-
1 Тихе
Mythology: Tyche -
2 Тихе
ngreek.lang. Tyche (богиня счастья, случайности и судьбы) -
3 покойный
I. 1) спокійний, супокійний, тихий, (безмятежный) безтурботний. [Спокійного сну вам, карі оченята (Тесл.)]. -ной ночи - доброї ночи; добраніч; надобраніч. -ный экипаж - вигідний (не труський) повіз. -ное море - тихе (с(у)покійне) море. -ная квартира - тихе (спокійне) помешкання. -ное кресло - вигідне крісло. -ный уголок - затишний куточок;2) (о характере) лагідний, спокійний, тихий. У него -ный характер - він тихої (лагідної, спокійної) вдачі; він тихий на вдачу. -ная лошадь - тихий (не баский) кінь. -ный сосед - тихий сусіда.II. Покойный, -ная -1) небіжчик, небіжка, покійний, -на. [Я знав небіжчика (покійного) батька вашого. Його небіжка (покійна) жінка];2) см. Заупокойный.* * *I1) спокі́йний; супокі́йний2) (удобный) вигі́дний; ( уютный) за́тишний и зати́шнийII( умерший)1) прил. покі́йний2) в знач. сущ. небі́жчик, покі́йний, -ого; ( умерший) уме́рлий, -ого, поме́рлий -
4 потихоньку
нареч.1) ( без шума) потихе́ньку, потихе́нько, потихе́сеньку; (тихо, тихонько) ти́хо, сти́ха, тихе́нько, тихе́сенько, тихі́сінько, стихе́нька, ни́шком, ни́щечком, поти́ху2) ( украдкой) ни́шком; ти́шком-ни́шком, ти́шком, тихце́м, ни́щечком3) ( медленно) пово́лі; пово́леньки; ( помаленьку) помале́ньку, помале́сеньку, помане́ньку, помане́сеньку -
5 тихонечко
нареч.1) тихе́нько2) (тайком, незаметно) тихе́нько, ни́шком, ти́шком, тихце́м, зни́шка, ти́шком-ни́шком, ни́шком-ти́шком -
6 тихохонько
-
7 забава
1) см. Забавление;2) (развлечение) забава, забавка, розвага, утіха, ум. утішка. [Положу деревинку в колисочку та буду колихати: буде мені забавка (Рудч.). Зірвала квітку з голови, кинула мені на забавку (Г. Барв.). Тобі все смішки та втішки (Номис)]. -вы (увеселенья) - гульбощі (-щів), гульбини (-бин), (і)грища (р. (і)грищ). [Не втомлена гульбощами, горем не перемучена, ясна була собі, як тихеє літо (М. Вовч.). Там гульбини тоді були: зібрались родичі і чужі добрі люди і веселились собі (Сл. Гр.). Дівочі ігрища незабутні (Куліш)]. Место -бав - гульбище, грище. Пойти на -ву кому; отдать на -ву кому что - піти на грище кому; віддати (пустити) кого, що на грище, на іграшку, на виграшку кому. [Та все пішло царям на грище (Шевч.). Ні, не вбили, а пустили москалям на грище (Шевч.). Вона й бере мене в покої синкам на виграшку (Шевч.)];3) (мешканье) бавлення, бавіння, баріння;4) см. Забавка.* * *заба́ва, уті́ха, і́грашка, за́бавка, ви́грашка; ( развлечение) гу́лянка и гуля́нка, гульня́, ба́влення -
8 змеиный
гадючий, гадючин, гадячий, гадяцький, гадюцький, зміячий, зміїний, (змеев) гадів (-дова, -дове), зміїв (-єва, -єве). [Ми знищимо гадюче кодло люте (Грінч.). Чорні кігті, вмочені в гадючу слину (Крим.). Гадяче жало (Федьк.) Зміяча голова (Звин.). З того часу острів той зветься зміїним (Стор.). Брав червінці з гадючиної норки (Франко)]. -ное гнездо (место) - гадючник, гадовище. -ное отродье, гнездо - гадюче, зміяче кодло, гадюче, змієве насіння. -ная трава, бот. Stachys silvatica L. - бабка, буковиця. -ный язык, бот. Ophioglossum - язичник (-ка), погане зілля, без'язичник, тихе зілля.* * *зміїний; гадючий, ( чей) гадючин, -а, -е\змеиныйая мудрость — му́дрість змії, змії́на му́дрість
-
9 избыток
