-
101 tickle
1. n1) лоскотання; лоскітto give smb. a tickle — полоскотати когось
2) приємне відчуттяthe dinner was a tickle of the palate — обід був такий смачний, що пальчики оближеш
2. adj1) ненадійний, примхливий2) нестійкий, неміцний, хиткий; який легко рухається3) складний, делікатний4) тонкий, чутливий5) вибагливий, перебірливий, вередливий6) полохливий (про тварину)7) ризикований3. v1) лоскотати; роздратовуватиto tickle smb. with a straw — лоскотати когось соломинкою
2) чухатися, викликати роздратування3) забавляти, тішити, розважати, веселитиto tickle smb. to death — уморити когось сміхом
4) догоджати, давати задоволенняto tickle the ear — лестити (комусь); задобрювати (когось)
to tickle smb.'s palm — давати комусь хабара
5) злегка торкатися (чогось)6) ловити руками (форель)7) спонукати лоскотанням (до чогось — out of, into)she tickled the cat out of the corner — вона лоскотала кота, доки він не вийшов з кутка
to tickle smb. into the grave — перен. звести когось із світу, загнати когось на той світ
* * *I n1) лоскотання; лоскотливий дотикto give smb; a tickle — полоскотати когось; cпopт., легкий дотик биткою до м'яча, "лоскотання" ( у крикеті)
II a; діал.the dinner was a tickle of the palate — обід був такий, що пальчики оближеш
1) ненадійний, примхливий2) нестійкий, неміцний, хибкий; приводить легко в рух; важкий, лоскітливий; тонкий, чутливий3) педантичний; вибагливий, розбірливий4) полохливий ( про тварин)III v1) лоскотати; дратуватиto tickle smb with a straw — (по)лоскотати когось соломинкою; чесатися; викликати роздратування
2) забавляти; розважати, веселитиto tickle smb to death — вморити когось зі сміху (див.; тж. 3)
3) робити приємність; догоджатиto tickle the ear — лестити ( комусь), підлещувати ( когось)
to tickle smb 's palm — дати комусь хабар, підмазати когось
to tickle smb to death — догодити комусь як не можна краще [див.; тж. 2]
to tickle smb with a satirical poem — полоскотати комусь нерви сатиричним віршем
it tickled his vanity — це лестило йому /його марнославству/
4) легко торкатися ( чогось)5) ловити ( форель) руками ( особливий прийом лову)6) (out of, into) спонукати до якоїсь дії лоскотомto tickle smb into the grave — залоскотати когось до смерті
to tickle smb with the birch — дати комусь скуштувати різок
to be tickled pink — бути в захваті, безумно радуватися
-
102 trenchant
adj1) різкий, гострий; колючий; ущипливий, уїдливий2) ясний, чіткий3) поет. гострий, ріжучий* * *a1) різкий, колючий; гострий, уїдливийtrenchant tales of philistinism — уїдливі розповіді про міщанку; гострий, проникливий, тонкий, глибокий
2) ясний, чіткийtrenchant speech — ясна /чітка/ мова
trenchant divisions between right and wrong — чітка відмінність між добром, злом
3) енергійний; ефективнийtrenchant policy — смілива /напориста/ політика
trenchant blade [sword] — гостре лезо [ий меч]
-
103 tuck
1. n1) складка; зборка (на одязі)2) шк., розм. їжа; ласощі3) мор. опукла підводна частина корми4) барабанний бій5) трубний звук6) рапіра; тонкий гострий мечto take the tuck out of smb. — амер. а) збентежити когось; б) поставити когось на своє місце
2. v1) ховати, підгортати, підвертати під себе2) засовувати; ховати (тж tuck away)4) підгинати, підкочувати, підсовувати5) робити складки (на одязі); збирати у складкиtuck away — жарт. їсти; уминати
tuck in, tuck into — розм. жадібно їсти, давитися
tuck up — а) підбирати, підсмикувати; засукувати (рукава); б) розм. вішати (злочинця)
tucked up — а) підтягнутий, худорлявий; б) стиснений; в) стомлений, виснажений
* * *I [tvk] n1) підтикання2) складка, збірка ( на платті)to put /to take up/ a tuck in a dress — зробити збірку на платті
4) cпopт. угрупування ( у стрибку з вежі)5) cл.; жapг. їжа, особ. ласощі, тістечко6) мop. опукла підводна частина корму••II [tvk] vto take the tuck out of smb — cл. бентежити кого-н.; поставити кого-н. на своє місце, збити пиху з кого-н..
