-
1 творить
I1) ( создавать) твори́ти\творить добро́ — роби́ти (твори́ти) добро́
\творить зло — роби́ти (чини́ти, ко́їти, твори́ти) зло (ли́хо)
\творить моли́тву — рел. прока́зувати (твори́ти, ді́яти) моли́тву, моли́тися; (шептать) шепта́ти моли́тву
\творить покло́ны — рел. би́ти поклони, кла́сти покло́ни, поклада́ти покло́ни
\творить суд — чини́ти (твори́ти) суд
II\творить чудеса́ — роби́ти (твори́ти) чудеса́
(известь, тесто) спец. розчиня́ти; ( тесто) учиня́ти -
2 производить
произвести и произвесть1) (творить, рождать) родити, зродити и породити, плодити, сплодити; (о земле) зрощати, зростити що; (создавать) творити, створити, витворяти, витворити що; (делать, совершать) робити, зробити, чинити, зчиняти, зчинити, учиняти, учинити, справляти, справити що; (служить причиной чего) спричиняти, спричинити що, спричинятися, спричинитися до чого. [Я-ж бо не своєю волею родивсь на світ, мене зродила природа (Крим.). Земля все була як камінь, хліба не родила (Рудан.). Де мерзлий ґрунт нічого не зроща (Грінч.). Нічого, опріч протесту та опозиції, система репресій не витворила (Єфр.)]. -сти на свет - зродити на світ, сплодити. [Та я-ж тебе зродила на світ. Я тебе годую (Крим.). Не той тато, що сплодив, а той, що вигодував (Номис). Та бодай тая річка риби не сплодила (Чуб. V)]. -сти из себя - вродити з себе, видати з себе. [Дощі не упадуть на землю, а земля буде як камінь і не видасть плода із себе (Стефаник)]. Страна эта -водит золото - країна ця родить (видачі) золото. Эта земля -водит много овса - ця земля родить (видає, зрощає) багато вівса. Ничтожные причины -водят часто большие перевороты - незначні причини спричиняються часто до великих переворотів (спричиняють часто великі перевороти). Это -ведёт хорошее действие - це справить (зробить) добрий вплив, це добре подіє. -дить, -сти впечатление на кого - справляти, справити, робити, зробити, чинити, вчинити враже[і]ння на кого, вразити кого. [Доклад Лаговського справив велике вражіння на з'їзді (Крим.). Той сон таке на мене зробив вражіння, що й не знаю (Кониськ.). Вражіння, яке вони чинили, нагадало мені Шіллерову баладу (Грінч.)]. -сти неприятное впечатление на кого - справити, зробити, вчинити прикре враження на кого, прикро вразити кого. Это событие -вело на него сильное впечатление - ця подія справила (зробила, вчинила) на його велике враження, дуже його вразила. -дить эффект, фурор - робити, чинити ефект, фурор. [Темні очі, натхнуті коханням, робили великий ефект (Неч.-Лев.). Його проповідь чинила фурор (Крим.)]. -сти чудо - справити, зробити чудо. [І указ сей чудо справив (Франко)]. -дить шум, беспорядок сумятицу - чинити, зчиняти, робити шум (галас, ґвалт), чинити, робити нелад, колот, бунт. [Він чинить у громаді всякий нелад (Грінч.). Погляди Д. Куліша зчинили превеликий колот і в московській, і в українській пресі (Грінч.)]. -дить, -сти опустошение - чинити, зчинити и учинити спустошення в чому, пустошити, спустошити що. -дить сон, испарину - спричиняти сон, випар. -дить давление - робити тиснення, натискати на що. -дить опыты - робити досліди;2) (изготовлять, выделывать) виробляти, робити, виробити що, продукувати, спродукувати и випродукувати що. [Робітник виробляє ті прегарні матерії, з яких другий пошиє одежу (Єфр.). Хто робить багатство, той і повинен з його користуватись (Єфр.). Робітникові повинно-б достатися все те, що він власною працею виробить (Єфр.)];3) (дело) переводити, перевести, робити, зробити; (исполнять) відбувати, відбути що. [Мусила стародавня Русь байдаками плавати і торги свої, і войни водою відбувати (Куліш). Атмосфера, в якій доводиться одбувати свою роботу комісії (Н.-Рада)]. -дить следствие, дознание - переводити, провадити, робити слідство, дізнання. -дить допрос - чинити, переводити допит. -дить суд - чинити, відправляти суд. -дить ревизию - переводити (робити) ревізію, відбувати ревізію. [Сьогодні в волості одбувають ревізію (Звин.)]