева ставка • районна ставка • регіональна ставка; regular rate стандартний тариф; renewal rate ставка за пролонгованими онкольними позиками; rent rate ставка орендної плати; replacement rate коефіцієнт заміщення; repurchase rate частотність повторних покупок; retail rate роздрібний тариф • роздрібна ставка • тариф для роздрібних торговців; risk-free rate без-ризикова ставка; royalty rate розмір авторського гонорару; sales rate темп збуту; sales growth rate темпи зростання збуту • зростання темпів збуту; sampling rate темп вибору; savings rate норма заощаджень; scrap rate норма відходів; seasonal rates сезонні ставки; second rate другий сорт • другий ґатунок; seller's rate курс продавця; selling rate курс продавців; series rate тариф за серію • ставка за серію; service rate інтенсивність обслуговування; settlement rate розрахунковий курс; share turnover rate оборотність акцій; shipping rate фрахтова ставка; short rate штрафний тариф за недобір; short-term rate короткочасний тариф • короткочасна ставка; short-term interest rate ставка відсотка короткострокових позик; sickness rate коефіцієнт захворюваності; single rate єдина ставка; space rate плата за оголошення • тариф за місце • ставка за місце; special rate особливий тариф • особлива ставка; specified rate номінальний показник • розрахунковий показник; spot rate поточний курс • курс за касовими угодами; stable exchange rate стійкий валютний курс; standard rate стандартний курс • звичайна ставка • основна ставка; standardized rate стандартизований коефіцієнт; starting rate початкова ставка; stevedoring rates ставки портових вантажно-розвантажувальних робіт • норма портово-вантажних робіт; stock depletion rate інтенсивність витрачання запасів; stocking rate рівень запасів; stockturn rate інтенсивність оборотності товарних запасів; storage rate рівень запасів; straight-line rate пропорційний тариф • одноставковий тариф; subjective interest rate суб'єктивна відсоткова ставка; subscription rate ставка за передплату; substitution rate норма заміщення; survival rate коефіцієнт виживання • коефіцієнт довголіття; sustainable growth rate темп стійкого зростання; target rate запланована норма • заплановані темпи; target profit rate цільова норма прибутку; tariff rate тарифна ставка; tax rate податкова ставка • ставка оподаткування • ставка податку; taxation rate податкова ставка • ставка оподаткування; technical interest rate технічна відсоткова ставка; television rate телевізійна ставка • телевізійний тариф; television advertising rate ставка телереклами • тариф телереклами; temporary rate тимчасова ставка; third rate третій сорт • третій ґатунок; throughput rate пропускна спроможність; time rate почасова ставка • почасовий тариф; today's rate курс дня; top rate максимальна ставка; total rate загальний коефіцієнт; traffic rate інтенсивність руху • транспортний тариф; transit rate транзитний тариф; transportation rate транспортний тариф; trial rate ставка зарплати за період освоєння нової моделі; turnover rate швидкість обороту; unacceptable rate неприйнятна ставка; underwriting rate страховий тариф • розмір страхової премії; unemployment rate відсоток безробітних • рівень безробіття; unofficial rate неофіційний курс; utilization rate коефіцієнт використання; vacancy rate відсоток вільних місць • відсоток вільних приміщень; variable rate змінна ставка; variable interest rate змінна ставка відсотка; wage rate ставка заробітної плати; wastage rate норма відходів; wholesale rate оптова ставка • оптовий тариф; world market rates ставки світового ринку; zone rate зональний тариф

═════════□═════════

acceptable rate of profit прийнятна норма прибутку; accounting rate of return (ARR) облікова норма прибутку; at a growing rate у прискореному темпі • в зростаючому обсязі; at a high rate дорого • швидко; at a low rate дешево • повільно; at the rate of розміром • за курсом • за ставкою; average annual rates of change середньорічні темпи зміни; average annual rate of growth середньорічний темп зростання; average rate of operation середня норма завантаження виробничих потужностей; average rate of rent per capital середня норма ренти на капітал; average rate of return середня норма прибутку; below the rate нижче курсу; book-value rate of return балансова норма прибутку; end-of-year rate of operation коефіцієнт використання виробничої потужності на кінець року; expected rate of net profits очікувана норма чистого прибутку; general rate of profit загальна норма прибутку; internal rate of return внутрішня ставка доходу; marginal rate of return on investment гранична норма окупності • гранична норма віддачі інвестицій; marginal rate of substitution гранична норма заміщення • гранична норма заміни; marginal rate of time preference гранична норма часової переваги; marginal rate of transformation гранична норма трансформації; rate applicable чинний тариф; rate base база для обчислення тарифу; rate card тарифний розклад; rate earned on common stockholders' equity норма прибутку на звичайні акції; rate earned on