(излишек, изобилие) лишок (-шку), надлишок, надмір (-ру), зайвина, наддостаток (-тку), переповня. [Вони з лишку свого клали в дар богові, а убога вдовиця з злиднів своїх (Єв.). Така роздача надмір-би вменшила, і в кожного всього було-б доволі (Куліш). Зайвини не маю - що заробив, те й проїм (Харківщ.). Прийде-ж і сім літ голодних за ними, і забудуть про наддостаток в Єгипетській землі (Св. П.)]. Жить в -ке - жити в достатках. От -ка сердца говорят уста - з переповні серця промовляють уста (Єв.). С -ком - з лишком, з лишкою, (аж) надто, (фамил.) з надтом, (образно) у три щиті, (шутя) з чохом. [Усього є доволі, аж з надтом. Усього-б тут - у три щиті на тихе та на любе життя (М. Вовч.)]. Ему с - ком пополнили его потери - йому аж надто (з надтом) поповнено (вернено) його втрати. Затруднение от -ка чего - клопіт через надмір чого, з надміром чого. -ток жизненных сил - надмір життєвої сили. Не в -ке (имеется что) - не густо, не гурт, не надмір (мається) чого. [Дав-би вам грошей, та в самого не гурт (Звин.)].* * *1) (чрезмерное количество чего-л.) надли́шок, -шку, на́дмір, -у, зайвина́, перепо́вня; ( остаток) ли́шок; зби́тки, -ків\избыток к хле́ба — надли́шок хлі́ба
2) (обилие, полнота) на́дмір; (достаток, богатство) доста́ток, -тку; ( изобилие) наддоста́токв \избыток тке, с \избыток тком — з верхо́м; з ли́шком, упо́вні
\избыток к сил — на́дмір сил
\избыток к чувств — на́дмір почутті́в
-
10 кроткий
лагідний, тихий, сумирний, плохий, (церк.-слав.) кроткий. [Щастя, що Господь йому послав за його добру лагідну вдачу (Г. Барв.). Яка вона тиха, як голубка (Н.-Лев.). Світ місячний ласкавий, сумирний (Кон.). Вона лиха? Плохенька, мов голубка (Куліш). І тихим, добрим, кротким словом благовістіть їм слово нове (Шевч.)]. -кого характера - лагідний, тихий (и т. д.) на вдачу хто, лагідної вдачі хто, плохута (сущ. общ. р.). -кий зверь - плохий звір. -кое слово гнев побеждает - тихе (лагідне) слово гнів стишує.* * *ла́гідний, зла́гідний, ти́хий; ( смиренный) покі́рливий, покі́рний, сми́рний, суми́рний, плохи́й -
11 ласковый
ласкавий, пест(л)ивий, (кроткий, нежный) лагідний, (благосклонный) прихильний, (приветливый, радушный) привітний, приязний. [Андрій застав Маланку покірливу й ласкаву (Коцюб.). Нічко зоряна, ясна, тихо-пестлива! (Черняв.). Надвечірнє сонце кидало на нього своє лагідне, привітне проміння (Крим.). В серці його ворушиться тихе, приязне кохання (Коцюб.)]. -вый к кому, с кем - ласкавий (привітний, приязний) до кого, з ким. [Він і до людей привітний та ласкавий (Н.-Лев.). Цей собака тільки до вас ласкавий (Звин.)]. -вое слово - ласкаве (прихильне, приязне) слово. [Там найдете щире серце і слово ласкаве (Шевч.). Виріс без прихильного слова (Крим.)]. -вая улыбка - ласкава (привітна) посмішка. -вая рука - ласкава (лагідна) рука. -вый приём - привітне (приязне) приймання (прийняття), ласкаве вітання. -вое теля двух маток сосёт - ласкаве телятко дві матки ссе.* * *ласка́вий; (ласкающий, нежащий) пестли́вий, голубли́вий; (приветливый, радушный) привітний, при́язний, приві́тливий -
12 мёртвый
1) (умерший) мертвий, мерлий, умерлий, померлий, неживий. [Краще живий хорунжий, ніж мертвий сотник (Номис). Не поможе воронові мило, а мерлому кадило (Номис). Дер із живого і з умерлого (Свидн.). Живого-б любила, а до неживого у яму-б лягла (Шевч.)]. Прикинуться -вым - удати неживого, знеживитися. Делает, как -вый - робить (порається) як мертвий (як неживий, по-мертвому). [Мляво, по-мертвому порався (Григор.)]. Упал -вый - упав мертвий (неживий), упав без духу. [І без духу в синє море з берега звалився (Рудан.)]