-
41 с
спредлог А с род. п.1. (при обозначении предмета, орудия, способа, приема, с помощью которого совершается действие) ἀπό, μέ:кормить с ло́жечки ταίζω μέ τό κουταλάκι· пить с блюдечка πίνω ἀπό τό πιατάκι· убить с первого выстрела σκοτώνω μέ τόν πρῶτο πυροβολισμό· узнать с первого взгляда ἀναγνωρίζω μέ τήν πρώτη ματιά· взять с бою κυριεύω μέ μάχη· продавать с аукциона βγάζω σέ πλειστηριασμό· с разбега μέ φόρα, μετά φοράς·2. (откуда-л, \с при удалении, отделении) ἀπό:встать со стула σηκώνομαι ἀπό τήν καρέκλα· уволить с работы διώχνω ἀπό τή δουλειά· свергнуть с престола ρίχνω ἀπό τό θρόνο, ἐκθρονίζω·3. (на основании чего-л.) μέ:с разрешения μέ τήν ἄδεια· с его́ ведома ἐν γνώσει του·4. (от кого-л.) ἀπό, ἐκ:получить деньги с заказчика εἰσπράττω χρήματα ἀπό τόν πελάτη· с миру по нитке\сголому рубашка посл. φασούλι τό φασούλι, γεμίζει τό σακκούλι· с него́ причитается... ἀπ' αὐτόν ἔχουμε νά παίρνουμε...5. (при обозначении исходного пункта) ἀπό:с сегодняшнего дня ἀπό σήμερα· с завтрашнего дня ἀπό αὐριο· с детства ἀπό τά παιδικά χρόνια. с тех пор ἀπό τότε· рыба гниет с головы погов. τό ψάρι βρωμά ἀπ' τό κεφάλι·6. (по причине) ἀπό:с досады ἀπό τό κακό μου, ἀπό τή φούρκα μου· сгорать со стыда κατακοκκινίζω ἀπό τή ντροπή μου· устать с дороги κουράζομαι ἀπό τό ταξίδι·7. (при обозначении предмета, являющегося оригиналом, образцом) ἀπό, ἐκ:писать портрет с кого-л. ζωγραφίζω τό πορτραίτο κάποιου· перевод с греческого μετάφραση ἀπό τά ἐλληνικά· В с твор. п.1. μέ, μαζί μέ, μετά:говорить с сестрой μιλώ μέ τήν ἀδελφή (μου)· обедать с товарищем τρώγω μαζί μέ τόν φίλο μου·2. (в смысле союза «и») και:я с товарищем ἐγώ καί ὁ φίλος μου·3. (для выражения особенности, качества) μέ:дом с зеленой крышей σπίτι μέ πράσινη στέγη· писатель с большим талантом συγγραφέας μέ μεγάλο ταλέντο·4. (быть с чем-л., иметь что-л.) μέ, μετά:с цветами в руках μέ λουλούδια στά χέρια·5. (против) κατά, ἐναντίον:6. (при сравнении) μέ:его нельзя сравнить с тобой αὐτόν δέν μπορείς νά τόν συγκρίνεις μ' ἐσένα·7. (при обозначении образа действия, цели, сопровождающего действия, состояния) μέ:с плачем μέ κλάματα· проснуться с головной болью ξυπνώ μέ πονοκέφαλο· читать с выражением ἀπαγγέλλω μέ ἐκφραση· одеваться со вкусом ντύνομαι μέ γούστο· ждать с нетерпением περιμένω μέ ἀνυπομονησία·8. (при обозначении начала действия или состояния):выехать с рассветом ἀναχωρώ τά ξημερώματα· с заходом солнца ὀταν δύει ὁ ήλιος, τό ἡλιοβασίλεμα· с отъездом гостей ὀταν ἐφυγαν οἱ ξένοι· поумнеть с возрастом βάζω μυαλό μεγαλώνοντας· с каждым часом ὠρα μέ τήν ὠρα·9. (при обозначении в пространстве) μέ:граница с Румынией τά σύνορα μέ τή Ρουμανία· сидеть рядом с сестрой κάθομαι δίπλα στήν ἀδερφή μου· с рвением μέ ζήλο· с помощью μέ τή βοήθεια (или τή βοήθεια)· с целью μέ σκοπό· С с вин. п. (приблизительно) περίπου, σχεδόν:с месяц назад πριν ἕνα μήνα περίπου· величиной с грецкий орех περίπου σάν καρύδι μεγάλο· <> с ним случилось несчастье ἐπαθε (или τοϋ συνέβη) δυστύχημα· хватит с тебя σοῦ φτάνει τόσό с головы до ног ἀπό τήν κορυφή ὡς τά νύχια· с начала до конца ἀπ' τήν ἀρχή ὡς τό τέλος· с самого начала ἀπ' τήν ἀρχή· с изнанки ἀπό τήν ἀνάποδη· уйти ни с чем φεύγω ἀπρακτος, φεύγω μέ ἀδεια χέρια· с минуты на минуту ὀπου ναναι, ἀπό στιγμή σέ στιγμή· с этой точки зрения ἀπ' αὐτή τήν ἀποψη· что с вами? τι 'έχετε;, τί πάθατε; -
42 рубашка
1) ( предмет одежды) camicia ж.2) ( оболочка) camicia ж., involucro ж.3) ( изнанка карты) retro м.* * *ж.1) camiciaночная руба́шка — camicia da notte
чистая / свежая руба́шка — camicia di bucato
смирительная руба́шка — camicia di forza
в одной руба́шке — in camicia
надеть руба́шку — mettersi / indossare la camicia
остаться в одной руба́шке перен. — ridursi in camicia; restare in braghe di tela
