-
1 сходить с дороги
Большой англо-русский и русско-английский словарь > сходить с дороги
-
2 сходить с дороги
Military: clear road -
3 сходить с дороги
to leave the road; to get out off the way, to stand/step aside ( сторониться)Русско-английский словарь по общей лексике > сходить с дороги
-
4 сходить с дороги
-
5 сходить с дороги
-
6 сходить
сходить Iнесов1. (вниз) κατεβαίνω, κατέρχομαι:\сходить с лошади ξεπεζεύω, ξεκα-βαλλικεύω·2. (уходить) παραμερίζω/ κατεβαίνω (с тротуара и т< п.):\сходить с дороги παραμερίζω ἀπό τό δρόμο· \сходить с рельсов ἐκτροχιάζομαι3. (облезать) (ξε)γδέρνθμαι (о коже)! βγαίνω (о краске, грязи)·4. (быть принятым за кого-л.) разг περνώ·5. (миновать, пройти) πηγαίνω, περνώ· ◊ \сходить со сцены (о спектакле) κατεβάζω (θεατρικό ἔργο, θέαμα)· зага́р сошел с лица τό πρόσωπο ξεμαύρισε· снег сошел с полей τό χιόνι ἔλυωσε στους κάμπους· все сходит ему́ с рук καταφέρνει πάντα καί τή γλυτώνει φτηνά· не сходя с ме́ста χωρίς νά κουνηθώ (или νά τό κουνίσω) ἀπό τή θέση μου· \сходить с ума́ παλαβώνω, τρελαίνομαι· \сходить в могилу πεθαίνω· \сходить на нет χάνω τή σημασία μου.сходить IIсов πηγαίνω:\сходить за чем-л. πηγαίνω γιά κάτι· \сходить за кем-л. πηγαίνω νά φωνάξω. -
7 сходить
I несовер. - сходить;
совер. - сойти без доп.
1) (с чего-л.) go/come down (from), descend;
get off (слезать) ;
alight( from) ;
land (с корабля) сходить с дороги сходить с рельсов
2) (с чего-л.) (исчезать) come off;
disappear
3) (миновать) pass (by)
4) (за кого-л./что-л.) pass (for), be taken( for) ∙ сходить с ума ≈ to go mad, to go off one's head сходить со сцены сходить на нет сходить с ума сходить в могилу II совер.;
без доп.
1) go (и вернуться назад)
2) (за кем-л./чем-л.) go to fetch сходить посмотретьI, сойти
1. (с рд., спускаться) go* down (smth.), come* down (smth.), descend (smth.) ;
(слезать) get* off (smth.) ;
~ с лестницы go* down the stairs;
сойти с лошади get* off a horse;
2. (с рд.;
о пассажирах) get* off;
~ с поезда get* off a train;
~ с трамвая get* off a tram;
~ на берег go* ashore;
3. (с рд.;
отходить, уходить) leave* (smth.) ;
(сдвигаться с места тж.) go* off (smth.) ;
~ с дороги leave* the road, go* off the road;
~ с пути get* out of the way;
~ с рельсов run* off the rails, leave* the rails, be* derailed;
4. (с рд.;
о краске, грязи, коже и т. п.) come* off (smth.) ;
(о кожице, шелухе) peel off( smth.) ;
(о снеге) vanish( from), melt (off) ;
загар сошёл с его лица his face lost its tan;
5. разг. (заканчиваться успешно) go* off well, turn out all right;
сойдёт! It will do!;
6. (за вн.) pass (for): он сойдёт за молодого he`ll pass for а young man*;
сойти на нет
1) (исчезнуть) fade away;
2) (потерять значение) come* to nought/nothing;
~ с ума go* mad;
~ с ума по ком-л. be* madly in love with smb. ;
ему всё сходит с рук he can get away with anything. -
8 сходить
1. сойти1. (с рд.) ( спускаться) go* / come* down (from); ( более торжественно) descend (d.); ( слезать) get* off (d.); (с трамвая и т. п.) alight (from)сходить с лестницы — go* downstairs, come* down
2.:сходить с дороги — leave* the road; ( сторониться) get* out of the way, stand* / step aside
сходить с рельсов — be derailed, run* / come* off the rails
3. (с рд.; исчезать с поверхности чего-л.) come* off (d.)4. ( миновать) pass (by)5. (за вн.) pass (for), be taken (for)♢
сходить со сцены — leave* the stage, go* off; (перен.) quit the stage; retire from the stageсойти в могилу — sink* into the grave
сходить на нет — come* to naught
сходить с ума — go* mad, to* off one's head
2. сов.сходить с ума (от) — go* crazy (with)
go*; (за тв.) (go* and) fetch (d.)сходить посмотреть — go* and see
сходить за кем-л. — go* and fetch smb.
