-
1 суперечливий
contradicting, contradictory, discordancent, discrepant, disputed, divergent, irreconcilable -
2 суперечливий
див. суперечний -
3 суперечливий характер
Українсько-англійський юридичний словник > суперечливий характер
-
4 внутрішньо суперечливий
Українсько-англійський юридичний словник > внутрішньо суперечливий
-
5 двоїстий
1) double; dualдвоїстий простір — space dual, мат. dual space
2) ( суперечливий) two-faced, double-faced, ambivalent3) ( який стосується двох) bipartite
См. также в других словарях:
суперечливий — а, е. Який містить суперечність (у 1 знач.). || Якому властиві суперечності. || у знач. ім. супере/чливе, вого, с. Те, що містить суперечність … Український тлумачний словник
суперечливий — [супеире/члиевией] м. (на) вому/ в ім, мн. в і … Орфоепічний словник української мови
суперечливий — (який має особливості, якості, несумісні одна з одною / протилежні, невідповідні одна одній), суперечний, розбіжний; подвійний, двоїстий (із двома різними особливостями); покручений, плутаний (такий, у якому важко розібратися, якого важко… … Словник синонімів української мови
суперечливий — прикметник … Орфографічний словник української мови
двоїстий — а, е. 1) Пов язаний з двома різними якостями, які часто суперечать одна одній; суперечливий. 2) Який має в собі ознаки або властивості двох різних предметів. || Який складається з двох однакових частин; подвійний, двійчастий … Український тлумачний словник
контрадикторний — а, е. Суперечливий. •• Контрадикто/рні су/дження протилежні взаємовиключаючі судження, одне з яких є загальноствердне, друге – частковозаперечне; одне істинне, друге – хибне … Український тлумачний словник
небезспірний — а, е. Який викликає заперечення, сумнів; суперечливий … Український тлумачний словник
неоламаркізм — у, ч. Напрям в еволюційному вченні, який, зберігаючи основні положення ламаркізму, заперечує творчу роль природного добору, суперечливий характер розвитку, визнає рушійними силами еволюції рухому рівновагу, пряму формоутворюючу дію середовища чи… … Український тлумачний словник
плутаний — а, е. 1) Який безладно переплівся, заплутався; заплутаний. Плутані пасма волосся. || Який безладно перетинається, перехрещується один з одним (про вулиці, стежки і т. ін.). 2) Такий, у якому важко розібратися; суперечливий, неясний. 3) розм. Який … Український тлумачний словник
покручений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до покрутити 3), 4). || покру/чено, безос. присудк. сл. || у знач. прикм., перен. Перекручений, спотворений. 2) у знач. прикм. Зроблений, виготовлений крутінням. 3) у знач. прикм. Непрямий, звивистий, з багатьма… … Український тлумачний словник
розбіжний — а, е. 1) Який розбігається (у 3 знач.) звідкись, від чого небудь у різні боки. 2) Суперечливий, несумісний змістом. 3) Неоднаковий, різний … Український тлумачний словник