Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

тебе+что+за+печаль+

  • 1 причинять

    причинить что заподіювати, заподіяти, діяти, удіяти що, чинити, учиняти, учинити що, спричиняти и -чинювати, спричинити що, спричинятися и -чинюватися, спричинитися до чого; (доставлять, приносить) завдавати, завдати кому чого и що. [Що я заподіяв оцим людям, - твоїм людям, - за що мене судять? (Шевч.). Краще кривду вже терпіти, ніж самим її чинити (Грінч.). Завдала ти мені великої турботи. Любов ті рани завдавала (Куліш). Мати найбільше любить ту дитину, що більше слабувала, більше ночей безсонних їй спричинила (М. Левиц.)]. -нить вред кому - удіяти, заподіяти, учинити шкоду кому, пошкодити кому. [І людська злість та неправда не вдіє мені ніякої шкоди (Неч.-Лев.). Замість щоб зробити велику користь, «Крашанка» вчинила тільки шкоду (Грінч.)]. -нить зло, несчастье - учинити зло, нещастя, заподіяти, вдіяти зло, лихо и зле, лихе кому, завдати (накоїти) лиха (безголов'я) кому. [Ніколи зла я не вчинив-би їй (Грінч.). Скільки вам зла я вчинила (Грінч.). Ні, ні, Господь не заподіє злого! (Куліш). А що він кому лихого заподіяв (Кониськ.) Вам лихо вдіяти? (Самійл.). Я не знаю, хто їй лихо заподіяв (Шевч.). Не золотом те лихо оплатити, що завдали ви нам (Грінч.). Музо богине! Співай нам про гнів Пелієнка Ахилла, згубний которий сто сот безголов'я Ахейцям накоїв (Ніщинськ.). Дуже багато Ахейцям лиха накоїв (Самійл.)]. -нить кому много хлопот, беспокойства - завдати, заподіяти, наробити кому багато клопоту, турбот. [Мало тобі того клопоту і сорому, що досі нам заподіяла ? (Кониськ.)]. -нять затруднения - чинити труднощі кому, ставити труднощі кому и перед ким, завдавати кому труднощів. -нять, -нить печаль, скорбь, горе, огорчения, неприятности, страдания кому - завдавати, завдати жалю, журби, туги, скорботи, горя, прикростей, страждання кому, завгорювати, завгорити кому; срв. Огорчение, Огорчать. [Цим ми йому не завгоримо і його не навчимо, але нехай знає, що вовк ловить, але й вовка ловлять (Неч.-Лев.)]. -нять муку, муки - завдавати муку, муки кому. [Хіба то я завдав їм муку? (Л. Укр.). Найгірші особисті муки, які завдає розлука з усім, що серцю любе (Єфр.)]. Это -няло боль, страдания кому - це боліло кого. [Зневага до найкращого її почуття боліла Раїсу (Коцюб.)]. -нить обиду кому - заподіяти, вчинити кривду кому, скривдити кого. -нить убыток, ущерб, урон кому - наробити втрати (збитків кому, призвести до втрати кого. Война -няет большие бедствия - війна призводить до великого лиха, війна діє, спричинює багато лиха. Это может -нить взрыв - це може спричинити вибух, призвести до вибуху. Причинённый - заподіяний, удіяний, учинений, спричинений, завданий кому. -ться -
    1) заподіюватися, бути заподіяним, діятися, бути вдіяним, чинитися, бути учиненим, завдаватися, бути завданим кому, чому;
    2) (безл.: приключиться) заподіятися, статися, зробитися, учинитися. Что тебе -лось? - що тобі сталося? що тобі зробилося?
    * * *
    несов.; сов. - причин`ить
    (что) заподі́ювати, заподі́яти (що); ( делать) чини́ти, учини́ти (що); (быть причиной, производить) спричини́ти и спричи́нювати, спричини́ти (що), спричиня́тися и спричи́нюватися, спричини́тися (до чого, чому); (боль, горе) завдава́ти, завда́ти (чого, що)

