-
1 традиційна етика
-
2 традиційна мораль
conventional morality, traditional moralityУкраїнсько-англійський юридичний словник > традиційна мораль
-
3 традиційна схема забезпечення
Українсько-англійський словник > традиційна схема забезпечення
-
4 традиційна логіка
традицио́нная ло́гикаУкраїнсько-російський політехнічний словник > традиційна логіка
-
5 війна
ВІЙНА - складне соціально-політичне явище, стан суспільства, в якому основним видом діяльності є організована збройна боротьба між державами, класами або націями (народами). У міжнародно-правовому аспекті В. - це легітимне здійснення державою збройного насильства відносно іншого суб'єкта права, яке змінює статус їхніх відносин (термін дії міжнародних угод тощо). Стан В. у суспільстві визначається наявністю організованої збройної боротьби в тій чи іншій специфічній формі, яка змінює основні форми його буття. Так, В. передує офіційне повідомлення про початок воєнних дій, припинення дії угод мирного часу, проведення мобілізації. Руйнівний характер В. простежується впродовж останніх сотень років при обчисленні людських втрат. У XVII ст. загинуло у війнах 3 млн. осіб, тоді як у XVIII ст. ця цифра складала 5,2 млн., а в XIX ст. - 5,5 млн. У XX ст. В. включила в об'єкт руйнування не тільки воєнні формування, а й цивільне населення, природне середовище. В роки Другої світової В. тільки цивільних загинуло 2 млн. осіб І. сторико-філософська традиція аналізу В. починається з фрагментів Геракліта, згідно з якими "В. - батько всього і всього цар". Демокрит одним із перших серед античних мислителів почав розрізняти внутрішні та зовнішні В., а Платон розкрив економічні причини В. і намагався в "Законах" визначити правила ведення В. Позитивне ставлення до В. в Античні часи змінилося в епоху Середньовіччя й Нового часу на моральне засудження її наслідків та мрії щодо "вічного миру". Еразм Роттердамський, Спіноза визначали В. не тільки як засіб політичної боротьби, а й як стихійне лихо. В. раніше за мир досягла розвинених форм, тому раніше знайшла своїх теоретиків Н. ім. "філософ В." Клаузевіц дослідив зв'язки В. з політикою, визначаючи першу як "продовження політики іншими, насильницькими засобами", а останню - як "розум уособленої держави". Він доводив утопічність мрій про "вічний мир" Н. адмірна політизація в тлумаченні В. марксистськими теоретиками XIX - XX ст. заважала усвідомленню визначення В. як такого напруження збройної боротьби між конфліктуючими сторонами, межі якого визначає розумна політика. Традицію розгляду В. у двосторонніх зв'язках з політикою підтримали нім. теоретики (Мольтке, Шліффен), рос. вчені XIX ст. (Леєр, Міхневич), укр. воєнні теоретики XX ст. (Байков, Колодзінський, Петлюра) та ін. В. як засіб вирішення конфліктів між соціальними суб'єктами досягла свого апогея в кін. XIX - пер. пол. XX ст. За сучасних умов можливої ядерної катастрофи вона не може вважатися актом адекватної поведінки в конфліктній ситуації, інструментом розумної політики, тому політико-етичний поділ на справедливі та несправедливі В. втрачає сенс. Мир як політична альтернатива В. завжди включає можливість вибору шляхів мирного розв'язання соціальних конфліктів. Своєрідним підсумком того, що було зроблено мислителями за тисячі років, є формула: В. наскрізь суперечлива. Вона дає здобич і прибуток, рабів та коштовності, але водночас доводить до нищення навіть переможців (Руссо); виявляє суперечливе прагнення народів жити в мирі, як і звичку вирішувати суспільні протиріччя за допомогою сили (Аристотель), породжує героїв і боягузів водночас (Еразм Роттердамський), "оздоровлює" дух народів і, разом з цим, викликає ниці пристрасті (Гегель, Кант). Сучасний світ не став пост'ядерним, а тому несе нові загрози миру - через поширення ядерних матеріалів, ядерний шантаж держав, які володіють ядерною технологією та ракетною зброєю. Ядерна В. не відкинута остаточно й навіть передбачається воєнними доктринами деяких країн.М. Цюрюпа -
