-
1 иначе
нрч. (иным образом, способом) инакше, инак, инако, инаково, инше, иначій, иначе, ин-як; (по иному) по-инакшому, по-иншому. [З почину світа було якось инак (Рудч.). А тоді вже, як усе село знало, то не инак, що й він довідався (Грінч.). Инако вберись, то й не пізнає (Л. Укр.). Трошки инаково розказано (Номис). Якось инше зветься (Рудан.). Однаковісінько йому, чи так, чи, може, инак (М. Вовч.). Дяче, не буде иначе (Номис)]. Совсем -че - зовсім инакше, зовсім иншим ладом, зовсім по-иншому (по-инакшому). Надо жить -че - треба жити инакше, иншим ладом, по-иншому, по-инакшому. Как-нибудь -че - якось инше (инакше), якось по-инакшому. -че как (кроме как) - инакше як, опроче як. [На Неморож не проїдете, опроче як сюдою (Звиног.)]. Вы должны это сделать, -че будете наказаны - ви мусите це зробити, а ні, то будете покарані. Поспешите сделать, -че беда будет - швидше зробіть, а то лихо буде. Делать -че - см. Переиначивать.* * *тж. %`иначе1) нареч. іна́кше, ина́кше; ( по-иному) по-і́ншому, по-іна́кшому\иначе че говоря́ — в знач. вводн. сл. іна́кше (по-і́ншому) ка́жучи
не \иначе че как — не іна́кше як
так и́ли \иначе че — в знач. вводн. сл. так чи так, так чи не так
2) в знач. союза а то; іна́кше; (а если нет, то) а ні, тобеги́, \иначе че опозда́ешь — біжи́, а то (іна́кше; а ні, то) спі́знишся (запі́знишся)
-
2 перерешать
перерешить перерішати, перерішити, пересуджувати, пересудити; (передумывать) передумувати, передумати, перемірковувати, переміркувати що, (в песнях) перераджувати, перерадати. [Радять мені люди, а я тую раду сама перераджу (Чуб.)]. Перерешённый - перерішений, пересуджений, передуманий, переміркований. -ться - перерішатися, перерішитися, пересуджуватися, пересудитися.* * *I несов.; сов. - перереш`ить1) (задачу, вопрос) розв'я́зувати по-і́ншому (іна́кше), розв'яза́ти по-і́ншому (іна́кше), перері́шувати и переріша́ти, перерішити2) ( принимать другое решение) перері́шувати и переріша́ти, переріши́ти; ( передумывать) переду́мувати, переду́мати и попереду́муватиII(несов.: многое, всё) порозв'я́зувати, переріша́ти -
3 тож
-
4 другой
1) (второй) другий. На -гой день - другого дня, на другий день. В -гой раз - удруге. [Зайшов він і вдруге і втретє]. С -гой стороны - з другого боку. Один за -гим (друг за другом) - один по однім, один за другим;2) (иной) инший, инакший, иначий, (редко) другий. [Забув мене мій миленький, иншу полюбив. Шукайте собі вже инакшої куховарки (Крим.)]. В -гое время - иншим часом. В -гой раз - иншим (другим) разом. В -гое место - куди-инде. В -гом месте - де-инде, (реже) инде. [Ходім куди-инде. Шукай де-инде. В Жаботині родилася, инде не привикну (Чуб.)]. Другое запел - иншої (вже не тієї) співає. Это -гое дело - це инша річ [справа]. И тот и -гой, и то и -гое - і той і цей, і те й це (і це й те). Ни то, ни -гое - ні те, ні це (ні це, ні те).* * *1) ( иной) інший, дру́гий; диал. она́кийдруги́ми слова́ми — вводн. сл. жарг. іна́кше, і́ншими слова́ми
друго́й раз — ( иногда) і́нколи, і́ншим ра́зом
