-
1 сходу
-
2 сходу
[schódu] avv.su due piedi; in quattro e quattr'otto -
3 сходу
1) General subject: on the fly2) Jargon: offhand (без раздумий) -
4 сходу
астр. восто́к, восхо́д, восхожде́ние, сход, сходи́мость -
5 сходу
ngener. (наброситься на кого-л.) à bras raccourcis (ñ èôàèîôàìî 'sauter', 'tomber', etc.) -
6 интервал времени, в течение которого условия снегонакопления и характер механической устойчивости снега на склонах может привести к сходу лавин
Универсальный русско-английский словарь > интервал времени, в течение которого условия снегонакопления и характер механической устойчивости снега на склонах может привести к сходу лавин
-
7 манёвры сходу
Railway term: flying switching (без остановки локомотива) -
8 врезка сходу
nweld. fliegendes Anschneiden -
9 момент сходу
моме́нт восхо́да -
10 ребро сходу
ребро́ схо́да -
11 восход
схід (р. сходу). Восход солнца - схід сонця, світ сонця. До восхода солнца, до рассвета - до схід сонця, до сходу сонця. С -дом солнца - при сході сонця.* * *1) ( действие) схід, род. п. схо́ду, схо́дження, ви́ходження, підняття́, (неоконч.) підійма́ння, підніма́ння2) (появление светила; восток) схід -
12 собрание
* * *ср. -
13 лавиноопасный период
Makarov: avalanche-hazardous period (интервал времени, в течение которого условия снегонакопления и характер механической устойчивости снега на склонах может привести к сходу лавин)Универсальный русско-английский словарь > лавиноопасный период
-
14 с
præp. af, konj. fra, præp. fra, præp. med, præp. med, præp. siden, præp. ved* * *Ipræpm gen1 от retningen: (ned) af, (ned) fra, ned (oppe) fra ngt2 om retningen: (henne, inde, nede, omme, oppe, ovre, ude) fraшум с улицы støj (ude, nede) fra gaden, støj udefra3 om stedet f eksс другой стороны улицы (ovre) på den anden side (af gaden); c левой стороны от вокзала på venstre side af ell. til venstre for banegården4 om herkomst o.l.: af; fra; pr.; efterрисовать c натуры tegne, male efter (levende) model ell. naturenс каждого по 20 копеек tyve kopek af hver, for hver, pro personaфрукты с юга frugter fra syden; sydfrugter5 om begyndelse i rum og tid: fra, (lige) fra; (lige) sidenс головы до ног fra top til tå, fra øverst til nederst6 om årsagen: af; i; efterустать с дороги være træt efter ell. oven på rejsen7 om måden: i; med; fraначать с чего-н. begynde, fange an med ngtс другой стороны på den anden side (set); сходу i farten; i flugten8 om tilladelse o.l.: medс Вашего разрешения med Deres tilladelse, med forlov. cIIpræpm instr1 ved parangivelser: og2 om tiden: med; ved3 oversættes ikke ved visse mængdeangivelser f eks4 i divforb: med; på; til; ell. udel. v. overs.; eksempler: броситься на когд-н. с кулаками gå løs på ngn med (knyt)næverneговорить с кем-н. tale med ngnграничить с Данией grænse, støde op til Danmarkприйти с просьбой komme med en anmodning ell. bøn; c работой дело обстоит хорошо det står godt til ell. går godt med arbejdetсвязать однд с другим forbinde det ene med det andet, knytte det ene sammen med det andetсогласиться с кем-н. erklære sig, være ell. blive enig med ngnсправиться с трудностями klare problemerne, få bugt med ell. has på vanskelighederneхлеб с маслом brød med smør. III cpræpm akk; om det omtrentlige mål: cirka, omkring, omtrent, som; ungefærмальчик с пальчик Tommeliden.-cpartgid udtr. en særlig grad af høflighed, underdanighed ell. servilitet; nu ofte ironisk. -
15 восток
схід (р. сходу), схід сонця, (редко) східень (р. -дня). [Помолились на схід сонця (Шевч.). Довго жив на сході - і в Туреччині, і в Персії]. На востоке (с восточной стороны) - від схід-сонця, з-під сонця. [Видко від схід-сонця гай (М. Вовч.)].* * *схід, род. п. схо́ду -
16 восходящий
1) (прич.) - той, що сходить. Восходящее солнце - сонце, що сходить, сонце на своєму сході. Страна Восходящего солнца - Країна Сонячного сходу (Японія);2) (прилаг.) висхідний, горовий, верхобіжний. [Дифтонги висхідні і низхідні = двугласные восходящие и нисходящие]. Лінія верхобіжна та низобіжна (иначе: висхідна та низхідна). Восходящее направление (прочь от земли) - відземний напрям. Восходящая почвенная вода - самопідносна вода.* * *1) прич. яки́й (що) схо́дить (вихо́дить, підійма́ється, підніма́ється)2) в знач. прил. висхідни́йвосходя́щая звезда́, восходя́щее свети́ло — перен. нова́ зі́рка, нове́ світи́ло
