-
21 coffin
I n1) труна2) мop. непридатне для плавання судно; aв. літак, який відлітав свій строк (тж. flying coffin)3) паперовий пакетик, кульок5) пoлiгp. талерII v -
22 shut away
phr vсховати, заховати (кого-небудь, що-небудь) -
23 shut down
phr v1) закрити, опустити (кришку, фрамугу); закритися2) опуститися (про ніч, туман)3) закрити ( підприємство); припинити роботу ( про підприємство)4) сховати від очей, заслонити5) (on, upon) припинити ( що-небудь) -
24 whitewash
I n1) бyд. побілка; вапняний розчин для побілки2) намагання відбілити, сховати недоліки; реабілітація; відновлення (банкрот в правах;)3) рюмка хереса ( інших вин)5) cпopт. програш із сухим рахунком, під нульII v1) білити, робити побілку2) ховати недоліки; реабілітовувати; відновлювати в правах (банкрот;)3) cпopт. вигравати із сухим рахунком, перемагати під нуль -
25 крыць
заховатизаховуватипереховатипереховуватипоховатиприховатиприховуватисховатисховатисясховищеховатиховатися -
26 пахаваць
вкритипоховатипохоронитисховатиукрити -
27 прыхаваць
приберегтиприкритиприховатисховати -
28 схаваць
вкритизахиститисховатиукрити -
29 утойваць
заховатипереховатипереховуватипоховатиприховайтеприховатиприховуватисховатиховати -
30 ухаваць
вберегтивкритизберегтисховатиуберегтиукрити -
31 хаваць
берегтивкриватизаховатизаховуватизберігатипереховатипереховуватипоховатиприховатиприховуватисховатисховатисясховищеукриватиховатиховатисяхоронити -
32 выражать
-ся, выразить, -ся1) см. Обнаруживать, -ся, обнаружить, -ся;2) (определять) визначати, -ся, визначити, -ся. [Повинність соціялістів під час війни не можна визначити однією думкою (Грін.)];3) (словами) висловлювати, -ся, висловити, -ся. [Не так висловив], виливати, -ся словом, вилити, -ся словом, у слові; (высказывать, -ся) виповідати, -ся, виповісти, -ся, вимовити, змовити. [Кожен народ виповідає свої думки, свій погляд по- свойому. Не змовлю я своєї думки]. Если можно так выразиться - коли можна так висловитися; сказати-б. [Характеризує воно дух епохи, передає її, сказати-б, непропащі пахощі (Єфр.)]. Выразить на письме - висловити листовно, списати. Выражать пением - вимовляти співом, виспівувати. -ать мимикой - говорити на мигах, мімікувати. Выражать нетерпение - нетерпеливитися. В-ать охоту - охотитися, поохотитися. В-ать желание принять участие в чём, присоединиться к чему - зголошуватися, зголоситися до чого;4) (передавать) віддавати, віддати. [Що-ж до букви ю, то вона має віддавати в старій сербській графіці звук jo (Кримськ.)]. Выражаемый -1) виявлюваний;2) визначуваний;3) висловлюваний, вимовлюваний. Выраженный -1) виявлений;2) визначений;3) висловлений, вимовлений, виповіджений; (переданный) відданий. Ясно, определённо выраженный - виразний. [Виявляється виразне бажання сховати частину правди (Грінч.)].* * *несов.; сов. - в`ыразить1) виража́ти, ви́разити; ( словами) висло́влювати, ви́словити; ( отражать) відбива́ти, відби́ти; ( обнаруживать) виявля́ти, ви́явити; ( передавать) передава́ти, переда́ти\выражать жела́ние — висло́влювати, ви́словити (виявляти, ви́явити, виража́ти, ви́разити) бажа́ння
2) (обозначать, исчислять) виража́ти, ви́разити -
33 место
1) (известное пространство) місце (-ця, им. мн. місця, р. місць и місців), (редко місто), місцина, містина; срв.I. Местечко. [Сідай, - місця стане (Кониськ.). Із яких то місць на той ярмарок не понавозили усякого хліба! (Квітка). Порожніх місців за столами не знайшла я (Н.-Лев.). У тих містах, де тече річка Самара (Стор.). Немає місцини в моєму дворі, щоб не скуштувала моїх сліз гірких (Мирний)]. Каждое тело занимает определённое -то - кожне тіло займає (бере, забирає) певне місце. Это не ваше -то - це не ваше місце. Здесь мало -та для двоих - тут мало місця для (на) двох. Прошу занять -та - прохаю сісти на свої місця; срв. Занимать 1. Нет -та - нема(є) місця. На -то - на місце. [Постав книжку на місце (Київщ.)]