-
1 торгати
= то́ргнутидёргать, дёрнуть; диал. торга́ть, торгну́ть; (только несоверш. - волосы, одежду) тереби́ть, тормоши́ть -
2 торгнути
см. торгати -
3 дёргать
дёрнуть, дергонуть сіпати, сіпнути, сіпонути; смикати, смикнути, смиконути; шарпати, шарпнути, шарпонути, (двери, окна) торгати, торгнути, торгонути. [То не мила злегка торгає уночі моє вікно (Крим.). Вітер торгає віконницями; о, чуєте, як торгонув!]. Дёргать за ухо, за волосы - скубти, поскубти, скубонути; чубити, почубити. Дёргать дёрганцы, посконь - брати плоскінь. Дёрнула меня нелегкая - надало мені, надав мені нечистий. Дёрнул водки - смикнув (смиконув) горілухи, хлиснув горілки. Дёрганный - сіпаний, шарпаний, торганий; (о поскони) браний. Дёрнутый - сіпнутий, смикнутий, шарпнутий, скубнутий, чублений.* * *несов.; сов. - дёрнуть1) (тянуть, тащить) сми́кати, сми́кнути и усилит. смикону́ти, ша́рпати, ша́рпнути и усилит. шарпону́ти, сі́пати, сі́пнути и усилит. сіпону́ти; (за волосы, за уши) скубти́ и скуба́ти, скубну́ти; (за дверь, окно, ставень) то́ргати, то́ргнути, то́рсати, торсону́ти2) ( о судорожных движениях) сі́пати, сі́пнути, смикати, сми́кнути3) (несов.: назойливо беспокоить) сми́кати, ша́рпати4) (несов.: выдергивать, удалять) рва́ти, вирива́ти; ( вытягивать) витяга́ти; (коноплю, лён) брати, вибира́ти5) (несов.: издавать отрывистые звуки - о коростеле) ди́ркати, де́ркати, дирча́ти, усилит. деркота́ти, деркоті́ти -
4 ломиться
1) ломитися, ламатися; срв. Ломаться 1. -ться под тяжестью чего - ломитися, ламатися, угинатися під вагою чого. Полки -тся от книг - полиці вгинаються від книжок. Яблок так много, что ветви -тся - яблук така сила, що гілки ламаються (ламлються). Столы -лись от кушаний - столи вгиналися від страв;2) куда - силою вдиратися, добиватися, добуватися (силоміць) куди, у що, до чого; см. Ломить 5. [Грюкотять у двері, добуваються в хату (Брацлавщ.)]. -ться в открытую дверь - добиватися у відчинені двері, торгати (у) відчинені двері.* * *1) ломи́тися, лама́тися; ( сгибаться) угина́тися2) ( лезть насильно) ломи́тися, вдира́тися; добива́тися, добува́тися; вульг. пе́ртися, пе́рти -
5 подёргивать
подёргатьI. сіпати, посіпати, смикати, посмикати, торсати, поторсати; (окно, дверь, ставню) торгати, поторгати. См. Дёргать. -нуть плечами - стенути (знизнути) плечима. Судорога -ет лицо - мишка бігає по обличчю (тіпає обличчя), обличчя сіпається, обличчя пересмикує. Судорога -ет ему руку - йому сіпає руку, злегка корчить руку. Подёрганный - посіпаний, посмиканий, поторсаний; поторганий.II. Подёргивать, подернуть - (покрывать тонким слоем что) затягати, затягнути, затягти, заволікати, заволокти, повивати, повити, понимати, поняти що. Дым -нул деревья - димом затягло злегка дерева. Туман -нул всё - туман поняв (повив) усе. Реку -ло тонким льдом - річку затягло, річка взялася тонкою кригою, р. зашерхла. Подёрнутый чем - затягнений, заволочений, повитий, понятий (чим).* * *I1) [зле́гка] сми́кати, посми́кувати, [зле́гка] ша́рпати, поша́рпувати, [зле́гка] сі́пати, посі́пувати; (окно, дверь) [зле́гка] то́ргати (то́рсати)2) ( о судорожных движениях) [ча́сом, час від ча́су] сі́пати, сми́кати, посі́пувати, посми́куватиII несов.; сов. - подёрнуть( затягивать плёнкой) затяга́ти и затя́гувати, затягти́ и затягну́ти и позатяга́ти и позатя́гувати; ( окутывать) оповива́ти, опови́ти, повива́ти, пови́ти; ( заволакивать) заволіка́ти, заволокти́; ( покрывать) укрива́ти, укри́ти, покрива́ти, покри́ти, пойма́ти, пойня́ти; ( затуманивать) затума́нювати, затума́нити, несов. тума́нити и тумани́ти
См. также в других словарях:
торгати — торгам, гаш, Гж. Шарпати, зривати. Будеме ламати, будеме торгати з конарями. (нар. пісня) … Словник лемківскої говірки
торгати — аю, аєш, недок., перех. і неперех. Тягнути ривками, посмиками, різкими рухами; шарпати. || Ворушити, смикати, термосити. || Тріпати, шарпати (про вітер) … Український тлумачний словник
торгати — (тягнути ривками, посмиками, різкими рухами), шарпати, смикати, сіпати, тіпати … Словник синонімів української мови
торгати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
торгати — порушувати … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
торгати — рвати (ид торгай черешні ківко хцеш) … Лемківський Словничок
Одоевский, князь Никита Романович — боярин и воевода, сын боярина князя Романа Ивановича. В 1565 году был в числе воевод, защищавших южные границы московского государства от нашествия крымцев; в 1566 году мы находим его воеводой сперва в Дедилове, а потом в Михайлове, в 1567 году… … Большая биографическая энциклопедия
летѣти — Лететь летѣти (3) 1. Нестись по воздуху: Съ зараніа до вечера, съ вечера до свѣта летятъ стрѣлы каленыя. 17. Млъвитъ Гзакъ Кончакови: „Аже соколъ къ гнѣзду летитъ, соколича рострѣляевѣ своими злачеными стрѣлами“. Рече Кончакъ ко Гзѣ: „Аже соколъ… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
ожереліе — Ожерелие ожереліе (1) 1. Часть одежды, облегающая горло; воротник: Не бысть ту брата Брячяслава, ни другаго Всеволода: единъ же изрони жемчюжну душу изъ храбра тѣла чресъ злато ожереліе. 34. Есть бо видѣти исполненомъ домомъ велможь их таковы и… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
вѣть — ВѢТ|Ь (7), И с. То же, что вѣтвь: книжници и || фарисѣи дѣтемъ завидѩть, с вѣтми на срѣтеньѥ Х(с)у текущимъ КТур XII сп. XIV, 8–9; оного с вѣтми срѣтаху ГБ XIV, 189б; суть ѹбо в не(м) ѹтрь древеса красна. и цвѣтна и высоко верхы своими ѹкрашено і … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
горѣ — (91) нар. Вверх; вверху; высоко: сто||имъ съ страхъмь. очима долѹ зьрѩште а ѹмъмь горѣ. (ἄνω) Изб 1076, 262–262 об.; а корабль горѣ хожаше на вълнахъ ЧудН XII, 69б; горѣ ногама обращающе (ἄνω) КЕ XII, 260а; руче въздѣвати горѣ. КН 1280, 524г; Не… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