1) ховати, підбирати під себеthe bird tucked its head under its wing — птах заховав голову під крило; ховати, приховувати
to tuck one's medals in a cigar box — тримати /ховати/ свої медалі в коробці з-під сигар; pass бути прихованим ( часто tuck about tuck away)
the little cottage is tucked (away) under the hill — маленький будиночок прихований під горою
a cabin tucked among the pines — хатина, загублена серед сосен
2) засовувати, ховати ( tuck away)to tuck a letter [a handkerchief]into one's pocket — засовувати листи [носову хустку]в кишеню
to tuck the book into a drawer — (зсунути книгу в ящик; заправляти)
to tuck a napkin under one's chin — заправити серветку за комір; входити, збожеволіти
3) дбайливо вкривати (ковдрою; tuck in tuck up); she tucked the baby in bed вона прикрила дитину ковдрою; натягувати (ковдру на кого-н.); to tuck a blanket round the child укутати /закутати/ дитину в ковдру4) підгинати, підвертати5) робити складки ( на платті); збирати складками6) cпopт. (ć) групуватися; зібратися, стиснутися разом7) ( into) їсти з жадністю; впиватися зубами (у що-н.); уплітати, уписувати за обидві щокиIII [tvk] n1) дiaл. барабанний бій2) icт. трубний звукIV [tvk] v; діал.бити в барабан, барабанитиV [tvk] n; іст.рапіра; тонкий, гострий меч -
104 twiggy
adj1) тонкий; слабкий, неміцний2) гіллястий3) зарослий чагарником* * *['twigi]a1) тонкий; слабкий; крихкий2) гіллястийtwiggy trees — гіллясті дерева; порослий чагарником
-
105 vellum
n1) тонкий пергамент2) пергамен (шкіра)3) рукопис на пергаменті (пергамені)4) калька; восківка5) веленевий папір (тж vellum paper)◊ vellum cloth — креслярська калька
◊ vellum roll — пергаментний згорток
* * *n.2) рукопис на пергаменті; vellum roll пергаментний сувій3) калька, восківка4) велень, веленевий папір (тж. vellum paper) -
106 wash
1. м1) (а wash) миття, умиванняto have a wash — помитися, умитися
to give a wash — помити, вимити
2) (the wash) прання3) розм. випрана білизна; білизна у пранні4) помиї; кухонні відходи; бурдаthis soup is mere wash — це не суп, а бурда
5) прибій; накочування хвилі; шум прибою6) струмінь за кормою; кільватер; попутний струмінь7) ав. повітряний потік (за літаком)8) фіз. завихрення (потоку)9) примочка; полоскання, туалетна вода10) заливна смуга берега11) болото12) калюжа; мілкий ставок13) струмок14) вимивання; ерозія від хвиль15) яр, балка, байрак16) амер. каньйон17) старе річище19) тонкий шар (фарби тощо)20) рідина; розчин (для обприскування дерев тощо)22) рідка фарба24) геол. наноси; алювій; рослинна земля25) геол. золотоносний пісок26) пісок; гравій27) муст (молоде вино)2. adj1) що миється, що переться2) пральний, мийний, миючий3) промивальнийwash sale — бірж. фіктивна угода
3. v1) мити; обмивати, умивати; промиватиto wash one's hands — помити руки; перен. умити руки
2) митися; вмиватися3) прати4) змити, відмити; очистити (морально)6) перен. витримувати критику (випробування)7) поет. змочувати; кропити, окропити8) омивати (про море); орошувати; розмивати; обмивати9) розбиватися (про хвилі); хлюпатися14) гірн. збагачувати (мокрим способом)wash away — змивати; відмивати
wash down — вимити, змити; заливати; запивати
wash off — змити; відлити
wash out — змивати (ся); розм. анулювати, скасовувати; покинути; розм. провалити (ся) (на екзамені); линяти, втрачати яскравість (свіжість)
wash up — умиватися; мити посуд; викидати на берег; амер., розм. довести справу до кінця; амер., розм. провалитися, зазнати невдачі
* * *I n1) ( a wash) миття, умиванняto have a wash — вмиватися, помитися
to give a wash — вимити, помити
2) ( the wash) пранняat /in/ the wash — у пранні; білизна; білизна, що знаходиться в пранні
when will the wash come back from the laundry — є коли буде готова білизнає; норма закладки білизни в пральну машину
3) помиї, кухонні покидьки; відходи ( пивоварного заводу); несмачний, розбавлений напійthis tea is mere wash — це не чай, а вода