. На -те, не на -те - на (своєму) місці, не на (своєму) місці. [Усе в тебе не на місці стоїть (Київщ.)]. Всё хорошо на своём -те - все на своєму місці гарне (добре). В другое, в иное -то - в инше місце, (куда-либо) куди-инде, куди-инше. [Пішов на ярмарок, а може куди-инше (Рудч.)]. В другом, в ином -те - в иншому місці, инде, (где-либо) де(сь)-инде. [«Ходім до мене вечеряти!» - «Ні, я вже обіцявся инде» (Куліш). Треба пошукати помочі де-инде (Грінч.). Десь-инде живе (Сим.)]. Во всяком другом -те - в усякому иншому місці, скрізь-деинде. Ни в каком, ни в одном -те - в жадному місці, ніде. В разных -тах - у різних місцях; (отдельно) різно. [Ми живемо не вкупі, а різно (Звин.)]. В отдалённых -тах - по далеких світах. [Кинувся по далеких світах сіна добувати (Грінч. II)]. Из другого -та - з иншого місця. С -та на -то - з місця на місце. До этого -та - до цього місця, (до сих пор) досі, досіль, до-сюди, поти; срв. Пора. [До-сюди треба вивчити (Київщ.). От поти твій город, а далі вже мій (Грінч.)]. До какого -та - до якого місця, (до каких пор) докуди, подоки; срв. Пора. Всякие -та - всякі місця, всі усюди (-дів). По всяким, по всем -там - по всіх усюдах, скрізь. Со всех мест - з усіх місць, звідусіль, звідусюди. -тами, в некоторых -тах - місцями, (реже місцем), подекуди, де-не-де, де-де, де-куди, инде. [Місцями і женці біліли, і копи вже стояли (Свидниц.). Місцем такі були здоровенні байраки, що боже світе! (Грінч. II). Сивина подекуди із чорним волоссям (Куліш). Тихо навкруги… Лиш де-не-де прокинеться пташка (Коцюб.). Де-куди видно немов ряди великих білих комах, - то косарі (Франко). Инде протрухли дошки (Кониськ.)]. К -ту сказать - до речи, до діла сказати. [Говорить зовсім не до речи (Київщ.)]. Тут говорити вільно, аби до діла (Київщ.)]. Ваши слова здесь совсем не у -та - ваші слова тут зовсім не до речи (не до діла, но до ладу). Здесь хорошее -то для сада - тут гарне (добре) місце під сад, тут гарна (добра) місцина для саду (під сад). Долго ли проживёте в наших -тах? - чи довго проживете в наших місцях? Есть хорошие -та в книге - є гарні місця (уступи) в книжці. По -там! - на місце! на місця! Ни с -та(!) - ані руш(!), ані з місця. [Стій, кажу тобі, ані руш! (Київщ.). Як ускочила в баюру - коні, ані руш (Липовеч.). І вся варта ані з місця (Рудан.)]. Не трогайтесь с -та - не рушайтеся з місця. С -та не двинусь - з місця не зрушуся. С -та в карьер - см. I. Карьер. Нигде -та себе не найду - ніде місця собі не знайду; не знаю, де приткнутися, де приткнути себе. Он и -та не пригреет - він і місця не нагріє. Только -то тепло (бежал) - (утік) і місце холодне; см. И след простыл (под Простывать). Пора костям на -то - кістки давно просяться на спочинок. Бойкое -то - розигри (-рів), людне місце. [Він на таких розиграх живе, що хто йде, не мине (Сл. Гр.)]. Больное, слабое -то - болюче, дошкульне місце, болячка, слаба сторона. [Найпекучіші потреби та болячки свого часу (Єфр.). Він знає, що рахунки - моя слаба сторона (Франко)]. Попал на его больное -то - трапив йому саме на болюче. Верное, надёжное -то - певне місце. Возвышенное -то - високе місце, підвищення (-ння), високість (-кости). Глухое пустынное -то - глухе, безлюдне, пустельне місце, закуток (-тку), закутень (-тня), застум (-му). [Село наше у закутні такому, що ніхто туди не зайде (Кам'янеч.). І засвітився світ по застумах московських (Куліш)]. Жёсткое, мягкое -то (в вагоне) - місце тверде, м'яке. Купе на два -та - купе на дві особі, двоособове купе. Живописные -та - мальовничі місця, -ча місцевість (- вости). Защищённое -то - см. Защищённый. Лобное -то - см. Лобный. Неведомое -то, -мые та - безвість (-ти), (реже) безвісті (-тей и -тів). [Пливе у сірі безвісті нудьга (Коцюб.)]