снять с себя (последнюю) руба́шку перен. — levarsi / cavarsi la camicia; si caverebbe la camicia
2) тех. camicia, mantello mводяная руба́шка — camicià d'acqua
••родиться в руба́шке — essere nato con la camicia
с миру по нитке - голому руба́шка — un po' per uno non fa male a nessuno
своя руба́шка ближе к телу — il primo prossimo è sé stesso; stringe più la camicia che la gonnella
* * *ngener. camicia -
43 голый
I прл. II сущ. -
44 нитка
-
45 рубаха
-
46 голый
[gólyj] agg. (гол, гола, голо, голы)1."Он бегал по полю голый" (А. Чехов) — "Correva nudo per i campi" (A. Čechov)
2.◆3.◇ -
47 нитка
[nítka] f. (gen. pl. ниток, dim. ниточка)1.1) filo (m.) ( anche fig.), pl. fili ( per cucire)2) collana2.◆обобрать кого-л. до нитки — spennare (derubare)
3.◇с миру по нитке, голому рубашка — un po' per uno non fa male a nessuno
-
48 рубашка
[rubáška] f. (gen. pl. рубашек, dim. рубашечка, рубашонка)1.2.◆3.◇своя рубашка ближе к телу — contento io, contenti tutti (il prossimo più prossimo è sé stesso)
-
49 с
1. предлогс род. п.при обозначении предмета, места, с поверхности которого или от которого удаляется, отделяется кто-что-л.-дан/-дән2. предлогс вин. п.при указании на приблизительную меру, примерное количество чего-л.самаһы, тиклем, саҡлы, -лап/-ләп, -дай/-дәй, -ға/-гә яҡын3. предлогс твор. п.при обозначении совместности, указывая на предмет или лицо, участвующее в чём-л. вместе с кем-чем-л.менән4. предлогс твор. п.при указании на наличие чего-л. в чём-л.-лы/-ле, -ған/-гән5. предлогс твор. п.при обозначении характера, образа действия-ып/-еп6. предлогс твор. п.при обозначении предмета, лица, посредством или с помощью которого осуществляется действиеменән, арҡыры, -лап/-ләп7. предлогс твор. п.при указании на лицо или предмет, с которым что-л. происходит, который испытывает, претерпевает что-л.-ды/-де, менән, -ға/-гә8. предлогс твор. п.при обозначении цели действияменән9. предлогтвор. п.при обозначении лица или предмета, к которому устанавливается какое-л. отношение другого лица или предметаменәнс миру по нитке – голому рубашка — ил төкөрһә – күл булыр
илдән еп йыйһаң, яланғасҡа күлдәк булыр10. предлогпри обозначении места, откуда направлено движение, действие-дан/-дән11. предлогс род. п.при обозначении места, предмета, характеризующего какое-л. лицо или предмет по происхождению, пребыванию где-л. и т.п....ы, -дан/-дән килгән (алынған)12. предлогс род. п.при указании на время, являющееся начальным моментом в развитии какого-л. действия, состояния-дан/-дән (алып, башлап, бирле13. предлогс род. п.при обозначении лица, предмета, от которого берётся, получается, требуется что-л.-дан/-дән14. предлогс род. п.при обозначении предмета, лица, служащего образцом для подражания, воспроизведения-дан/-дән, -дың/-дең15. предлогс род. п.с существительными `согласие`, `разрешение`, `позволение` при указании на основание для совершения действияменән, буйынса, нигеҙендә16. предлогс род. п.при указании причины состояния, действия-дан/-дән17. предлогс род. п.при обозначении предмета, орудия, с помощью которого совершается действиеменән (башлап), -дан/-дән (башлап) -
50 ниткаж
1. ришта, ресмон, нах,.тор; катушка ниток ғалтаки ресмон; вдеть -нитку в иголку ба сӯзан ресмон гузарондан; с миру по нитке - голому рубашка (рубаха) погов. қатра-қатра дарё шавад2. шадда, ҳамел; нитка жемчуга шаддаи марворид; коралловая нитка шаддаи марҷон3. перен. тарҳ; нитка реки тарҳи дарё до [последней] нитки тамоман, бутун, сар то по; промокнуть до [послёдней] нитки шип-шилта шудан; на живую нитку нӯгидасти, нимкора, чала-чулпа; [ни одной] сухой нитки нет тамоман тар шуд, ягон ҷой хушкаш намондааст; белыми нитками шито мисаш аён аст -
51 мир