4) марнослів'я, базікання; переливання з пустого в порожнє5) ( thewash) прибій; накат хвилі; наганяння води; шум прибою6) струмінь за кормою, кільватер; попутний струмінь; aв. спутний струмінь, повітряний потік ( за літаком); фiз. завихрення ( потоку)7) мeд. примочка8) смуга берега, що заливається; болото; калюжа; дрібний ставок; струмочок9) розмивши, підмивши (грунти, береги); вимивання; водна ерозія10) яр, балка; aмep. каньйон; aмep. старе русло річки11) aмep.; cл. ковток води, пива ( після спиртного)12) тонкий шар (металу, рідкої фарби)13) cпeц. рідина, розчин ( для обприскування дерев); миючий засіб14) рідка фарба, акварель; = wash drawing15) гeoл. наноси, наносний шар; алювій; шар землі, що змивається; золотовмісний пісок16) cпeц. муст (молоде вино, що не перебродило); сусло17) тex. змив18) eк. фіктивна операція ( wash sale); to come out in the wash розкритися (про що-н. погане); роз'яснитися; улагодитися, утрястисяII a1) що миється, стираєтьсяwash fabrics — тканини, які можна прати
2) пральний, миючийwash liquor — cпeц. миючий розчин
3) cпeц. промивальнийIII v1) мити; обмивати; промиватиto wash one's hands — вимити руки; потирати руки; відсторонитися, умити руки
the cat was washing itself — кішка умивалась; митися; умиватися ( wash up)
2) she washes for a living вона заробляє пранням, вона прачка3) ( wash away wash down wash off wash out) змити, відмити, відіпратиto wash out a cup — сполоснути чашку; відмитися
the stain washed out — пляма відіпралася; очищати ( морально); облити ( з шланга)
to wash down a car — вимити ( шлангом) автомобіль
4) пратися ( про матерію); не псуватися від прання5) витримувати критику, випробування; не викликати сумнівів6) пoeт. змочувати; кропити, окроплюватиflowers washed with dew — квіти, обмиті росою
great spaces washed with sun — величезні простори, залиті сонцем; (upon, against) розбиватися ( про хвилі)
8) ( wash out wash away); розмивати; зносити, змивати; вимиватиwater had washed a channel — вода промила протоку; виявитися змитим
9) запиватиmy lunch was bread and cheese wash ed down with beer — мій сніданок, я запивав пивом
10) позбавляти сил, вимотувати11) відмінити; відкинути12) провалитися (на випробуванні, іспиті); провалити ( на іспиті); визнати непридатним (до військової служби, польоту)13) линяти, бліднути ( про фарбу); втрачати свіжість, яскравість14) ( over) обливати; перекочуватися15) заливати (чим-н.); покривати тонким шаромwashed with silver — посріблений; білити ( стіну)
16) гipн. промиватиto wash for gold — мити золото; збагачувати ( мокрим способом)
17) кapт. Тасувати -
107 washing
1. n1) миття; прання2) обмивання3) розмивання4) білизна (для прання, випрана)5) pl змилки6) тонкий шар (фарби тощо)7) гірн. збагачення; продукт збагачення8) промивання2. adj1) що миється2) мийний, миючий, пральний3) що служить для миттяwashing things — мило, зубна щітка тощо
washing bear — зоол. єнот
washing table — гірн. концентраційний стіл
* * *I n1) миття. прання; омивання2) розмив, розмивання3) білизна (що переться, випран;)4) pl змилки5) тонкий шар (метала, фарби)6) гірськ. збагаченняwashing table — концентраційний стіл; продукт збагачення
7) cпeц. промиванняII a1) той, що миється, перетьсяwashing toys — іграшки, які можна прати
washing fabrics — тканини, що можна прати
2) миючий, пральнийwashing powder — пральний порошок; той, що слугує для миття
washing things — мило, губка, зубна щітка
-
108 willowy
adj1) зарослий (обсаджений) верболозом2) тонкий і гнучкий (як тростинка)* * *a1) тонкий та гнучкий ( як тростинк)willowy figure — струнка /гнучка/ фігура
-
109 wirespun
adj1) витягнутий у тонкий дріт2) перен. надто витончений* * *aвитягнутий в тонкий дріт; занадто стоншений -
110 young
1. n1) (тж the young) збірн. молодь2) молодняк; малятаto be with young — бути поросною (тільною, кітною тощо)
2. adj1) молодий; юний; юнацькийyoung man — юнак, молодий чоловік
young lady — молодиця, дівиця
young ones — діти; потомство; молодняк
young stock — с.г. молодняк (худоби)
2) новий, недавнійyoung country — нова (новоутворена) держава
3) недосвідченийyoung in crime — недосвідчений у злочинах; який ще не набув досвіду злочинця
4) молодший (у сім'ї)5) маленький, невеликийyoung baby — новонароджений, немовля
my young man (woman) — розм. мій любий (моя люба)
young blood — квітуча юність; світський франт, денді
Y. Turks — іст. молодотурки
* * *I [jeç] n( часто the young) молодь; молодняк ( тварин); дитинчата; пташенята; молодь ( риби)to bring forth the young — ощенитися, окотитися, телитися, пороситися ( про тварин)
II [jeç]to be with young — c-г. бути порос-(н)ою ( про свиню); бути щенною ( про собаку); бути тільною ( про корову); быть жеребою ( про кобилу)
1) молодий; юнийmy young man — мій молодик (про залицяльника, жених)
young woman — молода жінка; дівиця, баришня ( в зверненні до дівчини); ту young woman моя дівчина (про кохану, наречену)