. -дить работу, уплату - переводити, справляти, робити роботу, виплату. -дить раздел - переводити (робити) поділ. -дить торговлю - вести, провадити торг. -дить учёт - робити облік чому. Воен. -сти смотр - перевести, зробити, учинити огляд;4) что из чего, от чего - виводити, вивести що з чого, від чого. Он -дит свой род от знаменитых предков - він виводить свій рід під славних предків. Это слово -дят от греческого корня - це слово виводять від грецького кореня;5) кого во что - промувати, попромувати кого в що. -дить, -сти в следующий чин - промувати, попромувати кого в вищий чин, ранг. Произведённый -1) зроджений, сплоджений, зрощений; створений, витворений; зроблений, зчинений, учинений, справлений, спричинений;2) вироблений, спродукований;3) переведений, зроблений, відбутий;4) виведений з чого;5) попромований в що. -ться -1) родитися, бути зродженим, плодитися, бути сплодженим, зрощатися, бути зрощеним; творитися, бути створеним, витворятися, бути витвореним, чинитися, зчинятися, бути зчиненим, учиненим, справлятися, бути справленим, спричинятися, бути спричиненим;2) вироблятися, бути виробленим, продукуватися, бути спродукованим;3) переводитися, бути переведеним, робитися, бути зробленим, відбуватися, бути відбутим. [Вибори до 3-ої й 4-ої дум всюди в Росії, а найбільше на Україні, переводились силами духовенства (Н. Рада), Робота дружніше одбувається, коли йде плавним, рівним ходом (Єфр.)]. Продажа -дится - продаж провадиться, торг ведеться;4) виводитися, бути виведеним з чого и від чого;5) промуватися, бути попромованим.* * *I несов.; сов. - произвест`и1) ( делать) роби́ти, зроби́ти; ( совершать) учиня́ти, учини́ти; (проводить, выполнять) прова́дити (несов.), прово́дити, провести́2) (вырабатывать, изготовлять) виробля́ти и виро́блювати, ви́робити и повиробля́ти и повиро́блювати, несов. продукува́ти3) (вызывать, порождать) виклика́ти, ви́кликати, роби́ти, зроби́ти; ( впечатление) справля́ти, спра́вити; (причинять, становиться источником чего-л.) спричиня́ти и спричи́нювати, спричини́ти4) (давать жизнь, рождать) роди́ти и поро́джувати, породи́ти5) ( создавать) ство́рювати, створи́ти, утво́рювати, утвори́ти6) (кого в кого-что, кем - присваивать звание, чин) підви́щувати, підви́щити, підви́шувати, підви́сити (кого в кого-що), надава́ти, нада́ти (кому що)7) (несов.: устанавливать происхождение кого-чего-л.) виво́дитиII несов. см. соизволять -
3 Карлейль, Томас
Карлейль, Томас (1795, Еклфехан, Шотландія - 1881) - англ. філософ, письменник, історик. Світогляд К. сформувався під впливом Фіхте, Шеллінга, Гете та нім. романтиків. Створив філософську картину світу, у межах якої світ немов "одягнений" у своєрідний символічно-емблемний серпанок, який приховує трансцендентну реальність природи та суспільства. Філософія, на думку К., має розкрити у символах-емблемах (як у видимих формах світосприйняття) присутність пантеїстичного духа. Для філософського світогляду К. характерний космізм, потяг з'єднати мікрокосм з велетенським Всесвітом та вічністю, котрі тотожні духу. Релігійно-філософський символізм К. поширювався на суспільство та культуру. Це дало йому можливість у філософії історії обґрунтувати "культ героїв" (видатних постатей історичного процесу), які розглядалися ним як носії божественного плану. Найвідоміший твір, написаний К. у жанрі історичного портрета - це "Французька революція" (1837), являє собою не стільки систематичний виклад історії Французької революції, скільки співбесіду з читачем про тих, хто творив історію. Поєднання історично точного викладу з високою експресією художнього зображення історичної драми, протест проти деспотизму у будь-якій формі та глибока людяність прославили автора ще за життя. Світогляду К. властива глибока релігійність (за словами Стивена, релігія К. - це "шотландський кальвінізм мінус догма"), різко критичне ставлення до метафізики (через властиве їй "невимовне безпліддя"), скептицизму й зневір'я, а також побожно-шанобливе ставлення до праці. "Трудитися й не хнюпитися" - назва збірки, опублікованої вперше в Німеччині наприк. XIX ст., до якої увійшли уривки із різних творів К. і яка втілює наскрізну для його моральних і суспільно-політичних поглядів орієнтацію, або "етику життя". Філософський та етичний потенціал праць К. вплинув на формування як в Англії, так і назагал в Європі цілої генерації інтелектуалів і громадських діячів, відданих справі поєднання релігійно-моралістичного та практично-діяльного ставлення до життя.