-
21 range
I n1) ряд, лінія ( будинків); ланцюг, низка; серія, ряд; стрій, шеренга (людей, тварин)2) лінія; напрямок3) сфера, зона; область, коло; поле, арена4) межі, границі (особл. коливань, змін); eк. зміна, коливання, рух (курсів, цін); розмах; фiз. розмах коливань5) простір; межі; cпeц. радіус дії; межа застосування; досяжністьrange of vision — кругозір, поле зору; cпeц. діапазон; cпeц. чутливість (дозиметра е т. п.); cпeц. потужність ( телескопа); мaт. область значень функцій
6) дальність; відстань, дистанціяrange mark — орієнтир; paд. дальність передачі; вiйcьк. далекобійність, дальність ( дії)
range capacity, range capability. striking range — досяжність; вiйcьк. приціл
7) перехід з місця на місце; блукання8) відкрита місцевість, степ; мисливське угіддя; c-г. необгороджене пасовище9) асортимент, сортамент; номенклатура10) гeoл. гірський кряж, гірська система11) cпeц. шкалаaperture range — фoтo шкала діафрагм
tonal range — пoлiгp. градаційна шкала
12) бioл. ареал; район проживання ( тварини); область поширення ( рослини); період існування на Землі (рослини, тварини)13) клас, верства ( суспільства)14) фiз. довжина пробігу, пробіг ( частинок)15) cпeц. ступіньreduction range — пoлiгp., фoтo величина зменшення
range of magnification — пoлiгp., фoтo величина збільшення; клас, розряд
16) cпopт. напрямок атаки ( у боксі)17) мop. ряд портів, порти18) мop. стулка19) вiйcьк. полігон, стрільбище ( range area); тир20) вiйcьк. віднесення ( бомби)21) aмep.; гeoд. меридіанний ряд населених пунктів22) aмep. двосторонній стелаж ( у бібліотеці)II v1) вишиковувати в ряд; ставити, розташовувати по порядку; refl вишиковуватися, шикуватися в ряд(и); ставати, розташовуватися по порядку2) ( along) простягатися; тягтися уздовж ( чого-небудь); ( with) іти паралельно ( чому-небудь)3) ( with) стояти на одній лінії ( з чим-небудь); (with, among) бути на одному рівні, стояти нарівні; відноситися до числа (кого-небудь, чого-небудь)4) pass займати певну позицію; refl (with, against) стати на чий-небудь бік; залучати (в групу, на чий-небудь бік)5) (from, between) коливатися в певних межах (нaпp., про ціни)6) пoeт. (over, through) блукати; мандрувати; бродити ( про думки); блукати ( про погляд); охоплювати ( про думку)7) класифікувати; систематизувати; розподіляти по категоріях; відносити до класу, розряду8) прибирати, наводити лад9) наводити, націлювати10) мop., вiйcьк. ( over) пересуватися, переміщатися; вiйcьк. рухатися попереду, у першому ешелоні ( range ahead); мop. проходити, обганяти ( range by)11) проявляти несталість, мінливість ( почуттів)12) бioл. водитися, зустрічатися ( у якому-небудь ареалі або в яку-небудь епоху)13) c-г. випасати худобу на необгородженому пасовищі14) пoлiгp. вирівнювати ( рядок)15) мop. (along, about) іти паралельно ( берегу); проходити повз, уздовж16) мop. відпускати канат якоря17) вiйcьк. визначати відстань до цілі; пристрілювати ціль по дальності; пристрілюватися ( range in)III n1) кухонна плита ( kitchen range)2) тex. агрегат, установка -
22 rifle range
-
23 saloon
n1) cл. салун, питний заклад; шинок; таверна; бар; = saloon bar2) зал ( ресторанний)shaving saloon — cл. чоловіча перукарня
3) зaл. dining saloon вагон ресторан5) мop. кают компанія6) вітальня -
24 saloon pistol
-
25 shooting gallery
-
26 наёмный