    Русско-украинский словарь > причинять

  • 2 налегать

    налечь
    1) (наваливаться, надавливать на что) налягати, налягти (пр. вр. наліг, - лягла, -лягло, -лягли), натискати и натискувати, натиснути, наважувати, наважити на що, прилягати, прилягти що, (о мног.) поналягати, понатискати и понатискувати, понаважувати на що. [Не налягай грудьми на стіл (Київщ.). Сад ззаду так і наліг на той домик (Тесл.). Наліг (натиснув) з усієї сили на підойму (рычаг) (М. Грінч.). А як наважу, двері виважу (Пісня). Не наважуй дуже на цей бік, а то перекинеш (Київщ.). Ой, да сирая земля ручки й ніжки прилягла (Чуб. V)];
    2) (теснить, напирать на кого - в прям. и перен. знач.) налягати, налягти, натискати и натискувати, натиснути, (о мног.) поналягати, понатискати и понатискувати на кого; (только в перен. знач.: наседать) наполягати, наполягти, напосідати(ся), напосісти(ся), насідати, насісти на кого. [Не налягайте (не натискуйте) так на мене, - ще задушите! (Київ). Почали (варяги) дуже на людей налягати (Куліш). Пани тяжко поналягали на селян (Куліш). Наполягли сини, щоб поділити їх (Канівщ.). Мировий натискає, щоб школа була (Сл. Гр.). Я таки на його напосяду, то він оддасть (Миргородщ.). Напосівся на мене так, що вже й не сила терпіти (Сл. Ум.)]. Неприятель сильно -гает - ворог дуже насідає (натискає);
    3) (напрягая все силы) наполягати, наполягти на що, напружуватися, напружитися, натужуватися, натужитися, намагатися, намогтися. [Напружтеся, хлопці, - ану разом! (Київ)]. Он -гает на свою работу - він наполягає на свою працю, він щиро працює;
    4) (нависать: о тучах, тумане, буре и перен.) налягати, налягти на що, над чим, наполягати, наполягти на що, (только в прям. знач.) прилягати, прилягти (що), (только в перен. знач.) на(по)сідати, на(по)сісти на кого, на що. [Туман наліг на широке поле (Боров.). Чорні хмари налягли над дворищем (Мирний). В кімнатах наполягла на все тиша (Васильч.). Наполягає було на мене якась нудьга (М. Вовч.). Туман прилягає (Чуб. V). Туга-печаль напосіла (Глібів). На тебе й нудьга з похмілля насідає (Основа 1862)];
    5) (геол.: лежать поверх чего) лежати, лягти поверх чого, (по)над чим, налягати, налягти на що. Налегающий - що (хто) налягає (наполягає и т. п.); прлг. наляжний. -щий пласт, геол. - наляжна верства. Налёгший - що (хто) наліг (наполіг и т. п.); наля[е]глий, наполя[е]глий; напосілий.
    * * *
    несов.; сов. - нал`ечь
    наляга́ти, налягти́, -ляжу, -ляжеш и мног. поналяга́ти; (о тумане, мгле) приляга́ти, прилягти́; (перен.: усиленно заниматься чем-л.) наполяга́ти, наполягти; (перен.: наседать на кого-л.) напосіда́тися, напосі́стися, -ся́дуся, -ся́дешся

    Русско-украинский словарь > налегать

См. также в других словарях:

  • Что за печаль — кому. Прост. Что за дело кому либо. У сына Пирузы орех высох, тот, что на берегу ручья растёт… Да ну, тебе то что за печаль! Никак не забудешь про клочок этого сада! (Э. Заридзе. На скамейке) …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • ПЕЧАЛЬ — ПЕЧАЛЬ, и, жен. 1. Чувство грусти, скорби, состояние душевной горечи. В глубокой печали. Тихая п. 2. То же, что забота (устар. и прост.). Не твоя п. чужих детей качать (посл.). Тебе что за п.? (какое тебе дело?) Не было печали! (говорится по… …   Толковый словарь Ожегова

  • печаль — сущ., ж., употр. часто Морфология: (нет) чего? печали, чему? печали, (вижу) что? печаль, чем? печалью, о чём? о печали; мн. что? печали, (нет) чего? печалей, чему? печалям, (вижу) что? печали, чем? печалями, о чём? о печалях 1. Печалью вы… …   Толковый словарь Дмитриева

  • печаль — и; ж. 1. Чувство грусти, скорби, состояние душевной горечи. Лёгкая п. Сердечная п. Предаваться печали. Меня охватило печалью. // О внешнем проявлении этого чувства. П. в глазах. П. в словах. 2. То, что печалит; событие, обстоятельство и т.п.,… …   Энциклопедический словарь

  • печаль — и; ж. 1) а) Чувство грусти, скорби, состояние душевной горечи. Лёгкая печа/ль. Сердечная печа/ль. Предаваться печали. Меня охватило печалью. б) отт. О внешнем проявлении этого чувства. Печа/ль в глазах …   Словарь многих выражений

  • Ближе, Господь, к Тебе (гимн) — …   Википедия

  • спрос —   Что за спрос кто (обл.) какое право, основание, охоту имеет кто н. спрашивать о чем н.     Зачем это вы к нам больно часто повадились? А тебе что за печаль? Ты что за спрос? А. Островский …   Фразеологический словарь русского языка

  • без имени овца — баран — (народн.) вместо Без вымени овца баран! (ныне смысл этой новой поговорки: всему необходимо дать имя для ясности) Ср. А тебе что за печаль! За чем бы я ни ходила. Я ведь не краденая какая, не овца без имени. Ты что за спрос? Островский. Свои люди… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • Александр I (часть 1) — Император Всероссийский, старший сын Цесаревича Павла Петровича и Великой Княгини Марии Феодоровны (принцессы Виртембергской), род. в С. Петербурге, в Зимнем дворце, 12 го декабря 1777 года; 28 го сентября 1793 года вступил в брак с Баденской… …   Большая биографическая энциклопедия

  • Александр I (часть 1) — — Император Всероссийский, старший сын Цесаревича Павла Петровича и Великой Княгини Марии Феодоровны (принцессы Виртембергской), род. в С. Петербурге, в Зимнем дворце, 12 го декабря 1777 года; 28 го сентября 1793 года вступил в брак с… …   Большая биографическая энциклопедия

  • Александр I (часть 2, III) — Период третий. ПОСЛЕДНЕЕ ДЕСЯТИЛЕТИЕ (1816 1825). В Петербурге начало 1816 года было ознаменовано рядом придворных празднеств: 12 го (24 го) января состоялось бракосочетание Великой Княгини Екатерины Павловны с Наследным принцем виртембергским, а …   Большая биографическая энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»