stockholders' equity норма прибутку на звичайні акції; rate earned on total assets норма прибутку на капіталовкладення; rate increase підвищення ставки • підвищення тарифу; rate of accumulation норма нагромадження • темп нагромадження; rate of activity рівень діяльності • рівень активності; rate of adjustment швидкість економічного пристосування; rate of allowance розмір зниження ціни • розмір знижки; rate of balanced growth темп збалансованого зростання; rate of change ступінь зміни • темп зміни; rate of charge ставка збору; rate of commission ставка комісійної винагороди; rate of company tax ставка оподаткування компанії; rate of compensation розмір компенсації; rate of competitiveness ступінь конкурентоспроможності; rate of consumption норма споживання; rate of conversion обмінний курс • курс переказу • курс перерахунку; rate of corporation tax ставка корпоративного податку; rate of cover розмір страхової премії; rate of currency курс валюти; rate of customer's order швидкість замовлення споживачем • темп замовлення споживачем; rate of the day курс дня; rate of dependency ступінь залежності; rate of depletion швидкість витрачання запасів; rate of deposit turnover швидкість оборотності депозитів; rate of depreciation норма амортизації • ступінь знецінення; rate of development темп розвитку; rate of discharge швидкість розвантаження • норма вивантаження • норма розвантаження; rate of discount дисконтний курс; rate of dispatch ставка відправляння; rate of drawdown темп зниження; rate of duty ставка мита; rate of earnings норма доходу; rate of economic growth темп економічного зростання; rate of exchange курс закордонної валюти • обмінний курс • курс обміну; rate of expansion ступінь розширення • темп зростання; rate of expenditure розмір витрат; rate of expenses розмір витрат; rate of foreign exchange курс закордонної валюти; rate of freight фрахтова ставка; rate of growth темп зростання; rate of increase темп збільшення • темп приросту • темп зростання; rate of increment темп приросту; rate of inflation темп інфляції • рівень інфляції; rate of insurance ставка страхової премії; rate of interest процентна ставка • відсоткова ставка; rate of inventory turnover швидкість руху товарних запасів • оборотність товарних запасів; rate of investment інвестиційна квота • норма інвестицій; • норма капіталовкладень; rate of issue курс випуску • емісійний курс; rate of levy ставка податку; rate of loading норма навантаження; rate of loading and discharging норма вантажно-розвантажувальних робіт; rate of loss норма втрат; rate of migratory increase коефіцієнт збільшення мігруючого населення; rate of option розмір премії; rate of pay ставка заробітної плати; rate of premium розмір премії; rate of price increases темп зростання цін; rate of production рівень виробництва; rate of profit норма прибутку; rate of profitability норма прибутковості • норма рентабельності • ступінь рентабельності; rate of purchase частота покупок; rate of rebuying частотність повторних покупок; rate of reduction розмір знижки; rate of remuneration розмір винагороди; rate of replacement норма заміщення; rate of return норма прибутку • коефіцієнт окупності капіталовкладень • норма прибутковості • норма віддачі; rate of return on capital норма прибутку на капітал; rate of return on investment норма прибутку на інвестицію; rate of return on net worth норма прибутку на власний капітал • норма прибутку на акціонерний капітал; rate of return regulation регулювання норми віддачі; rate of securities курс цінних паперів; rate of shrinkage норма скорочення; rate of spending темпи витрат; rate of stevedoring operations ставка портових вантажно-розвантажувальних робіт • норма портово-вантажних робіт; rate of stockturn норма оборотності товарних запасів • швидкість оборотності товарних запасів; rate of surplus value норма додаткової вартості; rate of tax ставка податку • ставка оподаткування; rate of taxation ставка оподаткування; rate of the day курс дня; rate of throughput продуктивність • виробництво • пропускна спроможність; rate of time preference коефіцієнт часової переваги; rate of turnover швидкість обороту • оборотність; rate of unemployment рівень безробіття; rate of unloading норма розвантаження; rate of underutilization коефіцієнт недовикористання; rate of use коефіцієнт використання; rate of VAT норма податку на додану вартість; rate of wages ставка заробітної плати; rate of wastage норма відходів; rate of wear and tear ступінь зношування; rate of work темп роботи • інтенсивність роботи • продуктивність роботи; rate on credit ставка за кредитом; rate on the day of payment курс на день платежу; rate per hour погодинна ставка; rate per kilometre кілометровий тариф • кілометрова ставка; to accelerate the rate прискорювати/прискорити темп; to apply tariff rates застосовувати/застосувати тариф; to cut rates знижувати/знизити ставку; to determine a rate встановлювати/встановити ставку • встановлювати/встановити курс • встановлювати/встановити норму; to establish a rate