-
9 сходить
I несовер. - сходить; совер. - сойтибез доп.1) (с чего-л.)go/come down (from), descend; get off ( слезать); alight (from); land (с корабля)- сходить с рельсов2) (с чего-л.; исчезать)come off; disappear3) ( миновать)4) (за кого-л./что-л.)pass (for), be taken (for)••- сходить на нет
- сходить со сцены II совер.; без доп.1) go (и вернуться назад)2) (за кем-л./чем-л.) -
10 сходить
-
11 сходить
-
12 straight
1. n (the straight)1) прямизна2) пряма лінія4) чесність5) карти, що йдуть підряд відповідно до їх достоїнства6) амер. правда, істина; правильне твердження2. adj1) прямий, незігнутийstraight back — пряма (незгорблена) спина
2) що не відхиляється від курсу; що не сходить з дороги; безперервний3) некучерявий (про волосся)4) авт. з циліндрами в ряд (про двигун)5) правильний, рівний, у порядку6) розм. чесний, щирий, відвертийstraight goods — амер., розм. надійна (чесна) людина
7) розм. вірний, надійний8) амер. відданий своїй партії9) амер. нерозведений (водою)10) амер., розм. поштучний11) театр. що належить до визначних п'єс12) карт. розташований по порядкуstraight man — амер., театр. партнер коміка
3. adv1) прямо, по прямій лініїto stand straight — не горбитися, стояти прямо
2) безпосередньо, прямо3) правильно, точно, влучно4) чесно, відверто, прямоto tell smb. straight — сказати комусь чесно
5) негайно, відразуstraight away — розм. відразу, негайно, зараз же
straight off — не вагаючись, не подумавши, відразу
straight out — навпростець, прямо
4. v1) випрямляти, розпрямляти2) одягати небіжчика* * *I [streit] n1) тк.; sing ( the straight) прямизна; пряма лінія2) cпopт. фінішна пряма3) чесність4) кapт. карти, підібрані підряд по достоїнству, "порядок", "стріт" ( у покері)5) нормальна людина (не гомосексуаліст, не наркоман); несхв. "добропорядна" людина, обиватель, міщанинII [streit] a1) прямий, невигнутий; який не відхиляється від курсу, який не сходить зі шляху; безперервнийstraight run — безпосадковий політ; некучерявий; aвт. з циліндрами в ряд ( про двигун)
2) правильний, рівний; який знаходиться в порядкуstraight blow — прямий удар ( бокс)
3) чесний, прямий, щирий4) вірний, надійний5) cл. який неухильно підтримує рішення своєї партії; відданий своїй партії6) cл. нерозбавлений7) cл.; кoм. фіксований, прейскурантний ( про ціну); без знижки за велику кількість купленого8) лiт., театр. чистий за жанром; природний, органічний ( про гру актора); звичайний, рядовий (про лiт. твір)9) який іде по порядку; кapт. розташований один по одномуstraight flush — карти однієї масті по порядку; флеш-рояль ( у покері)
10) cпeц. об'єктивний ( про газетні повідомлення)11) звичайний, традиційний; нормальний; здоровий ( про психіку)12) єдиний ( про спосіб винагороди); прямий ( про відрядність)13) прямий, безпосередній (про спостереження, розрахунок)III [streit] adv1) по прямій лінії, прямо2) прямо, безпосередньо3) правильно, точно, влучно4) правильно, упорядковано5) чесно, відкрито, прямо7) ясно, чітко, тверезоstraight away — негайно, відразу
straight off — відразу, не вагаючись; не обміркувавши
straight out — прямо, відверто
-
13 abarse
¡ábate! — прочь с дороги! -
14 clear road
Военный термин: сходить с дороги, съезжать с дороги -
15 abarse
¡ábate! — прочь с дороги!
