-
1 титанічний
-
2 титанічний
титани́ческий -
3 титанічний
tytanicznyjприкм. -
4 электрический титан
електри́чний тита́нРусско-украинский политехнический словарь > электрический титан
-
5 электрический титан
електри́чний тита́нРусско-украинский политехнический словарь > электрический титан
-
6 tytaniczny
титанічний -
7 титанический
титані́чний; веле́тенський -
8 titanic
adj1) титанічний, колосальний2) що стосується титанів3) хім. титановий* * *I a1) титанічний; колосальнийtitanic energy [effort] — титанічна енергія [-ое зусилля]
2) ьой, що відноситься до титанівII a; хім. -
9 Titan
n1) міф. Титан2) поет. бог сонця; сонце3) (t.) титан, велетень, колос4) астр. Титан (супутник Сатурна)the weary Titan — стомлений титан (про велику державу, обтяжену численними зобов'язаннями)
* * *I n1) грец. мiф. Титан2) пoeт. бог сонця; сонце3) (зaп.) титан, гігант4) acтp. Титан ( супутник Сатурн)••II athe weary Titan — стомлений титан (про велику державу, обтяжену баготочисельнними зобов'язаннями)
Titan energy [strength] — титанічна /гігантська/ енергія [сила]
-
10 Titan
I n1) грец. мiф. Титан2) пoeт. бог сонця; сонце3) (зaп.) титан, гігант4) acтp. Титан ( супутник Сатурн)••II athe weary Titan — стомлений титан (про велику державу, обтяжену баготочисельнними зобов'язаннями)
Titan energy [strength] — титанічна /гігантська/ енергія [сила]
-
11 titanesque
adjтитанічний, колосальний, велетенський, гігантський* * *aтитанічний; колосальний, гігантський -
12 titanic
I a1) титанічний; колосальнийtitanic energy [effort] — титанічна енергія [-ое зусилля]
2) ьой, що відноситься до титанівII a; хім. -
13 Atlantean
-
14 titanian
-
15 Atlantean
-
16 titanesque
aтитанічний; колосальний, гігантський -
17 titanic
I [taɪ'tænɪk] adjтитані́чний; колоса́льнийII [taɪ'tænɪk] хім.тита́новий -
18 орфізм
ОРФІЗМ - давньогрецьк. релігійний рух, який виник у VI ст. до н. е. внаслідок реформи культа Діоніса. В центрі О. - власна теокосмогонія, віра у безсмертя душі і потойбічну винагороду, котрі були зафіксовані у поемах, автором яких було проголошено міфічного співака Орфея О. рфічні поеми і гімни створювались упродовж 1000 років, відбиваючи різні стадії розвитку грецьк. релігії і вплив різних філософських шкіл. Послідовники О. сповідували принципи аскетизму і каяття - "орфічний спосіб життя", який мав спокутувати успадкований людством гріх титанів. О. справив значний вплив на піфагореїзм та неоплатонізм.В. Єленський -
19 практика
ПРАКТИКА ( від грецьк. πρακτικά - справа, діяльність, учинок) - поняття, що характеризує особливий різновияв активності людського світовідношення, філософське витлумачення котрого тяжіє або до універсалізму (коли П. поєднує учинково-моральнісні, пізнавальні та етичні характеристики), або до локалізації чуттєво-матеріального (що спричиняє занижену оцінку П.). Спробу поєднати окреслені характеристики П. здійснив марксизм, де чуттєво-предметна, цілепокладальна діяльність суспільної людини з освоєння й перетворення природних та соціальних сил постає як предметна основа формування людини, онтологічний стимул розвитку її творчо-духовних здатностей, у т.ч. й пізнання. Самовідособлення людини серед сущого у процесі антропосоціогенезу обертається згодом тяжінням до експансії у довколишню дійсність, котра сприймається переважно як об'єкт людських зазіхань Д. аному типові світовідношення притаманний антропоцентризм, який супроводжується гіперактивізмом і титанізмом, прагненням до щобільшого панування над Землею (зокрема, завдячуючи прогресуючій технізації). Через надмірне протиставлення суб'єкта об'єктові П. є найбільш концентрованим втіленням здатності суспільної людини до виокремлення з природи, граничним виявом якого стали "сутнісна безпритульність новоєвропейської людини" (Гайдеггер) та глобально-екологічні проблеми сучасності С. пробами осягнути цю суперечливість П. просякнуто багато різновидів посткласичної західної філософії (уявлення про практичну зумовленість інтелекту Вергсона та прагматистів; про "інерціальні" властивості П. - Сартра та представників Франкфуртської школи; про кризу новоєвропейського гуманізму - Ніцше, Гайдеггера, Фуко та ін.; про самовичерпаність антропоцентризму - Гьосле, Ионаса тощо). Ще німецькою класичною філософією зафіксовано таку фундаментальну рису П., як здатність поєднувати всезагальність та безпосередність світовідношення. Вона визначає форму, притаманну практичній життєдіяльності людини. Але людинокреативний потенціал її залежить од змістовного