-
1 путь
1) (в конкр. и перен. знач.) путь (-ті, ж. р.), дорога, шлях (-ху) (ум. шляшок), (стезя) стежка, тропа, тропок (-пка); см. Дорога. [Перед вікном широка бита путь (Л. Укр.). Так вився-ж той шляшок кудись далі за те місто… І поверзлось мені, що отсе і є він, шлях мій (М. Вовч.). Діямант дорогий на дорозі лежав, - тим великим шляхам люд усякий минав і ніхто не пізнав діяманта того (Сам.). Пішов собі чоловік тою тропою, що розказала жінка (Мирн.). Не спинити українства ні тим перетикам, що настановлено на шляху перед ним, ні добродіям Струве (Єфр.). До Бога важкий шлях, а до пекла прямісінький (Приказка). Вона не мала яким шляхом удатися до вас (Грінч.). Може-б Лука був і вивів його на яку добру путь, так-же смерть не дала (Кон.). Не вхопили своєї національної тропи (Куліш). Як підростеш, то терпи усе, що на тропку спіткається (Г. Барв.). Перед нею простяглися нові стежки, знайшлась нова пожива для серця (Коцюб.)]. Путь-дороженька - путь-доріженька. Путь к освобождению, ко спасению - шлях, дорога (стежка) до визволення, до спасіння. П. к свободе, к счастью - шлях, дорога, стежка до волі, до щастя. П. планет - шлях, дорога планет. П. правды - путь правди (Єв.), дорога правди (Куліш), стежка, шлях правди. П. чести, добродетели - стежка (шлях) чести, доброчесности. -тём традиции, навыка - шляхом традиції, навички. [Все це вироблювалось ступінь по ступеню, віками, шляхом безупинної традиції (Єфр.)]. -тём агитации, дипломатии - шляхом агітації, дипломатії или агітацією, дипломатією. -тём жизни - шляхом життя. -тём-дорогой - шляхом-дорогою. [Завдав я свого клумачка на плечі й побрався шляхом-дорогою (Звин.)]. -тём расследования - розслідом. -ти сообщения - шляхи сполучення, (обычно) шляхи. -ти к социализму - шляхи до соціялізму. -ти распространения книг - шляхи поширення (розповсюдження) книг. На -ти к богатству - на шляху до багатства. На -тях к столице - на шляхах до столиці. По -ти -по дорозі, (в дороге) дорогою; (с руки) з руки. [Мені з вами по дорозі. Заїхав до його по дорозі, вертаючись додому (Сл. Ум.). Дорогою він мені каже, що зморився]. Не по -ти - не по дорозі, не в шляху, не в завороті, не по руці. [Мені не по дорозі з тобою или мені не дорога з тобою]. То село нам не по -ти - те село нам не в шляху, не по дорозі. Верный, правильный путь - правдивий шлях. Водный путь, -дным -тём - водяний шлях, водою. Возвратный путь - поворотна путь (дорога), дорога назад. Дыхательный, пищеводный путь - дихальний, стравний шлях, провід. Железнодорожный путь - залізна колія, или просто колія, (железн. подъездной п. - рукав (-кава). Жизненный путь - життьова (життєва) нива, -ва стежка, життьовий шлях, -ва путь. [На твоїй довгій тисячолітній ниві життьовій не одна стрівалась істота… (Коцюб.)]. Законный путь - правний, законний шлях, (способ) спосіб (-собу). Зимний путь - зимова дорога, зимняк. Историческим, научным -тём, -тём истории, науки - історичним, науковим шляхом, шляхом історії, науки, історично, науково. Ложный путь (в перен. зн.) - крива дорога. [Кривими дорогами ходити (Приповідка)]. Мирным -тём - мирним шляхом, -ним способом, по-доброму. Млечный путь - чумацький шлях, чумацька дорога, небесна (божа) дорога. Мощенные -ти - мощені, (камнем) бруковані шляхи, дороги. Морской путь - морський шлях. Морским -тём - морем. Объездной путь - об'їздка. [На моє вийшло: раяв їхати об'їздкою, досі-б давно приїхали (Кониськ.)]. Обратный путь - поворотна путь, -на дорога, дорога назад. На обратном -ти - повертом, поворітьма, наповорітьма, з поворотом, вертаючи(сь). Окольный путь, -ные -ти, -ным -тём - манівець (-вця), манівці (-ців), манівцями, манівцем, стороною, повзагорідно. [Бери, сестро, срібло-злото та йди манівцями, щоб ми тебе не догнали (Чуб. V). Що ти підеш да доріжкою, а я піду манівцем (Пісня)]. Ошибочный путь - хибний, помилковий шлях, хибна (змильна) путь, дорога. Первый санный путь - перший сніг, первозим'я. Санный путь - санна путь, дорога. Скользкий путь (в перепосн. зн.) - похила стежка, -лий шлях, (образно) слизьке, слизька. [Зводить (претенсійність) цього талановитого поета на похилу стежку рисковитих з художнього погляду експериментів (Єфр.). На слизьке, на слизьку попасти (ступити)]. Сухой путь - сухопуть (-путі). Сухим -тём - суходолом (сухопуттю). [Довга-ж туди дорога і морем, і сухопуттю (Звин.)]. Торный путь (большая дорога) - битий шлях, бита дорога. Каким -тём - а) (дорогой) кудою (куда), якою дорогою, яким шляхом. [Лаговський показав жидові, кудою їхати (Крим.)]; б) (как) як, (способом) яким способом, чином, робом, побитом. Таким -тём - а) (дорогой) такою дорогою, таким шляхом; б) (способом) таким способом, чином, робом. Тем -тём - (туда) тудою, тою дорогою, тим шляхом. [Люди з Сивашевого кутка часто тудою ходили, бо було ближче, ніж вулицею (Грінч.)]. Этим -тём - а) (сюда) сюдою, цією дорогою, цим шляхом; б) (способом) цим чином, способом, робом. [Чи не бачив парубка і дівки, чя не йшли сюдою? (Рудч.). Сим робом єдналися усі стани (сословия) на Україні (Куліш)]. Никаким -тём - (никуда) нікудою, (никак) ніяк. [Не можна нікудою було шинку обійти (Кониськ.)]. Все -ти (дороги) ведут в Рим - усі стежки до Риму йдуть. Всеми -ми прошёл - бита голова. Готовиться в путь - лагодитися, лаштуватися, (снаряжаться) риштуватися, рихтуватися в дорогу. Держать путь - верстати дорогу, (направляться) прямувати, простувати. [Добрий день, люба пані! А куди се верстаєте дорогу? (Куліш). До гетьмана Наливайка дорогу верстали (Макс.)]. Зайти, заехать к кому по -ти - зайти, заїхати по дорозі до кого. Итти в путь - іти в путь, в дорогу. [В далеку путь іду (Грінч.)]. Итти тем же -тём - іти тією-ж дорогою, тим-же шляхом, (стезей) тією-ж тропою. [Тропою вашою йшов я (Черк. п.)]. Итти по -ти долга - іти дорогою (стежкою) обов'язку. Куда вам путь лежит - куди вам дорога? Найти верный путь - тропи вхопити, найти правдивий шлях. [Коли пощастить робітникам, як то кажуть, тропи вхопити та зрозуміти, де їх сила… (Єфр.)]. Наставлять (направлять), наставить на путь - напучувати, напутити кого, наводити, навести на пуття кого (дать указание) дати навід. [Молоді хазяї, думає, - чому й на пуття не навести (Свидн.)]. Направлять на истинный путь - наставляти на добру путь, на розум, на добрий розум. Сбить с -ти - а) збити з дороги кого; б) (с толку) збити з пуття, знепутити кого. [Знепутив мене (Вовч. п.)]. Сбиться с -ти - а) збитися з дороги, змилити дорогу; б) (с толку) збитися з пуття, знепутити. [Знепутив наш парубок, ні на що звівся (Луб. п.)]. Проложить путь - прокласти, провести дорогу (см. Прокладывать). Пролагать себе путь куда-либо (образно) - топтати (собі) стежку куди. [Українська книжка починає топтати стежку і під сільську стріху (Єфр.)]. Пусть твой путь будет усеян цветами - нехай тобі цвітом стелиться дорога (Маков.)];2) (самая езда (ходьба, плавание) и время) - путь, дорога, (пеший) хода, (путешествие) подорож (-жи). [В далеку путь іду (Грінч.). Моє ти сонце! Світи повік мені в путі моїй (Сам.). Здоров'я ваше ще не таке, щоб можна було рушити в таку далеку дорогу, як до Київа (Кониськ.). Ісус, утомившись з дороги, сів при криниці (Єв.)]