. Новозаселённое -то - новозалюднене місце, новоселиця. Общее -то - загальне місце, загальник, трюїзм (-му). -та отдалённые, не столь отдалённые - місця далекі, не такі далекі, неблизькі світи (-тів). Открытое, видное -то - відкрите місце. На открытом, на видном -те - на видноті, (пров.) на видноці. [Поклади щось на видноті, щоб було напохваті (Н.-Лев.). Пусти в сіни, не хочу стояти на видноці (Гнід.)]. Отхожее -то - см. Отхожий. Почётное -то - почесне місце; (красный угол) покуття (-ття), покуть (-ти) (в кр. углу для новобрачных) посад (-ду). [Онисю посадили на посаді (Н.-Лев.)]. Пустое -то - порожнє місце. Сборное -то - збірне місце, збірний пункт (-ту), зборище. Свалочное -то - смітник (- ка), смітнище. Святые -та - святі, праведні місця, (куда ходят на отпуст) відпустові місця. [І де ходила, в яких-то праведних містах, а в нас, сердечна, опочила (Шевч.). Відпустове місто Люрд (Калит.)]. Складочное -то, -то складки - складовище. Сохранное -то - схованка, сховище, схова, криївка, (пров.) підра (-ри) и підря (-рі). [Треба десь сховати, та схованки ніякої не знайду (Звин.)]. Спальное -то - спальне місце. Укромное -то - затишок (-шку), захист (-ту), захисток (-тку). [Край берега, у затишку, прив'язані човни (Глібів)]. Укрытое - то - скрите місце, скриток (-тку). Усадебное -то - садиба, ґрунт (-ту). Якорное -то - якірна стоянка. -то битвы, сражения - см. Побоище 2. -то водворения - місце (для) оселення. -то встречи - місце (для) зустрічи, (свидания) місце сходин. Назначено -то встречи - визначено місце (для) зустрічи; ви[при]значено місце, де зустрітися (зійтися, з'їхатися). -то действия - місце дії, дійове місце. -то (постоянного) жительства - місце (постійного) перебування (пробування, проживання). Зарегистрироваться по -ту жительства - зареєструватися при (на) місці перебування. -то заключения - місце ув'язнення, арештантська (-кої), в'язниця, тюрма. -то исполнения - місце виконання. -то для лежания, для сидения (в вагоне) - місце лежаче, сидяче. -то ловли - лови (-вів), ловище. -то назначения - місце призначення. -то нахождения - місце перебування, місце, де перебуває. По -ту назначения - до призначеного місця. -то охоты - місце полювання, ловище, (стар.) гони (-нів). -то платежа - місце виплати. -то преступления - місце, де вчинено злочин, місце злочину. На -те преступления - на місці злочину; на гарячому (вчинку). -то проезда - місце для проїзду, проїзд (-ду). [Проїзду не дав і на ступінь (Звягельщ.)]. -то рождения - місце народження; (геолог.) родовище. -то сбора, собрания - місце збору, зборище. -то службы - місце служби (урядування). По -ту службы - (на вопр.: куда) на місце служби; (где) на (при) місці служби, на службі; см. По 1. -то в театре - місце в театрі. -то у(с)покоения - місце спочинку (спочиву), спочинок (-нку). [Чия домовина?-Анакреонтів спочинок (Грінч.)]. Быть на первом, на главном -те - бути на першому місці, перед водити. Быть убитым на -те - бути вбитому, де стояв (-яла, -яло) или на місці. Взять -то (напр., для проезда) - взяти (купити) місце. Дать -то кому - дати місце кому. Занимать первое -то между кем - займати переднє (чільне) місце серед кого. Занимать, занять -то кого, чего - заступати, заступити кого, що. Иметь -то где, когда - відбуватися, діятися, траплятися, сов. відбутися, статися, трапитися, несов. и сов. мати місце де, коли. [В поліклініці не раз траплялися прикрі випадки (Пр. Правда). Цікаво навести кілька фактів, що мали місце під час перевірки в різних установах (Пр. Правда)]. Оставлять, оставить -то кому, чему - лишати, лишити, (редко) кидати, покинути місце кому, чому, для кого, для чого. [Валуєвський циркуляр не кидав місця для путящої народньої книжки (Єфр.)]