Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

только+с+отрицанием

  • 1 переставать

    перестать переставати, перестати, вгавати (обычно с отриц.), кидати, кинути, покидати, покинути, облишувати, облишити, залишити, (о крике, шуме, ветре, дожде и т. п.) ущухати(ся), ущухнути, угавати (только с отриц.), унишкнути(ся), занишкнути. [Не за нас це стало, не за нас і перестане. Гула всюди тая слава, та вже перестала (Л. Укр.). Про тебе, ненько, думати не кину. Книжки читати залишив. Вітер, дощ ущух. Дитина кричить, не вгаваючи. Уже пора-б дощеві й внишкнутися]. -ть делать что - перестати, спинитися робити що. [Спинився писати і став думати]. -тать болеть, печалиться, плакать и т. д. - переболіти кого що, пережуритися (пересумувати), переплакати. -тать сердиться - пересердитися, відсердитися, відійти, (безлично) відійти від серця. -тать бояться - перебоятися. Дождь -тал - дощ ущух или (безлично) передощило. Не -ставая - не переста(ва)ючи, не вгаваючи, без перестан(к)у, безперестанно, без[не]настанно, одно, в-одно. Срв. Безостановочно. [Тяжко йому: одно стогне та й стогне. Я її пужалном лущу в-одно (Щог.)]. Перестань, -те! - годі тобі! Годі вам!
    * * *
    несов.; сов. - перест`ать
    перестава́ти, переста́ти; (перед инфинитивом: прекращать что-л. делать) ки́дати, ки́нути, покида́ти, поки́нути и поки́дати; (прекращаться: о дожде, ветре, шуме) ущуха́ти, ущу́хнути, несов. угава́ти ( только с отрицанием)