. Доброго, счастливого -ти, добрый путь (приветствие) - щасливої дороги. Дальний путь - далека дорога, -ка путь. Отправляться, -виться (двинуться) в путь - рушати, рушити (вирушати, вирушити) в дорогу. Сколько ещё нам -ти - скільки нам ще дороги? Осталось три дня -ти - лишилось три дні дороги;3) (способ) (без дополнения) спосіб (-собу), чин (-ну), роб (-бу), лад (-ду), (с дополн.) шлях чого. [Тим-же ладом із старого кореня виростала нова, народня воля на Україні (Куліш)]. Каким -тём (образом) это сделать - яким чином (способом, робом) це зробити? -тём подкупа, измены - шляхом підкупу, зради или просто підкупом, зрадою. -тём голосования - голосуванням. -тём подписи - підписом. -тём привлечения - притягаючи, притяганням. -тём умножения, вычитания - множенням, відніманням, множачи, віднімаючи. Судебным -тём - судом, через суд, судовно;4) (прок, успех, толк) пуття, лад (- ду); см. Прок, Толк. [Не буде з його пуття (Гр.)]. -тём - а) (толком) до пуття, до ладу, ладом; б) (хорошенько) добре, гаразд, як слід. [Не вміє розказати до пуття (Сл. Ум.). Хто каже до ладу, то ухо наставляй, а хоч і без ладу, то й тож не затикай (Приказка). Та ви ладом кажіть (Номис). Добре його вилаяв (Сл. Ум.)]. -тём ему досталось - добре йому перепало. Не удалось и пообедать -тём - не вдалось і пообідати як слід. Не -тём делаешь - не гаразд, не до пуття, не до ладу робиш. Без -ти - без пуття. [Він без пуття працює]. Он без -ти наказан, он без -ти строг - його без пуття покарали, він без пуття (без тями) суворий. Будет ли путь в этом деле - чи буде пуття з цієї справи. В нём нет -ти - з його нема пуття. В нём не будет -ти - з його не буде пуття. Ему ничто в путь не идёт - йому ніщо на користь, на ужиток не йде (см. Прок). Что в том -ти - яка користь з того.* * *шлях, род. шля́ху и шляху́, путь, -ті́ (ж.); ( дорога) доро́га; ( железнодорожный) ко́лія -
2 muddle
1. n1) плутанина; безладдя2) змішане товариство, мішана компанія2. v1) плутати; змішувати; порушувати порядок2) псувати; робити абияк3) бентежити; спантеличувати4) п'янити; одурманювати5) каламутити; забруднювати6) виконувати брудну роботу7) валятися в грязіmuddle away (one's time, money, etc.) — марно витрачати (час, гроші тощо)
* * *I [medl] n; тк.; sing1) плутанина; безлад2) "каша в голові"3) змішане товариство, компаніяII [medl] v1) (часто muddle up, muddle together) плутати; змішувати; вносити безлад; порушувати порядок2) псувати; робити абияк4) бентежити, спантеличувати; плутати ( думки); затьмарювати ( свідомість); п'янити; одурманювати; робити мову неясною, нечіткою5) каламутити, забруднювати ( рідину); мішати, помішувати (рідину, напій); мішати фарби; порушувати чистоту кольору7) icт. борсатися в грязюці -
3 wilder
v поет.2) збивати з пантелику; вводити в оману; плутати3) помилятися; заплутатися; не знати, що робити* * *v; іст., поет.2) збивати з толку, плутати; вводити в оману3) йти навмання -
4 muddle
I [medl] n; тк.; sing1) плутанина; безлад2) "каша в голові"3) змішане товариство, компаніяII [medl] v1) (часто muddle up, muddle together) плутати; змішувати; вносити безлад; порушувати порядок2) псувати; робити абияк4) бентежити, спантеличувати; плутати ( думки); затьмарювати ( свідомість); п'янити; одурманювати; робити мову неясною, нечіткою5) каламутити, забруднювати ( рідину); мішати, помішувати (рідину, напій); мішати фарби; порушувати чистоту кольору7) icт. борсатися в грязюці -
5 wilder
-
6 вбрасывать