встановлювати/встановити ставку • встановлювати/встановити курс • встановлювати/ встановити норму; to fix a rate встановлювати/встановити ставку • встановлювати/встановити курс • встановлювати/встановити норму; to increase rates підвищувати/підвищити ставку • підвищувати/підвищити курс • підвищувати/ підвищити норму; to maintain high interest rates підтримувати/підтримати високий відсоток; to prescribe rates встановлювати/встановити тариф; to quote a rate призначати/призначити ставку; to reduce a rate зменшувати/зменшити ставку; to revise a rate переглядати/переглянути норму; to set a rate встановлювати/встановити норму; to slow down the rate притримувати/притримати темп • гальмувати темп; to step up the rate of growth збільшувати/збільшити темп зростання • прискорювати/прискорити темп зростання

УПРАВЛІННЯ (керування) - функція високоорганізованйх систем (соціологічних, біологічних, технічних), що забезпечує їхню структурну цілісність, підтримання заданого режиму діяльності, реалізацію Програми досягнення мети. Процеси У. стали предметом систематичного й інтенсивного аналізу з появою кібернетики, яка, абстрагуючись від конкретних особливостей якісно різних видів У., фіксуючи основну увагу на тому загальному, що притаманне їм усім, за зовнішньою відмінністю процесів У. розкрила їхню внутрішню сутнісну єдність та встановила ізоморфізм їхніх проявів С. утність процесу У. становить його інформаційний зміст. У. - це процес трансформації інформації у дію, тобто процес перетворення її у сигнали, що спрямовують функціювання систем У. Інформаційний підхід до У., Що відзначається таким абстрактним рівнем дослідження, започаткував вивчення загальних законів У, Неодмінний атрибут оптимального У. - це процес безперервної циркуляції інформації каналами прямого і зворотного зв'язку між керуючою і керованою системами системи У. Рівень розвинутості цих каналів не обов'язково має бути однаковим. Загалом процес У. можливий лише у системах з досить розвинутим каналом прямого зв'язку, тоді як зворотного (у відносно простих системах У.) може бути менш розвинутим. З підвищенням ступеня складності системи У. роль цього каналу зростає, а його ємність, як правило, стає більшою За ємність каналу прямого зв'язку. Принцип зворотного зв'язку - універсальний принцип, що діє в усіх системах У., незалежно від рівня їх організації. Об'єктивна передумова єдиного підходу до різних систем У. - інваріантність структури феномена У. Системи У. поділяються на ригідно (жорстко) детерміновані (дія керуючої системи однозначно визначає реакцію керованої) і статистично детерміновані (задається широкий діапазон можливих реакцій керованої системи на дію керуючої). Критерієм ефективності У. є міра адаптації керуючої системи до змін зовнішнього середовища, яка забезпечує самоорганізацію, самозбереження системи У. та досягнення мети, або рівень оптимізації заданого параметра керуючої системи. Для забезпечення оптимального режиму У. керуюча система має мати не меншу різноманітність станів, ніж керована (принцип необхідної різноманітності Ешбі). Головне завдання У. - забезпечення цілеспрямованої дії на керовану систему, тому будь-яке У. - цілеспрямоване. Цілеспрямована дія - це і мета, і результат У. Мета - передбачення результату, на досягнення якого спрямовується дія. Зворотний зв'язок - той механізм, що враховує і зводить до мінімуму різницю між метою дій та її результатом. Здійснюючи абстрактний підхід до якісно різних систем і процесів У., кібернетика зіграла вирішальну роль у створенні понятійного апарату для їх опису, розробки ефективних логіко-математичних методів їх дослідження, побудови абстрактної математичної теорії АСУ (сукупності теорій з різним рівнем абстракції). Найпростіші системи У. - інформаційно-кібернетичні, що функціонують відповідно із закладеними в них програмами: жорстко детермінованими, стохастичними, з елементами самоорганізації тощо. Складніші процеси У. властиві біологічним системам, у яких виділяють два рівні У. - організмовий (відтворюється спадково орієнтований на збереження видів, популяцій, біоценозів тощо) і поведінковий (орієнтований на збереження біологічних систем у взаємодії з довкіллям). Найскладнішою, ієрархічно організованою структурою У. відзначаються соціальні системи У. - визначальний атрибут будь-якого суспільства, який притаманний суспільному організмові на усіх рівнях його структурної організації. Соціальне У. - фактор, спрямований на забезпечення життєдіяльності суспільства, його розвитку. Історично у суспільстві склались і взаємодіють два типи механізмів У.: стихійний та свідомий. Увагу філософії феномен У. привертає насамперед у плані аналізу самого поняття "У." у системі інших понять, вироблених комплексом кібернетичних дисциплін і пов'язаних з ним, та дослідження природи і функцій механізмів У. у різних системах. Особливої актуальності набувають питання, пов'язані з аналізом перспектив комп'ютеризації процесів У. складними системами, передусім питання про її можливі соціальні наслідки в умовах наділення комп'ютерів цільовими функціями.

