-
1 суперечливий
матем. противоречи́вый -
2 внутрішньо суперечливий
вну́тренне противоречи́выйУкраїнсько-російський політехнічний словник > внутрішньо суперечливий
-
3 წინააღმდეგობრივი
суперечливий -
4 modsigelsesfuld
суперечливий -
5 modsigelsesfyldt
суперечливий -
6 modsigende
суперечливий -
7 modstridende
суперечливий -
8 modsætningsfuld
суперечливий -
9 modsætningsfyldt
суперечливий -
10 contradicting
суперечливий; який суперечить- contradicting statement
- contradicting story
- contradicting witness -
11 contradictory
суперечливий; суперечний, невідповідний- contradictory laws
- contradictory representations
- contradictory statement
- contradictory story
- contradictory testimony
- contradictory witness -
12 controversial nature
-
13 харшылыхлы
суперечливий, супротивний, протидіючий. -
14 absonant
adj1) нескладний, безладний; дисонуючий2) суперечливий* * *a1) дисонуючий2) (from, to) суперечливий -
15 antinomic
adjантиномічний, суперечливий* * *= antinomical; a; філос.антиномічний, суперечливий -
16 conflicting
-
17 contradictive
-
18 contradictory
1. nсуперечливе твердження2. adj1) суперечливий, суперечний2) невідповідний; несуміснийschemes contradictory to common sense — плани, які суперечать здоровому глузду
* * *I nположення, що суперечить іншому; суперечливе твердженняII a1) суперечливий; контрадикторний2) який любить сперечатися; незговірливий3) суперечний, невідповідний, несумісний -
19 discordant
adj1) суперечний, суперечливий; невідповідний; неузгоджуваний2) негармонійний3) муз. немилозвучний, що звучить дисонансом* * *a1) суперечний, невідповідний, дискордантний; який не узгоджується; суперечливий2) мyз. неблагозвучний, дисонуючий; неблагозвучний, який неприємно звучить -
20 dissonant
adj1) муз. дисонуючий, неблагозвучний2) негармонійний; суперечливий, невідповідний; несумісний* * *a1) мyз. дисонуючий, негармонійний; нестройний2) негармонійний; суперечливий; несумісний
См. также в других словарях:
суперечливий — а, е. Який містить суперечність (у 1 знач.). || Якому властиві суперечності. || у знач. ім. супере/чливе, вого, с. Те, що містить суперечність … Український тлумачний словник
суперечливий — [супеире/члиевией] м. (на) вому/ в ім, мн. в і … Орфоепічний словник української мови
суперечливий — (який має особливості, якості, несумісні одна з одною / протилежні, невідповідні одна одній), суперечний, розбіжний; подвійний, двоїстий (із двома різними особливостями); покручений, плутаний (такий, у якому важко розібратися, якого важко… … Словник синонімів української мови
суперечливий — прикметник … Орфографічний словник української мови
двоїстий — а, е. 1) Пов язаний з двома різними якостями, які часто суперечать одна одній; суперечливий. 2) Який має в собі ознаки або властивості двох різних предметів. || Який складається з двох однакових частин; подвійний, двійчастий … Український тлумачний словник
контрадикторний — а, е. Суперечливий. •• Контрадикто/рні су/дження протилежні взаємовиключаючі судження, одне з яких є загальноствердне, друге – частковозаперечне; одне істинне, друге – хибне … Український тлумачний словник
небезспірний — а, е. Який викликає заперечення, сумнів; суперечливий … Український тлумачний словник
неоламаркізм — у, ч. Напрям в еволюційному вченні, який, зберігаючи основні положення ламаркізму, заперечує творчу роль природного добору, суперечливий характер розвитку, визнає рушійними силами еволюції рухому рівновагу, пряму формоутворюючу дію середовища чи… … Український тлумачний словник
плутаний — а, е. 1) Який безладно переплівся, заплутався; заплутаний. Плутані пасма волосся. || Який безладно перетинається, перехрещується один з одним (про вулиці, стежки і т. ін.). 2) Такий, у якому важко розібратися; суперечливий, неясний. 3) розм. Який … Український тлумачний словник
покручений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до покрутити 3), 4). || покру/чено, безос. присудк. сл. || у знач. прикм., перен. Перекручений, спотворений. 2) у знач. прикм. Зроблений, виготовлений крутінням. 3) у знач. прикм. Непрямий, звивистий, з багатьма… … Український тлумачний словник
розбіжний — а, е. 1) Який розбігається (у 3 знач.) звідкись, від чого небудь у різні боки. 2) Суперечливий, несумісний змістом. 3) Неоднаковий, різний … Український тлумачний словник