. Приказано привести живого или -вого - наказано (звелено) привести чи живого, чи мертвого. Ни жив, ни мёртв - ні живий, ні мертвий (Номис). -вое тело (труп) - мертве тіло, труп (-па), мертвяк, смертяк (-ка);2) (перен.) мертвий. -вая бледность - мертвенна (смертельна) блідість (-дости). -вая вода - а) (стоячая) мертва вода, мертвовід (-воду), мертва нетеча. [Хмари стояли непорушно, неначе плавали в тихому мертвоводі (Н.-Лев.)]; б) (в сказках) мертвуща (мертвяща) вода. -вое волокно, текст. - мертве волокно. -вая голова, энтом. - а) (Sphinx Caput mortuum) адамова голова; б) (Acherontia Atropos) бульбяник мертвоголовий, цьмак (-ка). -вый груз - мертвий вантаж (- жу). -вые души - мертві душі. -вая заклёпка - а) (действие) сліпе заклепування (нютування); б) (предмет) сліпа заклепка (нюта). -вая изгородь - (о)горожа, сухопліт (- плоту), мертвопліт (-плоту). -вый инвентарь - мертвий інвентар (-ря). -вый капитал - мертвий капітал (-лу). -вый конец сети - зайвий кінець (-нця) мережі. -вый крест - мертвий (мертвечий) хрест (-ста), хрест з покійника. -вый лес - сухоліс (-су), сухолісся (- сся). -вое лицо - мертве (мертвенне) обличчя (лице). -вая петля - мертва петля. -вая пора - мертва доба. -вая пороша - перший глибокий сніг (-гу). -вая природа, живоп. - мертва (нежива) природа, тихе життя, натюрморт (-та). -вый сон - см. Мертвецкий (1) сон. -вая тишина - мертва тиша, гробова тиша. [Навкруги панує мертва тиша (Коцюб.)]. -вая точка - мертва точка. Сдвинуть с -вой точки - зрушити з мертвої точки, з мертвого місця. -вый цвет лица - мертвий (неживий) колір обличчя. -вый ход - мертвий хід (р. ходу). -вый шип, техн. - заплішений чіп (р. чопа). -вый штиль - мертве безвітря, мертва тиша, мертва штиля. -вый язык - мертва, нежива, вимерла мова. -вый якорь - мертва котва, мертвий якір (р. якора). Пить -вую (чашу) - пити не прохмеляючись, пити кухоль непрохмільний.* * *1) прил. ме́ртвийлежа́ть мёртвым грузом — лежати ме́ртвим капіта́лом
2) в знач. сущ. ме́ртвий, -ого; ме́рлий -
13 неугомонный
невгамовний, невгамований, невгомо[і]нний, нев[у]гавний, невгавущ[ч]ий, (диал.) безгамульний; (безостановочный) безугавний, безупинний, невпинний, безнастанний; (непоседливый) непосидющ[ч]ий; (неусыпный) невсипущий; (беспокойный) невпокійний, неспокійний. [Тихе море спокою навчило невгамовнеє серце моє (Л. Укр.). «Яким способом ви гадаєте досягти свого?» - допитувався невгамовний Стемпковський (Ор. Левиц.). Він невгамований, що стосується до вигадок у жартах (Н.-Лев.). А-а, та й невгомонний-же який! (Мирний). «Оксано! не спи!» - гука невгомонний наглядач (Крим.). Невгомонна щебетушка (Франко). Невгавні коники завели у траві таке сюрчання, аж у вухах ляскотить (Мирний). Чув розмову невгавущу (М. Вовч.). (До берега) біжать хлоп'ята невгавучі - і сміх, і гук, і галас навкруги (Грінч.). От-то який безгамульний! - та сядь, та хоч трохи посидь! (Яворн.). Невпинний моря шум (Франко). Безталання невсипуще і нам усміхнеться (Шевч.)]. -ный человек - невгомо[і]нна (невгамовна, неспокійна, непосидюща) людина; срв. Неугомонник, -ница.* * *невгамо́вний, невгомо́нний неуга́вний, непогамо́вний, непогамо́ваний невгаву́чий, невгаву́щий; невпокі́йливий -
14 потише
тихше, тихшенько; см. Тише.* * *1) прил. [тро́хи] тихі́ший, [тро́хи] ти́хший2) нареч. [тро́хи] тихі́ше, [тро́хи] тихі́ш, [тро́хи] ти́хше; ( тихонько) тихе́нько -
15 приобретать