young lady — молод дівиця, юна леді, баришня
the young person — юp. неповнолітній; неповнолітня
young ones — діти, потомство; молодняк, дитинчата ( тварин)
young baby — ( новонароджене) немовля
young animal — звіря, дитинча тварини
young tree [plant] — молоде деревце [рослина]
young fruit — c-г. зав'язь ( плод); зеленець ( огірк)
young in heart /in mind/ — молодий серцем
young stock — c-г молодняк ( скот)
he is young for his age — він молодо виглядає; молодий, ніжний (про м'ясо, рибу тощо)
fresh young lamb — ( парне) м'ясо молодого баранчика
young cheese — кyл. невитриманий
2) новий, недавнійyoung country /nation/ — нова /недавно утворена/ держава
young moon — молодий /новий/ місяць
the night is yet young — ще не пізно; гeoл. новий, молодий; на початковій стадії цикла ерозії
3) зелений, недосвідченийI was too young in the trade to be successful — я дуже мало пропрацював в цій сфері, щоб досягти успіху
4) молодший, молодий ( про членів однієї сім'ї)5) маленький, невеликий6) живий, енергійний7) aвcтpaл. що недавно приїхавyoung hopeful — жарт. багатообіцяючий юнак; дівчина, що подає надії
young horse — cл. ростбіф
a young man in a hurry — ірон. гаряча голова
-
111 fine
I [fain] nштраф; пеняII [fain] vштрафувати, накладати штраф, пенюIII [fain] n; іст.IV [fain] ain fine — загалом; стисло; на закінчення; у підсумку
1) ясний, гарний, сухий ( про погоду); здоровий, гарний (про повітря, клімат)2) прекрасний, чудовий; славний3) тонкийfine texture — cпeц. мікроструктура; з тонким кінцем, гострий
4) дрібнийfine rain — мряка, мжичка
5) чистий, очищений, високоякісний6) витончений, вишуканий; тонкий, делікатний7) великий; значний8) ошатний, нарядний, блискучий; елегантний9) претензійний; манірний10) великий; крайній11) iм. гарна, ясна погодаV [fain] adv1) тонко; прекрасно2) дiaл. звичайно, напевноVI [fain] v1) l. очищати, робити прозорим; очищатися, ставати прозорим, ясним2) робити дрібнішим, тоншим; ставати меншим, дрібнішим, тоншим (часто fine away, fine down, fine oft)3) загострювати, робити гострішимVII [fain] n VIII n; муз. -
112 small
I [smxːl] n2) ( the small) невисокі люди; діти; низькорослі тварини3) простий люд; незаможний прошарок4) pl; = smallclothes5) pl дріб'язок, дрібнички (дрібні речі, віддані в прання)6) = small coalII [smxːl] ain small — у мініатюрі; у невеликих розмірах
1) маленький, невеликий; малий, маленький (про розмір одягу, взуття)2) дрібний; невеликий, невеликого розміру, дрібний; тонкий, дрібний3) малий, незначний; другорядний4) обмежений5) дрібний, ниций, підлий6) принижений; присоромлений7) недовгий, короткочасний, нетривалий; короткий, недовгий (нaпp., про відстань); нечисленний8) половинний, який має неповну міру9) слабкий; тихий, неголосний (про звук, голос)10) скромний; убогий, бідний11) поганий, кепський13) вузький14) легкий, неміцний, слабкий (про вино, пиво)15) кapт. молодшийIII [smxːl] adv1) дрібно, на маленькі шматочки2) тихо ( про манеру говорити)3) у невеликому обсязі, у невеликому масштабі -
113 streak
I [striːk] n1) смужка (нерівна, вигнута); жилка, прожилка; тонкий шарa nervous streak — деяка нервозність; схильність до панікерства
3) період, проміжок; смуга4) кидок, ривок5) бioл. смужка, борозенка6) гeoл. тонкий прошарок7) мiн. риса мінералу8) pl; мeтeop. тремтіння повітря9) тб. тимчасова розгорткаII [striːk] v1) проводити смуги, покривати смужками; прокреслити ( про блискавку)2) швидко рухатися, мчати стрілою; проноситися як блискавка; миготіти; бігати голяка ( на знак протесту проти умовностей)3) знебарвлювати або фарбувати окремі пасма волосся4) cл. потрапити в смугу ( удач) -
114 trenchant
a1) різкий, колючий; гострий, уїдливийtrenchant tales of philistinism — уїдливі розповіді про міщанку; гострий, проникливий, тонкий, глибокий
2) ясний, чіткийtrenchant speech — ясна /чітка/ мова
trenchant divisions between right and wrong — чітка відмінність між добром, злом
3) енергійний; ефективнийtrenchant policy — смілива /напориста/ політика
trenchant blade [sword] — гостре лезо [ий меч]
-
115 высокий