. Освобождать, освободить, очищать, очистить -то - звільняти, звільнити, пробирати, пробрати місце; прийматися, прийнятися; см. Очищать 3. [Пообідали і вставайте, звільняйте місця для инших (Київщ.)]. Подхватить с -та (о лошадях) - взяти з копита. [Коні зразу стрепенулися, взяли з копита, і ми помчали з гори (Короленко)]. Производить, произвести дознание на -те - вивідувати на місці, переводити, перевести дізнання на місці. Сойтись, собраться, сложить в одно -то - зійтися, зібратися, скласти до-гурту, у-гурт, до-місця, до купи, ум. до-купки, до-купочки, до- купоньки. [Вовк, медвідь і кабан зібрались у-гурт (Рудч.). Судна наші, розсипавшись, знов зійшлись докупи (Куліш)]. Считаться -тами - рахуватися місцями. Устоять, не устоять на -те - встояти, не встояти на місці. Уступать, уступить -то кому, чему - поступатися, поступитися місцем кому, (редко) попускати, попустити місця (місце) кому, чому. [Всі (що сиділи на колоді) посунулися, поступаючась місцем (мені) (Коцюб.). Краплі котилися і зникали, щоб попустити місце новим (Грінч.)]. Наше -то свято! - дух свят при нас (при нашій хаті)! сила божа-хрестова з нами! С -та не встать, света белого не видать! - бодай я з цього місця не зійшов (не зійшла), бодай я світу не побачив (не побачила)! Не человек -том красится, а -то человеком - не місце скрасить людину, а людина місце. Невеста без -та, жених без ума - молода - грошовита: вся в дірках свита; молодий - тямуха: в голові макуха; молода без скрині, без калитки, молодий без клепки (Гуманщ.);2) места (по отнош. к админ. центру) - місця. [Як запроваджують на місцях ленінську національну політику (Пр. Правда)];3) (должность) посада, місце, (редко) помістя (-стя). [Дамо посаду в конторі на 1200 річних (Кониськ.). По вакаціях треба в Кам'янець за місцем (Свидниц.). Чи не знаєте, де-б тут помістя можна знайти? (М. Вовч.)]. -то конторщика - місце конторника. Доходное -то - поживна посада, тепленьке місце; срв.I. Местечко 2. Насиженное -то - насиджене (тепле) місце. Быть при -те - мати посаду, бути на посаді. Быть без -та - бути без посади, (шутл.) сидіти на бурку, ганяти собак. Он без -та, не у -та - він без посади, він не має посади. Занимать, занять -то - обіймати, обняти, (о)посідати, (о)посісти посаду. Лишить -та - скинути з посади. Лишиться -та - (по)збутися посади, втратити посаду. Определять, определить к -ту - см. Определять 3. Поступить на -то - дістати посаду, стати на посаду. Он вполне на своём -те - він цілком на своєму місці;4) (учреждение) установа, уряд (-ду). Оффициальное -то - урядове місце. Присутственное -то - см. Присутственный. Судебное -то - судова установа;5) (о клади, грузе) пакунок (- нка), пака. У меня три -та багажа - у мене три пакунки;6) анат. placenta - послід (-ду), послідень (-дня), ложисько; см. Послед 2.* * *1) мі́сце; ( местечко) місци́на, місти́наде́тское \место — анат. послі́д, -у, плаце́нта
име́ть \место — (случаться, случиться) трапля́тися, тра́питися, става́тися, ста́тися, ма́ти мі́сце; (происходить, произойти) відбува́тися, відбу́тися; (бывать, быть) бува́ти, бу́ти
к ме́сту, у ме́ста — (кстати, уместно) до ді́ла, до ладу́, до ре́чі, доре́чно
-
34 мечтать
1) мріяти, марити про (за) кого, про (за) що, (редко) марити, маріти (-рію, -рієш) чим, (о несбыточном) химерити про що. [Згадай, про яке діло ми колись мріяли (Грінч.). Марив про щасливу Україну (Крим.). Але маріючи, Летючий не догадався сховати хустки (Кониськ.). Та що! про се шкода химерити (Куліш)]. -тать о славе - мріяти (марити) про славу. Любить -тать - кохатися в мріях;2) (о самом себе) думати про себе. Он -тает о себе, что весьма учён - він гадає, що з його великий учений; він пошивається у великого вченого. Он много о себе -тает - він багато про себе думає, він заноситься (високо несеться), він зарозумілий.* * *мрі́яти, ма́рити; диал. мрі́ти -