восходя́щая интона́ция — лингв. висхідна́ інтона́ція
восходя́щее ударе́ние — лингв. висхідни́й на́голос
-
17 восхождение
схід (р. сходу) [Схід сонця], схід (висхід) на гору, підняття [Підняття на Арарат], зішестя (ср.).* * *1) схід, род. п. схо́ду, схо́дження, підняття́, підійма́ння, підніма́ння2) схід, схо́дження; підійма́ння, підніма́ння -
18 Запад
1) (сторона света) захід (р. заходу), захід-сонця, спадень (-ня). [Тепер куди? На схід? на захід-сонця? на північ? на полуднє? (Л. Укр.). Від захід-сонця насувала страшна хмара. А з сходу аж на спадень… (Тичина)]. К -ду - на захід, під сонце. Солнце склонялось к -ду - сонце було на заході; сонце було на вечірньому (у)прузі;2) (земли лежащие к -ду) захід (-ходу). Латинский Запад - латинський Захід (Єфр.).* * *(Западная Европа, США и Канада) За́хід, -ходу -
19 запад
1) (сторона света) захід (р. заходу), захід-сонця, спадень (-ня). [Тепер куди? На схід? на захід-сонця? на північ? на полуднє? (Л. Укр.). Від захід-сонця насувала страшна хмара. А з сходу аж на спадень… (Тичина)]. К -ду - на захід, під сонце. Солнце склонялось к -ду - сонце було на заході; сонце було на вечірньому (у)прузі;2) (земли лежащие к -ду) захід (-ходу). Латинский Запад - латинський Захід (Єфр.).* * *за́хід, -ходук \запад ду от чего́ — на за́хід від чо́го
с восто́ка на за́пад — із схо́ду на за́хід
-
20 нисхождение
схід (р. сходу), сходження (вниз), (спуск) спуск (-ку), спускання; спливання; западання; срв. Нисходить. -ние в ад - хід (спуск) до пекла. -ние с горы - схід (сходження, спуск, спускання) з гори. «Нисхождение в Мальстрем» Эдг. По - «Спуск у Мальстрем» Едґ. По. -ние к кому (поблажка) - потурання кому.* * *1) схід, род. п. схо́ду [уни́з], схо́дження [вниз]; ( спуск) спуск, -у2) диал. см. снисхождение
- 1
- 2
См. также в других словарях:
сходу — Сходу: палац і його внутрішні покої [55] … Толковый украинский словарь
сход — сходу, ч. Рс. Сільські збори … Словник лемківскої говірки
Сельское общество — I в качестве самоуправляющейся хозяйственно административной единицы, составляющей часть волости, установлено Учреждением сельского управления, изданным в 1838 г., вслед за образованием мин ва госуд. имущ., и распространявшимся на государств.… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
АЛЕКСАНДР III МАКЕДОНСКИЙ — Царь Македонии в 336 323 гг. до Р.Х. Сын Филиппа II и эпирской царевны Олимпиады. Род. в 356 г. до Р.Х., ум. 13 июня 323 г. до Р.Х. Ж: 1) Роксана; 2) Статира. По свидетельству Плутарха, Александр еще в отроческом возрасте проявлял редкий здравый… … Все монархи мира
Рубель, Вадим Анатольевич — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Рубель. Вадим Анатольевич Рубель … Википедия
Китай (цивилизация) — Карта Китая с обозначением основных регионов Китай (кит. трад. 中國, упрощ. 中国, пиньинь Zhōngguó, палл. Чжунго, «центральное государство», «срединное государство») культурный регион и древняя цивилизация Восточной Азии. Китай относится к наиболее… … Википедия
Китай (страна) — У этого термина существуют и другие значения, см. Китай (значения). Карта Китая с обозначением основных регионов Китай (кит. трад. 中國 … Википедия
Крайчек, Михаэлла — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Крайчек. Михаэлла Крайчек … Википедия
Наньмань — Срединное Государство: Внешний круг чиновников Сына Неба (天子) находятся в контакте с подданными царствами (朝贡国), стоящими на пути аккультурации. Снаружи (化外之地) расположены: Восточные варвары Дун и (東 … Википедия
Крыжановский, Олег Прокофьевич — Олег Прокофьевич Крыжановский Олег Прокопович Крижанівський Дата рождения: 3 января 1944( … Википедия
мірза — мурза/, и/, ч. 1) У деяких народів Сходу – титул члена царської династії, а також особа, яка має цей титул. 2) У деяких народів Сходу – почесне найменування вищих чинів або вчених. 3) У деяких народів Сходу – секретар, писар … Український тлумачний словник