високий (ум. височенький, ув. височенний, височезний), великий (ум. величенький, ув. величен[з]ний). [Високе небо. Височенні гори. На галявині стоїть величенький дубок, вищий за всі инші]. Наивысший - найвищий, крайній. [Гістерійні пароксизми дійшли до крайніх градусів]. Высокий и тонкий - гінкий, стрибулькуватий, високоверхий. [Високоверхі коноплі (М. Вовч.)]. Высокий ростом - високий на зріст, росл(ав)ий, високостанний, (шутливо) довгаль, довгань, довгело, довготелесий. На высоких ногах (о животн.) - саганистий, цибатий, цибанястий. [Цибаняста курка]. В. (о голосе) - високий, горовий, тонкий. В. (о дереве) - гончак. В. (о цене) - велика (и висока) ціна. Делать высоким - робити високим, височити, вивищувати. Делаться выше - вищати, підвищуватися. Быть выше всего, всех - перевищувати все, всіх; (превосходить) переважати кого. Високо-високо; высоко-высоко - гень-високо, геть-високо, геть-геть. Выше чего - [по]вище чого, над чим, по-над чим, над що. Из находящегося выше - з-над. [З-над хмари]. Стать выше чего - вийти з чого.* * *висо́кий; ( высоковатый) зависо́кий -
116 лёгкий
и -гок1) легкий (-ка, -ке). [Паляниця легка, добре випечена (Звин.)]. -кий как перо легкий як пір'їна, легкий як пух. -кий груз, багаж - легкий вантаж, багаж. -кий мусор, горн. - штиб (-бу). -кая почва - легкий ґрунт, перегній (-ною); пухка земля. Да будет ему земля -ка! (о покойнике) - хай йому земля пером! Нехай йому земля легка! Легко йому лежати, пером землю держати (Номис). -кая кавалерия - легка кіннота. -кое войско - легке військо. -кая атлетика - легка атлетика. -кое орудие - легка гармата. -кое ружьё - легка рушниця;2) (малый, незначительный слабый и т. п.) легкий, легенький, невеликий, невеличкий, незначний. -кая проседь - легенька сивина. С -кою проседью - сивуватий, підсивий, шпакуватий. -кие морщины - легенькі (неглибокі) зморшки. -кий ветерок - легенький вітерець, (зефир) легіт (-готу). [У віконце вливається легіт майовий (Л. Укр.)]. -кий порыв ветра - легенький подув (подих) вітру. -кий дымок - легенький, ріденький димок (-мку). -кий морозец - легенький (невеличкий, маленький) морозець. -кий туман, -кая тучка - легкий (легенький) туман, легка (ріденька, прозора) хмарка. [Над долинами стоїть сизий, легкий туман (Неч.-Лев.)]. -кое наказание - неважка (легка) кара. -кая вина - неважка провина. -кий вздох, стон - легеньке зідхання, легенький стогін. -кий смех послышался среди публики - тихий (легенький) сміх почувся серед публіки. -кая улыбка - легенька усмішка. -кий стук, шум - тихий стукіт (гомін). -кий сон - легкий, некріпкий сон. У него -кий сон - він некріпко (нетвердо, чутко, чуйно) спить. -кое движение - легкий (легенький, незначний) рух. С -кою иронией - з легкою (легенькою) іронією. На её лице вспыхнула -кая краска - обличчя в неї (їй) трохи зашарілося (спалахнуло легеньким рум'янцем). -кая поступь, -кий шаг - легка хода. -кий огонь - повільний (легкий) огонь. -кая боль, болезнь, простуда, усталость, рана - легкий біль, легка хороба (застуда, втома, рана). -кий озноб, жар - легкий (невеличкий) мороз (жар). У него -кий озноб, жар - його трохи морозить, у його маленький (невеличкий) жар. -кие роды - неважке (легке) родиво, неважкі (легкі) родини (зап. пологи). -кое лекарство - делікатні (м'які) ліки. Слабит -ко и нежно - проносить м'яко й делікатно. -кие средства, меры - м'які засоби (заходи). -кий характер - м'яка (нетяжка, несувора, лагідна) вдача. -кое сердце - м'яке серце. -кий табак - легкий (неміцний, панський) тютюн. -кое вино, пиво - неміцне (легке) вино, пиво. -кий раствор - неміцний розчин. -кий напиток - легкий напій. -кий запах - легкий, тонкий пах (дух). -кие духи, ароматы - легкі (неміцні) пахощі;3) (необременительный) легкий, необтяжливий, невтяжливий, (о пище: удобоваримый) легкостравний, стравний. [Хліб глевкий, на зуби легкий (Номис)]. -кая должность, -кие обязанности - легка (невтяжлива) посада, необтяжливі обов'язки. -кий труд - легка праця, (осудительно) легкий хліб. Зарабатывать -ким трудом - заробляти легкою роботою, легкобитом. [Сіяти грішми, що заробляв я легкобитом (Кониськ.)]. -кий хлеб - легкий (незагорьований) хліб. -кая жизнь - легке життя, життя в достатках, в розкошах, легкий хліб. Он привык к -кой жизни - він звик до легкого життя, до легкого хліба, він логкобитом вік звікував (Кониськ.). -кий обед, завтрак, ужин - легка (стравна, делікатна) їжа, легка страва, легкий (делікатний) обід (сніданок), легка (делікатна) вечеря; срвн. Тонкий. -кая закуска - легка (легенька) перекуска. -кий воздух - легке, рідке повітря; свіже повітря;4) (нетрудный) легкий, неважкий, (простой) простий, немудрий. -кое дело - легка (немудра, неважка) справа (робота). -кое ли дело! - легко сказати! то не жарт! -кое для понимания изложение, доказательство - виклад, доказ зрозумілий, (иногда) розумний. -кая фраза, задача - легке речення, завдання. -кий слог - легка мова. Этот писатель отличается -ким слогом - у цього письменника легка мова, видко легку мову. -кий стих - легкий вірш. -кий экзамен, -кое испытание - легкий іспит. -кий танец - легкий (неважкий) танець (-нця). Он упивался -ким успехом - він п'янів з легкого успіху. -кая добыча - легка здобич;5) (весёлый) легкий, легенький, веселий, (поверхностный) поверховний, побіжний, легкобіжний, (ветреный) полегкий. -кая жизнь - легке (безжурне) життя. -кая шутка - легенький жарт. -кая радость, -кое настроение - безхмарна радість, безхмарний настрій. -кое отношение к своим обязанностям - легковаження своїми обов'язками. -кое знакомство с чем-л., -кое понятие о чём-л. - побіжне (поверховне, поглибоке) знання чогось (справи, предмету), мала тяма в чомусь. -кий ум - неглибокий (легкобіжний) розум. -кое увлечение - легкобіжне (скороминуще, неглибоке) захоплення. Чувство женское -ко - жіноче почуття полегке (неглибоке, непостійне). -кий характер - неглибока вдача; м'яка (лагідна) вдача. -кий человек - неглибока (легкодумна) людина, полегка людина. -кий взгляд на вещи - поверховне (легковажне) ставлення до справ. -кое обращение в обществе - вільне, невимушене поводження в товаристві. С ним -ко и горе - з ним і лихо не страшне. -кие движения - легкі, вільні (невимушені) рухи. -кий голос - вільний (плавкий) голос. -кая музыка - легка (неповажна) музика. -кое чтение, -кая литература - легке читання, легка лектура; (изящная) красне письменство; (эротическ.) лектура (письменство) про кохання, еротична лектура, еротичне письменство;6) (легкомысленный, ветренный) полегкий, легковажний, легкодумний. -кого поведения девица - полегка дівчина, дівчина легких звичаїв. Искательница, любительница -ких приключений - охоча до легких романтичних пригод, охоча легко поромансувати, романсова авантурниця. -кие нравы - полегкі, вільні звичаї. Пьеса, произведение, музыка -кого содержания, тона - п'єса (твір, музика) легкого змісту, тону;7) (быстрый, расторопный) легкий, швидкий, прудкий, меткий, жвавий, моторний. [Ота смілива, метка Катря (М. Вовч.). Жвавий, як рибка в річці (Номис)]. -кий на ногу - швидкий (прудкий, легкий) на ноги. -кий на подъём - рухливий, ворушкий. -кий на ходу - (о машине) легкий у роботі, (об экипаже колесн.) легкий, розкотистий, котючий, бігкий, (о санях, лодке) легкий, плавкий; срвн. Легкоходный. [Легкий човен (Полт.)]. -кий на кулак (драчливый) - битливий, швидкий на кулак (до бійки). -кий на руку (удачливый) - легкий на руку. С -кой руки - з легкої руки. [З щирого серця та з легкої руки дідусь дарував (Кониськ.)]. Он -гок на руку - у його легка рука, він добрий на почин. [Кароокий чоловік - добрий на почин (Мирг.)]. Делать на -кую руку - робити абияк (на спіх, на швидку руку, на швидку руч). Работа на -кую руку - швидка робота. [Швидкої роботи ніхто не хвалить (Номис)]. -кий на слёзы - тонкосльозий, (сущ.) тонкослізка. -кий на язык - а) язикатий, слизькоязикий; б) говіркий, балакучий, балакливий. -гок на помине - про вовка помовка, а вовк і в хату (Приказка). -кая кисть - легкий пензель (-зля);8) (негромоздкий, стройный) легкий, стрункий. -кая колокольня, беседка, колонна - легка (струнка) дзвіниця, альтанка, колона. -кие украшения - легкі оздоби. Более -кий, наиболее -кий - легший, найлегший и т. д. [Але Олеся була легша на скоки (Н.-Лев.)]. Становиться более -ким - см. Легчать. Довольно -кий - досить легкий, легенький и т. д. - см. Лёгонький.* * *легки́й и ле́гкийлёгкая рука́ у кого́ — легка́ рука́ в ко́го, легки́й на ру́ку хто
с лёгкой руки́ чьей — з легко́ї руки́ чиє́ї
-
117 лёд
лід (р. льоду, зап. леду, мн. ч. льоди) крига. [По-під льодом геть загуркотіло (Шевч.). Ой не стій на льоду, бо провалишся (Пісня). Тричі крига замерзала, тричі розтавала (Шевч.). Холодний, як крига (Приказка)]. Тонкий лёд - тонкий лід, прильодок (-дку). Лёд бесснежный - голощік (-щоку). [На Дніпрі голощік, - волами не проїдеш, хіба конякою (Золотон.)]. Лёд из слежавшегося снега - натоптень (-тня) (Сл. Гр.). Лёд прибрежный (забережник) - забережень (-жня) [Річка ще не замерзла, а забережні вже є (Міуськ.)]. Лёд на ветвях (при гололедице) - ожеледець (-дця). Лёд искусственный - роблений лід, роблена крига. Лёд наносный - крига нагінна (прибула). Лёд тронулся - крига скресла, лід скрес. [Скоро оце крига скресла, Катря вже й веснянки заспівала (М. Вовч.)]