вбросить вкидати, вкинути, (швыряя) ввергати, вметати, вметнути, (шутливо - ввалить без толку) втарабанити, втирити, (одно за другим) повтирювати. [Втарабанила вона в діжу і житнього борошна. Утирив у криницю геть усю сіль].* * *несов.; сов. - вбр`осить и вброс`атьукида́ти, укинути и укидати и мног. повкида́ти -
7 задурить
1) см. Задуривать;2) (начать шалить) почати дуріти, сказитися, задрочитися, (о мног.) показитися, подрочитися.* * *I( начать сумасбродничать) поча́ти роби́ти дурни́ці; ( начать баловаться) поча́ти дурі́ти, задурі́ти; ( зашалить) поча́ти пустува́ти, запустува́ти, поча́ти жирува́ти, зажирува́тиII( сбить с толку) задури́ти, заморо́чити, зату́ркати, спантели́чити, зби́ти (зіб'ю́, зіб'є́ш и зі́б'єш) з пантели́ку -
8 закружить
1) (чем, что: о ветре и т. п.) закрутити, завертіти. [Вітер закрутив сухим листям. Схопиться вітер і закрутить по шляху (Грінч.)]. -жить кому голову - закрутити, вавертіти, замакітрити голову кому, збити кого з пантелику (з плигу, з пливу). -жило в голове, -жило кого - заморочило голову, замакітрило голову кому, завернулося (замакітрилося) в голові кому, млості обняли кого, млосно стало кому, занедобрилося кому, голова пішла обертом, мозок закрутивсь кому, у кого;2) (заставить путать в лесу) закрутити кого;3) (начать описывать круги, кружиться) закружити, закружляти;4) (загулять) закрутити, закурити, загуляти, закубрячити.* * *1) ( начать кружить) закрути́ти, закружи́ти, -кружу́, -кру́жиш, закружля́ти2) ( сбить с толку) закрути́ти; ( заморочить) запа́морочити\закружитьть го́лову кому́ — закрути́ти (запа́морочити) го́лову кому́
-
9 заматывать
замотать1) кого, что, чем, во что - замотувати, замотати, умотувати, умотати кого, що чим, у що, укручувати, укрутити що у що, (о мн.) позамотувати, повмотувати, повкручувати. -тать на ус - замотати на вус;2) -тать (головой) - закивати, захитати, замотати, замотляти (головою);3) (доводить до одурения, сбивать с толку) заморочувати, заморочити кого;4) -тать чьи-л. деньги - зашахрувати чиї гроші; см. Замошенничать. Замотанный - замотаний, умотаний чим, у що, укручений у що; заморочений; зашахрований.* * *несов.; сов. - замот`ать1) замо́тувати, -мо́тую, -мо́туєш, замота́ти и мног. позамо́тувати; ( утомлять хлопотами) заморо́чувати, заморо́чити2) (сов.: начать мотать) поча́ти мота́ти, замота́ти -
10 мало
мало, (немного) трохи, тро[і]шки, не гурт, незгурта, обмаль чого, (скудно) скупо, тонко на що. [Розуму багато, а грошей мало (Номис). Це діялось за царя Гороха (Горошка), як було людей трохи (трошки) (Приказка). Сумна-невесела прийшла вона додому, мало чого пила, мало чого їла (Мирн.). Трошки того віку, а як його важко прожити (Коцюб.). Грошей у мене не гурт (Звин.). Скупо в мене на гроші (Кониськ.). Маємо скупо даних для зовнішього життя Коцюбинського (Єфр.)]. Иметь -ло денег - мати не гурт (незгурта, обмаль) грошей. У меня -ло денег - у мене мало (обмаль, не гурт, незгурта) грошей, у мене скупо (тонко) на гроші. Очень -ло - дуже мало, (описат.) як кіт (комар) наплакав, з мишачу бідницю, з комарову ніжку. [Розуму в його як кіт наплакав (Київщ.)]. Я его очень -ло знаю - я його дуже мало знаю. Много шуму, -ло толку - багато галасу - мало діла. Так -ло - так мало, так трошки. [А я так мало, небагато благав у Бога - тільки хату (Шевч.)]. Извините, что так -ло - вибачте, що так мало (трошки). Этих денег -ло на все ваши покупки - цих грошей (за)мало (не стане) на всі ваші покупки. Слишком мало - замало, надто мало, занадто мало. [Сього було ще замало, щоб розпочати судову справу (О. Лев.)]