-
16 былтарый
I подвижн. от былтай= ходить, выставляя широкое скуластое лицо.II диал. сворачивать, сходить с дороги. -
17 збочваць
lat. sbochevate; esbochevateсторониться, сходить с дороги, отклоняться, сворачивать* * *збочваць, збочыцьуклоняться, уклониться в сторону -
18 sbochevate
кір. збочвацьсторониться, сходить с дороги, отклоняться, сворачиватьБеларуска (лацінка)-рускі слоўнік і слоўнік беларускай кірыліцы > sbochevate
-
19 clear road
сходить [съезжать] с дороги -
20 letér
1. vmiről отходить/отойти v. уклониться/уклониться от чего-л., свертывать/ свернуть v. сходить/сойти с чего-л.;oldalra \letértek és ingoványba/mocsárba kerültek — они уклонились в сторону и попали в болота;\letér az útról — отходить/отойти от дороги; сходить/ сойти v. свертывать/свернуть с дороги; сбиваться/сбиться (с дороги);
2. haj. (szél/áramlás következtében) дрейфовать;3.az út itt \letér a völgynek — дорога здесь спускаеться в долину;
4.az út itt \letér Miskolc felé — дорога здесь поворачивает на Мйшкольц;
5.nem tér le a választott útról — не уклониться от избранного путиátv.
\letér a helyes/jó/igaz útról — сбиваться/сбиться v. соскальзывать/соскользнуть с правильного пути; совращаться/совратиться, свихнуться;
См. также в других словарях:
Сходить с дороги — СХОДИТЬ С ДОРОГИ. СОЙТИ С ДОРОГИ. Книжн. Отказываться от поставленной цели, изменять своим взглядам, убеждениям, принципам. Причины… побуждавшие меня сойти с дороги, по которой я неуклонно шёл более двадцати лет, не могли быть маловажными (А.… … Фразеологический словарь русского литературного языка
сходить — [двигаться вниз] глаг., нсв., употр. часто Морфология: я схожу, ты сходишь, он/она/оно сходит, мы сходим, вы сходите, они сходят, сходи, сходите, сходил, сходила, сходило, сходили, сходящий, сходивший, сходя; св. сойти; сущ … Толковый словарь Дмитриева
СХОДИТЬ С УМА — 1. СХОДИ/ТЬ/СОЙТИ/ <ПОСХОДИ/ТЬ, СПЯ/ТИТЬ, СОСКОЧИ/ТЬ, СВОРОТИ/ТЬ, СВИХНУ/ТЬСЯ> С УМА/ кто Становиться психически больным, ненормальным человеком … Фразеологический словарь русского языка
Сойти с дороги — СХОДИТЬ С ДОРОГИ. СОЙТИ С ДОРОГИ. Книжн. Отказываться от поставленной цели, изменять своим взглядам, убеждениям, принципам. Причины… побуждавшие меня сойти с дороги, по которой я неуклонно шёл более двадцати лет, не могли быть маловажными (А.… … Фразеологический словарь русского литературного языка
Сходить/ сойти с дороги — Книжн. Отказываться от поставленной цели, изменять своим взглядам, убеждениям, принципам. Ф 2, 196 … Большой словарь русских поговорок
Венусберг — (Venusberg, т. е. Венерина гора) название, которое носят многие горы в Германии, особенно в Швабии. Сколько известно, название это встречается впервые в средневековом стихотворении Kinder von Limburg или Margrete von Limburg , сочиненном около… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Dungeon Lords — Разработчик … Википедия
ПОСХОДИТЬ С УМА — 1. СХОДИ/ТЬ/СОЙТИ/ <ПОСХОДИ/ТЬ, СПЯ/ТИТЬ, СОСКОЧИ/ТЬ, СВОРОТИ/ТЬ, СВИХНУ/ТЬСЯ> С УМА/ кто Становиться психически больным, ненормальным человеком … Фразеологический словарь русского языка
СОЙТИ С УМА — 1. СХОДИ/ТЬ/СОЙТИ/ <ПОСХОДИ/ТЬ, СПЯ/ТИТЬ, СОСКОЧИ/ТЬ, СВОРОТИ/ТЬ, СВИХНУ/ТЬСЯ> С УМА/ кто Становиться психически больным, ненормальным человеком … Фразеологический словарь русского языка
Россия. История: История России — I Приднепровская Россия IX XII вв. земель , занятых племенами, определились частью естественными пределами линиями водораздельных волоков, частью перекрестным столкновением отдельных волн колонизационного потока. Быть может, взаимная борьба… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Александр II (часть 2, XIII-XIX) — XIII. Дела внутренние (1866—1871). 4 го апреля 1866 года, в четвертом часу дня, Император Александр, после обычной прогулки в Летнем саду, садился в коляску, когда неизвестный человек выстрелил в него из пистолета. В эту минуту, стоявший в… … Большая биографическая энциклопедия