-
21 iepretim
напротив; супротив -
22 iepretī
наискось; напротив; супротив -
23 pret
вопреки; взадор; противно; против; супротив; перед, передо; от, ото; против -
24 salīdzinot
сравнительно; перед, передо; супротив -
25 держать зло на сердце
( против кого)bear (carry, have, nurse, owe) a grudge against smb.; bear smb. a grudge; have a down on smb.- Спасибо на добром слове, товарищ Давыдов! Спасибо и за то, что зла на сердце супротив Устина не держишь. - Осетров поклонился Давыдову. (М. Шолохов, Поднятая целина) — 'Thank you for your kind words, Comrade Davidov! And thank you for not bearing Ustin a grudge,' Osetrov said and made a low bow.
Русско-английский фразеологический словарь > держать зло на сердце
-
26 любо-дорого
(глядеть, смотреть на кого-либо, что-либо)прост.there's something to look at; it's a real pleasure- Куда супротив Нюшки этим зоотехникам. Вон зоотехница-то пришла один раз на двор, а Куров поглядел да и говорит: "Добра девка, только ноги дома оставила". Нету, значит, ног-то почти. Как палочки. А Нюшка вон идёт, дак глядеть-то любо-дорого. (В. Белов, Привычное дело) — 'All them zootechnicians - bits o'naught beside Nyushka. One o'them came to the yard once, and Kurov looked and looked and he says, 'Not bad, but left half her legs at home.' Naught to see. Sticks. But Nyushka, when she walks by, there's something to look at.'
-
27 перебегать дорогу
перебегать (перебивать, переезжать, переходить) дорогу (дорожку) ( кому)прост.cross smb.'s path (track Amer.); get in smb.'s way; cross smb.; thwart smb.; snatch smth. from under smb.'s nose- Да вечно, что ли, ты мне дорогу переступать будешь! - заревел Ганя, бросив руку Вари, и освободившеюся рукой, в последней степени бешенства, со всего размаха дал князю пощёчину. (Ф. Достоевский, Идиот) — 'Are you always going to get in my way?' roared Ganya. He let go Varya's arm and, mad with rage, gave Myshkin a violent slap in the face with the hand thus freed.
А сонаследник, смущавший Катерину Львовну её предметом, побрыкивал себе безмятежным козликом и ещё безмятежнее спал супротив пестовавшей его бабушки, не думая и не помышляя, что он кому-нибудь перешёл дорогу или поубавил счастья. (Н. Лесков, Леди Макбет Мценского уезда) — And the coheir, who bothered Katerina Lvovna and her lover, romped about as carefree as a young kid, and slept just as carefree opposite the old woman who had charge of his upbringing, never dreaming that he had crossed anybody's path or cut short anybody's happiness.
Соперничество вначале было шутливым. Но позднее Чинков перебежал дорогу Робыкину, занял административный пост начальника экспедиции, куда вначале назначался Робыкин. (О. Куваев, Территория) — Their rivalry was at first merely ribald. But later Chinkov had thwarted Robykin by taking over the administrative post - chief of an expedition - to which Robykin had originally been appointed.
Русско-английский фразеологический словарь > перебегать дорогу
-
28 старого воробья на мякине не проведёшь
старого воробья на < пустой> мякине не проведёшь (не обманешь)посл.an old bird is not to be caught with chaff, old birds are not to be caught with chaff; there is no catching old birds with chaff; you cannot catch an old bird (old birds) with chaff- Макарушка меня вроде за глупого считает, а дюже он ошибается! Молодой он супротив меня, мелко плавает, и все ягоды у него наруже, а меня, старого воробья, на пустой мякине не проведёшь, нет, не проведёшь! (М. Шолохов, Поднятая целина) — 'Makarushka seems to take me for a dim-wit, but he's mighty wrong! He's only a milksop compared to me, a mere chicken, doesn't know any of the tricks of the trade, but I'm an old bird, and you can't catch an old bird like me with chaff, that you can't!'