АНТРОПОГЕНЕЗ ( від грецьк. ανθρωποζ - людина; γενεσιζ - походження, народження) - уявлення про еволюційний, філогенетичний процес виникнення і розвитку людини як біосоціальної істоти, органічно пов'язаний з трансформацією її початкової інстинктоподібної трудової діяльності, формуванням свідомості, мови та поступовим переростанням первісних спільнот стадного типу у форми людської колективності. Науково аргументоване вчення про А. було вперше створене Дарвіном, конкретизоване Гекслі та Енгельсом. У 60-ті рр. XX ст. тлумачення А. зазнало істотних модифікацій. На зміну уявленням про А. як низку послідовних рівномірних стрибків від антропоїда до Homo Sapiens (людини розумної) прийшла концепція А. як двох великих стрибків. Необхідність уточнення традиційної схеми А. була викликана також відкриттям проміжної ланки між антропоїдами та пітекантропами - Ношо Habilis (людини вмілої) - істоти, що за своєю морфофізіологічною організацією ще не відрізнялася від австралопітеків, але вже виготовляла знаряддя за допомогою знарядь, тобто їх виробляла (за 1 - 1,5 млн. років до виникнення свідомості та мови). Виявлення цих обставин змусило не тільки по-іншому порушувати і розв'язувати питання про співвідношення трудової діяльності, свідомості та мови, а й про характер і періодизацію А. в цілому, а також - про нові підходи до тлумачення людини як істоти, що виробляє знаряддя праці.

ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ - зміна станів суспільства в загальних структурах темпоральності (тобто порядку подій перетворення минулого у прийдешнє), що характеризується зрушеннями в долі, способі життя народів, їх діяльності і цінностях у площині збагачення загальнолюдського досвіду. В.і. розкриває єдність певних чинників життєдіяльності її суб'єктів (народів, соціально-політичних спільностей та особистостей) через багатоманітність форм, шляхів і варіантів здійснення людської присутності у світі. Такі чинники В. і. виступають у вигляді універсальних структур економічного розвитку (ринкової самоорганізації, грошового обміну, вироблення додаткової вартості, відношень власності тощо); виробничого процесу (росту продуктивних сил суспільства, організації виробничих відносин, розділу форм праці та її усуспільнення, оречевлення робочої сили тощо); політичної активності (механізмів влади, форм демократії чи деспотії, основ державно-правового будівництва); культурної творчості (загальних архетипів, категорій діяльності, її символічного морфогенезу й інформаційної результативності); пізнавальної діяльності (парадигм та форм наукової картини світу, підстав науково-технічного прогресу, форм становлення базису безумовності в осягненні істини тощо); смисложиттєвого затвердження буття (трансценденції абсолюту, моральних імперативів, істини - добра - краси, кохання, зв'язку поколінь, екологічних принципів олюднення довкілля). Ці універсальні структури виникають не водночас, а розгортаються у часі, детермінуючи певні епохи В. і. На її перших фазах першорядне значення мають географічне середовище та ріст народонаселення; потім (з неолітичною революцією) зростає значення аграрного виробництва, а згодом і чинники ранніх цивілізацій, що пов'язані з державою та міжнародними відносинами. В епоху "вісьового часу" (III - VIII ст. до н. е.) дедалі більшого значення (поряд із попередніми структурами) набувають духовні стимули історичного процесу. З формуванням індустріального суспільства вирішального значення набувають усі форми економічної стимуляції. В XX ст. на хвилі науково-технічної революції та зародження постіндустріального суспільства духовне виробництво починає конкурувати з матеріально-виробничою діяльністю, відбувається інформатизація усієї техносфери людства. Вже з появою перших універсальних структур історичного розвитку виникають потенції та тенденції формоутворення В. і., яка актуально самоздійснюється з виникненням планетарного простору взаємовідносин народів на початку індустріальної доби. Розгортання історичних підстав єдності В. і. дозволяє ставити питання про її стадії, тобто типологічні риси певних епох, які визначають історичний поступ. Ці типологічні стадії Маркс характеризував як суспільно-економічні формації, що пов'язані з різними рівнями розвитку продуктивних сил та відповідних відносин власності. В узагальненому вигляді Маркс поділяє формації на докапіталістичні та власне капіталістичну, яку - шляхом революційного стрибка із "царства необхідності" у "царство свободи" - повинно замінити комуністичне майбутнє усього людства. Для В. і. характерною є також