счёт+поровну

нарівно, рівно, порівну, зарівно, зрівна. [У нас і ворогів і друзів рівно (Куліш)]. Разделить -ну - поділити нарівно. [Землю вони поділили нарівно (Звин.)]. Взять всего -ну дать всем -ну - узяти всього зарівно (рівно, зрівна), дати усім рівно. [Кожного зілля узяти зарівно (Гр.). Батько дає кожному синові землі, щоб було рівно в кожного (Звин.)]. Разделить имение между детьми -ну - поділити маєток поміж дітьми рівно.

* * *

наградить кого, за что чем нагороджати и нагороджувати, нагородити, (зап.) надгороджати и надгороджувати, надгородити кого, за що и що чим, (иногда) кому що, (вознаграждать) винагороджати и винагороджувати, винагородити кого, за що и що чим, давати заплату, заплачувати, віддячувати, віддячити кому чим, дарувати кого чим, (одарять) в[об]даровувати, в[об]дарувати кого чим, (иронич.) відважувати, відважити кому що, шанувати, вшанувати кого чим (о мног.) пона(д)городжувати, повинагороджувати, пов[пооб]даровувати. [Гей ви, раби, візьміть сього співця, нагородіть його! (Л. Укр.). Нагородити службу того, хто так стояв за край свій рідний (Куліш). Тобі доля нагородила пару волів (Гнідич). Най вам бог, бабусю, стократне надгородить (Франко). Чим-же тебе за твою службу винагородити? (Г. Барв.). Царівну оддав, щастям дарував (Голов.). Коли твоя велика ласка чим слугу свойого вдарувати (Франко). Перетерпівши все, що доля одважувала у нас кріпакові (Рада)]. -дить по заслугам - нагородити, як заробив. Природа -дила его крепким здоровьем, выдающимися способностями - природа вдарувала його міцним здоров'ям, надзвичайними здібностями. Мать -дила детей поровну - мати вдарувала (нагородила) діти (дітей) рівно. Да -дит тебя судьба за твою доброту, милость - хай тебе (тобі) доля нагородить (хай тебе доля вдарує) за твою добрість, ласку. Кто -дает, тот и карает - яка рука жалує, тая й карає. Его хорошо -дили - його добре нагородили (винагородили). Он -дил меня батожьём - він ушанував мене (подякував мені) канчуками. -дить (пожаловать) его достоинством - надати йому гідність;

2) (подавать милостыню) подавати, подати, дарувати, подарувати кому що. -дите хоть копеечку! - подайте (подаруйте) хоч копієчку! Награждённый -

1) на(д)городжений, винагороджений, в[об]дарований, пона(д)городжуваний и т. п.;

2) поданий, подарований. -ться - на(д)городжуватися, на(д)городитися; бути на(д)городжуваним, на(д)городженим и т. п.

* * *

несов.; сов. - наград`ить

1) нарівно, рівно, порівну, зарівно[а]; срв. Поровну. [Кождого зілля взяти зарівно (Сл. Гр.). Укупі грались і усе в них зарівна (Манж.)];

2) с кем, с чем - нарівні, врівні, врівень, рівно, зарівно, порівно з ким, з чим, (рядом) поруч кого, чого и з кии, з чим. [Там нарівні з мужиками всі пани працюють щиро (Самійл.). Його наукова праця поставила його врівні в найвидатнішими ученими (Київ). Він не зостається позаду, а вчиться врівні з иншими (Київ). Бувало так, що шовк у Київі йшов урівень з льоном, а перець дешевше од соли (Куліш). Одержує все рівно з усіма (Київ). Українські жінки переймались тими-ж самими інтересами, як і їх чоловіки чи брати, зарівно з ними творили чи добре, чи лихе (Ор. Левиц.). Не змагала на найширшім загоні йти порівно з другими (Франко). Квітка вже не написав нічого, що можна було-б поставити поруч з «Марусею» (Грінч.)].

* * *

нрч. нарівно; срв. Поровну.

см. Поровну.