6 діалектика екзистенційна
ДІАЛЕКТИКА ЕКЗИСТЕНЦІЙНА - діалектика існування, внутрішнього життя (переживання) людини. Діалектика взагалі функціонує як сукупність полярних визначень, які відбиваються в протилежних категоріях - конечного і безконечного, сутності та існування, внутрішнього і зовнішнього тощо. В класичній філософії, що виникла під впливом потреб пізнання, це була діалектика речей, явищ, процесів, яка знаходила відображення в логічних формах. Людина поставала однією з речей світу. Д. е. обернула діалектичні структури на внутрішнє буття - екзистенцію, в якій концентрується особистість, на відміну від буття зовнішнього - "Man" Гайдеггера, "світу об'єктивації" Вердяєва. Д.е. - це діалектика переживань особи та їх структура. До екзистенціалізму переживання були переважно предметом психології. Екзистенціалізм завдяки відкриттю інтенціональності - спрямованості свідомості на об'єкт і особливо у такій її формі, як вихід екзистенції до трансцендентного, створив їх онтологію. Д.е. сформувалася в працях К'єркегора, Ясперса, Гайдеггера. Онтологічною передумовою екзистенції є її конечність, смертність. Вони роблять екзистенцію часовою, історичною. В традиційній філософії історичність була суттєвою рисою діалектики К. ласовий історизм мав зовнішній характер, стосувався буття органічного світу або всесвітньої історії, а час був абстрактний, кількісний, яків механіці Ньютона. Сама ж історія мала справу з минулим. В екзистенціалізмі, як і в теорії відносності, час наповнений, якісний, а в структурі особи основна увага приділяється майбутньому і таким екзистенціалам, як "вибір", "проект", "план", "надія". До того ж, "історія" означає існування людини в певних ситуаціях, приналежність до даного народу, стану, наявність у нього певних біологічних, психологічних та інших властивостей, що в сукупності подається категорією "буття-в-світі" (така категорія відсутня в класичній філософії). Ядро Д.е. становить вихід, прорив ("пролом") екзистенції як конечного існування в безконечне, до трансценденції. Прорив відбувається завдяки відчуттю і усвідомленню пограничних ситуацій: у будьякій з них (боротьба чи смерть, випадок чи вина) закладені основи антиномії (Ясперс). Останні й виштовхують свідомість у трансцендентне, здійснюється сходження від суперечності до "екзистенціальної істини". Антиномії Д.е., на відміну від кантівських, не теоретичні, а емоційно напружені і навантажені. Вони не розв'язуються, припинення суперечності було б водночас спокоєм і смертю екзистенції. Зняття суперечності - не розв'язання її, а стрибок у новий план буття. За Ясперсом, ця безконечна діалектика не заспокоюється ні на "як і так", ні на "або-або", не полягає ні в примиренні, ні в пригніченні суперечностей, але притягує все це і, неспокійна в своєму спокої, рушає далі. Антиномії - чинники потрясіння внутрішнього світу, яке спонукає до виходу за межі повсякденного. Оскільки такий вихід здійснює саме особа, вона вільна, свободна. Екзистенціалісти інакше розуміють свободу, ніж класичні філософи, вони відмовляються від свободи як пізнаної необхідності. Свобода визначається характером трансценденції: Марсель і Ясперс вважають, що її досягти можна в Богові. Для Сартра і Камю, які ототожнюють її з ніщо, свобода є негативністю відносно емпіричного буття, бунт проти неї. В усякому разі свобода - це вибір між альтернативами, вона ґрунтується не на необхідності (що панує в сфері повсякденності і де особа втрачає себе), а на можливості." Для розуміння Е.д. важливо брати до уваги, що "категорії Е.д." зовсім інші, ніж в класичній діалектиці: становлять або повне їх переосмислення (як конечне і безконечне, зовнішнє і внутрішнє та деякі інші), або являють собою нові категорії (турбота, страх, відчай, історичність і т.ін.).М. БулатовФілософський енциклопедичний словник > діалектика екзистенційна