фундаментальна культурна диференціація людства, яка втілюється у т. зв. локальних цивілізаціях, котрі поєднують як діахронні, так і синхронні аспекти історичного процесу. І хоч локальні цивілізації (напр., антична чи буддійська в її індійському та далекосхідному варіантах) мають не стадіальні, а культурні відмінності, цивілізаційний підхід до В. і. не заперечує рівнів розвитку соціальності. Вони позначаються первісним суспільством, що змінюється епохою ранніх цивілізацій із наступним переходом до традиційних суспільств. Після них виникає індустріальне суспільство, яке у XX ст. трансформується у постіндустріальне. Ці суспільні перетворення визначають історичний поступ. Але внаслідок нерівномірності історичного процесу суспільства (у вигляді реліктів, муміфікованих форм соціальності, укладів чи нереалізованих можливостей) продовжують співіснувати з прогресивними тенденціями трансформації соціальних відносин на індустріальній та постіндустріальній основах. Процеси глобалізації, які розкривають планетарний масштаб В. і., виступають також як парадигмація (набуття зразковості західноатлантичної цивілізації) і тому породжують фундаментальні соціальні та національні суперечності. В. і. розгортається через суперечності, конфлікти, революції, війни, навіть катастрофи і має багатовекторне здійснення. Розрізняються, напр., східний та західний шляхи розвитку соціальності. Перший характеризує поєднання влади і власності, а другий - їх розділення в напрямі затвердження приватної ініціативи та економічної свободи. З певною мірою умовності розрізняється також індустріальна Північ та світовий Південь. За таким розрізненням криються колізії В. і. Сучасний світовий процес характеризується прискоренням історичного розвитку, що породжує парадокси "футурошоку", спричиненого неузгодженістю швидких змін з адаптацією людей до майбутнього, що насувається надто швидко. Постає питання про ліміти розвитку згідно з лінійним зростанням виробництва матеріальних благ, котре викликає екологічні потрясіння та потребує посилення "вертикалі" ціннісного, духовного наповнення. Доконечним є також персоналістський аспект, який характеризується розвитком людських сутнісних сил - від первісного родового існування до можливостей індивідуального господарювання (з появою залізних знарядь праці) і далі - до соціокультурного розкриття особистості в її національній ідентифікації та гуманістичної цінності. В. і. формує багатоманітність біографій людей та розширює спектр рольових структур їх діяльності.

ЕВОЛЮЦІЯ та РЕВОЛЮЦІЯ ( від лат. evolutio - розвиток; revolutio - переворот) - дві взаємопов'язані та взаємозумовлені сторони розвитку. Еволюція - уявлення про поступові, тривалі, кількісні зміни в певному стані будь-якої системи; революція - уявлення про глибокі, якісні зміни в стані системи, які переривають еволюційний період її розвитку і переводять систему на якісно інший ступінь розвитку. В теорії діалектики поняття "еволюція" та "революція" розкривають зміст закону переходу кількісних змін в якісні за допомогою якісного стрибка. Але якщо поняття "еволюція" знайшло найбільш глибоке втілення в біологічних теоріях розвитку природи, то поняття "революція" найчастіше застосовується для характеристики процесів суспільного розвитку та наукового пізнання (напр., соціальна революція, науково-технічна революція, наукова революція та ін.). Теорія еволюції в біології ґрунтовно розроблена англ. природознавцем Дарвіном і його послідовниками, які розглядали взаємозв'язок спадковості, мінливості та добору як рушійну силу еволюції. Остання описується Дарвіном як взаємозв'язок організму і середовища, внутрішніх і зовнішних сил розвитку. Революція соціальна розглядається як спосіб переходу від історично віджилого етапу суспільно-економічного розвитку суспільства до більш прогресивного шляхом корінного перевороту в усіх соціально-економічних структурах. Теорія соціальної революції є центральною складовою марксистського вчення про перебіг соціальних процесів у суспільстві. У сфері пізнання широкого вжитку набуло поняття наукової революції, яке було впроваджене амер. вченим Куном. Він розглядає розвиток науки як чергування нормальних та революційних періодів. Концепція наукової революції відходить від позитивістських уявлень про кумулятивний характер розвитку знання і протиставляє їм погляд на розвиток науки як зміну парадигм, тобто як періодичну докорінну трансформацію фундаментальних наукових підходів, конкретизуючи тезу про зв'язок еволюції та революції як взаємопов'язаних аспектів розвитку наукового пізнання.

