термінувати

См. также в других словарях:

• термінувати — 1 дієслово недоконаного і доконаного виду називати терміном; давати назву термінувати 2 дієслово недоконаного виду учитися у ремісника діал …   Орфографічний словник української мови

• термінувати — I у/ю, у/єш, недок. і док., перех., спец. Називати що небудь якимсь терміном; давати певну наукову назву чому небудь. II у/ю, у/єш, недок., діал., заст. Учитися певний час у ремісника …   Український тлумачний словник

• термінувати — бути учнем у майстра ремісника [VI,VII] відбувати науку в ремеслі [V] перебувати певний час у науці в ремісника [III,IV] …   Толковый украинский словарь

• термінування — я, с. 1) спец. Дія за знач. термінувати I. 2) Зазначення строків, на які видано векселі …   Український тлумачний словник

• термінуватися — у/ється, недок. Пас. до термінувати …   Український тлумачний словник