-
7 традиционная логика
традиці́йна ло́гікаРусско-украинский политехнический словарь > традиционная логика
-
8 традиционная логика
традиці́йна ло́гікаРусско-украинский политехнический словарь > традиционная логика
-
9 conventional ethics
традиційна етика ( або мораль) -
10 conventional morality
-
11 traditional morality
-
12 classic security structure
The English-Ukrainian Dictionary > classic security structure
-
13 plain vanilla bond
-
14 Горкгаймер, Макс
Горкгаймер, Макс (1895, Штутгарт 197Я) - нім. філософ і соціолог. Один із засновників Франкфуртської школи. З роботою Франкфуртського ін-ту соціальних досліджень пов'язаний перший період творчості Г. - формування критичної теорії. Саме як її засновник, Г. мав найбільший вплив на подальший розвиток соціальної філософії у Зх. Європі. Другий період стосується відходу від марксизму і спільної творчої співпраці з Адорно; третій - розробки негативної теології. В перший період Г. ("Традиційна і критична теорія" та ін.) відштовхувався від неомарксистських ідей раннього Лукача і здійснив критику "традиційної теорії", яку уособлювали, зокрема, Вебер і Маннгейм. Призначення філософії - допомогти індивідові вистояти під тиском тотальності, ухилитися від тих форм організації, які нав'язуються авторитарними режимами. Нетотожність між загальним і особливим може здійснюватися насамперед в критичній теорії, що прориває "універсальний зв'язок засліплення". Традиційна ж теорія є виразом історично зумовленого "капіталістичного відчуження", яке у теорії пізнання (ідеології цього відчуження) постає як розрив суб'єкта і об'єкта, тоді як реально суспільство являє собою їхню тотожність. Г. висуває наступні вимоги критичної теорії: а) усвідомлення обмеженості будь-якої спеціалізованої діяльності, в тому числі пізнавальної; б) дослідження - як предмет соціальних наук - всієї системи взаємовідносин суспільства і природи, що охоплюється поняттям "праксис"; в) тлумачення суб'єкта пізнання не як відокремленого індивіда, а як суспільної людини, для якої предмет пізнання вже не є чимось зовнішнім (об'єктивним), а продуктом його діяльності. У другий період творчості ("Потьмарення розуму" та ін.) Г. розчаровується у пролетаріаті як носієві "критично-революційних можливостей" і покладає свої надії на "критично-мислячу інтелігенцію". У цей час Г. знаходиться під впливом ідей Шопенгауера і Ніциіе В. ід аналізу позаекономічних, метафізичних структур влади він переходить до пошуку шляхів подолання інструментального мислення, яке панує в індустріальному суспільстві й виразною ознакою чого є домінанта "тотожності". Остання є характерною рисою усієї західної культури - від міфології до сучасної культурної індустрії. Виявом неминучих тенденцій до авторитаризму і тоталітаризму Г. вважав нацизм і комунізм. На зміну автоматизмові мислення мають прийти філософське мислення, що є нонконформістським стосовно будь-якої реальності. У третій період творчості ("Примітки з 1950 по 1969 роки та сутінки" та ін.) Г. приходить до переконання, що Абсолют існує, але не пізнається позитивно: він присутній у нашому пристрасному бажанні. Конкретну історичну реальність становлять не народи і класи, а індивіди, які можуть об'єднуватися лише на ґрунті відчуття солідарності.[br]Осн. тв.: "Студії про сім'ю та авторитет" (1936); "Традиційна та критична теорія" (1937); "Потьмарення розуму. Критика індустріального розуму" (1947); "Діалектика просвітництва", у співавт. (1948); "Дослідження забобону". В 5 т. (1949 - 1950); "Ностальгія за зовсім Іншим" (1961); "Соціологіка". В 2 т., у співавт. (1962), "Критична теорія". В 2 т. (1968)та ін. -