2) (второй, следующий) дру́гий, насту́пний3) (некоторый, какой-л. иной) і́нший4) в знач. сущ. і́нший, -ого -
5 иной
1) (другой, не этот) инший, (реже) другий. [Милий покидає, иншої шукає (Пісня). Не така, як иншії жінки (Грінч.)]. Тот или иной - той чи той, той чи инший;2) (не такой, отличный) инший, инакший, иначий, инакий, инаковий, другий, ин-який. [Дві в однаковому убранні, а третя в иншому (Грінч. I). Тепер пора инакшая настала (Крим.). В таких і инаких розмовах проїхали вони день і другий (Свидн.). Кожен ґудзик иначий - навіть білі були між чорними (Свидн.)]. Совершенно иной - цілком (зовсім) инший, инакший. [Зовсім инакша стала (Київщ.)]. Казаться иным - здаватися иншим, инакшим, иначитися. [Світ мені від хвороби иначиться (Харківщ.)]. По -му - по-инакшому, по-иначому. Не что иное, как - не инше що, як; не що инше, як. Иное дело - инша справа. Иными словами - инакше сказавши, инакшими словами. Не для чего иного - не чого иншого. Иная хвала хуже брани - буває хвала гірша за ганьбу. Куда-нибудь в иное место - куди инакше (инде), куди-инде, де-инде. [Ходім куди-инде!];3) (некоторый, тот) (як) декотрий, кот(о)рий инший, деякий, який, хто, дехто; срвн. Некоторый. [Инші гомонять, а декотрі понурі сидять і голів не зводять (М. Вовч.). Инша зіронька личко ховає в покривало прозореє срібне (Л. Укр.). Які - посідали на лаві, а які - стоять (Март.). Як которий то й навчиться, а сей ніколи (Сл. Гр.). А вб'є котрий у голову слово яке, - де й треба, де й не треба носиться з ним (Тесл.)].* * *мест.1) ( другой) і́нший, і́нший, дру́гий; диал. она́кий; (отличающийся от этого, от прежнего) іна́кшийв ино́е ме́сто — в і́нше мі́сце; (куда-л.) деі́нде
ины́ми слова́ми — іна́кше ка́жучи, і́ншими слова́ми
не кто ино́й, как... — не хто і́нший, як...; не хто, як
не что ино́е, как... — не що і́нше, як...; не що, як
2) (некоторый, какой-л.) де́який, де́котрий, і́нший; ( какой-то) пе́внийв ины́х слу́чаях — у де́яких ви́падках
ино́й раз — і́ншим ра́зом; ( иногда) і́ноді, і́нколи, ча́сом
3) ( при перечислении или противопоставлении) і́нший, оди́н, род. п. одного́ино́й..., ино́й — і́нший..., і́нший, оди́н..., і́нший
тот и́ли ино́й — той чи (або́) той
4) в знач. сущ. і́нший, -ого, де́хто, род. п. де́кого -
6 мягче
1) (срвн. ст. от прлг. Мягкий) м'якший; лагідніший, плохіший (и плохший), пухкіший, пухнатіший;2) (срвн. ст. от нрч. Мягко) м'якше; лагідніше, плохіше (и плохше), пухкіше.* * *сравн. ст.1) прил. м'я́кший; лагідні́ший; деліка́тніший2) нареч. м'я́кше; лагідніше; деліка́тніше -
7 перерешаться
1) розв'я́зуватися по-і́ншому (іна́кше), перері́шуватися, переріша́тися2) перері́шуватися, переріша́тися; переду́муватися -
8 перерешённый
1) розв'я́заний по-і́ншому (іна́кше), перері́шений2) перері́шений -
9 перечинивание
Iперела́годжування; перела́туванняII1) застру́гування, підстру́гування, заго́стрювання2) застру́гування (підстру́гування, заго́стрювання) [за́ново, на́ново, іна́кше] -
10 перечиниваться
Iперела́годжуватися; перела́туватисяII1) застру́гуватися, підстру́гуватися, заго́стрюватися2) застру́гуватися (підстру́гуватися, заго́стрюватися) [за́ново, на́ново, іна́кше] -