35 похоронить
1) (покойника) поховати, заховати, погребти, похоронити, (схоронить) сховати, схоронити, (пренебр.) загребти, прикопати. Срв. Погребать, Схоронить. [Як умру, то поховайте мене на могилі (Шевч.). В чужу землю чужі люди мене заховають (Шевч.). А хто-ж мою головоньку без тебе сховає (Шевч.). А вже твою милу схоронили (Метл.). Їх погребуть жерущі мухи нільські (Куліш). Хвали попа прикопавши (Номис)];2) (спрятать многое) поховати, позаховувати. Похороненный -1) похований, захований, схований, (редко) погребений, похоронений;2) похований, позаховуваний.* * *похова́ти, захова́ти, похорони́ти; ( схоронить) схова́ти, схорони́ти; погребти́ -
36 предавать
предать1) см. Передавать;2) віддавати, віддати; срв. Отдавать, Предоставлять, Подвергать. -вать суду кого-л. - ставити (поставити) на суд кого, віддавати (віддати) до суду (під суд) кого. [Стережіться-ж людей, бо вони ставитимуть вас на суд (Єв.)]. -вать забвению что-л. - пускати (пустити) в непам'ять (у запомин) що. [Все те пускають наші земляки в непам'ять (Куліш)]. -вать огню что-л. - спускати (спустити) на пожар що, пускати, пустити за димом що. -вать смерти, мукам, казни кого-л. - віддавати (віддати), завдавати (завдати) на смерть, на муки, на страту кого. -дать смертной казни кого - на смертну кару завдати кого, стратити кого. -дать кого смертной казни через повешение - на горлі (и на горло) скарати, покарати кого. -даю себя на суд и волю вашу - віддаю себе (здаюся, спускаюся) на суд і волю вашу. -дать себя воле божией - здатися на бога, здатися, спуститися на волю (ласку) божу. -дать кого проклятию - клятьбу (прокляття) покласти на кого, проклясти кого. -дать себя на жертву - віддати себе на жертву. -дать богу дух - богові душу (дух) віддати. [А сам припав к сирій землі, віддав богу дух (Пісня)]. -дать тело земле - сховати в сиру землю кого;3) видавати, видати, зраджувати, зрадити кого, що, (признанием) виказувати, виказати на кого и кого. Он -дал нас неприятелю - він видав нас ворогові. Преданный -1) переданий;2) відданий, завданий и т. д.;3) виданий, зраджений, виказаний;4) см. Проданный.* * *несов.; сов. - пред`ать1) віддава́ти, відда́ти\предавать земле́ кого́ — похова́ти (похорони́ти) кого́
\предавать ка́зни — стра́чувати, стра́тити, кара́ти, покара́ти (скара́ти) на сме́рть (сме́ртю; на го́рло)
\предавать огню́ — и
мечу́ — зни́щувати, зни́щити вогне́м (огне́м) і мече́м, віддава́ти, відда́ти на зни́щення вогне́м (огне́м) і мече́м
\предавать на посмея́ние — виставля́ти, ви́ставити на по́сміх (на сміх, на глум)
\предавать прокля́тию — проклина́ти, проклясти́, несов. клясти́
\предавать суду́ — віддава́ти, відда́ти під суд (до су́ду)
-
37 пустота
1) (полость) порожнява, порожність (-ности), (в металле) дутлина, (пустое пространство, место) порожнеча, пустка, пустота, пустиня. [Ще не порожнє серце в тих, що стиха, не як гучна порожнява, говорять (Куліш). Кроки її гучно лунали в околишній порожняві (Коцюб.). Засипано землею, щоб сховати від потомків навіть згадку про те місце, де в попідземна порожність (Грінч.). І на возі, і в хаті, і в голові у його порожнеча (Кониськ.). Без тебе жить - безглуздий жарт, і світ весь - порожнеча. (Франко). Двері в возовню стоять отвором, і чорна пустка вигляда звідти, як з беззубого рота (Коцюб.). Там, де пустка замість серця, поратунку вже не буде (М. Ворон.). Вічна пустиня в животі, вічна пустиня в голові (Тобіл.)]