15 traditional
adjтрадиційний; що передається з покоління у покоління; що ґрунтується на звичаї* * *aтрадиційний; той, що передається з покоління в покоління; заснований на звичаїtraditional form [morality] — традиційна форма [мораль]традиційний, звичайний, такий, що часто повторюється
the traditional luck of fools — = дурням завжди везе
he can never go back to his traditional occupation — він ніколи не зможе повернутися до своїх звичайних занять; традиційний, несучасний, застарілий
traditional logic — традиційна /арістотелева/ логіка
-
16 traditional
aтрадиційний; той, що передається з покоління в покоління; заснований на звичаїtraditional form [morality] — традиційна форма [мораль]традиційний, звичайний, такий, що часто повторюється
the traditional luck of fools — = дурням завжди везе
he can never go back to his traditional occupation — він ніколи не зможе повернутися до своїх звичайних занять; традиційний, несучасний, застарілий
traditional logic — традиційна /арістотелева/ логіка
-
17 square
1. n1) квадрат; предмет квадратної форми2) площа3) сквер4) квартал (у місті)5) клітинка; поле (шахівниці)6) трикутник, косинець7) мат. квадрат величини, другий ступінь8) одиниця площі, що дорівнює ста квадратним футам (близько 9 м2)9) знев. міщанин, обиватель; порядний буржуа, філістер; консерватор10) кадриль11) правило; критерій; взірець12) геом. сторона квадрата (прямокутника, багатокутника); грань куба13) штемпель; карбівка14) чотири, четвірка15) військ. кареto be on the square — поводитися чесно; бути масоном
on the square — під прямим кутом; чесно; на рівних засадах
out of square — косо; неправильно
2. adj1) квадратний; квадратної форми2) прямий; прямокутний3) чотирикутний4) під прямим кутом; перпендикулярний5) мат. взятий у квадраті, квадратовий; квадратичний6) широкий7) картатий8) виконуваний чотирма парами (чотирма учасниками)9) зрівняний; упорядкований; рівний10) точний; визначенийsquare hit — військ. пряме влучання
11) відвертий; недвозначний; рішучий12) розм. чесний; справедливийsquare shooter — чесна (справедлива) людина
the square thing — чесна угода; чесний вчинок
13) розм. ситний, добрячий14) знев. міщанський; обивательський; традиційний; консервативний; відсталийsquare pitch — обивательське міркування; проповідь міщанства
15) стійкий; твердий; непохитнийsquare bevel — тех. малка
S. Deal — амер., іст. політичний курс президента Теодора Рузвельта
square hoe — с.г. сапа
square John — знев. порядний і законопослушний громадянин; противник алкоголю і наркотиків; непитущий
square serif — друк. єгипетський шрифт
square set — гірн. квадратний оклад
3. adv1) прямо; безпосередньо2) під прямим кутом; перпендикулярно3) лицем до лиця4) розм. чесно, без обману5) розм. повністю, беззастережно, твердо6) розм. як слід, як належитьthey were married, square and regular — вони одружилися, усе як належить
4. v1) надавати квадратної форми2) робити прямокутним3) вирівнювати, обтісувати під прямим кутом4) розправляти; випрямляти, розпрямляти; розпростувати5) мат. підносити до квадрата; визначати площу, вимірювати площу6) приводити в порядок; урегульовувати; улагоджувати7) збалансувати8) розрахуватися; розплатитися (з кимсь)9) розквитатися; звести рахунки (з кимсь)10) розм. платити11) розм. умовляти, уламувати; підкупляти12) відповідати; узгоджуватися13) пристосовувати; узгоджувати14) міряти; розміряти16) мор. ставити реї упоперек корабля17) сваритисяsquare away — приготувати, улагодити, упорядкувати