[br]Осн. тв.: "Sartor Resartus" (1831); "Французька революція" (1837); "Герої, пошанування героїв і героїчне в історії" (1840); "Чартизм" (1846); "Минуле і теперішнє" (1848); "Історія Фридриха II" (1854 - 1864). ΚΑΡΜΑ (санкр. - діяння, справа, дія) - одне з центральних понять майже усіх релігійно-філософських систем Індії. У ведичну епоху воно позначало обов'язок ритуального принесення жертви, яка мала підтримувати світовий порядок, спонукати до нового циклу розвитку космічних енергій, що знаменувало оновлення буття на космічному, соціальному й персональному рівнях. Втім, уже в епоху Упанішад (VI ст. до н. е.) у зв'язку з виникненням концепції "переселення душ" поняття К. охоплює сукупно всі дії (не лише ритуальні), що приводять до тих чи тих наслідків. У широкому розумінні, К. - це результат людських добрих і поганих діянь та вчинків, які, за невблаганним законом причин та наслідків, викликають справедливу відплату як передумову наступного існування В. се, що робить людина, творить її К., хорошу чи погану залежно від якості людських діянь. К. - це вплив звершених особистістю вчинків на характер дійсного і майбутнього її існування; у цьому розумінні К. подібна до понять долі, фатуму. Але в ній, на відміну від цих сліпих сил, суттєвого значення набуває моральнісна активність особистості, вільне обрання нею певної життєвої позиції. Відтак К. можна розуміти ще й як духовну працю з метою морального вдосконалення людини. В кінцевому підсумку К. не лише визначає образи існування індивіда, такі як стать, соціальний статус, термін життя тощо, а і його можливості в справі подолання людської недосконалості й звільнення від тягаря безконечних перероджень. Кармінний закон постає космічною справедливістю, відповідно до вимог якої автоматично вершиться суд, і людина через її моральні провини і помилки виявляється приреченою на страждання або, за правильне у моральному сенсі життя, винагороджується радістю й благополуччям.
См. также в других словарях:
творить суд — См … Словарь синонимов
ТВОРИТЬ — что, давать бытие, сотворять, созидать, создавать, производить, рождать. Один Бог творит. Древо доброе плоды добры творит, Матф. Творить умом, созидать научно или художественно. Закон вину творит. | Производить, делать, исполнять, чинить. Старцу… … Толковый словарь Даля
ТВОРИТЬ — 1. ТВОРИТЬ1, творю, творишь, несовер. (к сотворить), что. 1. Создавать, производить, созидать (какой нибудь продукт духовного творчества, какую нибудь культурную, историческую ценность; книжн. ритор.). «Реальность нашего производственного плана… … Толковый словарь Ушакова
ТВОРИТЬ — 1. ТВОРИТЬ1, творю, творишь, несовер. (к сотворить), что. 1. Создавать, производить, созидать (какой нибудь продукт духовного творчества, какую нибудь культурную, историческую ценность; книжн. ритор.). «Реальность нашего производственного плана… … Толковый словарь Ушакова
СУД — суда, м. 1. только ед. Мнение, суждение, заключение (книжн.). Отдать на суд кому чему н. или чей н. (дать возможность кому чему н. высказать свое отношение). «Я вижу тебя бледнолицую и на суд твой себя отдаю.» Некрасов. «Народ суду такому… … Толковый словарь Ушакова
суд — Рассуждение, вывод; суждение, оценка, критика; судопроизводство, разбирательство; судилище, коллегия, ареопаг, сенат, синклит, синедрион, камера, палата, присутствие, совет, судебное (присутственное) место. Услышишь суд глупца. Суд идет! Предать… … Словарь синонимов
Суд — Будучи правителем мира, Бог является и его Судьей. Правитель издает законы и следит за их исполнением. Именно это выражено в Библии словами творить суд . В Ветхом Завете под судом часто понимается справедливое правление . Судьи были вождями… … Подробный словарь библейских имен
Суд, или судопроизводство у Израильтян — (Втор.16:18 , 1Цар.7:16 , 1Цар.8:1 и др. ). Как в начале, во времена патриархальные, отец как глава семейства имел вместе право и власть судии над всеми своими домашними, даже над их жизнью и смертью (Быт.38:24 ), так, с размножением семейств,… … Библия. Ветхий и Новый заветы. Синодальный перевод. Библейская энциклопедия арх. Никифора.
творить — ТВОРИТЬ, рю, ришь; несовер., что. 1. Творчески создавать (высок.). Художник творит прекрасное. 2. Делать, совершать (какие н. поступки), осуществлять. Т. добро. Т. суд и расправу. Не ведает, что творит (книжн.). Что ты только творишь!… … Толковый словарь Ожегова
творить — 1. ТВОРИТЬ, рю, ришь; творённый; рён, рена, о; нсв. (св. сотворить). 1. (что). Высок. Создавать, созидать в процессе творческой деятельности материальные или духовные ценности. Т. язык, культуру. Т. жизнь, историю, будущее. Т. красоту. Мысль,… … Энциклопедический словарь
творить — рю/, ри/шь, нсв.; сотвори/ть, сов., высок. 1) (что) Создавать, созидать в процессе творчества (какие л. материальные или духовные ценности). Взыскательный ваятель смывал с лица земли и вновь творил обличия и формы (Волошин). Синонимы:… … Популярный словарь русского языка