приобрести и приобресть1) (добывать) набувати, набути, здобувати, здобути, добувати, добути и придобути що и чого, придбавати, придбати що и чого; (наживать) наживати, нажити що; (накопить, добыть в большом количестве) надбати, принадбати, напридбати, наздобути, наздобувати чого, (диал.) напахати, (о мног.) понабувати, по(з)добувати, попридбавати що и чого. [Розуму за гроші не здобудеш (Св. Пис.). Жалко стало того хазяйства, що він його своєю працею надбав (Грінч.). Придбали хутір, став і млин, садок у гаї розвели і пасіку чималу, - всього надбали (Шевч.). Що придбаєш, те і маєш (Приказка). Поїхав оце в ліс та й дров такого (очень много) напахав (Пирят.)]. -тать движимое и недвижимое имущество - набувати рухоме й нерухоме майно. -бресть что-л. покупкою - набути що куплею (купівлям). Он -брёл себе большое состояние - він придбав (нажив, здобув) собі великий статок (и великі статки). -тать, -сти права гражданства - набувати, набути права (и прав) громадянства. -сти хозяйничая - пригосподарювати, загосподарити що. -сти барышничеством - прибаришувати що. -сти торгуя в кабаке - зашинкувати що;2) (снискивать) здобувати, здобути, придбати що, заживати, зажити чого. -сти всеобщее уважение, дружбу, расположение - здобути (придбати) загальну пошану, дружбу, прихильність. -тать, -сти любовь, благосклонность чью-л. - підходити, підійти під чию ласку, діставати, дістати ласки в кого. [Такої ласки дістану і в Параски (Номис)]. -сти доверие чьём-н. - зажити в кого віри. [Я віри в їх зажив, щоб дізнаватись тим робом про їх заходи ворожі (Грінч.)]. -бресть славу, известность, популярность - (з)добути, придбати славу (и слави), відомість, популярність, зажити (залучити) слави, убитися у славу, зажити популярности, у мову увійти. [Антосьо все в мову входив і між товариством і в городі (Свидн.)]. Он -брёл себе много друзей - він придбав собі багато приятелів;3) (усваивать себе, получать) набувати, набути, набирати, набрати чого. - тать форму чего-л. - набирати форми чого. -тать вкус чего - набувати (набирати) смаку чого. [На морі, коли воно тихе, страва набира особливого смаку (Леонт.)]. -тать, -сти значение, ценность - набирати, набрати, набувати, набути ваги, вартости. [Тоді тільки ідея набирає вартости, коли переводиться в життя (Коцюб.)]. -сти значение среди кого - увійти в значність між ким. -тать, -бресть влияние - забирати, забрати силу, здобувати, здобути вплив на що. [Таку силу забрали запорожці (Сторож.)]. -тать, -сти власть над кем - силу міць брати, забрати и взяти над ким. [Мотив сучасности бере силу над поетами (Єфр.)]. -тать, -сти силу - набувати, набути, набирати(ся), набрати(ся) сили. [Цей гурт де-далі більшатиме, набиратиметься сили (Грінч.)]. -тать, -сти интерес - набирати, набрати інтересу. -тать навык, опыт - набувати навички до чого, досвіду в чому, наламуватися до чого. -сти привычку - набратися звички. -тать, -сти необходимые познания в чём - здобувати, здобути (придбати) потрібні знання з чого и в чому. [Сам неписьменний здобуває він ті знання або з розмов, або слухаючи, як хто инший читає (Грінч.)]. -сти знания от кого - набратися науки в кого. -сти оперение (о птицах) - у пір'я (у колодочки, у палки) вбитися, упір'їтися. Приобретенный - набутий, (з)добутий, надбаний, придбаний, нажитий, зажитий, пригосподарьований, загосподарений и т. д. [І жіноче, і дівоче, і що було пригосподарьоване, усе забрато (Квітка)]. -ное имущество - набуте (придбане) майно, надбання.* * *несов.; сов. - приобрест`и1) придбава́ти, придба́ти, набува́ти, набу́ти и понабува́ти, несов. надба́ти, понадба́ти; ( покупать) купува́ти и купля́ти, купи́ти, покупува́ти, покупля́ти, покупи́ти2) (получать, добывать, снискивать) здобува́ти, здобу́ти; ( доставать) дістава́ти, діста́ти; ( усваивать) засво́ювати, засво́їти3) (что - значение, права) набува́ти, набу́ти (чого); (вид, форму, характер) набира́ти, набра́ти (чого) -