    Русско-украинский словарь > переставать

  • 2 касаться

    коснуться
    1) (кого, чего, физически) торкатися, торкнутися кого, чого, до кого, до чого, об що, у що, дотикатися, діткнутися до кого, до чого, торкати, торкнути, заторкнути кого, що. [Якийсь холод торкається делікатного дітського тіла, щось бере з-за плечей (Коцюб.). І вона пішла туди, де небо торкається до землі (Грінч.). Торкається об сухе стебло тернове, щільно тулиться (Васильч.). Шпиль його торкався в саме небо (Крим.). Чую, щось холодне мене торкає (Крим.)]. Твой взор меня -нулся - твої очі мене заторкнули; (мимолётно) твій погляд перебіг по мені. Вода приятно -салась тела - вода любо торкалася тіла. Жизнь грубо -нулась его - життя його брутально зачепило (діткнуло). Моих зениц -нулся он - він торкнувся моїх зіниць, він доторкнувся до моїх зіниць. Не -саясь земли - не торкаючи(сь) землі. Свет -нулся глаз - світло торкнулося очей. -ться слуха - торкатися, торкнутися вуха, ушей, доходити, дійти, добуватися, добутися вуха, до вуха. Шкаф -ется стены - шафа торкається стінки (дотуляється до стінки). Чужого (имущества) не -сайся - чужого (добра) не чіпай, не торкай, (образно) зась до чужих ковбас;
    2) (кого, чего, до чего, легко и слабо) доторкатися, доторкуватися, доторкнутися, дотикатися, діткнутися кого, чого, до кого, до чого, торкати, торкнути кого, що, (задевая, цепляя) черкатися, черкнутися чим до кого, до чого, у що, об кого, об віщо, з чим; срвн. Прикасаться. [Ходи тихо як лин по дну, що ні до кого не доторкається (Номис). Рука моя доторкувалася до її руки (Кон.). Було тісненько: вони з Катериною черкались одно об одного плечем (Грінч.). Її плече черкається з його плечем (Мирн.). Язик тільки черкається об піднебіння (Н.-Лев.)]. Ни до чего не -ется - ні до чого не береться; і за холодну воду не береться. -нулся до его плеча - доторкнувся до його плеча, торкнув його плече;
    3) (распространяясь достигать чего) сягати, сягнути, доходити, дійти, доставати, достати до чого, чого; срвн. Достигать 3. [Великани руками мало-мало неба не сягали (Рудан.). Йому вода вже по шию сягає (Чуб. V)]. Вода -сается коленей - вода сягає колін. Восточная граница -сается Кавказа - східня межа сягає (до, аж до) Кавказу. Головой -сался потолка - головою доставав до стелі (сягав стелі, торкав стелю). Половодье -салось крайних изб - повінь (велика вода) доходила до крайніх хат. Цивилизация этих стран не -нулась - цивілізація до цих країн не сягнула (цих країн не дістала, не заторкнула);
    4) (иметь отношение к чему) торкатися, торкнутися, дотикатися, діткнутися, стосуватися, тичитися, (малоупотр.) тикатися, тикнутися кого, чого и до кого, до чого. [Академія в усіх справах, що торкаються наук та освіти, має право безпосередньо зноситися з усіма установами (Ст. А. Н.). Мовчить, неначе до його й не стосується (Сквирщ.). Тут єсть щось таке, що торкається (тичиться) тебе (Звин.)]. Беседа, речь -ется вопроса о… - розмова йде про…, мова (річ) про те, що… Меня это не -ется - це до мене не належить, це мене не стосується. Это вас не -ется (не ваше дело) - це до вас не стосується, це до вас не тичиться. Дело -ется личности - справа стосується особи (зачіпає особу). Дело -ется кого, чего - ходить (ідеться) про кого, про що. [Але я все сторожкий, де ходить про тебе, коханий мій (Леонт.)]. Что -ется (кого, чего) - що-до кого, що-до чого. [Що-до молодих Шмідтів, то (вони) заходили до професора за тих трьох днів не часто (Крим.)]. Что же -ется - що-ж до, а що вже. [Що-ж до самих шахтарів, то вони поділилися виразно на дві частки (Грінч.). А що вже Василько - тихий, сумний (М. Вовч.)]. Что -ется меня (по мне) - що-до мене, про мене, по моїй голові. [Про мене - робіть, як знаєте. По моїй голові - хоч вовк траву їж. (Сл. Гр.)]. Тебя не -ется! - не про тебе діло! не твоє мелеться! Чего ни коснись - що не візьми, до чого не обернися, за що не візьмешся, то… А коснись тебя, что ты сказал бы - нехай би тебе торкнулося, що сказав би; а якби тобі таке, що сказав би;
    5) (только об одушевл.: интересовать, составлять интерес) торкатися, торкнутися, дотикати, діткнути, обходити, обійти кого. [Його лихо мало мене торкається (Ніков.). Мене пісні й пророцтва не обходять: аби закон - пророків непотрібно (Л. Укр.)]. Нас это близко -ется - нас це близько обходить. А насколько ж (а разве) это меня -ется? - а що то мене обходить?;
    6) (чего: говорить о чём) торкатися, торкнутися чого, згадувати, згадати про що. Не -сайтесь этого вопроса - не торкайтеся цієї справи; не згадуйте про це. -нулся в двух словах… - згадав двома словами про що. Оратор -нулся вопроса о… - промовець торкнувся справи про що или чого. Касающийся - (относящийся) дотичний до чого и чого, (относительный) стосовний до чого, що-до кого (справа), проти, супроти кого, чого; см. ещё Касательный. [Кожний з присутніх на суді, коли що знав дотичне справи, міг про се заявити суддям (Ор. Лев.). А оце справа - що-до грошей (Звин.)]. Касаемо - що-до, проти, супроти кого, чого.
    * * *
    несов.; сов. - косн`уться
    1) торка́тися, торкну́тися (кого-чого, до кого-чого), торка́ти, торкну́ти (кого-що); ( прикасаться) дотика́тися, діткну́тися и доткнутися (до кого-чого; кого-чого), диал. дотика́ти, діткну́ти и доткну́ти (кого-що); ( зацеплять) черка́тися, черкну́тися и усилит. черкону́тися (об кого-що, кого-чого, з ким-чим), черка́ти, черкну́ти и усилит. черкону́ти (кого-що, по кому-чому, об кого-що)
    2) (перен.: затрагивать в разговоре, изложении) торка́тися, торкну́тися, зачіпа́ти, зачепи́ти; диал. дотика́ти, діткнути и доткну́ти
    3) (несов. перен.: иметь отношение) стосува́тися, -су́ється (кого-чого, до кого-чого); (преим. с отрицанием "не") обхо́дити, торка́тися, зачіпа́ти (кого)