наповнення - від взаємодії різних складових предметного змісту П. Цей зміст не є тотожним ні матеріально-речовинним компонентам трудової діяльності, ні уречевленим виявам суспільних відносин Н. езвідний він також і до матеріально-перетворювальних властивостей світовідношення. У найзагальнішому виявленні він концентрує смислову націленість останнього. Під "знаряддєвістю", у руслі котрої світ постає перед суб'єктом життєдіяльності лише як засіб, розуміється одвічна комунікативність предметного змісту Π. - здатність універсалізувати будь-який знаряддєвий вплив на довколишню дійсність, доводячи його до рівня всезагального способу предметно-матеріального освоєння людиною світу. Отже, комунікативність є тим шаром предметного змісту П., котрий уможливлює тип раціональності людського ставлення до світу, коли останній стає не тільки об'єктом маніпуляцій з боку діючого суб'єкта, а й самоцінністю, що має бути не лише перетворена відповідно до устремлінь суб'єкта світовідношення, а й освоєна людиною. Таким ідеалом новоєвропейського гуманізму наснажені найбільш масштабні філософські уявлення про П., предметний зміст якої сягає сфери свідомості, самосвідомості, а отже, духовного забезпечення практичної життєдіяльності людини. Розузгодженість між перетворенням та освоєнням світу - чи не найфундаментальніша колізія П. Концентрований вияв її - гіперактивістська зорієнтованість світовідношення, деградація останнього до "знаряддювання", коли нехтують самоцінністю різновидів буття, що потрапили в орбіту людських зазіхань. Із поступом техногенізації світовідношення "знаряддювання" підминає під себе і матеріально-предметну діяльність, і міжлюдські взаємини, і пізнавальну активність, спрямовуючи її на убезпечення всевладдя людини. Остання, зрештою, і сама стає знаряддям власного панування, "засобом для втілення власних проектів" (Гайдеггер) В. ідчуттям того, що не інструментальність (маніпулятивність), а комунікативність є осердям предметного змісту справді людського ставлення до світу, наснажений інтенсивний розвиток західноєвропейської філософської думки 60 - 70-х рр. Погляд на комунікативність як на останнє підґрунтя і свідомості, і пізнання, і суспільного буття, і екзистенції пов'язаний із протиставленням двох визначальних типів раціональності: "інструментальної" та "комунікативної" - діалогічної, націленої на тотальне взаєморозуміння, убезпечуване досвідом особистої причетності суб'єкта світовідношення до унікальних форм життя (Вебер, Апель, Габермас, Бубер, Больнов).В. Табачковський
См. также в других словарях:
титанічний — прикметник … Орфографічний словник української мови
титанічний — а, е. 1) Власт. титанові (див. титан I 2)). Титанічна натура. 2) Величезний, надзвичайний своєю силою, розмахом, напруженістю … Український тлумачний словник
титанічний — [тиетан’і/чнией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
титанічність — ності, ж. Властивість за знач. титанічний … Український тлумачний словник
титанічно — Присл. до титанічний … Український тлумачний словник
титан — I а, ч. 1) У давньогрецькій міфології – божество з числа велетнів, які повстали проти богів Олімпу. 2) перев. чого, перен. Людина, що відзначається надзвичайною, величезною силою розуму, таланту; винятково видатна, героїчна особа. II у, ч. Ti.… … Український тлумачний словник
титан — 1 іменник чоловічого роду, істота велетень титан 2 іменник чоловічого роду кип ятильник титан 3 іменник чоловічого роду хімічний елемент … Орфографічний словник української мови
великий — I 1) (значний своїми розмірами)), чималий, величезний, велетенський, гігантський, колосальний, ґрандіозний, могутній, потужний, важкий, величенний, здоровий, здоровезний, здоровенний, здоровецький, порядний, отакий, отакенний; капітальний,… … Словник синонімів української мови
індекс — див. також перелік технічних комітетів br 01 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ. ТЕРМІНОЛОГІЯ. СТАНДАРТИЗАЦІЯ. ДОКУМЕНТАЦІЯ 01.020 Термінологія (засади та координація) 01.040 Словники термінів 01.040.01 Загальні положення. Термінологія. Стандартизація.… … Покажчик національних стандартів
Кременчуг — У этого термина существуют и другие значения, см. Кременчуг (значения). Город Кременчуг укр. Кременчук Флаг Герб … Википедия
карботитан — у, ч. 1) Металічний титан, вкритий шаром його монокарбіду. 2) Титанмонокарбід – важкотопка, дуже тверда сполука, яку використовують у різальних інструментах … Український тлумачний словник