16 пристанище
присталь, пристанок пристановище, пристановисько, захист (-ту), притулок (-лку), притулище, прихилище, пристань; срв. Приют. Быть без -нища - не мати пристановища (захисту, прихилища). Найти -нище у кого - знайти в кого пристановище, захист и т. д., прихилитися, пригорнутися до кого, прихиститися в кого. Нашёл себе тихое - нище - знайшов собі тихе пристановище, тихий захист (притулок).* * *пристано́вище, приста́нище; ( приют) приту́лок, -лку, за́хисток, -тку; приту́лисько; диал. при́шиб, -у -
17 тихонький
уменьш.-ласк.тихе́нький -
18 тихонько
-
19 тихохонький
ласк.тихе́сенький, тихі́сінький -
20 тишайший
превосх. ст.найти́хший; ( очень тихий) тихе́сенький, тихі́сінький
- 1
- 2
См. также в других словарях:
тихе — Тиха, Тюхе, Фортуна Словарь русских синонимов. тихе сущ., кол во синонимов: 5 • богиня (346) • океанида … Словарь синонимов
ТИХЕ — (Тиха Тюхе), в греческой мифологии богиня случая и судьбы. Ей соответствует римская Фортуна … Большой Энциклопедический словарь
Тихе — (Тиха, Тюхе) богиня случая и судьбы. Ей соответствует римская Фортуна. (Источник: «Мифы Древней Греции. Словарь справочник.» EdwART, 2009.) … Энциклопедия мифологии
Тихе — (греч. Tyche) в греческой мифологии богиня судьбы, дочь Океана (или Зевса) и Тетии (Тефиды). Культ ее был чрезвычайно распространен в эпоху эллинизма; отождествлялась с римской Фортуной. (И.А. Лисовый, К.А. Ревяко. Античный мир в терминах,… … Античный мир. Словарь-справочник.
ТИХЕ — Греческая богиня судьбы, сопровождающая человека от рождения до смерти. Римляне отождествляли ее с Фортуной. Культ Тихе особенно распространился тогда, когда вера в богов пошатнулась или вообще была утрачена, когда казалось, что надо всем царит… … Cловарь-справочник по Древней Греции и Риму, по мифологии
ТИХЕ — Греческая богиня судьбы, сопровождающая человека от рождения до смерти. Римляне отождествляли ее с Фортуной. Культ Тихе особенно распространился тогда, когда вера в богов пошатнулась или вообще была утрачена, когда казалось, что надо всем царит… … Список древнегреческих имен
Тихе — (Тиха), в греческой мифологии богиня случая и судьбы. Ей соответствует римская Фортуна. * * * ТИХЕ ТИХЕ (Тиха, Тюхе), в греческой мифологии богиня случая и судьбы. Ей соответствует римская Фортуна (см. ФОРТУНА) … Энциклопедический словарь
Тихе — в древнегреческой мифологии богиня случая и судьбы. В древнеримской мифологии ей соответствует богиня Фортуна … Большая советская энциклопедия
Тихе — … Википедия
Тихе — Тиха (греч. Tyche), треч. ботиня судьбы, случая, счастливого и злого рока, но своей прихот возвышает или ниспровергает, неожиданно изменяет судьбу (римлянами оюждествлялась с Фортуной). Т. изображалась с рот ом изобилия, крыльями и… … Словарь античности
Тихе, Тиха — (греч.) – «случайность» – дочь Океана (вариант: Зевса) и титаниды Тефиды. Богиня случая и судьбы, Т. символизировала неустойчивость и изменчивость мира, случайность любого события жизни. В Риме ее отождествляли с Фортуной, которая при Империи… … Мифологический словарь