. Торичеллиева -та - барометрична або Торичеллієва порожнява. -та бомбы - порожність, порожнява бомби. -та в (на) душе, на сердце - порожнеча в (на) душі, на серці, в середині. [Незнайома обстанова, чужі люди та якась порожнеча на душі в неї нагадували, що її вибито з колії звичайного життя (Єфр.). Вона почувала в середині якусь прикру порожнечу (Л. Укр.)];2) (тщета, ничтожность) порожнеча, пустота, марність, марнота, нікчемність (-ности). -та жизни - порожнеча життя, життьова порожнеча. -та человеческих порывов, стремлений - марність, нікчемність людських пориваннів, змаганнів.* * *1) (качество, свойство) поро́жність, порожне́ча, порожня́ва, поро́жня пустота́: безлю́дність; пустота́, порожни́стість; пустота́, поро́жність; ма́рність2) ( ничем не заполненное пространство) порожне́ча, порожня́ва, порожни́на, пустота́3) техн., горн. пустота́ -
38 Захоронять
захоронить заховувати, заховати, сховати, (о мн.) позаховувати, поховати. Захороненный - захований, схований, похований. -ться - заховуватися, заховатися, сховатися, (о мн.) позаховуватися, поховатися. -
39 love and a cough cannot be hid
var: poverty and love are hard to hideлюбов і кашель не сховаєш ≅ любов, вогонь і кашель від людей не сховаєш не можна приховати сильного кашлю та доброго кохання любов і світла не сховатиEnglish-Ukrainian dictionary of proverbs > love and a cough cannot be hid
-
40 ukryć
[укричь]v.dkвкрити, скрити, сховати
См. также в других словарях:
сховати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Покласти що небудь у нікому не відоме, несподіване для інших місце; заховати. || Помістити кого небудь у потаємному місці; укрити когось, захищаючи від кого , чого небудь. || Закривши, затуливши собою, робити невидимим … Український тлумачний словник
сховати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
поховати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Закопати в землю (померлого); здійснити похоронний обряд; погребти. || Втратити кого небудь рідного, близького (померлого). || Зневірившись, розчарувавшись у комусь, почати вважати його за померлого, загиблого. ||… … Український тлумачний словник
схов — у, ч. 1) Дія за знач. сховати і сховатися. •• Взя/ти на схов сховати, взяти для збереження. Ка/мера схо/ву [для багажу/] кімната, приміщення для тимчасового зберігання речей (на вокзалі, в супермаркеті і т. ін.). 2) Потаємне, не відоме для інших… … Український тлумачний словник
переховати — 1 дієслово доконаного виду сховати, схоронити всіх, багатьох переховати 2 дієслово доконаного виду сховати когось, щось від когось … Орфографічний словник української мови
Панграмма — (c греч. «все буквы») или разнобуквица текст, использующий все или почти все буквы алфавита. Панграммы используются для демонстрации шрифтов, проверки передачи текста по линиям связи, тестирования печатающих устройств и т. п.… … Википедия
захоронити — оню/, о/ниш, док., діал. Сховати … Український тлумачний словник
наховати — а/ю, а/єш, док., перех. Сховати певну кількість чого небудь … Український тлумачний словник
нишпорка — и, ж., діал. 1) Місце, в якому можна сховати щось або сховатися; схованка. Піти по нишпорках. 2) перен., зневажл. Про людину, яка надмірно цікавиться всім, потай слідкує за ким небудь … Український тлумачний словник
переховати — I а/ю, а/єш, док. Сховати, схоронити всіх, багатьох або все, багато чого небудь, одного за одним. II див. переховувати … Український тлумачний словник
порозтикати — а/ю, а/єш, док., перех., розм. Розтикати, заткнути в різні місця все чи багато чого небудь. || Сховати в різних місцях. || перен. Як небудь улаштувати в різних місцях усіх чи багатьох … Український тлумачний словник