Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

тич

  • 1 світич

    техн. ба́кен

    Українсько-російський політехнічний словник > світич

  • 2 жалонёр

    воен. жалонер, тичільник, тичіль (р. -ля). -нёрский - жалонерський, тичільницький, тичільський.
    * * *
    жалоне́р

    Русско-украинский словарь > жалонёр

  • 3 вятичи

    ист.
    в'я́тичі, -чів

    вя́тич — ед. В'я́тич

    Русско-украинский словарь > вятичи

  • 4 бакен

    техн.
    ( речной) ба́кен, плава́к, -ка́; ( морской) ба́кен, сві́тич

    Русско-украинский политехнический словарь > бакен

  • 5 бакен

    техн.
    ( речной) ба́кен, плава́к, -ка́; ( морской) ба́кен, сві́тич

    Русско-украинский политехнический словарь > бакен

  • 6 triad

    1. n
    1) те, що складається з трьох частин (з трьох предметів)
    2) група з трьох осіб
    3) мат. тріада
    4) муз. тризвук
    2. adj хім.
    тривалентний
    * * *
    I [`traiʒd] n
    1) що-н., що складається з трьох предметів або частин; група з трьох чоловік; трійка
    2) мaт. тріада; війск., політич. "тріада", стратегічні ядерні сили США (ракети наземного, підводного базування, дальні бомбардувальники)
    3) peл. Трійця
    4) xiм. тривалентний елемент
    6) мyз. трезвуччя
    II [`traiʒd] a; хім.

    English-Ukrainian dictionary > triad

  • 7 triad

    I [`traiʒd] n
    1) що-н., що складається з трьох предметів або частин; група з трьох чоловік; трійка
    2) мaт. тріада; війск., політич. "тріада", стратегічні ядерні сили США (ракети наземного, підводного базування, дальні бомбардувальники)
    3) peл. Трійця
    4) xiм. тривалентний елемент
    6) мyз. трезвуччя
    II [`traiʒd] a; хім.

    English-Ukrainian dictionary > triad

  • 8 кант

    Канта
    I. кант, канта, пісня хвальна, умен. кантик. [Він записував то канти, то всякі вірші, то пісні (Н.-Лев.)].
    II. Кант - (край, рубец) кант (-та), рубець (-бця), край (р. краю), берег (-га); специальнее: (между двумя кусками кожи или материи) кант, ільтиця, (в голенищах) ірха (пров.), (в женск. полушубке по талии) забиванка, (у портн.) кант; тип. - кант. Картуз с -том, мундир с -тами - кашкет з кантом, мундир з кантами. Сбивать доски по -нту - збивати (зшивати) дошки рубцем.
    * * *
    I
    кант; ( оторочка на одежде) облямі́вка, лямі́вка, оборо́тич
    II

    Русско-украинский словарь > кант

  • 9 люстра

    люстра, жирандоля, (зап.) світич. [Палали свічі, люстри сяли (Черняв.)].
    * * *
    лю́стра

    Русско-украинский словарь > люстра

  • 10 лютичи

    ист.
    лю́тичі, -чів

    Русско-украинский словарь > лютичи

  • 11 паникадило

    панікадило, (гал.) світич.
    * * *
    церк.
    панікади́ло

    Русско-украинский словарь > паникадило

  • 12 прижмуривать

    прижмурить примружувати, примружити, прижмурювати, прижмурити, приплющувати, приплющити (очі); (об одном глазе насм.) заскалювати, заскалити, пришкулювати, пришкулити око. [Озвавсь він, око пришкуливши (Свидн.). Мовчки сидів, приплющивши очі (Грінч.)]. Прижмуренный - примружений, прижмурений, приплющений, (об одном глазе) заскалений, пришкулений. -ться - мружитися, жмуритися трохи, примружитися, прижмуритися, прищулитися. [Примружились гаї (Тич.)].
    * * *
    несов.; сов. - прижм`урить
    примру́жувати, примру́жити, прижму́рювати, прижму́рити, приплю́щувати, приплю́щити