. Лёд ломается, взломался - зламало кригу, тріснула крига. Лёд идёт, пошёл - лід рушає (рушив), крига йде (пішла). Лёд встал на реке - річка замерзла, річка взялася кригою. Покрываться, -крыться -дом - братися (взятися) кригою, (слегка) зашерхати, зашерхнути, (о мн.) позашерхати, (едва) пришерхати, пришерхнути, (о мн.) попришерхати, (без снега) братися (взятися) голощоком; срвн. Замерзать, Обмерзать. [Морозець маленький був, - надворі трохи пришерхло (Лохв.). Земля у цю осінь узялася голощоком (Полт.)]. Окованный льдом - кригою окутий. [І вам слава, сині гори, кригою окуті (Шевч.)]. Лёд тает - крига (лід) тане (розтає). [Крига на Дунаї розтала так, що рушила вже йти (Мартин.). Незабаром у льодовні ввесь лід розтане (Полт.)]. Колоть лёд для ледника - рубати лід для (до) льодовні. Провалиться на льду - провалитися, завалитися, заломитися на льоду. [Серед ставу заломився на тонкім леду (Руданськ.). Ой не ходи по льоду, бо завалишся (Пісня)]. Вода со льдом - вода з льодом. Воды на льду - води на льоду. Бьётся как рыба об лёд - б'ється як риба об лід. Идёт точно по льду - іде як неживий. На языке мёд, а в сердце лёд - на язиці мід, а під язиком лід (Номис). У скупого и в крещенье льду не выпросить - щедрий, - серед зими снігу не випросиш! (Номис). Злоба что лёд, до тепла живёт - і лихе серце на сонці тане. Под кем лёд трещит, а под нами ломится - кому лиха вщерть, а нам з наспою. Схватилась мачеха о пасынке, когда лёд прошёл - згадала баба дівера, що хороший був; згадала баба, як дівувала (Приказки). Надейся на него, как на вешний лёд - покладайся на його, як на торішній сніг. Кататься по льду на коньках - бігати (кататися) по льоду на ковзанах (лижвах). Разбить (сломать) лёд - проломити кригу, зробити перший крок. Страна вечных льдов - країна вічних льодів, пральодів. Льды материковые, пловучие - льоди суходільні, льоди мандрівні.* * *лід, род. п. льо́ду, кри́га\лёд тро́нулся — кри́га пішла́ (ру́шила, скре́сла), лід пішо́в (ру́шив)
-
118 налёт
1) (действие) - а) на(д)літання, оконч. на(д)летіння; б) налітання, оконч. налетіння, наліт (р. налету). [Налітання метеликів на вогонь (Київ)]. Вешний -лёт птиц - провесняний (весняний) приліт (наліт) птахів (пташок); в) налітання, набігання, наскакування, нападання, оконч. налетіння, набіг (-гу), наскочення, напад (-ду). Срв. Налетать;2) (внезапное движение, наскок) наскок (-ку), наліт. С -ту - наскоком, знаскоку, з розгону, навалом, (раптово, бистро) надлітаючи. Сокол бьёт с -ту - сокіл б'є наскоком (бистро надлітаючи). Ветер -том сорвал с меня шапку - вітер імпетом (нападом) здер з мене шапку. Взять -том - взяти знаскоку (навалом). Побывать где -том - побувати де наїздом (нападом);3) (нападение) наскок, напад; (набег) наїзд (-ду). -лёт кавалерии - наскок (наїзд) кінноти. [Легка кіннота турбувала військо наскоками (М. Грінч.). Бригада легкої кінноти організувала наскок на всі торговельні пункти (Пр. Правда)]. -лёт грабителей - наскок (напад) грабіжників. [Часто бувають наскоки (напади) на банки (Київ)];4) (тонкий слой осевшего вещества) поволока, (болезн.) падь (-ди), (плёнка) плінка, плівка. [Дуже посушливе літо було, то на листі, на ягодах, на всьому - якась падь (Звин.)]; специальнее: а) (жирный на поверхн. жидкости) суга, осуга, ум. осужка. [Як наллєш м'ясний горщик водою, то на воді й виступе осуга (Манж.)]; б) (матовый на плодах) барва, суга, осуга, туман (-ну), (преимущ. на незрелых) свид (-ду), (на сливах, синем винограде и т. п. ещё) синява (Липовеч.); срв. Мат 1; в) (на металле) цвіт (-ту); г) (на губах, на языке - от болезни, жажды усталости) смага, ум. смажка. [Дай води прогнати смагу (Лубенщ.). У горлі пересохло, смага губи попалила (Мирний)]; ґ) (в горле) обклад (-ду) и обклада (-ди); д) (перен.) поволока, (редко) плівка. [Личко Наталі було жалісне-жалісне, з поволокою смутку та журби (Н.-Левиц.). Найлегша, поволока романтичного мрійництва (М. Калин.). І обличчя, і голос, і саме (його) оповідання вкривалися особливою плівкою фантазії (Короленко)]. Покрываться, покрыться -том - братися, взятися поволокою (паддю, сугою и т. п.), затягатися, затяг(ну)тися паддю; (особ. от внутр. жара) присмагати, присмаг(ну)ти. [У його губи присмагли (Сл. Гр.). На озері вода присмагла (Сл. Гр.)].* * *1) наліт, -льо́ту; ( нападение) на́пад, -у, наско́к, -ус \налёт та, с \налёт ту — з нальо́ту, з на́скоку; на́скоком