I. 1) (согласие, лад) (добра) згода, (добра) злагода, (реже) мир (-ру), мирність (-ности), сумир (-ру). [Зникли скрізь тоді зо світу згода братня і любов (Грінч.). Культивування доброї злагоди й справжнього замирення (Єфр.). Помирилися так, що миру не стало й до вечора (Н.-Лев.). Щоби-сте дочекали (свят) в мирності, радості і веселості ( Kolb.)]. В -ре (с кем) - у згоді, у злагоді (з ким). [Я вмер-би з чистою душею у згоді з небом і землею (Черняв.). Умерти хотів у злагоді з усіма (Грінч.)]. Быть, жить в -ре с кем - бути, жити в (добрій) згоді, в (добрій) злагоді, ладнати з ким, у миру, сумиром жити з ким. [Помиріться та живіть у згоді (Коцюб.). Живемо в злагоді (Харківщ.). Він з братом ладнає (Сл. Гр.). Живуть, страх, не в миру (Тесл.). Сумиром з тобою не проживеш (Звягельщ.)]. Кончить дело -ром - дійти (добити) згоди (в справі). Покончить ссору -ром - перевести сварку на мир (Еварн.). Склонять, склонить к -ру кого - до згоди при[на]вертати, при[на]вернути, до згоди приєднувати, приєднати кого. [Батька з сином до згоди приєднайте (Самійл.)]. Худой мир лучше доброй ссоры - краща солом'яна згода, як золота звада (Приказка);2) (покой, спокойствие) спокій, упокій, супокій (-кою), (з)лагода, мирнота, сумир, (ц.-слав.) мир (-ру). [Се я сказав вам, щоб ви у мені спокій мали (Біблія). Святий спокою, добре з тобою (Номис). Для розвитку науки найбільш потрібно того супокою, яким даремно тужить сучасник (Єфр.). Вони мечем та кулаччям, а ми миром та лагодою (Куліш). Затишний куток, повний злагоди, ніжности й спокою (Ніков.). Спокій і мирнота були і в серці молодих людей (Н.-Лев.)]. Душевный мир - душевний спокій. Мир вам - мир вам; нехай буде з вами супокій или упокій (Біблія). Идите с -ром - ідіть з миром, ідіть щасливі. Мир праху твоему - см. Прах 2;3) (отсутствие войны) мир, замир'я (-р'я), замирення (-ння). [Захочемо правдивий із ляхами мати мир (Франко). Король трактував з ханом про довічне замир'я (Куліш)]. Заключать, заключить мир - замиряти(ся), замирити(ся), складати, скласти мир; см. Заключать. Заключение -ра - складання миру, замиряння, (оконч.) складення миру, замирення. [Після Зборовського замирення до якогось часу стало тихо (Ор. Лев.)]. Нарушение -ра - порушення спокою, розмир (-ру). [Чи мир, чи розмир - є на все свій звичай (Крим.)].II. Мир -1) (вселенная) світ (-ту, мн. світи, -тів), всесвіт (-ту), всесвіття (-ття), (в поэт., торжеств. речи) мир (-ру). [Ввесь пишний світ, ввесь рух життя отут у мені, в серці (Коцюб.). Доки світ світом, не буде баба дідом (Кониськ.). Ви світло світу (Куліш). І до мене цілий всесвіт усміхавсь (Олесь). Ой, видить бог, видить творець, що мир погибає (Колядка)]. От сотворения -ра - від с(о)творе[і]ння світу, від початку світу; відколи світ настав. [Відколи світ настав, не бувало ще такого (Брацл.)]. Ещё до сотворения -ра - ще з- передвіку, ще як світ не настав, ще перед сотворенням світу. Системы -ра - системи світу (всесвіту). Мир божий - світ (мир) божий. [І світ божий, як великдень, і люди, як люди (Шевч.)];2) (светило) світ. [Горять світи, біжать світи музичною рікою (Тичина)];3) (земля) світ, наш світ, земний світ, (ум.-ласк.) світочок (-чка), світонько (-ка, ср. р.). [Зійду я на гірочку та гляну я по світочку: світе мій ясний, світе мій красний, як на тобі тяжко жити (Пісня). Над нашого козаченька і в світі нема (Метл.)]. Во всём -ре - в усьому світі (всесвіті), по всьому (по цілому) світі; на всьому світі. Нигде в -ре - ніде в світі. По всему -ру - по всьому (по цілому) світі. На весь мир - на ввесь світ. Дурак на весь мир - усьогосвітній, світовий дурень, (фамил.) перістий дурень (-рня). Горний мир - вишній (надземний) світ, (вишнє) небо. Дольний мир - долішній (земний) світ, земля. Этот, здешний мир, тот, потусторонний, загробный мир - цей (цьогобічний) світ, сьогосвіття, той (потойбічний) світ, тогосвіття (-ття). [Усе на цім світі зникає (Грінч.). Привели до неї одну бабу, що недавно обмирала і на тім світі була (ЗОЮР. I)]. Этого -ра, потустороннего - ра - сьогосвітній, тогосвітній (несьогосвітній, несвітній). [Блукали якісь тіні несьогосвітні (Н.