Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

сөздікше

  • 21 пята

    книжн.
    1) соңынан, артынан
    2) өкше, өкшелік

    Русско-казахский словарь > пята

  • 22 расшаркаться

    устар.

    Русско-казахский словарь > расшаркаться

  • 23 ремешок

    белдік, белдікше, бау

    Русско-казахский словарь > ремешок

  • 24 сгибаться

    бүгілу, бүкшеңдеу, мықшию, қайысу

    Русско-казахский словарь > сгибаться

  • 25 хлястик

    белдікше, белдік

    Русско-казахский словарь > хлястик

  • 26 шпилька

    1)
    2)
    3) разг. (остро́та)

    Русско-казахский словарь > шпилька

  • 27 шпора

    шпор, өкше темір

    Русско-казахский словарь > шпора

  • 28 другой

    1) (второй) другий. На -гой день - другого дня, на другий день. В -гой раз - удруге. [Зайшов він і вдруге і втретє]. С -гой стороны - з другого боку. Один за -гим (друг за другом) - один по однім, один за другим;
    2) (иной) инший, инакший, иначий, (редко) другий. [Забув мене мій миленький, иншу полюбив. Шукайте собі вже инакшої куховарки (Крим.)]. В -гое время - иншим часом. В -гой раз - иншим (другим) разом. В -гое место - куди-инде. В -гом месте - де-инде, (реже) инде. [Ходім куди-инде. Шукай де-инде. В Жаботині родилася, инде не привикну (Чуб.)]. Другое запел - иншої (вже не тієї) співає. Это -гое дело - це инша річ [справа]. И тот и -гой, и то и -гое - і той і цей, і те й це (і це й те). Ни то, ни -гое - ні те, ні це (ні це, ні те).
    * * *
    1) ( иной) інший, дру́гий; диал. она́кий

    други́ми слова́ми — вводн. сл. жарг. іна́кше, і́ншими слова́ми

    друго́й раз — ( иногда) і́нколи, і́ншим ра́зом

    2) (второй, следующий) дру́гий, насту́пний
    3) (некоторый, какой-л. иной) і́нший
    4) в знач. сущ. і́нший, -ого

    Русско-украинский словарь > другой

  • 29 иной

    1) (другой, не этот) инший, (реже) другий. [Милий покидає, иншої шукає (Пісня). Не така, як иншії жінки (Грінч.)]. Тот или иной - той чи той, той чи инший;
    2) (не такой, отличный) инший, инакший, иначий, инакий, инаковий, другий, ин-який. [Дві в однаковому убранні, а третя в иншому (Грінч. I). Тепер пора инакшая настала (Крим.). В таких і инаких розмовах проїхали вони день і другий (Свидн.). Кожен ґудзик иначий - навіть білі були між чорними (Свидн.)]. Совершенно иной - цілком (зовсім) инший, инакший. [Зовсім инакша стала (Київщ.)]. Казаться иным - здаватися иншим, инакшим, иначитися. [Світ мені від хвороби иначиться (Харківщ.)]. По -му - по-инакшому, по-иначому. Не что иное, как - не инше що, як; не що инше, як. Иное дело - инша справа. Иными словами - инакше сказавши, инакшими словами. Не для чего иного - не чого иншого. Иная хвала хуже брани - буває хвала гірша за ганьбу. Куда-нибудь в иное место - куди инакше (инде), куди-инде, де-инде. [Ходім куди-инде!];
    3) (некоторый, тот) (як) декотрий, кот(о)рий инший, деякий, який, хто, дехто; срвн. Некоторый. [Инші гомонять, а декотрі понурі сидять і голів не зводять (М. Вовч.). Инша зіронька личко ховає в покривало прозореє срібне (Л. Укр.). Які - посідали на лаві, а які - стоять (Март.). Як которий то й навчиться, а сей ніколи (Сл. Гр.). А вб'є котрий у голову слово яке, - де й треба, де й не треба носиться з ним (Тесл.)].
    * * *
    мест.
    1) ( другой) і́нший, і́нший, дру́гий; диал. она́кий; (отличающийся от этого, от прежнего) іна́кший

    в ино́е ме́сто — в і́нше мі́сце; (куда-л.) деі́нде

    ины́ми слова́ми — іна́кше ка́жучи, і́ншими слова́ми

    не кто ино́й, как... — не хто і́нший, як...; не хто, як

    не что ино́е, как... — не що і́нше, як...; не що, як

    2) (некоторый, какой-л.) де́який, де́котрий, і́нший; ( какой-то) пе́вний

    в ины́х слу́чаях — у де́яких ви́падках

    ино́й раз — і́ншим ра́зом; ( иногда) і́ноді, і́нколи, ча́сом

    3) ( при перечислении или противопоставлении) і́нший, оди́н, род. п. одного́

    ино́й..., ино́й — і́нший..., і́нший, оди́н..., і́нший

    тот и́ли ино́й — той чи (або́) той

    4) в знач. сущ. і́нший, -ого, де́хто, род. п. де́кого

    Русско-украинский словарь > иной

  • 30 мягче

    1) (срвн. ст. от прлг. Мягкий) м'якший; лагідніший, плохіший (и плохший), пухкіший, пухнатіший;
    2) (срвн. ст. от нрч. Мягко) м'якше; лагідніше, плохіше (и плохше), пухкіше.
    * * *
    сравн. ст.
    1) прил. м'я́кший; лагідні́ший; деліка́тніший
    2) нареч. м'я́кше; лагідніше; деліка́тніше

    Русско-украинский словарь > мягче

  • 31 перерешаться

    1) розв'я́зуватися по-і́ншому (іна́кше), перері́шуватися, переріша́тися
    2) перері́шуватися, переріша́тися; переду́муватися