2) (тонкий слой вещества на поверхности, перен.) наліт; (на губах, на поверхности жидкости) осу́га, су́га; ( на губах) сма́га и смага́3) мед. наліт -
119 намёк
1) (действие) натякання, оконч. натякнення;2) натяк (-ку), натякання (-ння) на кого, на що, про що, (иногда) натяма. [Тонкий натяк (Л. Укр.). Натяки на існування такої літературної школи ми маємо в Казаннях Кирила Туровського (Рада). Їй здалося, що в Гордієвих словах ховаються якісь натякання (Грінч.). Так збив чоботи проклятий хлопець, що тільки натяма осталась (Козелеч.)]. Делать -ки - робити натяки (натякання), натякати на кого, на що, (пров.) давати натеньки. Делать злостные -ки на кого - робити злосливі (злі) натяки, (шутл.) закидати гадючку на кого. [Се так на мене закида гадючку, а я… наче мені невтямки (М. Вовч.)]. Говорить, спрашивать и т. п. -ками - казати (говорити), питати и т. п. натяками (на(з)догад, навтяки, обиняками: навмання). [Кортіло побачити Степана і, просто чи навмання, виявити йому спочуття від себе (Короленко)]. Нет и -ка на то (нет и признака) - нема того й звання, і познаки того нема. [Та щоб сперечалася з тобою, гнівалася на тебе - нема того й звання (Тесл.). Та тих умов тоді й познаки ще не було (Рада)]. Тонкий - мёк на толстые обстоятельства - натяк на буряки, щоб дали капусти; срв. Намекать.* * *на́тяк, -уговори́ть (спра́шивать) \намёк ками — говори́ти (питати) на́тяками (наздога́д)
нет — и
\намёк ка на то — нема́ (нема́є) й на́тяку на те; ( нет и признака) нема́ того́ й звання́, і позна́ки того́ нема́
то́нкий \намёк к — тонки́й на́тяк
-
120 hint
I n натяк- broad hint прозорий/ чіткий натяк- delicate hint тонкий натяк- gentle hint тонкий натяк- to drop smbd. a hint натякнути комусь- to give smbd. a hint натякнути комусь- to take a hint зрозуміти натяк, зрозуміти з півсловаII v натякати, дати зрозуміти
См. также в других словарях:
ТОНКИЙ — ТОНКИЙ, малый толщиною; плоский или маломерный в поперечнике, ·противоп. толстый. Тонкая бумага, полотно; тонкий слой снегу. Тонкая нитка, бичевка, жердь. Тонкий стан, ноги. | Весьма мелкий, дробный, сыпучий, рыхлый в веществе своем; жидкий,… … Толковый словарь Даля
ТОНКИЙ — ТОНКИЙ, тонкая, тонкое; тонок, тонка, тонко. 1. Занимающий небольшое пространство в поперечном разрезе, в обхвате; ант. толстый. Тонкий слой песку. Тонкая тетрадь. Тонкий лист бумаги. «Серые брюки обтягивали его тонкие ножки.» Максим Горький. «И… … Толковый словарь Ушакова
тонкий — Утонченный, изысканный, изящный, искусный, вальяжный, рафинированный, филигранный; нежный, острый, чуткий, хитрый. Табакерка вальяжной работы. Прот. .. Ср. . См. вежливый, искусный, ловкий, нежный, осторожный, хитрый, чувствительный дремать… … Словарь синонимов
ТОНКИЙ — ТОНКИЙ, ая, ое; нок, нка, нко, нки и нки; тоньше; тончайший. 1. Небольшой в поперечнике, в обхвате. Т. стебель. Т. слой. Тонкое сукно. Тонко (нареч.) нарезать сыр. Где тонко (в знач. сказ.), там и рвётся (посл.). 2. О теле, туловище (или его… … Толковый словарь Ожегова
Тонкий — истор. обл. на С. Вьетнама. Главный город Сев. Вьетнама Ханой в прошлом называли Кинь вьет, столица ; затем для отличия от других столиц его стали называть Донг Кинь восточная столица . От этого названия центр, города образовалось ис каж. франц.… … Географическая энциклопедия
Тонкий — См. утонченный В. В. Виноградов. История слов, 2010 … История слов
ТОНКИЙ — (tokkin) Особый инвестиционный фонд на японских фондовых рынках, владельцами которого являются компании, использующие свою избыточную наличность для извлечения дополнительного дохода, хотя их основная сфера деятельности лежит вне финансовых… … Финансовый словарь
тонкий — Тонкий намёк на толстые обстоятельства (ирон.) чересчур ясный, прозрачный намек на что н. очевидное … Фразеологический словарь русского языка
тонкий — тонкий, кратк. ф. тонок, тонка, тонко, тонки и допустимо тонки; сравн. ст. тоньше … Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке
тонкий — мелкозернистый — [http://slovarionline.ru/anglo russkiy slovar neftegazovoy promyishlennosti/] Тематики нефтегазовая промышленность Синонимы мелкозернистый EN fine … Справочник технического переводчика
тонкий — прил., употр. очень часто Морфология: тонок, тонка, тонко, тонки; тонки; тоньше; нар. тонко 1. Тонким является то, что имеет небольшое поперечное сечение, небольшой объём, обхват и т. п. Тонкие нитки. | Тонкие волосы. | Тонкая паутина. | Тонкая… … Толковый словарь Дмитриева