Енгельс, Фридрих (1820, Бармен, Пруссія - 1895) - нім. мислитель, суспільний діяч, один із засновників марксизму. Син підприємця (текстильного фабриканта), він присвятив свою творчість і діяльність доведенню минущого характеру суспільства приватної власності та необхідності революційної його заміни соціалізмом (комунізмом) С. подвижник і друг Маркса. На відміну від нього Е. прийшов до ідей соціалізму переважно на ґрунті філософських міркувань (особливо теорії відчуження). Соціалістична орієнтація Е. мала витоки насамперед в політекономії і реальних суспільно-економічних колізіях (які особливо мали місце в Англії на поч. 40-х рр. XIX ст). При всій єдності поглядів Маркса й Е. між ними є певні відмінності. Головним принципом філософії Маркса був принцип практики, яку він розумів як основу всіх виявів існування людини. Відповідним принципом у Е. було "велике основне питання всієї, особливо новітньої філософії" - про відношення мислення до буття, духу до природи: про первинність чи вторинність останньої, про пізнаваність світу. З огляду на це, Маркс вважав головним недоліком усього попереднього матеріалізму споглядальність, а Е. - його механістичний, метафізичний характер та ідеалізм у розумінні історії. Це відбилося і на розумінні природи. Якщо Маркс бачить її в контексті практики, то Е. зосереджує свою увагу на природі як такій ("Діалектика природи"). Характерною рисою творчості Е. є багатоманітність його зацікавлень та наукових інтересів. Він спеціально вивчав природознавство, військову справу, житлове й селянське питання тощо і на основі цього створив відповідні концепції. Помітною є протилежність загальних тенденцій духовної еволюції двох засновників марксизму: Маркс від ранніх філософських творів перейшов до політекономії і на ній, зрештою, зупинився. Е. продовжував розробляти марксизм в усіх його відгалуженнях (напр., "Анти-Дюринг") й інтерес до філософських досліджень з часом у нього не спадав. Матеріалізм і діалектику Е. аналізував і розробляв у загальному вигляді, тоді як у Маркса вони підпорядковані конкретному предмету його досліджень. Розробити, викласти і донести до широкого читача філософію марксизму випало саме на долю Е. Він називав її по-різному: "новий матеріалізм", "сучасний матеріалізм", "матеріалістична діалектика", маючи на увазі, що "сучасний матеріалізм" є по суті діалектичним і що продовження його становить "матеріалістичне розуміння історії", або "історичний матеріалізм". Термін "діалектичний матеріалізм" запровадив Дицген. У 90-ті рр. XIX ст. Е. критично переосмислив певні аспекти історії і практики соціалізму. У вступі до праці Маркса "Класова боротьба у Франції з 1848 по 1850 р." (1895) він оцінив свої і Маркса очікування близької революції як ілюзію, а способи боротьби, котрі тоді застосовувалися, - як застарілі; звернув увагу на новий для того часу, але ефективний засіб трансформації суспільства - всезагальне виборче право. Е.-вчений помітив і вказав на можливий перехід від насильницьких до мирних, парламентських способів боротьби. В праці "До критики соціал-демократичної програми 1891 р." Е. дійшов висновку, що в розвинутих країнах: Франції, Англії, Америці (але не в "деспотичній" Німеччині) можливе мирне "вростання" старого суспільства в соціалізм (втім, це "вростання" зберігало революційний зміст - заміну приватної власності суспільною). Е. - видатний прогнозист соціальних явищ. Майже за 20 років наперед (у 1895 р.) він передбачив настання доби світових війн. Але найбільш вражаючим є передбачення ним революції в Росії. Е. припускав, що почнеться вона в Петербурзі, буде здійснена невеликим гуртом людей, надасть поштовху до розвалу усієї системи і вивільнить такі руйнівні сили, які потім неможливо буде приборкати; але згодом люди, котрі здійснять революцію, переконаються в тому, що вони вчинили те, чого самі не знали й не хотіли. Е., слідом за Гегелем, називав такий перебіг подій "іронією історії".

[br]

Осн. тв.: "Становище робітничого класу в Англії" (1845); "Анти-Дюринг" (1878); "Походження сім'ї, приватної власності і держави" (1884); "Діалектика природи" (напис. 1873 - 1883 рр., опубл. 1925 р.); "Людвіг Фоєрбах і кінець класичної німецької філософії" (1886).