-Лев.). Мара несвітня озивається (М. Вовч.)]. Он человек не от -ра сего - він людина несьогосвітня, (возвыш.) не від миру сього. Сильные -ра (сего) - можні, владні (-них), зверхники (-ків) (світу сього); володарі світу сього. Гражданин -ра - громадянин всесвіту, всесвітянин (-на, им. мн. -тяни, р. -тян), (космополит) всесвітник. [Я всесвітянин римський і бажав-би побачить Рим столицею всесвіту (Л. Укр.)];4) (перен.: круг явлений) світ. Два -ра (противоположных) - два світи. Внешний, внутренний мир - зовнішній (околишній, зверхній), внутрішній світ. Идеальный, физический мир - ідеальний, фізичний світ. Новый, старый (древний) мир - новий, старий світ. Мир красоты - світ краси. Мир психических явлений - круг (коло, світ) психічних явищ. В -ре неведомого - у світі невідомого;5) (все люди) світ, (общество) громада людська, загал (-лу). [Світ прозвав (діда Хо) страхом (Коцюб.). Хто так недавно приймав гучну славу, світ того хутко забув (Л. Укр.)]. Пустить по -ру - см. Пускать 1. Ходить, пойти по -ру, в мир - з торбами (з торбою), з довгою рукою ходити, піти, за проханим (за ласкавим) хлібом, попідвіконню, по жебрах (на жебри, в жебри) ходити, піти, на прошений хліб перейти, (пров.) по миру ходити, (нищенствовать) жебрачити, жебрати, жебрувати, старцювати. [Стара мати пішла з торбою і з того сім'ю годувала (Крим.). «Чим заробля?» - «По миру ходить» (Звин.)]. С -ру по нитке, голому рубашка - зернятко до зернятка - от і ціла мірка. На весь мир мягко не постелешь - всім не догодиш; всім (на всіх) не наста(р)чиш, на всіх не настараєшся. С -ром и беда не убыток - як усім біда, то то вже півбіди. На -ру и смерть красна - за кумпанію і цигани вішаються (Приказка);6) (социальная группа) світ. [Світ розбурканих людей (Єфр.)]. Крещённый, христианский мир - хрещений, христіянський світ. Преступный мир - злочинний світ, злочинна громада;7) (крестьянская община) громада, (редко) мир, (пров., рус.) обчество, (стар.) копа, (ум.) громадка, громадочка, громадонька. [Вже вся громада зібралася коло волости (Грінч.). Біля зборні зібрався ввесь мир (Коцюб.). Копа переможе й попа (Номис)]. - ром - громадою, миром. [Поховали громадою (Шевч.). Миром і богу добре молитися (Номис)]. Он выбран -ром - його обрала громада;8) (мирская сходка) сход (-ду), громада. [Як сход скаже, так і буде (Брацлавщ.). Прийшов батько з громади такий сердитий (Грінч.)]. Класть, положить на -ру - класти, покласти (вирішити) на сході;9) (светская, неотшельническая жизнь) (грішний) світ, світське (мирське) життя (-ття); мир. [Чернець Пахомій, у миру Петро Борзенко (Крим.)]. Жить в -ру - жити серед людей, провадити світське (мирське) життя, жити в світовій (в земній) марноті. Оставить, покинуть мир - а) (светскую жизнь) покинути світ, відійти від (грішного) світу. [Покидає світ і волю, щоб в печері смерти ждать (Франко)]; б) (умереть) покинути світ, зійти з(о) світу, переставитися. II.. Мир, бот. - см. Кудрявец 2.* * *I1) світ, -у; ( вселенная) все́світ, -у2) ( сельская община) ист. грома́да, мирIIвсем ми́ром — усіє́ю грома́дою, усім ми́ром
1) (отсутствие вражды, войны, ссоры) мир, -у; ( согласие) зго́да, зла́года; ( спокойствие) спокій, -кою и -ко́ю2) ( соглашение) мир; ( прекращение войны) замирення -
52 мир
1. м.1. (в разн. знач.) world; universeво всём мире — all over the world, the world over, in the whole world
литературный мир — literary world; world of letters
окружающий мир — the world around; the surroundings pl.