    Русско-украинский словарь > касаться

  • 3 пошатываться

    пошататься, пошатнуться
    1) похитуватися, хитатися, похитатися, похитнутися, схитнутися, хитнутися, (обыкновенно с отрицанием) ухитнутися; (покачиваться) хилитатися, похилитатися, хилитнутися, коливатися, поколиватися, коливнутися, хибатися, хибнутися, схибнутися, похибнутися, (только о людях нетвёрдо стоящих на ногах) заточуватися, заточитися, точитися, поточитися куди, до чого. -ваясь подходить, подойти к кому, к чему - підточуватися, підточитися до кого, до чого. [Пішла злегка похитуючись, мов п'яна (Черкас.). Гнат, коливаючись мов п'яний, поплентавсь додому (Коцюб.). Кладочка схитнулась, сестриця втонула (Гр.). Пливе човен води повен, коли-б не схитнувся (не схибнувся) (Чуб.). Ой оре міщанин та й заточується (Чуб.). П'яний поточився і впав (Грінч.)]. Этот удар заставил его -нуться - цей стусан примусив його схитнутися (похитнутися, схибнутися, заточитися, поточитися). Его вера -нулась - його віра схитнулася, похитнулася, захиталася. -нуться в вере - схитнутися, похитнутися, захитатися у вірі. -нуться на трудном пути (переносно) - схибнутися (схибити) на непевній дорозі. Здоровье -нулось - здоров'я упало, занепало, схитнулось, похитнулось. -нувшийся авторитет - захитаний авторитет;
    2) пошататься - (пошляться) повештатися, потинятися, пошалатися, помотатися. [Повештався я тутечки чимало на своєму віку (Сторож.). Поміж людьми помотається, - звичаїв набирається (Гр.)].
    * * *
    похи́туватися; ( о человеке) пото́чуватися

    Русско-украинский словарь > пошатываться

См. также в других словарях:

  • Падеж дополнения при переходных глаголах с отрицанием —      При переходных глаголах с отрицанием в одних случаях явно преобладает употребление родительного падежа дополнения, в других – употребление винительного падежа, в третьих – наблюдается факультативное их использование.      1. Р о д и т е л ь… …   Справочник по правописанию и стилистике

  • Падеж дополнения при переходных глаголах с отрицанием —      При переходных глаголах с отрицанием в одних случаях явно преобладает употребление родительного падежа дополнения, в других – употребление винительного падежа, в третьих – наблюдается факультативное их использование.      1. Р о д и т е л ь… …   Справочник по правописанию и стилистике

  • стать — 1) стать стану, станешь; повел. стань; сов. (несов. становиться). 1. Принять стоячее положение, подняться на ноги; встать. [Тавля] не мог ни стать, ни сесть после экзекуции. Помяловский, Очерки бурсы. | Со словами, указывающими на часть тела,… …   Малый академический словарь

  • Немецкий язык — Запрос «немецкий» перенаправляется сюда; см. также другие значения. Немецкий язык Самоназвание: Deutsch, deutsche Sprache Страны …   Википедия

  • ИОАНН ПАВЕЛ II — К. Войтыла с родителями. Фотография. Нач. 20 х гг. XX в. К. Войтыла с родителями. Фотография. Нач. 20 х гг. XX в. (18.05.1920, Вадовице, близ Кракова, Польша 2.04.2005, Ватикан; до избрания папой Кароль Юзеф Войтыла), папа Римский (с 16 окт.… …   Православная энциклопедия

  • да́льний — яя, ее. 1. То же, что далекий (в 1 знач.). Дальние леса, точно высеченные из какого то драгоценного желто зеленого камня, виднелись своею изогнутою чертой вершин на горизонте. Л. Толстой, Война и мир. Они сидели на люках, глядели на море, на… …   Малый академический словарь

  • где — нареч. 1. вопросительное. В каком месте? А где мой товарищ, промолвил Олег, Скажите, где конь мой ретивый? Пушкин, Песнь о вещем Олеге. Где же холодный ключ? спросил я. А вот, сказали мне, указывая под ноги. Где? Да вот. И. Гончаров, Фрегат… …   Малый академический словарь

  • ВЕДОМЫЙ — 1. ВЕДОМЫЙ, ведомая, ведомое; ведом, ведома, ведомо (устар.). Известный, знакомый (теперь употр. только с отрицанием, см. неведомый). Это дело всем ведомо. 2. ВЕДОМЫЙ, ведомая, ведомое; ведом, ведома, ведомо (книжн. устар.). 1. прич. страд. наст …   Толковый словарь Ушакова

  • ВЕДОМЫЙ — 1. ВЕДОМЫЙ, ведомая, ведомое; ведом, ведома, ведомо (устар.). Известный, знакомый (теперь употр. только с отрицанием, см. неведомый). Это дело всем ведомо. 2. ВЕДОМЫЙ, ведомая, ведомое; ведом, ведома, ведомо (книжн. устар.). 1. прич. страд. наст …   Толковый словарь Ушакова

  • ан фасад — * en façade. С внешней, показной стороны. Франция долго жила одним только скептицизмом, только философским отрицанием, благодаря этому получилась блестящая культура вся en façade, без глубоких корней. ВЕ 1898 8 8 33 …   Исторический словарь галлицизмов русского языка

  • далёкий — ая, ое; лёк, лека, леко и лёко, леки и лёки; дальше. 1. Находящийся, происходящий на большом расстоянии; противоп. близкий. И небо там, над скалами и пропастями, кажется таким далеким и недосягаемым, как будто оно отступилось от людей. И.… …   Малый академический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»