. Ни -ло - (а)ні трохи, (а)ні тро[і]шки. [Ні трохи не помогло]. Чего -ло, то в диковинку - що новина, те дивина; чого не бачив, те в дивовижу. Похвалы его -ло трогают - за похвали (до похвал) йому байдуже. -ло ли его наказывали, но он не исправляется - хіба мало його карано, коли-ж він не кращає. Довольно -ло - см. Маловато. Не -ло - чимало, чималенько, не-помалу, багатенько. [Пани жахались козацького завзяття не-помалу (Куліш)]. Не -ло мне было хлопот с этим делом - не мало (чимало) мав я клопоту з цією справою. -ло ли что, -ло ли чего - мало чого, хіба мало чого. -ло ли что может случиться - мало чого може статися (трапитися). -ло ли что говорят о нём - хіба мало чого про (за) нього кажуть. -ло ли чего бы вам хотелось! - мало чого-б ви хотіли, ще-б (пак) чого ви зах(о)тіли (забажали)! -ло того - того мало, то не все ще, на тому не край. -ло того, что он глуп, но он ещё и зол - то не все іще, що він дурний, а він і лихий (злий). -ло того, что он хочет быть богатым, но он хочет ещё повелевать - на тому не край, що він хоче бути багатим, а він хоче ще й панувати. Да -ло того - ба, та ще, та що-то, мало сказано. [Потім довелось нам розстатися, ба й забути один одного (Грінч.). І жінки, і молодиці повибігають, та що-то: і дітвора висипле з хат (Квітка). В печері показався віск - мало сказано, вся стінка зажовтілася (Франко)]. Мало-по-малу - помалу, помалу- малу, помаленьку, змалку-помалку, поволі, поволі-волі, поволеньки, потроху, спроквола, спокволу; срв. Понемногу. [Помалу став він багатшати (М. Грінч.). Помалу-малу синя імла рідшає (Коцюб.). Змалку-помалку я навчився майструвати (Київщ.). Так помаленьку і піддався, і вірив в пана, як турчин в місяць (Свидн.). Поволі по церкві, то тут, то там, займалися вогники (Коцюб.). Спроквола добираючись, заплутав пан-отця, як павук муху (Свидн.)]. А ему и горя -ло - а йому і байдуже (а йому ні гадки) про що (за що). [Пташкам про зиму байдуже (Л. Укр.)]. Мало-мальски - хоч трохи, хоч тро[і]шечки, мало-на-мало. [Хоч трохи розумна людина того не зробить (Київ)].* * *нареч.ма́лосли́шком \мало — на́дто ма́ло; зама́ло
не \мало — не ма́ло; ( изрядно) чима́ло
-
11 позиция
позиція (-її), (перен.) позиція, постать (-ти); срв. Положение. Неприятельские, передовые -ции - ворожі, передні позиції. Войска заняли крепкие -ции - військо зайняло міцні позиції. -ция пальцев, муз. - позиція, постава пальців. -ция в пляске - постава в танці, в танку. Нейтральная -ция кого к чему - невтральна позиція кого до чого. Наши дипломаты стали на противоположную -цию - наші дипломати на протилежну стали позицію (постать). Держаться своей -ции - додержувати своєї постати (Грінч.). Занять враждебную по отношению к чему -цию - ворожу позицію (постать) до чого узяти, стати що-до чого на ворожу стопу. Сбить кого с -ции (с толку) - збити кого з плигу.* * *пози́ція; ( поза) по́за, поста́ва -
12 путать
1) (приводить в беспорядок) плутати, путати що (напр. нитки);2) (говорить сбивчиво) плутати, мішати. [Копаниця плутав умисне, мов не хотів виказувати (Грінч.)];3) кого (сбивать с толку) - збивати, заморочувати кого;4) (лошадей) путати (коні);5) кого во что - плутати, вплутувати кого в що (в якусь справу). [Як смієш ти мене в свої діла криваві плутать? (Грінч.)];6) (сбившись с пути) плутати, блудити, блукати;7) (ногами) плутати, плентати (ногами);8) (следы, дорогу) ключкувати. Путанный - плутаний. Путающий - хто (той, що) плутає. -щий нитки - ниткоплут.* * *1) плу́тати, сплу́тувати; ( сбивать) збива́ти2) ( впутывать) плу́тати, вплу́тувати3) ( надевать путы) сплу́тувати, пу́тати -
13 свертеться
сов.1) скрути́тися, -титься2) ( сбиться с толку) скрути́тися (скручу́ся, скру́тишся)3) ( произойти) улаштува́тися, -ту́ється -
14 Вваленный