1) (отдаваемый в наём) найманий, наємний; (только о недвиж. имущ.) посесійний, віддаваний в оренду (в посесію). -ный луг - наймана лука. -ная работа - а) (по найму) наймитська (наємна) праця, найми (-мів). [Піде на хуторі шукати собі наймів (Васильч.)]; б) (нанимаемая) наймана праця;2) (нанимаемый, нанятой) найманий, на(й)нятий, наємний. [Хліб на найманій землі сіємо (Богодухівщ.). Найманим екіпажем їздять (Київ)]. -ный работник, -ная -ница - найманий робітник (-ка), -на робітниця, наймит, наймичка. [Повстали фабрики, де робили наймані робітники за поденне (Рада). Наймитів держимо, бо сами не впораємося (Канівщ.)]. Жить б -ной квартире - жити (сидіти) в найманій (на(й)нятій) ква(р)тирі, в найманому приміщенні (помешканні), в комірному (Свидниц.), сидіти в на(й)нятій хаті, жити в сусіда. -ная плата - (за работу) заробітна плата; (за пользование чем) плата за що, наймове (-вого), найманка, наймиця (Сл. Гр.), (за аренду земли ещё) орендна (посесійна) плата, (оброк) чинш (-шу). [За луку найманки дають двадцять карбованців на рік (Сл. Ум.)]. -ные войска - наймане (на(й)няте, (за)плачене, грошове) військо. [Пани проти короля бунтувалися і на його військо своїм грошовим і надвірнім військом били (Куліш)]. -ный агент, убийца - найманий (заплачений) агент, душогуб, підплачений душогуб. [Заплачений агент (Рада)].* * *на́йманий, найо́мний\наёмныйая пла́та — найо́мна пла́та
\наёмныйый экипа́ж — на́йманий екіпа́ж
\наёмныйый труд — на́ймана пра́ця
-
27 проводник
1) (провожатый) проводир и поводир (-ря), проводар и поводар (-ря), вожай (- жая), (в свад. обр. и вообще) провідник (-ка), (только слепых) поводач, п(р)оводатар и -тир (-ря), повожатий, старчовод (-вода). [Горе вам, проводирі сліпі (Єванг.). Вона тихо пішла в хату за матір'ю, наче сліпий за поводатирем (Неч.-Лев.). Дай вожая, щоб нас до моря допровадив (Мкр.). Ти провідник, веди нас в римський табор (Куліш)]. -ник поезда - провідник поїзду;2) (чего) провідник чого. [Повинні були стати за носителів та провідників европейської культури (Корол.)];3) (о вещи) провідник чого. -ник тепла, света - провідник тепла, світу (світла).* * *провідни́к, -а; (лицо, сопровождающее кого-л. для указания пути) проводи́р, -я, провода́р, -я и прово́дар, -я, поводи́р, повода́р\проводник ваго́на — провідни́к ваго́на
\проводник тепла́ — физ. провідни́к тепла; провідни́к електри́чного стру́му
-
28 ратай
фольк.рата́й, -я ра́тай, -я, ора́тай, -я; (пахарь) ора́ч, -а; (плугарь) плугата́р, -я и плуга́тар, -я, плуга́р, -я, диал. плугати́р, -я и плуга́тир, -я -
29 range
[reɪnʤ] 1. v1) шикува́ти(ся) в шере́нгу2) ста́вити (розташо́вувати) в поря́дку3) refl приє́днуватися, прилуча́тися4) броди́ти, блука́ти; мандрува́ти, ве́штатися; ни́шпорити; (звич. over, through)5) зоол., бот. води́тися, трапля́тися в пе́вних ме́жах6) колива́тися в пе́вних ме́жах7) військ. пристрі́люватися; визнача́ти ві́дстань до ці́лі8) тягти́ся, простяга́тися (along, with)the path ranges with the brook — сте́жка тя́гнеться вздовж струмка́
9) класифікува́ти2. n2) лі́нія, на́прям3) вели́ке пасови́ще4) ареа́л, о́бласть поши́рення (рослин, тварин); сфе́ра, зо́на5) межа́; ампліту́да; діапазо́н ( голосу)6) сфе́ра, га́лузь, ко́ло7) військ. да́льність; далекобі́йність; дося́жність8) рад. да́льність переда́чі9) про́стір, ме́жіrange of vision — кругозі́р, по́ле зо́ру
10) ав. да́льність польо́ту11) стрі́льбище, поліго́н, тир12) кухо́нна плита́ (тж. kitchen range)13) ав. да́льність польо́ту -
30 rifle-range
['raɪf(ə)lreɪnʤ]nтир; стрі́льбище -