    Русско-украинский словарь > перерешаться

  • 32 перерешённый

    1) розв'я́заний по-і́ншому (іна́кше), перері́шений
    2) перері́шений

    Русско-украинский словарь > перерешённый

  • 33 перечинивание

    I
    перела́годжування; перела́тування
    II
    1) застру́гування, підстру́гування, заго́стрювання
    2) застру́гування (підстру́гування, заго́стрювання) [за́ново, на́ново, іна́кше]

    Русско-украинский словарь > перечинивание

  • 34 перечиниваться

    I
    перела́годжуватися; перела́туватися
    II
    1) застру́гуватися, підстру́гуватися, заго́стрюватися
    2) застру́гуватися (підстру́гуватися, заго́стрюватися) [за́ново, на́ново, іна́кше]

    Русско-украинский словарь > перечиниваться

  • 35 перечинка

    перелагоджування, сов. перелагодження, (белья) перелатування, сов. перелатання. Отдать что в -ку - віддати що перелагодити, полагодити, (о бельё) віддати що перелатати, полатати.
    * * *
    I
    перела́годження, переладна́ння, перела́годжування; перела́тування
    II
    1) застру́гування, підстру́гування, заго́стрення, заго́стрювання
    2) застру́гування (підстру́гування, заго́стрення, заго́стрювання) [за́ново, на́ново, іна́кше]

    Русско-украинский словарь > перечинка

  • 36 по-другому

    по-иншому, по-инакшому. См. Иначе.
    * * *
    нареч.
    по-і́ншому, по-іна́кшому; ( иначе) іна́кше

    Русско-украинский словарь > по-другому

  • 37 по-иному

    нареч.
    іна́кше, по-і́ншому, по-іна́кшому

    Русско-украинский словарь > по-иному

  • 38 смягчённо

    нареч.
    пом'я́кшено; м'я́кше

    Русско-украинский словарь > смягчённо

  • 39 парцелла

    (частица) парцелла (бөлікше)

    Русско-казахский словарь географических терминов > парцелла

  • 40 железа трубчатая

    түтікше без

    Русско-казахский терминологический словарь "Медицина" > железа трубчатая

Страницы

См. также в других словарях:

  • өкше — (Жезқ., Ұлы.) шөп машинаның сағасындағы темір. Жұмағали құда машинаға жаңа ө к ш е салды (Жезқ., Ұлы.). Соқаға керекті ө к ш е 1290 болса, қолда бары 425 қана (“Соц. шаруа”, 28.01.1939) …   Қазақ тілінің аймақтық сөздігі

  • өкше біз — (Түрікм.: Бекд., Красн., Тедж.; Ақт.: Жұр., Тем.) ұзын әрі жуан, мықты біз. Ең болмаса екі ө к ш е б і з д і ң бірін табың (Түрікм., Бекд.). Сайман салғыштың ішіндегі ө к ш е б і зд і бері әкел (Ақт., Тем.) …   Қазақ тілінің аймақтық сөздігі

  • өкше көтеру — (Монғ.) кету, жүру. Ө к ш е к ө т е р е й і к, балуан күрескелі жатыр. Күн еңкейіп қалған екен, ө к ш е к ө т е р е й і к (Монғ.) …   Қазақ тілінің аймақтық сөздігі

  • біз өкше — Сүп сүйір, үп үшкір өкше …   Қазақ дәстүрлі мәдениетінің энциклопедиялық сөздігі

  • көкше — мұз. Жалтырап жатқан көк түсті мұз. Келесі сәтте жолбарыспен айқасқан адам к ө к ш е м ұ з үстіне қауышқан қалыптарында бір қырыннан қатар құлады (Ә. Көшімов, Жас аңшы, 98) …   Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі

  • түрікше — үст. Түрік тілінде (сөйлеу), түрік тіліне (аудару). Пәкістан мен Түркияда бірнеше рет ұрдуша, т ү р і к ш е аударылып басылған кітаптың аты да – «Қазақ көші» еді (Қалибек Хакім., 14). Оның қолына қазақша дейтін қазақша емес, түрікше дейтін т ү р… …   Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі

  • шекілдеуікше — үст. Шекілдеуік тәрізді, шекілдеуік сияқты. Ол қолына тигенді ш е к і л д е у і к ш е үгіп отыр (Ж.Тілеков, Жоңғар., 46). Шекілдеуікше шақты. Белгілі бір істің жай күйін жақсы білді, оны оп оңай істеп тастады д.м. Шығыс жекпе жегі туралы талай… …   Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі

  • көкше — зат. биол. Көгілдір түсті, орташа салмағы 600 грамға жететін балық …   Қазақ дәстүрлі мәдениетінің энциклопедиялық сөздігі

  • түтікше — зат. Өте жіңішке, әрі қысқа түтік …   Қазақ дәстүрлі мәдениетінің энциклопедиялық сөздігі

  • желдікше — (Қ орда: Арал, Сыр., Жал.; Қарақ.) аттың кішірек жабуы. Мұса, атыңның ж е л д і к ш е с і ауып тұр екен, соны дүзеп, қайта тартып ал Қ орда., Арал). Әбен аттың ж е л д і к ш е с і н суықта я ыстықта жабады Қ орда., Сыр.). Атымның ж е л д і к ш е… …   Қазақ тілінің аймақтық сөздігі

  • көкше — 1 (Шымк., Лен.) сырты көкшілдеу, қабығы жұмсақ дәмсіз қауын. К ө к ш е д е н күләбі қауын әлдеқайда тәтті болады (Шымк., Лен.) 2 1. (Алм., Жам.) буынға түсетін құрт ауруы. К ө к ш е г е шалдыққан адам бір мүшесінен майып болады (Алм., Жам.). 2.… …   Қазақ тілінің аймақтық сөздігі

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»