-
41 -тыр
зв'язка теп. часу ств. мод.є; пор. -дир, -дур, -дӱр, -дыр, -тир, -ту, -тур, -тӱр. -
42 -тӱр
зв'язка теп. часу ств. мод. є; пор. -дир, -дур, -дӱр, -дыр, -тир, -ту, -тур, -тыр. -
43 Порфирій
Порфирій (234, Тир - після ЗОЇ) - античний філософ, неоплатонік, учень і систематизатор вчення Плотина. Автор коментарів багатьох творів Платона й Аристпотеля, праць із риторики, граматики, природничих питань. Виступав як критик християнства ("Проти християн"). Зібрав, відредагував і видав твори Плотина, розташувавши їх за "дев'ятками" (енеадами). У філософському вченні розвиває ідеї Плотина, зосереджується на проблемі повернення людини до першовитоку буття (Бога, Нуса). Цей процес є своєрідною інверсією Плотинової еманації Єдиного у Нус (Розум), світову Душу і Космос. Його основою є відсторонення від усього тілесного, очищення душі від чуттєвих потягів та її зростання у "гнозисі" (знанні достеменно сущого) Ч. ерез сходження до Бога людина рятує свою душу, звільняючи її з полону чуттєвого буття. Це сходження унаочнюється у розвитку доброчесності, в якому П. виділяє чотири щаблі. Перший - громадянські чесноти, що передбачають приборкання пристрастей і прагнень, які призводять до конфліктів між людьми, підриваючи їх спільність і солідарність Д. ругий - чесноти, метою яких є звільнення душі від зовнішніх впливів і забезпечення її спокою. Третій - душевні чесноти, завдяки яким очищена душа звертається до вищого змісту буття і його першопочатку. Четвертий - духовні, або розумові, чесноти, що спрямовують життя душі в інтелігібельному світі. На цій стадії людина стає духовною і уподібнюється Богові. Оскільки весь процес наближення до Бога здійснюється у людській душі і шляхом її метаморфоз, то богопізнання невід'ємне від самопізнання людини, запорукою якого є любов. Ідея духовного зростання у подальшому стала одним із визначальних компонентів християнського світогляду (особливо у середньовічній містиці - Бонавентура), одначе місце "знання" у наближенні До Бога посідає віра. Окрім етичних найбільший вплив мали логічні праці П. Його "Вступ до "Категорій" Аристотеля", де він виокремлює п'ять головних логічних ознак поняття (рід, вид, вирізняльна, суттєва і випадкова ознаки), за часів Середньовіччя був однією з основ логіки і викладів логічного вчення Аристотеля. У цій праці П. також сформулював питання про природу універсалій (залишивши його поза розглядом), розв'язання якого стало головним завданням середньовічної схоластики і породило її основні напрями - реалізм та номіналізм. Не менше значення мала розроблена П. логічна процедура класифікації і субординації понять ("древо П."), яка стала одним із головних принципів середньовічного мислення.
См. также в других словарях:
тир — тир, а; мн. тиры, ов … Русское словесное ударение
тир — тир, а … Русский орфографический словарь
тир — тир/ … Морфемно-орфографический словарь
ТИР — (сканд.). По скандинавской мифологии: бог войны и славы, сын Одина, по имени которого назывался 3 й день недели: Tyrsdag, откуда, после постепенных изменений, произошло теперешнее немецкое название: Dienstag вторник. Словарь иностранных слов,… … Словарь иностранных слов русского языка
тир — а, м. tir. 1. Помещение для стрельбы в цель. Уш. 1940. Стрельбище, стрельба в цель и устройство для этого. Даль. В Москве зимою 1832)3 года случайно зашел в tir Prevost <так>, на Кузнецком мосту; тут знакомая молодежь уговорила меня… … Исторический словарь галлицизмов русского языка
тирәнәю — (ТИРӘНӘЙТҮ) – 1. Тирән булып китү 2. күч. Көчәю, ныгу көрәш кыза, тирәнәя … Татар теленең аңлатмалы сүзлеге
ТИР — тиристорно импульсный регулятор Источник: http://www.dslib.net/elektrotex kompleksy/kvaziperiodicheskie avtokolebanija v cifrovyh sistemah impulsnogo regulirovanija.html ТИР «Территории инновационного развития» проект Источник:… … Словарь сокращений и аббревиатур
Тир — древний финикийский город государство на восточном побережье Средиземного моря (ныне Сур, в Ливане). Возник, видимо, в 4 м тыс. до н.э. В 3 2 м тыс. важный ремесленный и торговый центр. С конца 2 го начала 1 го тыс. выходцы из Тира основывали… … Исторический словарь
Тир — (греч. ф ма евр. названия Цор, скала ), укрепл. город финикийцев (см. Финикия, финикийцы) на острове, располож. вблизи ливанского побережья (Нав 19:29; 2Цар 24:7), совр. Сур, находящийся в 40 км сев. Акко. Т. имел две гавани сидонскую на севере и … Библейская энциклопедия Брокгауза
ТИР — 1. ТИР1, тира, муж. (франц. tir). Помещение для стрельбы в цель. Стрелковый тир. 2. ТИР2, тира, мн. нет, муж. (голланд. teer) (мор.). Состав из жидкой смолы, вареной с гарпиусом, употр. для смазывания стоячего такелажа и рангоута на кораблях.… … Толковый словарь Ушакова
ТИР — 1. ТИР1, тира, муж. (франц. tir). Помещение для стрельбы в цель. Стрелковый тир. 2. ТИР2, тира, мн. нет, муж. (голланд. teer) (мор.). Состав из жидкой смолы, вареной с гарпиусом, употр. для смазывания стоячего такелажа и рангоута на кораблях.… … Толковый словарь Ушакова