31 shooting gallery
['ʃuːtɪŋˌgælərɪ]nEnglish-Ukrainian transcription dictionary > shooting gallery
-
32 strzelnica
[стшельніца]f -
33 strzelnica
ж1. стрільбище, тир;2. бійниця (війс.) -
34 shooting gallery
n тир -
35 -дир
зв'язка теп. часу ств. мод. є; пор. -дур, -дӱр, -дыр, -тир, -ту, -тур, -тӱр, -тыр. -
36 -дур
зв'язка теп. часу ств. мод. є; пор. -дир, -дӱр, -дыр, -тир, -ту, -тур, -тӱр, -тыр. -
37 -дыр
зв'язка теп. часу ств. мод.є; о йазылы вардыр саа це в тебе напевно записано СЛ; пор. -дир, -дур, -дӱр, -дыр, -тир, -ту, -тур, -тӱр, -тыр. -
38 -дӱр
зв'язка теп. часу ств. мод. є; пор. -дир, -дур, -дыр, -тир, -ту, -тур, -тӱр, -тыр. -
39 -ту
суфіксоїд ств. мод. напевно, точно, таки, -таки СМ; незети дэ йохту і смаку таки ніякого СМ; пор. -дир, -дур, -дӱр, -дыр, -тир, -тур, -тӱр, -тыр. -
40 -тур
зв'язка теп. часу ств. мод. є; Ашых Ғариб ол йере варса, бизе энди ӧкмек йохтур якщо Аших Гаріб туди піде, то нам і там напевно хліба не буде — немає СЛ; шиндэн сора мендэн саңа файда йохтур відтепер тобі від мене зиску не буде — немає Б; … халхып тур- підскакувати К; пор. -дир, -дур, -дӱр, -дыр, -тир, -ту, -тӱр, -тыр.
См. также в других словарях:
тир — тир, а; мн. тиры, ов … Русское словесное ударение
тир — тир, а … Русский орфографический словарь
тир — тир/ … Морфемно-орфографический словарь
ТИР — (сканд.). По скандинавской мифологии: бог войны и славы, сын Одина, по имени которого назывался 3 й день недели: Tyrsdag, откуда, после постепенных изменений, произошло теперешнее немецкое название: Dienstag вторник. Словарь иностранных слов,… … Словарь иностранных слов русского языка
тир — а, м. tir. 1. Помещение для стрельбы в цель. Уш. 1940. Стрельбище, стрельба в цель и устройство для этого. Даль. В Москве зимою 1832)3 года случайно зашел в tir Prevost <так>, на Кузнецком мосту; тут знакомая молодежь уговорила меня… … Исторический словарь галлицизмов русского языка
тирәнәю — (ТИРӘНӘЙТҮ) – 1. Тирән булып китү 2. күч. Көчәю, ныгу көрәш кыза, тирәнәя … Татар теленең аңлатмалы сүзлеге
ТИР — тиристорно импульсный регулятор Источник: http://www.dslib.net/elektrotex kompleksy/kvaziperiodicheskie avtokolebanija v cifrovyh sistemah impulsnogo regulirovanija.html ТИР «Территории инновационного развития» проект Источник:… … Словарь сокращений и аббревиатур
Тир — древний финикийский город государство на восточном побережье Средиземного моря (ныне Сур, в Ливане). Возник, видимо, в 4 м тыс. до н.э. В 3 2 м тыс. важный ремесленный и торговый центр. С конца 2 го начала 1 го тыс. выходцы из Тира основывали… … Исторический словарь
Тир — (греч. ф ма евр. названия Цор, скала ), укрепл. город финикийцев (см. Финикия, финикийцы) на острове, располож. вблизи ливанского побережья (Нав 19:29; 2Цар 24:7), совр. Сур, находящийся в 40 км сев. Акко. Т. имел две гавани сидонскую на севере и … Библейская энциклопедия Брокгауза
ТИР — 1. ТИР1, тира, муж. (франц. tir). Помещение для стрельбы в цель. Стрелковый тир. 2. ТИР2, тира, мн. нет, муж. (голланд. teer) (мор.). Состав из жидкой смолы, вареной с гарпиусом, употр. для смазывания стоячего такелажа и рангоута на кораблях.… … Толковый словарь Ушакова
ТИР — 1. ТИР1, тира, муж. (франц. tir). Помещение для стрельбы в цель. Стрелковый тир. 2. ТИР2, тира, мн. нет, муж. (голланд. teer) (мор.). Состав из жидкой смолы, вареной с гарпиусом, употр. для смазывания стоячего такелажа и рангоута на кораблях.… … Толковый словарь Ушакова