КОМУНІЗМ ( від лат. kommunis - спільний) - соціально-політичне вчення а) про особливу суспільно-економічну формацію - комуністичне суспільство, котре з необхідністю має прийти на зміну капіталізмові як закономірний наслідок історичного процесу; б) про основні риси комуністичного суспільства, умови та способи його формування. К. став ідеологією і практикою комуністичних партій, панівною офіційною ідеологією і практикою Радянського Союзу та країн т. зв. соціалістичного табору, має прихильників практично в усіх країнах. Як ідеологія К. виник у середині XIX ст., його засновниками були нім. мислителі Маркс і Енгельс (див. марксизм), продовжувачем у XX ст. - рос. політик Ленін. Найближчим ідейним джерелом К. виступив франц. і англ. утопічний соціалізм XVIII - XIX ст. К. називають також суспільство, засноване на засадах комуністичної ідеології. Згідно з цим вченням, основою комуністичної формації має стати суспільна власність на засоби виробництва, котра виникає внаслідок знищення всіх форм та проявів приватної власності і має визначати зміст та характер будь-якої сфери суспільного життя. На базі суспільної власності формується новий тип відносин суспільних, що унеможливить експлуатацію людини людиною, забезпечить соціальну рівність та добробут усіх членів суспільства, справедливий розподіл матеріальних благ за потребами, а також гармонійний розвиток суспільства в цілому. В процесі становлення комуністичної формації ліквідуються соціальні класи і прошарки, відмирають нацїі, зникає суспільний розподіл праці, яка перетвориться на першу життєву потребу. усувається відмінність між фізичною та розумовою працею тощо, внаслідок чого формується соціальна однорідність суспільства. Як стверджує комуністична ідеологія, відімре релігія і буржуазна мораль, відбудуться кардинальні зміни в інших формах суспільної свідомості, з'явиться новий тип людської самосвідомості, яка стане основним фактором мотивації та регулювання соціальної поведінки. На зміну інституту держави як інструменту придушення і панування одного класу над іншим має прийти громадське самоврядування, де управління людьми перетвориться в управління речами. Комуністичне суспільство у своєму становленні проходить дві фази: першу, нижчу - соціалізм, який є перехідним періодом від капіталізму до розвиненого К., містить в собі як пережиток залишки попереднього суспільного ладу, зародження і розгортання нових суспільних відносин, де утверджується принцип "від кожного за його здібностями - кожному за його працею"; другу, вищу - повний К., коли реалізуються всі комуністичні ідеали і панує принцип "від кожного за його здібностями - кожному за його потребами". Умовою перетворення суспільства на комуністичних засадах має стати непримиренна класова боротьба, соціалістична революція і встановлення диктатури пролетаріату. Надавши комуністичним ідеям певного філософського, історичного та економічного обґрунтування, засновники та їх послідовники оголосили своє вчення науковим К. Однак світовий розвиток подій у XX ст. та невдалі спроби запровадити першу фазу комуністичного суспільства в деяких країнах спростували ці претензії. На практиці "науковий К." виявився черговою утопією, простою декларацією, яка нездатна запропонувати ефективні природні форми втілення суспільних ідеалів і змушена вдатися до культивування насильства. Соціалізм як економічний та суспільно-політичний лад, що утворився в Радянському Союзі в результаті Жовтневої революції 1917 р. і тривалої громадянської війни в Росії, а потім - в країнах соціалістичного табору внаслідок Другої світової війни, будувався і утримувався за допомогою тотального насильства і масових репресій, жертвами яких стали десятки мільйонів людей. Досягши окремих позитивних зрушень в соціальній сфері, соціалізм радянського типу призвів до економічного занепаду, небаченого рівня експлуатації і зниження добробуту, зрівнявши більшість членів суспільства у бідності. Зневажено свободи і знехтувано права людини, пригнічено особистість, набула стійкості тенденція до науково-технічної та технологічної відсталості, виникла загроза самоізоляції від світового розвитку тощо З. акономірно, що перші послаблення репресій і спроби відродження громадянських свобод і прав у період т. зв. перебудови кінця 80-х рр. XX ст. відразу ж спричинили крах комуністичних режимів Ц. е дозволило більшості країн колишнього соціалістичного табору та пострадянських незалежних держав розпочати своє відродження шляхом поступового переходу до випробуваних світових стандартів розвитку — соціально орієнтованої ринкової економіки, що спирається на рівноправність усіх форм власності, в тому числі приватної, громадянського суспільства, верховенства прав людини і громадянських свобод, політичного та ідеологічного плюралізму, демократії. В своєму розвиткові ідеологія К. під впливом невдач комуністичної практики, історичних, етнічних, релігійних та інших особливостей окремих країн та регіонів зазнала істотних трансформацій і зараз там, де вона зберігає свій вплив, вар'юється від екстремістських форм до форм, близьких соціал-демократії.