square off — розкреслювати на квадрати; розм. мирно закінчити; спорт. приготувати до бою
square up — приготуватися до бою (бокс); сміливо зустріти; тех. вирівнювати; установлювати під прямим кутом; рішуче братися (за щось)
* * *I n1) квадрат; прямокутник2) предмет чотирикутної форми; пoлiгp. кант ( палітурної кришки)3) площа, майдан4) сквер5) квартал ( у місті); cл. квартал ( відстань від вулиці до вулиці)6) клітина; поле ( шахове)7) косинець; креслярський трикутник8) мaт. квадрат величини, другий степінь9) одиниця площі, рівна 100 квадратним футам10) лог. квадратна схема, побудована на основі двох бінарних ознак11) през. міщанин, обиватель; консерватор; "правильна" людина, людина, яка не має поганих пристрастей12) = square cap13) = square dance14) вид кросворда15) icт. правило; критерій, зразокII a1) квадратний, який має квадратну форму2) прямий; прямокутний; чотирикутний; який іде під прямим кутом, перпендикулярний3) мaт. взятий у квадраті, квадратичний4) широкий, який роздався ( ушир)5) картатий ( про малюнок)6) який виконується за участю чотирьох пар, партнерів7) зрівняний, упорядкований, рівний8) розм. чесний, справедливий9) ситний, щедрий10) нічийний, рівний ( про рахунок)11) през. міщанський, обивательський; традиційний, консервативний, відсталий; нормальний, який не має поганих пристрастей; який не страждає на наркоманіюIII adv1) прямо2) прямо, безпосередньо3) під прямим кутом, перпендикулярно4) обличчям; віч-на-віч5) чесно, без обману6) повністю, беззастережно, твердоIV v2) робити прямокутним; вирівнювати, обтісувати під прямим кутом3) розпрямляти, випрямляти4) мaт. підносити до квадрата; визначати площу, вимірювати площу5) упорядковувати, улагоджувати, урегулювати; збалансувати ( рахунок); розрахуватися ( square up); платити6) підкупити7) (with, to) відповідати, не суперечити; (with, by, to) пристосовувати, погоджувати, узгоджувати8) (by) міряти, розміряти ( відповідно до чого-небудь)9) cпopт. зрівняти рахунок10) cпopт. (to; square away, square oft, square up) приготуватися до бою ( бокс); сміливо зустріти, зустріти грудьми -
18 благо
БЛАГО - загальне поняття для позначення того, що втілює позитивний ціннісний зміст. Згідно з основоположним розрізненням Аристотеля, Б. "звуть або те, що є кращим для кожного сущого, тобто дещо за самою своєю природою гідне обрання, або те, що робить благими інші причетні до нього речі, тобто ідею Б." ("Велика етика"). Аристотель втілює в філософській традиції перший із позначених ним способів тлумачення Б., а Платон і його послідовники - останній З. аПлатоном, Б. ототожнюється з вищим ступенем в ієрархії світового буття; у філософії Середньовіччя, що опрацьовує надбання Античності в дусі християнського світорозуміння, набуває розвитку поняття "вище Б." (лат. summum boпшп), що його уособлює Бог як джерело усіх Б. та доконечна мета людських прагнень. У свою чергу, аристотелівське розуміння Б. від початку містить ідею множинності конкретного Б., що відповідає різноманіттю видів і форм сущого; звідси акцент на розсудливості як здатності "приймати вірні рішення у зв'язку з Б. і корисністю... для доброго життя" ("Нікомахова етика"); розвиток цього уявлення розгортається від поняття "фронезис" в Аристотеля до сучасних теорій дискурсу (Апель, Габермас та ін.). Своєрідним корелятом "вищого Б." у рамках даного розуміння постає поняття "загальне", або "спільне" Б. Воно відсилає, зокрема, до сфери