-
1 contradicting
суперечливий; який суперечить- contradicting statement
- contradicting story
- contradicting witness -
2 contradictory
суперечливий; суперечний, невідповідний- contradictory laws
- contradictory representations
- contradictory statement
- contradictory story
- contradictory testimony
- contradictory witness -
3 controversial nature
-
4 absonant
adj1) нескладний, безладний; дисонуючий2) суперечливий* * *a1) дисонуючий2) (from, to) суперечливий -
5 antinomic
adjантиномічний, суперечливий* * *= antinomical; a; філос.антиномічний, суперечливий -
6 conflicting
-
7 contradictive
-
8 contradictory
1. nсуперечливе твердження2. adj1) суперечливий, суперечний2) невідповідний; несуміснийschemes contradictory to common sense — плани, які суперечать здоровому глузду
* * *I nположення, що суперечить іншому; суперечливе твердженняII a1) суперечливий; контрадикторний2) який любить сперечатися; незговірливий3) суперечний, невідповідний, несумісний -
9 discordant
adj1) суперечний, суперечливий; невідповідний; неузгоджуваний2) негармонійний3) муз. немилозвучний, що звучить дисонансом* * *a1) суперечний, невідповідний, дискордантний; який не узгоджується; суперечливий2) мyз. неблагозвучний, дисонуючий; неблагозвучний, який неприємно звучить -
10 dissonant
adj1) муз. дисонуючий, неблагозвучний2) негармонійний; суперечливий, невідповідний; несумісний* * *a1) мyз. дисонуючий, негармонійний; нестройний2) негармонійний; суперечливий; несумісний -
11 inconsistent
adj1) несумісний; невідповідний, незгідний2) несталий, мінливий3) непослідовний, суперечливий* * *a1) несумісний; не відповідний2) непослідовний, суперечливий; нестійкий, мінливий -
12 irreconcilable
1. nнепримиренний противник, опозиціонер2. adj1) непримиренний (про людину)2) суперечливий; несумісний* * *I n1) непримиренний супротивник, опозиціонер2) pl суперечливі, несумісні ідеї, поглядиII a2) суперечливий, несумісний -
13 self-repugnant
adjнепослідовний; внутрішньо суперечливий* * *aвнутрішньо суперечливий, непослідовний -
14 contentious
adj суперечливий- contentious clause in a treaty суперечливий пункт договору- contentious issue суперечливе питання- contentious problem суперечливе питання -
15 contradicting evidence
доказ, що суперечить ( чомусь); суперечливий доказ, суперечливі докази -
16 controversial
дискусійний, спірний, суперечливий (в т. ч. про рішення тощо), який викликає суперечки; оскаржений- controversial activities
- controversial bill
- controversial conclusion
- controversial decision
- controversial figure
- controversial issue
- controversial judgement
- controversial judgment
- controversial opinion
- controversial nature
- controversial point
- controversial provision -
17 discordancent
незгодний; суперечливий -
18 discrepant
-
19 disputed
обговорений; спірний, суперечливий, оспорюваний, який оскаржується, який ставиться під сумнів- disputed boundary
- disputed decision
- disputed election
- disputed evidence
- disputed fact
- disputed property
- disputed question of fact
- disputed territory
- disputed will -
20 divergent
відмінний; суперечливий; який суперечить ( чомусь)- divergent interpretation
- divergent testimonies
См. также в других словарях:
суперечливий — а, е. Який містить суперечність (у 1 знач.). || Якому властиві суперечності. || у знач. ім. супере/чливе, вого, с. Те, що містить суперечність … Український тлумачний словник
суперечливий — [супеире/члиевией] м. (на) вому/ в ім, мн. в і … Орфоепічний словник української мови
суперечливий — (який має особливості, якості, несумісні одна з одною / протилежні, невідповідні одна одній), суперечний, розбіжний; подвійний, двоїстий (із двома різними особливостями); покручений, плутаний (такий, у якому важко розібратися, якого важко… … Словник синонімів української мови
суперечливий — прикметник … Орфографічний словник української мови
двоїстий — а, е. 1) Пов язаний з двома різними якостями, які часто суперечать одна одній; суперечливий. 2) Який має в собі ознаки або властивості двох різних предметів. || Який складається з двох однакових частин; подвійний, двійчастий … Український тлумачний словник
контрадикторний — а, е. Суперечливий. •• Контрадикто/рні су/дження протилежні взаємовиключаючі судження, одне з яких є загальноствердне, друге – частковозаперечне; одне істинне, друге – хибне … Український тлумачний словник
небезспірний — а, е. Який викликає заперечення, сумнів; суперечливий … Український тлумачний словник
неоламаркізм — у, ч. Напрям в еволюційному вченні, який, зберігаючи основні положення ламаркізму, заперечує творчу роль природного добору, суперечливий характер розвитку, визнає рушійними силами еволюції рухому рівновагу, пряму формоутворюючу дію середовища чи… … Український тлумачний словник
плутаний — а, е. 1) Який безладно переплівся, заплутався; заплутаний. Плутані пасма волосся. || Який безладно перетинається, перехрещується один з одним (про вулиці, стежки і т. ін.). 2) Такий, у якому важко розібратися; суперечливий, неясний. 3) розм. Який … Український тлумачний словник
покручений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до покрутити 3), 4). || покру/чено, безос. присудк. сл. || у знач. прикм., перен. Перекручений, спотворений. 2) у знач. прикм. Зроблений, виготовлений крутінням. 3) у знач. прикм. Непрямий, звивистий, з багатьма… … Український тлумачний словник
розбіжний — а, е. 1) Який розбігається (у 3 знач.) звідкись, від чого небудь у різні боки. 2) Суперечливий, несумісний змістом. 3) Неоднаковий, різний … Український тлумачний словник