ПОСТМОДЕРН - неологізм, який позначає: а) період європейської історії, що починається після завершення Модерну; б) особливий умонастрій, котрий нині поширений у всіх сферах людської життєдіяльності: культурі, філософії, політиці, економіці, технонауці, сфері планетарного комунікативного праксису тощо. Саме тому він став одним із ключових термінів у словнику міждисциплінарного спілкування і вживається з найрізноманітнішими епітетами ("філософський", "естетичний", "культурологічний", "політичний", "історіософський", "релігійний" та ін.). Ключову роль у формуванні цього умонастрою відіграв філософський дискурс про Модерн, що був ініційований Ніцше, Гайдеггером, Вітгенштайном, Вебером, Фуко, Ортегою-і-Гассетом. Домінантною для цього дискурсу була ідея, що доба Модерну не тільки збагатила європейську цивілізацію неминущими гуманістичними цінностями, демократичними ідеалами й геніальними прозріннями, а й посилила такі недуги цієї цивілізації, як європоцентризм, андроцентризм, технолатрія, тоталітаризм, гіпертрофований розвиток індустріального ставлення європоцивілізації до природи на шкоду всім іншим. У наш час філософський П. розвивають Деррида, Ліотар, Бодріяр, Рорті, Джеймсон, Еко, Дельоз, Левінас, Гваттарі, Гаше, Серр, Батай, Бланшо, Лаку-Лабарт. Усі вони намагаються досягти адекватного розуміння теперішньої екзистенційної ситуації, в якій опинилася європейська цивілізація. їхні філософські пошуки втілюють прагнення: ініціювати новий, тобто не-європоцентристський, погляд на становище цивілізації у породженому нею самою світі; деконструювати європоцентристські новочасові тоталітарні соціальні, економічні, політичні, науково-технічні, духовні структури; активізувати пошуки нових не-оксиденталістських моделей планетарного співтовариства націй, його прийдешніх трансформацій. Ініціатори П. шукають вирішення філософських проблем, що стосуються перспектив самозбереження посттоталітарної соціальності, - проблем, заповіданих нашій цивілізації добою Модерну. Головні ознаки П.: 1) Занепокоєність сучасних інтелектуалів глобальними негативними наслідками трьохсотрічного здійснення проекту Просвітництва (такими, як дві криваві світові війни, Голокост, нуклеаризм, планетарне отруєння ґрунту, глобальне забруднення атмосфери, світового океану, озонні дірки, потепління планетарного клімату, зростання енергоспоживання, вичерпання непоновлюваних енергоджерел, перенаселення планети, расизм, войовничий націоналізм, СНІД, загроза екоциду тощо). 2) Світоглядне розчарування у найпрекрасніших колективних сподіваннях, мріях, прагненнях, які були пробуджені величним проектом Просвітництва. 3) Іронічне ставлення інтелектуалів до будьяких проявів європоцентризму. 4) Ентропія довіри до гранднаративів Модерну (про поступальне розширення горизонтів свободи, розвиток Розуму, емансипацію праці, прискорення НТП, діалектику Духу, герменевтику смислу). 5) Девальвація ідеології фундаменталізму; зростання інтересу до розмаїтих форм виявлення плюральності, нелінійності, індетермінізму, дисенсусу і т. ін.

ТЕХНІКА ( від грецьк. τεχνικόζ - мистецтво, майстерність, уміння) - форма перетворювальної людської діяльності, що історично розвивається і здійснюється відповідно до тієї чи іншої раціональної схеми з метою задоволення потреб людини, посилення її здібностей, визволення від влади чужих їй сил природи та суспільства. Сучасна Т. не обмежується тотальністю технічних засобів (машин, механізмів, інструментів). Вона охоплює також Т. наукових досліджень, Т. процесу навчання, Т. культури й побуту, Т. віршування, живопису, хореографії, Т. медитації, духовного життя, містичного культу та ін. У широкому сенсі Т. - не тільки засіб, яким людство може користуватися чи ні; це дійсність, яка виникає в процесі коеволюції фізико-космічної, біологічної сфер та сфери творчої активності людини. Залежно від характеру взаємозв'язку "людина - Т." історія становлення Т. поділяється на три періоди: 1) період людино-центрованого взаємозв'язку; 2) період техно-центрованого взаємозв'язку; 3) період децентрованого взаємозв'язку. В структурі взаємозв'язку першого періоду людина - головний агент технологічного процесу, а технічні знаряддя - це лише підсилювачі та модифікатори фізичних органів людини. В другому періоді головна роль переходить до машинної Т.; органи праці людини використовуються як технологічні елементи, які доповнюють машину. Основу взаємозв'язку людини й Т. третього періоду становлять два рівноправних агенти взаємодії "людина - Т.". Людина перестає бути фізичним придатком технологічного процесу і здобуває умови для вільного творчого застосування своїх здібностей. Розвиток самої Т. тепер не лімітується фізіологічними межами людського організму. Т. набуває не тільки антропокультурного, а й космологічного значення, оскільки перетворює людину на космогонічну силу, здатну змінити не тільки нашу планету, а й найближчий Космос. Взаємовплив суспільства та Т. відбувається не тільки через сферу матеріального виробництва, а й через будь-яку іншу соціокультурну сферу Р. еволюції в Т. планетарного електронно-комп'ютерного зв'язку суттєво змінюють не тільки уявлення про світ, становище людини в ньому, її світовідчуття, а й екзистенційний сенс існування людини у Всесвіті. Наприкінці епохи Модерн ну (головні ознаки якого - радикальна трансформація в галузі комунікації, науки, енергетики і безперервне зростання ефективності технології виробництва) виникає скептичне ставлення до проекту Просвітництва, зокрема до такої його цінності, як Т. Нині цивілізація опиняється перед дилемою: подальше зростання загрози величним цінностям Просвітництва або ж відродження їх нормативного пріоритету. Яка саме з цих альтернатив здійсниться залежить від того, чи стане техногенне суспільство слугою, а чи паном породженої ним Т.