соціально-політичного, економічного, господарського життя як царини загальнолюдських прагнень та інтересів. У Новий час спостерігається виразна редукція Б. до корисності (див. утилітаризм); разом з тим актуалізується роль людського суб'єкта у визначенні Б. як того, що відповідає його - суб'єкта - істотним потребам (Гоббс та ін.). З іншого боку, перегляд традиційної для Середньовіччя релігійно-онтологічної концепції Б. дає підстави для категоріального розмежування Б. і добра. У XIX - XX ст. сфера філософського застосування поняття "Б." звужується; воно підлягає аналізу у зв'язку з категорією цінності (Шелер та ін.). В останні десятиліття традиційна тема ототожнення Б. і буття набуває актуальності у зв'язку із загостренням екологічної проблематики, посиленням уваги до буттєвих підвалин людського існування.В. Малахов -
19 ritual
1. n1) ритуал2) церк. требник2. adjобрядовий, ритуальнийritual talk — арго, жаргон
* * *I n1) ритуал2) церемонія, традиційна3) цepк. служебник; требникII aобрядовий, ритуальний; який рекомендується традицією, релігійною -
20 ritual
I n1) ритуал2) церемонія, традиційна3) цepк. служебник; требникII aобрядовий, ритуальний; який рекомендується традицією, релігійною
См. также в других словарях:
Селивачёв, Михаил Романович — (укр. Селівачов, Михайло Романович, род. 19 июня 1946(19460619), Киев) украинский искусствовед, главный редактор Вестника археологии, искусства, культурной антропологии «Ант»; автор около 700 научных и популярных работ, опубликованных… … Википедия
Чепелик, Виктор Васильевич — Виктор Васильевич Чепелик Чепелик В. В., 1950 е годы Основные сведения Гражданство … Википедия
багатий — а, е. 1) Який має багатство, володіє великими матеріальними цінностями; заможний; прот. бідний. 2) на що, чим. Який має багато, в достатку чого небудь. •• Бага/тий ве/чір вечір напередодні Різдва, коли виставляють на стіл багато різних страв. Чим … Український тлумачний словник
кабельтов — а, ч. Традиційна морська міра довжини, що дорівнює 0,1 морської милі, тобто 185,2 м … Український тлумачний словник
катхакам — а, ч. Традиційна вистава народного театру Південної Індії … Український тлумачний словник
ном — I у, ч. 1) Адміністративний округ у Стародавньому Єгипті, кожний з яких мав політичний і релігійний центр, військо, герб, своїх богів покровителів. 2) Адміністративно територіальна одиниця в Греції. II а, ч., муз. В давньогрецькій музиці –… … Український тлумачний словник
оповідач — і/дача/, ч. 1) Той, хто оповідає що небудь, розповідає про щось. || Той, хто вміє гарно, майстерно розповідати що небудь. || Письменник, який володіє мистецтвом викладу. || Артист або учасник художньої самодіяльності, що виступає перед глядачами… … Український тлумачний словник
отець — отця/, діал. вітця/. 1) діал., уроч. Батько. 2) церк. Титул служителів культу, а також форма звертання до них. •• Оте/ць небе/сний Бог. Отці/ це/ркви традиційна назва церковних діячів раннього християнства (2 8 ст.), що створили догматику та… … Український тлумачний словник
перо — а/, с. (мн. пе/ра, пер). 1) Рогове нашкірне утворення з порожнистим стрижнем і легкими пухнастими відростками з обох боків, яке вкриває більшу частину тіла птахів. || збірн. Пір я, оперення. •• Ні пу/ху ні пера/ а) традиційна формула побажання… … Український тлумачний словник
слихати — теп. ч. не вживається, недок., перех., заст. Чути. •• Сли/хом слиха/ти [ви/дом (в ві/чі) вида/ти]! традиційна формула, якою зустрічають здебільшого того, хто давно вже не був у когось, десь … Український тлумачний словник
софорка — и, ж., кул. Традиційна українська підлива – пряжена на смальці цибуля, заправлена сметаною … Український тлумачний словник