вкинутий; (без толку) втирений, (шутливо) втарабанений. -
15 Наделывать
наделать1) что - см. Надделывать;2) чего - а) (изделий) нароблювати и наробляти, наробити, (о мног.) понароблювати, понаробляти чого, (неумело, без толку, сов.) напартачити, набазграти, напорати, (пров.) награмузляти чого. [Ляльок наробили (Богодух.). Понароблював вил та грабель і повіз продавати (Канівщ.). Чого оце ти тут награмузляв? (Липовеч.)]; б) чего, что (о поступках) - нароблювати и наробляти, наробити, начинити, (натворять) натворювати, натворити чого, що, накоювати, накоїти, наброїти чого, нашкодити, (о мног.) понароблювати, понаробляти, понатворювати, понакоювати чого. [Доню моя, що ти наробила? (Шевч.). Дурниць чимало наробила (Київ). Не малого колоту ся новина по всіх селах і городах начинила (Куліш). Багацько погани накоїв (Крим.). Тепер- же на мене звертає, сама наброївши біди (Котл.). Багато за свій вік нашкодив (Канівщ.)]. -лать себе беды - напитати (наробити) собі лиха (біди). -лать зла кому - наробити зла (лиха) кому, (пров.) зазлостити кому. [Почне каламутити в громаді, може лиха наробити (Грінч.). Він так зазлостив громаді, що вона йому нічого не зробить, чого-б він хотів (Черкащ.)]. -лать печали кому - жалю (суму) завдати (наробити) кому. [Та жалю наробила, та серце засмутила (Грінч. III)]. -лать хлопот - завдати клопоту (турбот(и)). [Я вашій щирості турботи завдала (Самійл.)]. -дать шуму (крику), тревоги - наробити галасу (ґвалту), нагаласувати, наґвалтувати, збити бучу, (образно) шелесту великого наробити. -
16 great cry and little wool
syn: all talk and no cidergreat boast, little roast≅ шуму багато, а толку мало мала вода – великий шум глибока вода не каламутиться діла на копійку, а балачок на карбованець у високого жита колос пустий де багато крику, там мало роботи empty vessels make the greatest sound great talkers are little doersEnglish-Ukrainian dictionary of proverbs > great cry and little wool
См. также в других словарях:
толку — ТОЛКУ, толкусь, толчёшь, толчёшься, толкут, толкутся. наст. вр. от толочь, толочься. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
толку-то — нареч, кол во синонимов: 1 • подумаешь (15) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
толку — добиться толку • существование / создание, каузация … Глагольной сочетаемости непредметных имён
толку чуть — бесплодный, безуспешный, что толку?, бесполезный, безрезультатный, тщетный, зряшный, напрасный Словарь русских синонимов. толку чуть прил., кол во синонимов: 8 • безрезультатный (12) … Словарь синонимов
толку не будет — См … Словарь синонимов
толку мало — нареч, кол во синонимов: 1 • толку ноль (1) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
толку ноль — нареч, кол во синонимов: 1 • толку мало (1) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
толку́чка — толкучка, и; р. мн. чек … Русское словесное ударение
толку как от козла молока — прил., кол во синонимов: 12 • бесполезный (67) • излишний (50) • лишний (49) • … Словарь синонимов
толку́чий — ая, ее. Такой, где много народа, где происходит толкотня. || в знач. сущ. толкучий, его, м. устар. То же, что толкучий рынок. Мать тоже на толкучем торговала крадеными да изношенными платьями. И. Гончаров, Обломов. ◊ толкучий рынок место, где… … Малый академический словарь
толку — @font face {font family: ChurchArial ; src: url( /fonts/ARIAL Church 02.ttf );} span {font size:17px;font weight:normal !important; font family: ChurchArial ,Arial,Serif;} = глаг. (греч. κρούω) стучусь в дверь (Матф. 7, 7). … … Словарь церковнославянского языка