    Русско-украинский словарь > прижмуривать

  • 13 простой

    I. 1) простий, (обыкновенный) звичайний, (немудрёный) немудрий; мат. - простий. [Проста справа (дело). Проста одежа. Проста людина. Прийми мою мову немудру та щиру (Шевч.). Не з каменю, не з мармору - з простого заліза (Тич.)]. -тое письмо - звичайний лист. -тое предложение, грам. - просте речення. -тые числа - прості числа. -тые тела - прості (первісні) тіла (елементи). -той глаз, -тым глазом - голе око, голим оком, на голе око. -той человек - проста людина (см. также Простак, Простолюдин). Этот человек прост (глуповат) - немудра це людина. -той народ - простий люд, простолюд, поспільство, простацтво, простота ( см. Простонародие). Совершенно -той - простісінький. Нет ничего проще этого - нема нічого простішого над (за) це;
    2) (порожний, пустой) порожній (о сосуде и т. п.), вільний, гулящий; (см. Порожний, Пустой, (о времени) Свободный). -тая посудина - порожня посудина. -того места нет - вільного місця нема. В -тое время - вільним, гулящим часом, вільного часу;
    3) (ординарный) простий, поє[о]динчий. [Подвійне сукно ширше від простого];
    4) (о происхождении и переносно) простий, простацький. [Простого роду. Не багата я і проста, та чесного роду (Котл.). Простацький (простонародный) стиль. Не погордуй вступити до нашої простацької господи (Куліш)]. Простейший - найпростіший.
    II. Простой, сущ. -
    1) см. Простаивание;
    2) перестій, простій (-тою); постояле (-лого). Извозчик требует платы за -той (за ожидание) - візник вимагає плати за постояле. Простой дома, квартиры - вакування дому, кватири. -стой машины - простояння машини.
    * * *
    I прил.
    1) про́стий и прости́й
    2) ( обыкновенный) прости́й, звича́йний; ( обыденный) щоде́нний, повсякде́нний
    3) ( простодушный) прости́й, простоду́шний; ( простоватый) проста́цький
    4) ( глуповатый) прости́й, недоу́мкуватий, бі́дний на ро́зум; дурне́нький
    5) ( элементарный по составу) спец. прости́й
    II сущ.
    прості́й, -то́ю, пересті́й, -то́ю

    Русско-украинский словарь > простой

  • 14 пустошь

    1) пустир (-ра), пустар (-ра), пустовщина, пустка. [Щоб тут було без нас? краса якая? Була-б долинонька неначе пустка тая (Гліб.). Новий Афон - світич елегантної й естетичної культури серед окружної безлюдної пустки (Крим.). На тих бориславських мочарах та пустирах криються джерела мілійонових капіталів (Франко)]. Обращать, -тить в -тошь - пустошити, спустошити що;
    2) (пустота) пустка. -тошь в доме - пустка в хаті;
    3) см. Пустяк.
    * * *
    1) ( участок земли) пу́стище, пу́стка; пустовщи́на
    2) см. пустота 1)
    3) см. пустяк 1)

    Русско-украинский словарь > пустошь

  • 15 Позолачивать

    позолотить позолочувати, позолотити, (реже позлотити), узолочувати, узолотити, (вызолотить) визолочувати, визолотити, (о мног.) пови[пов]золочувати що. [Я-б твої крила позолотила (Чуб.). Ясне сонце позолочує високі могили (Коцюб.). Певно й серце твоє взолотила печаль (Тич.)]. Позолочённый, позолочен - позолочений, позолочуваний (позлочуваний), (о мног.) повизолочуваний; (прилагат.) позолотистий, златомальований. [Позолочений посуд. Покришка (крышка) позолочувана (Л. Укр.). Два віночки позлочувані. Такі повизолочувані усе пам'ятники (Грінч.). Терни (терния) були позлотисті, кайдани і ті золоті (Л. Укр.)]. -ться - позолочуватися, позолотитися, бути позолоченим.

    Русско-украинский словарь > Позолачивать

См. также в других словарях:

  • ТИЧ-ИН — [англ. teach in < teach учить + in в, внутрь] амер. в университетах форма продленных лекций семинаров, продолжающихся без перерывов. Первонач. как вид социального протеста. Словарь иностранных слов. Комлев Н.Г., 2006 …   Словарь иностранных слов русского языка

  • Тич — …   Википедия

  • Тич Э. — …   Википедия

  • тич-ин — т ич ин, а …   Русский орфографический словарь

  • ТИЧ-ИН — (англ, teach in) публичная дискуссия, диспут семинар, собрание для обсуждения злободневных вопросов, наболевших политических проблем (преимущественно в университетах Англии и США). Термин получил широкое распространение в кон. 60 х нач. 80 х гг …   Профессиональное образование. Словарь

  • Тич Эдвард — …   Википедия

  • Тич, Эдвард — …   Википедия

  • Эдвард Тич — (англ. Edward Teach) по прозвищу «Чёрная Борода» (Blackbeard)  знаменитый английский пират, действовавший в районе Карибского моря в 1716 1718 годах. Родился предположительно в 1680 году в Бристоле или Лондоне. Настоящее имя  Эдвард Драммонд… …   Википедия

  • Лётич, Димитрие — Димитрие Лётич, серб. лат. Dimitrije Ljotić, серб. кир. Димитрије Љотић (12 августа 1891, Белград  22 апреля 1945, Айдовщина, Словения)  сербский политик, участвовавший в коллаборационистском правительстве М. Недича. Был министром… …   Википедия

  • Лётич — Лётич, Димитрие Димитрие Лётич, серб. лат. Dimitrije Ljotić, серб. кир. Димитрије Љотић (12 августа 1891, Белград  22 апреля 1945, Айдовщина, Словения)  сербский политик, участвовавший в коллаборационистском правительстве М. Недича. Был …   Википедия

  • світич — 1 іменник чоловічого роду велика свічка, смолоскип світич 2 іменник чоловічого роду, істота про людину …   Орфографічний словник української мови

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»