11 перечинка
перелагоджування, сов. перелагодження, (белья) перелатування, сов. перелатання. Отдать что в -ку - віддати що перелагодити, полагодити, (о бельё) віддати що перелатати, полатати.* * *Iперела́годження, переладна́ння, перела́годжування; перела́туванняII1) застру́гування, підстру́гування, заго́стрення, заго́стрювання2) застру́гування (підстру́гування, заго́стрення, заго́стрювання) [за́ново, на́ново, іна́кше] -
12 по-другому
-
13 по-иному
нареч.іна́кше, по-і́ншому, по-іна́кшому -
14 смягчённо
нареч.пом'я́кшено; м'я́кше
См. также в других словарях:
өкше — (Жезқ., Ұлы.) шөп машинаның сағасындағы темір. Жұмағали құда машинаға жаңа ө к ш е салды (Жезқ., Ұлы.). Соқаға керекті ө к ш е 1290 болса, қолда бары 425 қана (“Соц. шаруа”, 28.01.1939) … Қазақ тілінің аймақтық сөздігі
өкше біз — (Түрікм.: Бекд., Красн., Тедж.; Ақт.: Жұр., Тем.) ұзын әрі жуан, мықты біз. Ең болмаса екі ө к ш е б і з д і ң бірін табың (Түрікм., Бекд.). Сайман салғыштың ішіндегі ө к ш е б і зд і бері әкел (Ақт., Тем.) … Қазақ тілінің аймақтық сөздігі
өкше көтеру — (Монғ.) кету, жүру. Ө к ш е к ө т е р е й і к, балуан күрескелі жатыр. Күн еңкейіп қалған екен, ө к ш е к ө т е р е й і к (Монғ.) … Қазақ тілінің аймақтық сөздігі
біз өкше — Сүп сүйір, үп үшкір өкше … Қазақ дәстүрлі мәдениетінің энциклопедиялық сөздігі
көкше — мұз. Жалтырап жатқан көк түсті мұз. Келесі сәтте жолбарыспен айқасқан адам к ө к ш е м ұ з үстіне қауышқан қалыптарында бір қырыннан қатар құлады (Ә. Көшімов, Жас аңшы, 98) … Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі
түрікше — үст. Түрік тілінде (сөйлеу), түрік тіліне (аудару). Пәкістан мен Түркияда бірнеше рет ұрдуша, т ү р і к ш е аударылып басылған кітаптың аты да – «Қазақ көші» еді (Қалибек Хакім., 14). Оның қолына қазақша дейтін қазақша емес, түрікше дейтін т ү р… … Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі
шекілдеуікше — үст. Шекілдеуік тәрізді, шекілдеуік сияқты. Ол қолына тигенді ш е к і л д е у і к ш е үгіп отыр (Ж.Тілеков, Жоңғар., 46). Шекілдеуікше шақты. Белгілі бір істің жай күйін жақсы білді, оны оп оңай істеп тастады д.м. Шығыс жекпе жегі туралы талай… … Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі
көкше — зат. биол. Көгілдір түсті, орташа салмағы 600 грамға жететін балық … Қазақ дәстүрлі мәдениетінің энциклопедиялық сөздігі
түтікше — зат. Өте жіңішке, әрі қысқа түтік … Қазақ дәстүрлі мәдениетінің энциклопедиялық сөздігі
желдікше — (Қ орда: Арал, Сыр., Жал.; Қарақ.) аттың кішірек жабуы. Мұса, атыңның ж е л д і к ш е с і ауып тұр екен, соны дүзеп, қайта тартып ал Қ орда., Арал). Әбен аттың ж е л д і к ш е с і н суықта я ыстықта жабады Қ орда., Сыр.). Атымның ж е л д і к ш е… … Қазақ тілінің аймақтық сөздігі
көкше — 1 (Шымк., Лен.) сырты көкшілдеу, қабығы жұмсақ дәмсіз қауын. К ө к ш е д е н күләбі қауын әлдеқайда тәтті болады (Шымк., Лен.) 2 1. (Алм., Жам.) буынға түсетін құрт ауруы. К ө к ш е г е шалдыққан адам бір мүшесінен майып болады (Алм., Жам.). 2.… … Қазақ тілінің аймақтық сөздігі