-
1 термінатор
вчт; астр. термина́тор -
2 terminator
[термінатор]m -
3 terminator
n1) той, хто завершує2) астр. термінатор3) ел. кінцева муфта* * *n2) acтp. термінатор3) eл. кінцева муфта ( кабеля)4) бioxiм. термінатор (ділянка ДНК, на якій завершується формування інформаційної РНК) -
4 terminator
n2) acтp. термінатор3) eл. кінцева муфта ( кабеля)4) бioxiм. термінатор (ділянка ДНК, на якій завершується формування інформаційної РНК) -
5 terminator
ч термінатор -
6 moon terminator
n місячний термінатор
См. также в других словарях:
термінатор — 1 іменник чоловічого роду межа між темною та освітленою частиною неба термінатор 2 іменник чоловічого роду, істота учень майстра діал., арх. термінатор 3 іменник чоловічого роду, істота вбивця … Орфографічний словник української мови
термінатор — Термінатор: Терміпатор [??]: учень ремісника [17] учень ремісника, підмайстер [9] учень у майстра [44 2] учень у ремісника [24,IX] учень, що вчився в ремісника; [VI] учень, що вчиться ремесла [2,21,XIII ] учень, що вчиться ремесла у майстра [IV] … Толковый украинский словарь
термінатор — I а, ч., астр. Межа між освітленою Сонцем і темною частинами небесного тіла. II а, ч., діал., зах. Учень, що вчиться ремесла в майстра. III а, ч., кін., розм. Убивця … Український тлумачний словник
термінаторний — а, е. Прикм. до термінатор … Український тлумачний словник