Русско-английский фразеологический словарь > старого воробья на мякине не проведёшь
-
29 iepretim
I.1. напротив (на противоположной стороне; Грам. инф.: нареч.и предлогс род.; Окончания:)2. (Rekcija: kam;) супротив ( напротив; Грам. инф.: нареч.; предлог с род.; Окончания:) прост.LKLv59 -
30 нігілізм
НІГІЛІЗМ ( від лат. nihil - ніщо) - світоспоглядання та спосіб людського світовідношення, що містить інтенції заперечення, свавілля, відчаю, розчарування, недовіри тощо. Н. виражається у запереченні існування Бога, безсмертя душі, свободи волі, могутності розуму, можливості пізнання, об'єктивності моралі, духовних підвалин буття, культурних засад, суспільного устрою, прав націй на самоідентифікацію та самовизначення, оптимістичних перспектив людської історії. Абсолютною формою Н. є самогубство й жага до тотальної руйнації, але найчастіше він виражається через відносні форми, тобто скасовування або знецінення певного боку реальності, з метою піднесення інших. Акти негації в нігілістичній свідомості пов'язані з усвідомленням людської неспроможності пояснити чи обґрунтувати всі підстави буття, а також з відчуттям непевності В. иявом Н. є світонастанова, що відповідає ситуації межування з екзистенційною "безоднею"; зрештою, він стає засобом переоцінки цінностей. В Н. існують дві позиції: "пасивна", що базується в інтровертній поведінці, й "активна", яка виходить з позиції сили, що здатна дієво перетворювати світ. В укр. Н. ця типологія представлена войовничістю "vita heroica" й фаталістичним песимізмом представників "vita minima", тобто агресивною позицією перебільшення потенцій національного буття і психологічними комплексами меншовартості та кривдженості. Крім заперечення, Н. притаманні: здатність до "неантизації" (спосіб звільнення місця для легітимації нових моделей); песимістична іронія (метаісторичний спосіб оцінювання цивілізаційних процесів); інтелектуальна провокація (випробування цінностей); редукція до профанного (актуалізація того, що виходить за межі осердя культури); бунт як містерійно-вакхічний прояв; ситуація абсурду (відчуття відчуженості в світі); прояви гри (неупереджений спосіб сприйняття дійсності в процесі відкриття шляхів свободи). В історії нігілістичного звершення виокремлюють "філософський" (метафізичний, епістемологічний, етичний та теологічний), "суспільно-політичний" та "естетичний" Н. В Античності ідеї Н. проявлялися у вченнях софістів, кіренаїків, кініків, епікурейців та скептиків. Середньовічний Н. постає як акт єретичного "відпадання" від Бога через створення вільного інтелектуального простору, з одного боку, та через впровадження владних структур з метою утвердження християнської догматики, з іншого. В добу Відродження набула загострення трагедія ілюзорно-вільної особистості, абсолютизація якої в індивідуалістичному самоствердженні сягала межевого рівня. Людина прагнула позбутися зовнішніх підвалин свого онтологічного опертя і намагалася покладатися лише на себе. Нігілістичне самоуповноваження людини Нового часу позначається матеріалізмом, ідеями Просвітництва XVII - XVIII ст. (перебільшені домагання на отримання абсолютного знання, нездатність пояснити свободу, зведення людини до "понятійного існування", а історії - до руху та взаємозв'язку категорійних рядів) З. нецінення повноважень розуму на абсолютне панування призвело до краху оптимізму та спричинило появу песимістичних вчень (Шопенгауер, К'єркегор), індивідуалістичного Н. (Штирнер) та радикально-анархічного відкидання суспільного устрою (рос. тероризм XIX ст.). У Ніцше Н. стає усвідомленою характеристикою західної культури. Добою Н. він називає історичний процес втрати влади надчуттєвого над сущим, до якого причетні християнство, поява моралі та філософська істина. Процес знецінення цих ідеалів позначений фразою: "Бог помер". На зламі XIX - XX ст. виникають дискурси "підозри", позначені Н. Це активний Н., що втілився у викритті оман цінностей культури (Ніцше), відчуження пролетаря, котрий прагне активного звільнення праксису від владних фантомів капіталу (Маркс), а також в активізації свідомості людини, яка опановує смислами дійсності, супротив репресивній дії культури, покликаної лише збільшувати царину позасвідомого (Фройд). Катастрофізм XX та поч. XXI ст., світові війни, поява та крах тоталітарних систем, техногенні аварії, небезпека екологічних криз, небувалі людські жертви, тероризм уможливили ідеї "кінця історії", "смерті" культури та людини.Т. Лютий -
31 contrary to
prep. + gen. sųprotiv · супротив
- 1
- 2
См. также в других словарях:
СУПРОТИВ — и (редк.) СУПРОТИВ, нареч. и предлог с род. (прост.). То же, что против в 1, 2 и 5 знач. «Не хочу я супротив отца идти.» А.Островский. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
супротив — против, напротив Словарь русских синонимов. супротив см. напротив Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011 … Словарь синонимов
супротив — СУПРОТИВ, арх., диал. – Против. – Сын боярский был супротив Ондрюшки, чтоб в поход на ставленье острожка на Верхней Тунгуске взять (1. 9). Ср. СЮГ 371: супроти «то же». См. также Самотик Словарь Чмыхало 208: супротив (арх.) «то же»; Самотик Пасс … Словарь трилогии «Государева вотчина»
супротив — (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
супротив — нареч. Напротив, против. ► Над пропастью она [Серна] махнула И стала супротив на каменной стене. // Крылов. Басни // … Словарь забытых и трудных слов из произведений русской литературы ХVIII-ХIХ веков
Супротив свахи не схвастать; а и схвастать, так не схрястать. — Супротив свахи не схвастать; а и схвастать, так не схрястать. См. ОДИНОЧЕСТВО ЖЕНИТЬБА … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Супротив греха и покаяние. — Супротив греха и покаяние. См. ПРОСТУПОК ГРЕХ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Супротив печатного не соврешь. — Врет по печатному. Врет, как газета. Супротив печатного (газетного) не соврешь. См. ГРАМОТА … В.И. Даль. Пословицы русского народа
супротив — нареч. и предл., др. русск. супротивъ, ст. слав. сѫпротивь ἐκ τοῦ ἐναντίου (Супр.). Далее связано с *sǫ и против … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
Супротив — I нареч. качеств. обстоят. разг. сниж. то же, что против I II предл. разг. сниж.; с род. Вопреки кому либо или чему либо, в несогласии с кем либо, чем либо. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
Супротив — I нареч. качеств. обстоят. разг. сниж. то же, что против I II предл. разг. сниж.; с род. Вопреки кому либо или чему либо, в несогласии с кем либо, чем либо. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