третий мир полит. — the third world
2. уст. ( светская жизнь в противоположность монастырской) the world3. ист. ( сельская община) village community♢
не от мира сего разг. — other-wordly, not of this worldходить по миру разг. — beg, be a beggar; live by begging
пустить по миру (вн.) — beggar (d.), ruin utterly (d.)
2. м. тк. ед. (отсутствие вражды, войны)с мира по нитке — голому рубашка посл. — many a little makes a mickle, every little helps
peaceзаключить мир — make* peace
♢
отпустить кого-л. с миром — let* smb. go in peace
См. также в других словарях:
с миру по нитке — нареч, кол во синонимов: 1 • понемногу (30) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
С миру по нитке - голому рубаха. — С миру по нитке голому рубаха. См. МНОГО МАЛО С миру по нитке голому рубаха. См. УГОДА УСЛУГА … В.И. Даль. Пословицы русского народа
с миру по нитке бедному рубаха — Полено к полену и дрова. По капельке море, по воложке (былинке) стог; по зернышку ворох. Ср. Харитон... взял (с челобитчиков)... на мировую... всякого жита по лопате, да и домой; а с миру по нитке, голому рубаха, со всех по крохи, голодному… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона
С миру по нитке - голому иголка — (от посл. С миру по нитке голому рубаха если собрать со всех понемногу, то получится нечто ощутимое для кого л. одного) исходное знач … Живая речь. Словарь разговорных выражений
С миру по нитке - голому петля — (от посл. С миру по нитке голому рубаха если собрать со всех понемногу, то получится нечто ощутимое для кого л. одного) исходное знач … Живая речь. Словарь разговорных выражений
С миру по нитке бедному рубаха — Съ міру по ниткѣ бѣдному рубаха. Полѣно къ полѣну и дрова. По капелькѣ море, по воложкѣ (былинкѣ) стогъ; по зернышку ворохъ. Ср. Харитонъ... взялъ (съ челобитчиковъ)... на мировую... всякаго жита по лопатѣ, да и домой; а съ міру по ниткѣ, голому… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
С миру по нитке [голому] рубашка — Народн. Отовсюду понемногу. Д 2, 331; ДП 2, 45, 114; Жук. 1966, 390 … Большой словарь русских поговорок
мир — [Вселенная] сущ., м., ??? Морфология: (нет) чего? мира, чему? миру, (вижу) что? мир, чем? миром, о чём? о мире и в миру; мн. что? миры, (нет) чего? миров, чем? мирам, (вижу) что? миры, чем? мирами, о чём? о мирах 1. Мир это всё, что существует на … Толковый словарь Дмитриева
ТНТ — У этого термина существуют и другие значения, см. TNT (значения). ТНТ ОАО «ТНТ Телесеть» … Википедия
Эйрамджан, Анатолий Николаевич — Анатолий Николаевич Эйрамджан Дата рождения: 3 января 1937( … Википедия
МИР — Вывести в мир кого. Прикам. Помочь достичь прочного или высокого положения в жизни. МФС, 21. Дешёвый мир. Жарг. угол. Пренебр. Люди, не представляющие интереса для преступника. ТСУЖ, 48. Затерянный мир. Жарг. шк. Шутл. Школьный туалет. /em> По… … Большой словарь русских поговорок